Інструктивно-методична вказівка по виявленню інфекцій, які передаються статевим шляхом у хворих з запальними процесами сечостатевої сфери

1. Виявлення сифілісу серед амбулаторних та стаціонарних пацієнтів акушерсько-гінекологічного та урологічного профілю.

1.1. Детальний огляд шкіри статевих органів та видимих слизових оболонок.

– При наявності патологічних висипань на шкірі та видимих слизових оболонках сечостатевих органів хворі направляються на консультацію до дерматовенеролога.

1.2. Обстеження ІФА та КСР проводять:

– всім хворим акушерсько-гінекологічного та урологічного профілю, які перебувають на стаціонарному лікуванні;

– всім пацієнтам акушерсько-гінекологічного та урологічного профілю, яким проводяться оперативні втручання, в тому числі, штучне переривання вагітності.

1.3. Обстеження методом ІФА та РМА:

– всім пацієнтам акушерсько-гінекологічного та урологічного профілю, які вперше звернулись за медичною допомогою в поточному році;

– всім пацієнтам акушерсько-гінекологічного та урологічного профілю, у яких виявлені інфекції, які передаються статевим шляхом.

1.4. Обстеження на сифіліс вагітних проводиться у відповідності з „Методикою діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом”.

2. Обстеження для виявлення гонореї, трихомоніазу, хламідіозу та уреаплазмозу здійснюють наступним категоріям хворих:

а) жінкам з:

- запаленнями придатків матки з частими загостреннями;

- ендоцервіцитами та ерозіями шийки матки, особливо у жінок, які не вагітніли і не народжували;

- гострими або рецидивуючими бартолінітами;

- розладами менструального циклу;

- первинним і вторинним безпліддям, особливо коли цьому передували запальні процеси геніталій (при відсутності вираженого недорозвинення геніталій);

- запалення сечового міхура та різні дизуричні розлади;

- запалення матки та придатків після штучного аборту чи пологів.

б ) чоловікам з:

- гострими та хронічними уретритами і уретропростатитами;

- простатитами;

- везикулітами;

- орхітами та орхіепідидимітами;

- безпліддям.

3. Лікування та подальший диспансерний нагляд за хворими на інфекції, які передаються статевим шляхом (крім сифілісу) може здійснюватись за місцем встановлення діагнозу за умови ведення передбаченої облікової, звітної та іншої медичної документації.

4. Інформація про статевих партнерів вищевказаного контингенту хворих при виявленні інфекцій, які передаються статевим шляхом направляється лікарю-дерматовенерологу.

5. Прийнятними для використання в акушерсько-гінекологічній та урологічній практиці для діагностики інфекцій, які передаються статевим шляхом є методи передбачені в “Методи діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом”.

6. Обовязковою передумовою обстеження є згода проінформованого пацієнта.

Затверджено

Наказ МОЗ України

від 07.06.2004 № 286

Примірне положення про лікаря-дерматовенеролога

1. Загальні положення.

1.1. Лікар-дерматовенеролог — спеціаліст з медичною освітою зі спеціальності “лікувальна справа”, який пройшов первинну спеціалізацію з дерматовенерології (інтернатура, курси спеціалізації) та отримав сертифікат лікаря-спеціаліста.

Лікарі, які не пройшли вказаної підготовки до роботи не допускаються.

1.2. В своїй роботі лікар-дерматовенеролог керується цим положенням та іншими нормативними документами України.

3. Лікар-дерматовенеролог здійснює свою діяльність в державних, комунальних, відомчих медичних закладах, а при наявності ліцензії МОЗ України в недержавних медичних закладах, а також в порядку приватної практики.

4. Лікар-дерматовенеролог веде прийом населення з дерматовенерології (для дітей — лікар-дерматовенеролог дитячий).

2. Обовязки лікаря-дерматовенеролога.

2.1. Організація безпосереднього надання дерматовенерологічної допомоги населенню.

2.2. Здійснення клініко-діагостичної, лікувально-профілактичної, диспансерної, реабілітаційної діяльності з використанням необхідних сучасних методів клінічної діагностики та лікування.

2.3. Дотримання вимог лікарської етики та медичної деонтології, загальних морально-етичних норм.

2.4. Проведення протиепідемічної роботи у відповідності з діючими нормативними документами. Розяснення пацієнту його прав та обовязків, медико-соціальних та юридичних наслідків при порушенні ним адміністративного та кримінального законодавства.

2.5. Проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з профілактики шкірних, заразних шкірних хвороб та інфекцій, які передаються статевим шляхом, формування засад здорового способу життя.

2.6. Впровадження в практику роботи шкірно-венерологічних та інших ЛПЗ новітніх методів діагностики, лікування та профілактики шкірних хвороб та інфекцій, які передаються статевим шляхом.

2.7. Проведення системного аналізу своєї діяльності, забезпечення своєчасного заповнення та ведення облікової та звітної медичної документації.

2.8. Систематичне підвищення своєї професійної кваліфікації.

3. Права лікаря-дерматовенеролога.

3.1. З відома керівника ЛПЗ і в межах посадової інструкції проводити оцінку виконання нормативних документів щодо профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом та хвороб шкіри лікарями всіх спеціальностей.

3.2. Залучати у необхідних випадках лікарів інших фахів для консультування та корекції лікування хворих.

3.3. Змінювати тактику лікування хворих, керуючись станом пацієнта та даними діагностичного обстеження.

3.4. Віддавати розпорядження і вказівки середньому та молодшому медичному персоналу, контролювати їх виконання.

3.5. Брати участь в нарадах, науково-практичних конференціях, семінарах та зїздах за фахом.

3.6. Отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх обовязків.

4. Відповідальність лікаря-дерматовенеролога.

4.1. Несе відповідність за чітке, своєчасне виконання обовязків, передбачених цим Положенням та Правил внутрішнього трудового розпорядку ЛПЗ.

4.2. Несе персональну відповідальність за правильну та своєчасну лікувально-діагностичну допомогу хворим. За неналежне виконання обовязків, що потягло за собою шкоду здоровю або смерть пацієнта, несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.