- •Міністерство охорони здоров'я україни
- •Затверджено
- •Методики діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом
- •1. Природжений сифіліс
- •2. Ранній сифіліс
- •2.1. Первинний сифіліс
- •2.2. Вторинний сифіліс
- •2.3. Ранній сифіліс, латентний (прихований)
- •4. Латентний сифіліс не уточнений як ранній або пізній
- •Лікування хворих на сифіліс
- •1.1. Загальні принципи
- •1.2. Лікування дорослих
- •1.3. Лікування дітей
- •Лікування дітей, хворих на сифіліс, віком більше 6 місяців
- •1.4. Лікування вагітних
- •1.5. Сифіліс у поєднанні з іншими венеричними хворобами
- •1.6. Лікування сифілісу у осіб, хворих на снід та у віл-інфікованих
- •1.7. Прискорені схеми амбулаторного лікування сифілісу
- •1.8. Резервні методи лікування хворих на сифіліс
- •Пероральна десенсибілізація для пацієнтів з позитивною пробою на пеніцилін
- •1.9. Клініко-cерологічний контроль результатів лікування.
- •Тривалість, обсяг і періодичність клініко-серологічного контролю після лікування сифілісу
- •Гонорея
- •Лікування гонореї
- •Хламідіоз
- •Мікоплазmоз сечостатевий
- •Генітальний герпес
- •Стандарти діагностики та лікування хвороб, які передаються статевим шляхом
- •Інструкція з профілактики трансфузійного сифілісу в роботі станцій, відділень переливання крові та шкірно-венерологічних диспансерів, лікувально-профілактичних закладів
- •На заклади служби крові покладено обовязки щодо виконання наступних заходів:
- •1. Відбір донорів
- •2. Обстеження донорів та осіб, що виявили бажання здати кров:
- •3. Заходи при виявлені осіб з позитивними імунологічними реакціями та таких, відносно яких є підстави запідозрити у них наявність захворювання на сифіліс:
- •Журнал Обліку осіб, які відсторонені від крово/плазмоздачі з причини клінічної підозри на сифіліс
- •Журнал Обліку донорів, у яких виявлені позитивні, слабопозитивні та сумнівні серологічні реакції при обстеженні на сифіліс, клінічної підозри на сифіліс
- •Затверджено
- •Примірне положення про шкірно-венерологічний диспансер
- •Інструктивно-методична вказівка по виявленню інфекцій, які передаються статевим шляхом у хворих з запальними процесами сечостатевої сфери
- •Примірне положення про лікаря-дерматовенеролога
- •Затверджено
- •Перелік заходів у мережі лікувально-профілактичних закладів з виявлення інфекцій, які передаються статевим шляхом
Генітальний герпес
(випадки, передбачені шифром А.60 «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я» Х перегляду).
Коротка клінічна характеристика
Аногенітальний герпес передається, як правило, статевим шляхом, можливий і побутовий шлях зараження через предмети особистої гігієни, характеризується періодичною появою на шкірі та слизових оболонках аногенітальної ділянки герпетичних елементів (згрупованих дрібних пухирців розмірами 2-3 мм, ерозій, кірочок), пахвинною лімфаденопатією, загальними симптомами (лихоманка, головний біль, нездужання). Перебіг захворювання може бути рецидивуючим.
Лабораторні критерії діагнозу:
виділення вірусу простого герпесу в культурі клітин з клінічних зразків, або
виявлення вірусного антигену в клінічних зразках (методом реакції непрямої імунофлуоресценції), або
виявлення нуклеїнової кислоти збудника (методом полімеразної ланцюгової реакції), або
виявлення багатоядерних гігантських епітеліальних клітин в мазках, виготовлених із зішкрябків з поверхні аногенітальних уражень і пофарбованих за Тцанком та
визначення IgM та IgG в сироватці крові методом ІФА.
Лікування генітального герпесу
Більшість герпетичних уражень мають тенденцію до рецидивів та хронічного перебігу. Все це визначає комплексний підхід до лікування захворювань, зумовлених вірусом простого герпесу (ВПГ) з використанням етіотропних противірусних препаратів, імуностимуляторів, фізіотерапевтичних засобів. Таким ефективним препаратом для лікування геніального герпесу є ацикловір (зовіракс). Ацикловір призначають всередину, внутрішньовенно і місцево. Він добре проникає в клітини, має мінімальну токсичність, не викликає звикання, не накопичується в організмі, що дозволяє застосовувати його протягом тривалого часу. Оральні препарати ацикловіру показані для лікування герпетичних уражень шкіри і слизових оболонок. Вони застосовуються для попередження рецидивів і профілактики герпесвірусної інфекції (ГІ) у хворих з пригніченим імунітетом. Всередину препарат застосовують у вигляді таблеток по 200, 400 і 800мг і суспензії по 200-400мг ацикловіру на кожні 5мл. Пацієнтам рекомендовано одну з цих доз 5 разів на день, приблизно через кожні 4 години, виключаючи нічну дозу. Лікування триває 5 днів, але у важких випадках курс лікування може бути подовжено до 7-10 діб. Лікування необхідно починати якомога раніше після появи герпетичних уражень. Ацикловір в ампулах для внутрішньовенного введення містить 250мг ацикловіру. Необхідна доза повинна вводитись крапельно протягом однієї години у дорослих — 5 мг/кг кожні 8 годин протягом 5-10 днів. Пацієнтам з ускладненими формами ГІ, а також особам з імунодефіцитами, доза ацикловіру становить 10 мг/кг ваги кожні 8 годин. Тривалість курсу лікування — 5-10 днів.
При лікуванні вагітних жінок доза ацикловіру з розрахунку 5-10мг/кг ваги вводиться внутрішньовенно, крапельно, протягом години, з інтервалом 8 годин, курс лікування 5-10 днів. У дітей віком від народження до 3 місяців доза ацикловіру для внутрішньовенного введення визначається виходячи з ваги тіла: 10мг/кг ваги. Доза вводиться крапельно протягом години кожні 8 годин. При лікуванні інфекцій ВПГ у дітей віком до 2 років рекомендується половина дози ацикловіру для дорослих, а дітям віком від 2 років — в дозі, як для дорослих. Лікування триває 5 днів. Однак за показанням іноді продовжують до 7-10 днів. Дозування ацикловіру для внутрішньовенного введення у дітей віком від 3 місяців до 12 років можна визначити за допомогою площі поверхні тіла: 250мг/м2 поверхні тіла кожні 8 годин. Пацієнтам з герпетичним енцефалітом —500 мг/м2 поверхні тіла кожні 8 годин за умови нормального функціонування нирок.
У випадках змішаного інфікування герпес + хламідії, мікоплазми або трихомонади, антихламідійне, антимікоплазмене і протитрихомонадне лікування призначають до початку прийому ацикловіру.
Противірусний препарат — валацикловір (вальтрекс), призначається 500мг 2 рази на день протягом 5-10 днів. Високу ефективність вальтрекс показав і в дозі 250мг 3 рази на день при лікуванні хворих на геніальний герпес (ГГ), а також по 125мг 2 рази на день для попередження рецидивів ГГ.
Ацикловір у формі крему (5%) наносять 5 разів на добу на осередки уражень відразу після появи ерозії, виразки або в продромальному періоді на місця, де передбачається виникнення висипу. Лікування продовжують 5-10 днів. Крем не слід наносити на слизові оболонки порожнини рота, ока, піхви. Для лікування хворих на герпетичний кон’юнктивіт використовують 3% (очну) мазь ацикловіру. Видавлену з тюбика смугу довжиною 10мм закладають в нижній кон’юнктивальний мішок 5 разів на день через 4 години. Курс лікування — 3 дні після зникнення запальних явищ в кон’юнктиві ока. Після застосування мазі може виникнути відчуття слабкого паління.
Для закріплення терапевтичного ефекту у хворих з частими рецидивами захворювання проводять тривале лікування ацикловіром (3-18 місяців) в дозі 400мг 2 рази на день або 200мг 4 рази на день.
Поряд з противірусними засобами спрямованої дії застосовують препарати, які коригують імунну систему і спроможні блокувати реплікацію вірусів: гропринозин, циклоферон, неовір. Гропринозин пацієнти одержують по 500мг 4 раз на день після їжі протягом 7 днів, після чого хворим призначають ацикловір. Через 8 днів гропринозин повторюють за тією ж схемою. Циклоферон випускається в ампулах по 2 мл (250мг 12,5% розчину), вводиться вунутрішньом’язово і внутрішньовенно. Хворим призначають 2мл (250мг) циклоферону 1 раз на добу на 1-й, 2-й, 4-й, 6-й, 8-й, 10-й і 12-й день лікування. В гострому періоді захворювання призначається 1 внутрішньовенна ін’єкція (4мл, 500мг), далі внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Для закріплення терапевтичного ефекту можливо повторення курсу лікування.
Патогенетична і симптоматична терапія герпетичних уражень включає стимуляцію неспецифічної реактивності організму — (алое, аутогемотерапія), вітаміни групи В, аскорбінова кислота), антигістамінні препарати (супрастин, тавегіл, ебастін, лоратадин, фексофенадін). У випадках важкого перебігу ГІ з інтоксикаційним синдромом проводиться внутрішньовенна інфузійна дезінтоксикаційна терапія. Пацієнтам призначають глюкозо-інсуліновий коктель (глюкоза 5% — 400мл, інсулін — 8 ОД, панангін — 10мл) або гемодез по 200мл внутрішньовенно. Інфузії цих препаратів проводять 1 раз на 2 дні, на курс лікування 3-5 інфузій.
Профілактика ГІ ускладнена спроможністю ВПГ зберігатися в організмі людини в лімфатичних вузлах та гангліях нервової системи. Слід уникати статевих або інших інтимних контактів в період загострення. Надійним засобом є особиста гігієна. Виправдана також первинна профілактика — попередження інфікування шляхом інформації про важливість дотримання здорового способу життя, що дозволяє уникнути чинників ризику зараження та виникнення рецидивів. Для успішної профілактики потрібно одночасне обстеження і лікування статевих партнерів, обовязкова санація латентного осередку ГІ при первинному виявленні герпесу іншої локалізації, а також одночасне лікування супутніх захворювань. Загостренню захворювання сприяють різноманітні чинники: надмірне ультрафіолетове опромінення при тривалому перебуванні на сонці, надмірне охолоджєння, втома, менструація, стрес, депресія.
Генітальний папіломатоз
Коротка клінічна характеристика
Останніми роками в різних країнах світу спостерігається зростання цієї статевої інфекції. Група вірусів папіломи людини (далі ВПЛ) — це ДНК-вмісні віруси (Papovaviridae) розміром 40-50нм, які виявляють тропність до багатошарового епітелію. Виділено близько 60 різновидів ВПЛ, що викликають різноманітну патологію, або паразитують в клітинах без будь-яких симптомів. Більше 20 типів ВПЛ можуть вражати слизові оболонки. Вони передаються здебільшого статевим шляхом.
Найбільш відомий клінічний прояв статевої інфекції, викликаної ВПЛ — гострокінцеві кондиломи (ГК), що являють собою доброякісні розростання епідермісу і сосочкового шару дерми. В ГК гіперплазований епідерміс зберігає типову будову, хоча ороговіння при цьому порушується (паракератоз). Звичайні ГК викликаються ВПЛ 6-11 типів і злоякісне переродження їх відбувається рідко. Однак, кондиломи можуть малігнізуватися при тривалому перебігу захворювання. Інші прояви ВПЛ інфекції геніталій — інтраепітеліальна неоплазія (піхви, шийки матки, статевого члена, анусу), папульоз Bowen, хвороба Buschke-Lowenstein, рак (вульви, цервіксу, статевого члена, анусу). Пухлини геніталий, як правило, викликаються типами ВПЛ 16, 18, 33. Ці віруси також передаються статевим шляхом.
Значно зростає частота ВПЛ-інфекції при вагітності — до 35% вагітних мають безсимптомну інфекцію. Часто гострокінцеві кондиломи, які виникли у вагітних, зникають після пологів самі, без лікування. Вірус папіломи людини може передаватися вертикально від матері дитині під час пологів або внутрішньоутроутрбно. Вірусна ДНК виявляється в амніотичній рідині у жінок з клінічними проявами ВПЛ-інфекції. Близько 50% дітей, народжених від матерів-носіїв ВПЛ-16 і 18, також були інфіковані. У таких немовлят дуже високий ризик розвитку ювенільних папілом гортані.
Лікування генітального папіломатозу
Терапія ВПЛ зводиться до симптоматичного лікування і спрямована на вилучення ділянок зміненого епітелію. Для цього застосовують фізичні методи: хірургію, електрокоагуляцію, кріотерапію, лазеротерапію; хімічні речовини: азотну, трихлороцтову та інші органічні кислоти, а також цитотоксичні препарати: подофілін, подофілотоксин. Відчутний ефект може мати імунотерапія — як специфічна (вакцини), так і неспецифічна (інтерферони). Часто застосовують комбіноване лікування.
Хірургічний метод найбільш інвазійний, він призначається при великих ГК з ознаками злоякісного переродження. Частіше застосовують електрохірургію. Метод потребує знеболювання. Висічення ГК за допомогою СО2-лазеру менше пошкоджує навколишні здорові тканини і не таке болісне як електрокоагуляція. Шляхом регуляції потужності лазера, часу експозиції та розміру плями можна контролювати глибину коагуляції. Лазеротерапія — метод вибору при лікуванні ГК у вагітних. Слід зауважити, що дим, який утворюється при коагуляції та вапоризації ГК не можна вдихати, бо він містить пари ДНК вірусу. Потрібно працювати в масці.
Досить безпечним та ефективним способом лікування хворих на ВПЛ-інфекцію є кріодеструкція рідким азотом, або двоокисом вуглецю. Найбільш оптимальним є ритм заморожування та розморожування від 30 до 90 секунд, що забезпечує мінімальне пошкодження здорової тканини. Кріотерапія знеболювання не потребує. Процедури кріодеструкції повторюють через 10-15 днів.
Колломак – розчин, що містить саліцилову і молочну кислоту та полідоканол. Препарат наноситься на папіломи 2 рази на день на протязі 5 днів. При змащуванні треба бути обережним, щоб розчин не потрапив на здорову шкіру, що може призвести до дерматиту.
Трихлороцтова кислота використовується в концентрації 80-90%. Процедуру проводять 1 раз на тиждень протягом 5-6 тижнів. Треба бути обережним, щоб кислота не потрапила на здорову шкіру.
Солкодерм — розчин, що містить органічні кислоти та нітрат міді — застосовується для вилучення аногенітальних папілом. Препарат у кількості 0,05-0,1мл наносять на утворення за допомогою аплікатора після попередньої обробки спиртом або ефіром. Одноразово можна обробляти не більш 5см2 поверхні шкіри. Інколи проводять декілька сеансів з інтервалом 3-4 тижні.
Цитотоксичні препарати рослинного походження подофілін (далі ПФ) і подофілотоксин (далі ПФТ) найширше застосовуються в лікуванні аногеніального папіломатозу. Це складні смоли, які гальмують синтез ДНК: зв’язуються з апаратом мікротрубочок клітини та пригнічують транспорт нуклеїнових кислот, що запобігає поділу клітин. Встановлено, що основними діючими речовинами ПФ і ПФТ є два мутагенних флавоноїди — кверцетин і кемферол. ПФ (10-25% розчин в етанолі або бензоїні) наносять на утворення 2 рази на тиждень протягом до 5 тижнів. Оброблене місце не можна мочити водою 6 годин. Якщо гіперкератоз сильно виражений, то спочатку декілька днів застосовують кератолітичний препарат колломак (розчин) або кератолітичні мазі (3-5% саліцилову або молочну кислоту). При змащуванні треба бути обережним, щоб засіб не потрапив на здорову шкіру, що може призвести до дерматиту. ПФ не рекомендується при кондиломах піхви, уретри, цервікального каналу, ним не можна лікувати вагітних. ПФТ — найбільш активна фракція ПФ — випускається у вигляді 0,25; 0,3; і 0,5% розчинів або крему. Рекомендується призначати за такою схемою: 2 рази на день три дні, потім 4 дні перерва, потім знов 2 рази на день три дні і т.д. Курс лікування — 4-5 тижнів.
5-фторурацил (флуороурацил, accusite) — антагоніст піримідину, що порушує синтез клітинної та вірусної ДНК. Призначається у вигляді 5% мазі, крему, або гелю 1 раз на ніч протягом тижня, або 1-2 рази на тиждень декілька тижнів. Ефективний при уретральних та вагінальних кондиломах. Фторурацил можна застосовувати у пацієнтів з резистентними формами аногеніальних ГК після вилучення кондилом за допомогою кріотерапії та електрохірургії. Препарат протипоказано при вагітності.
При частих рецидивах ГК призначається імунотерапія. Interferon- (інтрон) уводиться в основу кондиломи 3 рази на тиждень протягом 3 тижнів в дозі не більше 15 млн. МО (розчин 10 млн. МО на 1мл води для ін’єкцій). У випадках тяжкого перебігу ГК α-інтерферон уводиться підшкірно (1,5 млн. МО) 3 рази на тиждень, або внутрішньом’язово по 3 млн. МО через день протягом 4 тижнів.
Для обґрунтування діагнозу інфекції, що передається статевим шляхом, використовуються результати досліджень, виконаних із застосуванням зареєстрованих МОЗ України тест-систем, інгредієнтів, медичних технологій в державних лабораторіях, лабораторіях комунальних лікувально-профілактичних закладів; відомчих, недержавних лабораторіях та лабораторіях навчальних та наукових закладів при наявності ліцензії та сертифікату акредитації Міністерства охорони здоров'я України.
Обовязковою умовою є облік результатів досліджень лікарем-лаборантом, засвідчений підписом, штампом (або печаткою) закладу. Результати видаються на бланках, затверджених Міністерством охорони здоров'я України у 2001 році.
Результати лабораторних досліджень, які не відповідають одній із визначених умов, не можуть використовуватись для встановлення діагнозу інфекції, що передається статевим шляхом.
Встановлення діагнозу інфекції, що передається статевим шляхом без достатніх підстав, без дотримання вимог даної інструкції, а токож її облік, є порушенням Закону про статистику та наказу Міністерства охорони здоровя України № 59 від 16.03.1999 року.
Суспільна і особиста профілактика венеричних хвороб
Медично-суспільна профілактика венеричних хвороб передбачає:
обов’язковий статистичний облік венеричних хворих;
якнайшвидше лікування після встановлення діагнозу;
обстеження всіх статевих, а при необхідності й побутових контактів хворого;
клініко-лабораторний контроль після лікування;
регулярне обстеження декретованих контингентів: донорів, працівників дитячих закладів, харчових підприємств різних форм власності, тощо;
активний скринінг груп підвищеного ризику: повій, наркоманів, осіб без певного місця мешкання, пацієнтів витверезників;
широке інформування населення через засоби масової інформації про способи запобігання венеричним хворобам, пропаганда презервативів та індивідуальних засобів профілактики;
духовне та статеве виховання молоді.
Затверджено
Наказ МОЗ України
від 07.06.2004 № 286
СТАНДАРТИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ ТА ХВОРОБ ШКІРИ
№ з/п
|
Назва нозологічної форми |
Шифр МКХ-10 |
Перелік діагностичних обстежень |
Обсяг лікувальних заходів |
Критерії якості |
Середня тривалість лікування, дні З – загальний, Д – денний, А – амбулаторний |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
11 |
Фурункул обличчя Карбункул Абсцес |
L 02.0 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Бактеріологічне обстеження виділень з рани, крові, включаючи визначення чутливості виділених збудників до хіміотерапевтичних препаратів. Консультації: хірурга, ендокринолога. |
Дієта. Антибіотики широкого спектру дії, протизапальні препарати, імуностимулятори, вітаміни. Дезінтоксикаційна терапія. Коригування антимікробної терапії на підставі результатів визначення чутливості виділеної мікрофлори. Місцеве лікування. |
Клінічна ремісія. Відсутність рецидивів захворювання. |
10 З |
22 |
Фурункул шиї, тулуба, плеча, передпліччя, стопи, гомілки, стегна (уск-ладнення лімфаденітом, лімфангоїтом) |
L 02.1 L 02.2 L 02.3 L 02.4 L 02.5 L 02.6 L 02.7 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Бактеріологічне обстеження виділень з рани, крові, включаючи визначення чутливості виділених збудників до хіміотерапевтичних препаратів. Консультації: хірурга, ендокринолога. |
Дієта. Антибіотики широкого спектру дії, протизапальні, імуностимулюючі, вазоактивні препарати; сорбенти, вітаміни, анальгетики. Коригування антимікробної терапії на підставі результатів визначен- ня чутливості виділеної мікрофлори. Місцеве лікуван-ня. Фізіотерапія. |
Клінічна ремісія. Відсутність рецидивів захворювання. |
8–10 З,
|
33 |
Піодермії, включа-ючи гангренозну (хронічна виразкова, хронічна поверхнева, дифузна стрептодермія) |
L 08.0 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Бактеріологічне та мікологічне обстеження. Консультації: хірурга, ендокринолога. |
Антибіотики широкого спектру дії, протизапальні, вазоактивні, імуностимулю-ючі, епітелізуючі препарати; вітаміни. Місцеве лікування. Фізіотерапія. |
Клінічна ремісія. Відсутність рецидивів захворювання. |
15 З + 15 Д |
44 |
Імпетиго |
L 01 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічне обстеження |
Антибіотики широкого спектру дії, імуностимулятори, вітаміни. Місцеве лікуван-ня. |
Клінічне загоєння. |
10 Д |
55 |
Дерматофітії з уражен ням воло-систої частини голови, бороди, поширення ураження шкіри у дорослих |
В 35.0 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Аналізи волосся та лусочок на паразитарні гриби |
Антигрибкова терапія (загаль-на), протизапальні, імуности-мулюючі препарати, вітаміни. Місцеве лікування. |
Клінічна ремісія. Елімінація збудника. |
20 З |
66 |
Дерматофітії стоп та кистей а) (екзематизовані форми) у хворих різного віку |
В 35.1
В 35.2 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Аналізи лусочок, шкіри на паразитарні гриби та бактеріальну флору. Біохімічні та імунологічні дослідження |
Дієта. Антимікотична та антибактеріальна терапія. Протизапальні, десенсибілізу-ючі, імуностимулюючі пре-парати. Вітаміни. Місцеве лікування. |
Дієта. Клінічна ремісія. Елімінація грибів у вогнищах ураження шкіри. |
18 Д а) 18 З |
77 |
Глибока дерматофітія |
В 35 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. Бактереологічне (мікологічне) дослідження на гриби, бактерії з вогнищ ураження. |
Антимікотичні та антибак-теріальні препарати, проти-запальні, імуностимулюючі, вазоактивні препарати. Вітаміни. Місцеве лікування. Фізіотерапія. |
Клінічна ремісія. |
18 З |
88 |
Оніхомікоз |
В 35 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Дослідження нігтьових пластин на гриби, дріжжеподібні гриби. |
Протигрибкові препарати. Протизапальні, імуностиму-люючі, вазоактивні препарати. Вітаміни. Оніхолітики. Кератолітики. |
Клінічна ремісія. Елімінація грибів. |
18 Д
|
99 |
Короста, розповсюджена, ускладнена піодермією |
В 86 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Аналізи на кліщі корости, бактеріологічне обстеження. |
Антипаразитарні препарати місцевої дії. Протизапальні, антигістамінні препарати. Вітаміни. Відповідні протиепідемічні заходи. |
Клінічна ремісія. |
10 Д |
110 |
Пухирчатка |
L 10 |
Загальні аналізи крові, сечі, КСР, кал на яйця гельмінтів, біохімічні та імунологічні дослідження. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Флюорографія. Цитологічне дослідження на наявність клітин Тцанка. |
Кортикостероїди. Цитостати-ки. Дезінтоксикаційна терапія. Анаболічні стероїди. Вітаміно-терапія. Протидіабетичні, гіпотензивні препарати. Препарати, що захищають слизову оболонку шлунка. Антибіотики. Адаптогени. Гепатотропні, фунгіцидні препарати. Препарати калію. |
Клінічна ремісія. |
30–35 З + 10–15 Д |
111 |
Доброякісна хронічна пухирчатка Хейлі-Хейлі |
Q 82.8 |
Загальні аналізи крові, сечі, КСР, кал на яйця гельмінтів, біохімічні показники крові: білкові фракції. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Імуноглобуліни сироватки. Цитологічне дослі-дження на наявність клітин Тцанка. Гістологічне дослідження.
|
Кортикостероїди. Антибіотики широкого спектру дії. Біостимулятори. Вітаміни А, Е, довготривало ДДС, ретиноїди. Зовнішнє ліку-вання. |
Зменшення суб’єктивних відчуттів. Повна або часткова клі-нічна ремісія. |
10–15 З + 10–15 Д |
112 |
Пемфігоїд (Левера, бульозний пемфігоїд) |
L 12 |
Загальні аналізи крові, сечі, КСР, кал на яйця гельмінтів, біохімічні показники крові: білкові фракції. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Імуноглобуліни сироватки. Цитологічне дослідження на наявність клітин Тцанка. Гістологічне дослідження. Консультація суміжних фахівців для включення можливості паранеопластичного характеру процесу |
Кортикостероїдні, цитостатич-ні препарати. Диамінодисуль-фон. Гемосорбція. Плазмафе-рез. Лікування супутньої патології. |
Припинення появи свіжих елементів висипу. Клінічна ремісія. |
25–30 З |
113 |
Герпетиформний дерматит Дюрінга |
L 13 |
Загальні аналізи крові, сечі, КСР, кал на яйця гельмінтів, біохімічні показники крові, білкові фракції. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Імуноглобуліни сироватки. Цитологічне дослідження. Гістологічне та імуноморфологічне дослідження. Шкірна проба з йодом. Консультація суміжних фахівців для виключення можливості паранеопластичного характеру процесу. Консультація гастроентеролога. Виявлення фокальної інфекції |
Дієта (виключення йоду та глютину). Сульфонові препа-рати. Кортикостероїди. Вітамінотерапія. Препарати кальцію. Місцеве лікування. |
Клінічна ремісія. |
25–30 Д |
114 |
Атопічний дерматит: а) обмежений; б) розповсюджений. |
L 20 |
Загальні аналізи крові, сечі, КСР, кал на яйця гельмінтів. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Флюорографія. Біохімічні, імунологічні дослідження. Консультації суміжних фахівців: гастроентеролога, ендокринолога, невропатолога. |
Дієта. а) Десенсибілізуюча терапія. Седативні препарати. Санація вогнищ хронічної інфекції. Травні ферменти. Місцева терапія. б) Десенсибілізуюча терапія. Седативні препарати. Санація вогнищ хронічної інфекції. Травні ферменти. Стимулюючі препарати. Дезінтоксикаційна терапія. Місцева терапія. |
а) Розсмоктування інфільтрації. Зникнення ліхеніфікації, екскоріацій, гіперемії. Зникнення свербежу б) Значне зменшення або відсутність інфільтрації, ліхеніфікації, свербежу, екскоріацій. Покращення загального стану хворого. |
а) 15 Д б) 30 З |
115 |
Контактний дерматит. Екзема гостра. Дерматити локалізовані |
L 24 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні, імунологічні дослідження. |
Уникнення причин захворю-вання. Десенсибілізуюча тера-пія. Седативні препарати. Травні ферменти. Лікування супутніх захворювань. Неспе-цифічна стимулююча терапія. Місцева терапія.
|
Зникнення гіперемії. Відсутність мокнуття, лущення. Припинення сверблячки. |
10–15 Д |
116 |
Екзема хронічна в стадії загострення |
L 30 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні, імунологічні дослідження. |
Десенсибілізуюча терапія. Кортикостероїдні препарати. Імуномодулюючі препарати. Седативні препарати. За-гальнозміцнювальні препа-рати. Місцеве лікування. Лікування супутньої патології. Антибактеріальна терапія при піококових ускладненнях. |
Припинення загострення захворювання. Зникнення гіперемії, ін-фільтрації, везикульозного висипу, відсутність набряку, мокнуття, лущення, припинення свербежу. |
10–15 З + 5–10 Д |
117 |
Дерматит, спричинений лікарськими засобами: а) локалізований; б) генералізований. |
L 23 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні, імунологічні дослідження. |
а) Уникнення причин захворювання. Десенсибілізуючі препарати. Дезінтоксикаційна терапія. Травні ферменти. Місцеве лікування. б) Дезінтоксикаційна терапія. Десенсибілізуюча терапія. Кортикостероїдні гормони. Лікування супутніх захво-рювань. Седативні препарати. Загальнозміцнюючі препа-рати. Місцеве лікування. |
Клінічна ремісія. |
а) 10–15 Д б) 15–20 З |
118 |
Нейродерміт вогнищевий |
L 20.8 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні, імунологічні дослідження. |
Уникнення причин захворю-вання. Десенсибілізуючі препарати. Травні ферменти. Місцеве лікування. |
Припинення формування нових елементів висипу, гіперемії, лущення, суб’єктивних проявів захворювання. Зменшення або відсутність інфільтрації. |
10–15 Д |
119 |
Себорейний дерматит |
L 21 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Функціональні проби печінки. Консультація гастроентеролога, ендокринолога. |
Дієта. Санація вогнищ інфекції. Десенсибілізуюча терапія. Седативні препарати. Санація патології шлунково-кишкового тракту. Вітаміно-терапія. Корекція ендокрин-них порушень. |
Регрес висипу. Клінічна ремісія. |
18–20 Д |
120 |
Васкуліти а) поверхневі алергічні васкуліти; б) глибокі алергічні васкуліти |
L 95 |
Загальні аналізи крові з тромбоцитами, сечі, калу на яйця гельмінтів, КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Біохімічні та імунологічні дослідження. Консультації суміжних фахівців: терапевта, ендокринолога, судинного хірурга. |
а) Кортикостероїдні гормони. Десенсибілізуюча терапія. Лікування супутніх захворювань. Стимулюючі препарати. Санація вогнищ інфекції. Зовнішня терапія. б) Кортикостероїдні гормони. Десенсибілізуюча терапія. Лікування супутніх захворю-вань. Стимулюючі препарати. Санація вогнищ інфекції. Дезінтоксикаційна терапія. Імунокоректори. Зовнішня терапія. |
а) Припинення прогресування захворювання. Регрес висипу. б) Значне зменшення або зникнення інфільтрації. Припинення прогресування захворювання. Значне покра-щення загаль-ного стану хворого. |
а) 15 Д б) 35 З |
221 |
Обмежений псоріаз |
L 40.0 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Глюкоза крові. Функціональні проби печінки. Консультації суміжних фахівців: стоматолог, отоларинголог, гастроентеролог, невропатолог, ендокринолог. |
Санація спалахів фокальної інфекції та супуньої патології. Місцеве лікування кератолітичними та кератопластичними мазями. Фізіотерапевтичне лікування. |
Припинення загострення: зменшення інфільтрації висипу, повне або часткове зменшення лущення, гіперемії, припинення свербежу. |
21 Д |
222 |
Псоріаз волосистої частини голови |
L 40.8 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Глюкоза крові. Функціональні проби печінки. Консультації суміж-них фахівців: стоматолог, отоларинголог, гастроетеролог, невропатолог, ендокринолог. |
Санація вогнищ фокальної інфекції та супуньої патології. Зовнішнє та фізіотерапевтичне лікування. |
Припинення за-гострення: зменшення інфільтрації висипу, повне або часткове зменшення лущення, гіпе-ремії, припине-ння свербежу. |
21 Д |
223 |
Пустульоз долонний та підошвовий |
L 40.3 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Глюкоза крові. Функціональні проби печінки. Консультації суміжних фахівців (стоматолог, отоларинголог, гастроентеролог, невропатолог, ендокри-нолог). Біохімічні та імунологічні дослідження. |
Санація вогнищ фокальної інфекції та супуньої патології. Десенсибілізуюча терапія. Седативні препарати. Препа-рати мікроциркуляторної дії. Вітаміни групи В, аскорбі-нова, нікотинова кислоти, ретинол. Ретиноїди. В тяжких випадках цитостатичні препа-рати. Зовнішнє та фізіо-терапевтичне лікування. Опромінення аутокрові.
|
Припинення загострення: зменшення інфільтрації висипу, повне або часткове зменшення лущення, гіперемії, припинення свербежу. |
10 З + 13–15 Д |
224 |
Псоріаз поширений, прогресуюча стадія |
L 40.0 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні та імунологічні дослідження. Консультації суміжних фахівців: стоматолог, отоларинголог, гастроентеролог, невропатолог, ендокринолог. |
Санація вогнищ фокальної інфекції та супуньої патології. Проведення гіпосенсибілізу-ючої та інфузійної терапії, транквілізуючі, снодійні препарати. Вітамінотерапія, аутогемотерапія, імуно-стимулююча терапія. Препа-рати мікроциркуляторної дії, адаптогени. Місцева терапія. Фізіотерапевтичне лікування. |
Припинення формування нових елемен-тів висипу. Зникнення або значне змен-шення суб’єктивних проявів захворювання. Зменшення або повна зникнення інфільтрації, гіперемії, висипу, лущення. |
До 25 З |
225 |
Псоріаз поширений ексудативна форма |
L 40.8 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні та імунологічні дослідження. Консультації суміжних фахівців: стоматолог, отоларинголог, гастроентеролог, невропатолог, ендокринолог. |
Проведення гіпосенсибілізу-ючої, інфузійної терапії, препарати кальцію, антигіста-мінні, снодійні, вегетотропні. Санація спалахів фокальної інфекції, корекція супутньої патології (кишково-шлунко-вого тракту), ентеросорбція. Кортикостероїдна та імуно-депресивна терапія. Зовнішнє лікування. Фізіотерапевтичне лікування після стихання загострених проявів. |
Зникнення або зменшення гіперемії, екссудації, набряку, лу-щення, інфіль-трації, а також суб’єктивних проявів захво-рювання. |
30–35 З |
226 |
Псоріаз поширений стаціонарна стадія |
L 40.0 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні та імунологічні дослідження. Консультації суміжних фахівців: стоматолог, отоларинголог, гастроентеролог, невропатолог, ендокринолог. |
Проведення імуностимулюючої, розсмок-туючої терапії в комплексі з вітамінами, фізіотерапев-тичним лікуванням. Ретино-їди. В деяких випадках проведення імунодепресивної терапії (метотрексат, сандімун тощо). Зовнішнє лікування. |
Розсмоктування інфільтратив-них елементів висипу, змен-шення гіпере-мії, лущення бляшок, від-сутність суб’єктивних проявів захво-рювання. |
10–15 3 + 10–15 Д |
227 |
Псоріатична еритродермія |
L 40.8 |
Загальні аналізи крові, сечі, цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Консультації суміж-них фахівців: стоматолог, отоларинголог, гастроентеролог, невропатолог, ендо-кринолог. Біохімічні (протромбіновий індекс, час кровотечі, глюкоза крові, функціональні проби печінки) та імунологічні дослідження. В деяких випадках консультація терапевта та судинного хірурга. |
Проведення інфузійної терапії, в разі випадків із застосуванням кортикостеро-їдних препаратів, цитоста-тиків, препаратів калію, сечогінних. Дезінтоксикаційна терапія. Симптоматична тера-пія (снодійні, вегетотропні, антигістамінні, гепатотропні, серцево-судинні препарати). Фізіотерапевтичне лікування. Опромінення аутокрові, плазмофорез. Зовнішнє ліку-вання. |
Припинення прогресування захворювання. Зникнення або часткове змен-шення набряку, гіперемії, лу-щення елемен-тів висипу. Відсутність суб’єктивних проявів захворювання. |
40–45 З |
228 |
Генералізований пустульозний псоріаз |
L 40.1 |
Загальні аналізи крові, сечі, кал на яйця гельмінтів, австралійський антиген, КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Консультації суміжних фахівців (стоматолог, отоларинголог, гастроентеролог, невропатолог, ендокринолог). Флюорографія грудної клітки. Біохімічні (протромбіновий індекс, час кровотечі) та імунологічні дослідження. В деяких випадках консультація терапевта та судинного хірурга. |
Проведення інфузіонної терапії. Кортикостероїдні препарати, цитостатики, пре-парати калію, сечогінні. Симптоматична терапія (сно-дійні, вегетотропні, антигіста-мінні, гепатотропні, серцево-судинні препарати). В деяких випадках імунодепресивна терапія (метотрексат, санді-мун). Вітамінотерапія. Засто-сування ретиноїдів, препа- ратів мікроциркуляторної дії. Фізіотерапевтичне лікування. Опромінення аутокрові, плазмаферез. Зовнішнє лікування. |
Припинення прогресування захворювання. Зникнення пустульозних елементів висипу. Змен-шення набряку та гіперемія елементів, лущення. Зменшення або повне виду-жання. |
40–45 З |
229
|
Псоріатична артропатія |
L 40.5 |
Загальні аналізи крові, сечі, кал на яйця гельмінтів, австралійський антиген, КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Консультації суміжних фахівців (стоматолог, отоларинголог, гастроентеролог, невропатолог, ендокринолог, кардіоревматолог). Флюорографія грудної клітини. Біохімічні та імунологічні дослідження. Ревмопроби. Аналіз крові на ревматоїдний фактор, проба Ваалера-Розе. Рентгенологічне обстеження кісток та суглобів. В деяких випадках консультація терапевта та судинного хірурга. |
Застосування препаратів протизапальної нестероїдної дії. Анаболічні стероїди. Препарати, які запобігають подальшій резорбції кісток. Симптоматична терапія. Гемодез. Кортикостероїди. Імуно- та протеїнотерапія. Вітаміни. Ретиноїди. В деяких випадках імунодепресанти. Фізіотерапевтичне лікування. ЛФК. Плазмаферез. |
Запобігання подальшій резорбції кісток, функці-ональних анкілозів. Зменшення болю та на-бряку в сугло-бах, ранкової скутості. Збільшення активного та пасивного руху в суглобах. |
30–40 З |
330 |
Парапсоріаз |
L 41 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Цукор крові. Функціональні проби печінки. Імунологічні та гістологічні дослідження. Консультації суміжних фахівців. |
Вітамінотерапія. Судинні препарати. Кортикостероїди. Десенсибілізуючі засоби. Антибіотики. Зовнішнє лікування. Фізіотерапія.
|
Припинення прогресування захворювання. Повний чи частковий регрес висипу. |
20–25 Д |
331 |
Рожевий лишай Жибера |
L 42 |
Діагноз базується на клінічних даних. Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Флюорографія. Цукор крові. |
Гіпоалергічна дієта. Обмеження водних процедур. Антибіотики широкого спектру дії. Препарати кальцію. Антигістамінні препарати. Місцево: масляні та водні збовтувані суміші. Кортикостероїдні мазі. |
Клінічна ремісія. |
20 Д |
332 |
Червоний плескатий лишай |
L 43 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Цукор крові. Функціональні проби печінки. |
Дезінтоксикаційні, десенсибілізуючі, судинні, седативні препарати. Препарати вісмуту. Кортикостероїди. Вітаміно-терапія. Санація вогнищ хронічної інфекції. Лікування супутньої патології. Зовнішнє та фізіотерапевтичне лікуван-ня. |
Припинення прогресування захворювання. Повний чи частковий регрес висипу. |
25–30 Д |
333 |
Гніздова алопеція |
L 63 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Цукор крові. Функціональні проби печінки. Гормональні дослідження. Аналіз крові на токсоплазмоз. Консультація ендокринолога, невропатолога, отоларинголога, гінеколога. |
Вітамінотерапія. Біогенні стимулятори. Препарати цинку. Седативні препарати. Гормональні препарати. Кортикостероїди. Зовнішнє та фізіотерапевтичне лікування. |
Припинення прогресування процесу. Повна або часткова клінічна ремісія. |
28–30 Д |
334 |
Юнацькі конглобатні вугрі Абсцедуючі вугрі |
L 70 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Цукор крові. Функціональні проби печінки. Аналіз на Demodex. Бактеріологічне дослідження. Посів з вогнищ запалення на чутливість до антибіотиків. Кров на стерильність. |
Препарати, що зменшують салоутворення. Антибактері-альна терапія. Вітаміно-терапія. Імуномодулюючі засоби. Гормональні препара-ти. Зовнішнє та фізіотера-певтичне лікування. |
Припинення прогресування захворювання. Регрес висипу. |
20–25 Д
30 З |
335 |
Розацеа Рожеві вугрі |
L 71 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Цукор крові. Функціональні проби печінки. Аналіз на Demodex. Консультація гастроентеролога. |
Антипаразитарні засоби. Лікування супутньої патології шлунково-кишкового тракту. Десенсибілізуюча терапія. Вітамінотерапія. Судинні препарати. Зовнішнє лікуван-ня. Кріотерапія. |
Регрес вугревих елементів висипу. Зменшення гіперемії і інфільтрації. |
21 Д |
336 |
Вітиліго |
L 80 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні, імунологічні дослідження. Консультація невропатолога, ендокринолога, отоларинголога.
|
Засоби регуляції дофамінового обміну, корекція порушень нервової та ендокринної систем, санація вогнищ хронічної інфекції. Вітамінотерапія. Фотосенси-білізуючі засоби. |
Припинення прогресування процесу. Повна або часткова репігментація. |
30–45 А |
337 |
Кератодермії |
L 86 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Цукор крові. Біохімічні, імунологічні дослідження. Гормональні дослідження. |
Вітамінотерапія. Корекція гормональних порушень. Десенсибілізуюча терапія. Седативні засоби. Фізіо-терапія. Зовнішнє лікування. |
Припинення прогресування процесу. Регрес або зменшення проявів гіперкератозу. Відсутність або зменшення суб’єктивних порушень.
|
15–18 Д |
338 |
Склеродермія |
L 94 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Цукор крові. Біохімічні, імунологічні дослідження. ЕКГ. Рентгенографія шлунково-кишкового тракту. Протеїнограма сироватки крові. Ревмопроби. Консультація терапевта.
|
Унітіол. Судинні, проти-запальні, антималярійні препа-рати. Ферментативні препар-ати. Зовнішнє та фізіотера-певтичне лікування. |
Припинення прогресування процесу. Переведення в неактивну фазу захворювання. |
15–20 З + 10–15 Д |
339 |
Дерматополіміозит |
M 33 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Цукор крові. Біохімічні, імунологічні дослідження. ЕКГ. Протеїнограма сироватки крові. Ревмопроби. Консультація терапевта. |
Кортикостероїдні, цитоста-тичні препарати. Дезінток-сикаційна терапія. Анаболічні стероїди. АТФ. Симптоматич-на терапія. Зовнішнє лікування. |
Припинення прогресування процесу. Переведення в неактивну фазу захворювання. Зменшення загальної слаб- кості та слабко-сті м’язів. |
30–35 З + 10–15 Д |
440 |
Червоний вовчак а) дискоїдний б) дисемінований |
L 93 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Цукор крові. Біохімічні, імунологічні дослідження. ЕКГ. Протеїнограма сироватки крові. Ревмопроби. Дослідження та LE-клітини. Консультація терапевта. |
Кортикостероїди. Протималя-рійні, протизапальні несте-роїдні, фотозахисні препарати. Антибіотики, десенсибілізуючі засоби. Вітамінотерапія. Зовнішнє лікування. |
Припинення прогресування захворювання. Розсмоктуван-ня інфільтра-тивних елемен-тів. |
а) 20–25 З б) 25–30 З |
441 |
Грибоподібний мікоз |
L 92 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні та імунологічні дослідження. Гістологічне дослідження шкіри, при необхідності — лімфатичних вузлів. Консультація онколога, гематолога. |
Кортикостероїдна, цито-статична терапія. Гепато-тропні засоби. Препарати, що стимулюють кровотворення. При необхідності антибакте-ріальна, фунгіцидна терапія. Антиоксиданти. Зовнішнє лікування. |
Припинення прогресування захворювання. Повний або частковий регрес висипу. Зменшення сверблячки. Запобігання розвитку інфекційних ускладнень. Подовження повної або часткової клінічної ремісії. |
25–30 З + 10 Д |
442 |
Саркома Капоші |
С 46 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні, імунологічні, гістологічні дослідження. |
Цитостатичні кортикосте-роїдні судинні препарати. Зовнішнє лікування. |
Припинення прогресування хвороби. Повне чи часткове розсмокту-вання. |
25–30 З |
443 |
Некробіоз ліпоїдний |
L 92.1 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні показники, білок загальний, білкові фракції, імуноглобуліни крові. Гістологічне дослідження. Консультація ендокринолога. |
Корекція вуглеводного обміну. Ангіопротектори. Проти-запальні препарати. Гепарино-терапія. Зовнішня терапія. |
Повна або часткова клінічна ремісія. |
25 Д |
444 |
Іхтіоз |
Q 80 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Флюорографія. Біохімічні та імунологічні дослідження. |
Вітамінотерапія. Ретиноїди. Загальнозміцнюючі засоби. Анаболічні стероїди. Зовнішнє та фізіотерапевтичне лікуван-ня. |
Поліпшення стану шкіри. |
30 Д |
445 |
Вірусні бородавки |
В 07 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Кал на яйця гельмінтів. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. |
Антивірусні, імуностимулю-ючі препарати, вітаміни. Кріотерапія, діатермокоагу-ляція. Місцеве лікування: антивірусні мазі, креми. |
Клінічна ремісія. |
7 А, включаючи спостереження |
446 |
Контагіозний молюск |
В 08.1 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Кал на яйця гельмінтів. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. |
Антивірусні, імуностимулю-ючі препарати, вітаміни. Кріо-терапія, діатермокоагуляція. Місцеве лікування: антиві-русні, антисептичні засоби. |
Клінічна ремісія. |
10 А або Д |
447 |
Піогенна гранульома |
L 98.0 |
Загальні аналізи крові, сечі. КСР. Кал на яйця гельмінтів. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. Бактеріологічне, гістологічне та мікологічне обстеження. |
Ексцизія. Діатермокоагуляція. Кріотерапія. Антибіотики широкого спектру дії, вітаміни. Місцеве лікування. |
Клінічна ремісія. |
10 Д |
448 |
Заїди (внаслідок кандидозу) |
В 37 |
Загальні аналізи крові, сечі. Цукор крові. КСР. Кал на яйця гельмінтів. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. Мікологічне обстеження на гриби, дріжджі. |
Антимікотичні, імуности-мулюючі, протизапальні препарати, вітаміни. Місцеве лікування. |
Клінічна ремісія. Елімінація дріжджей. |
10 А або Д |
449 |
Заїди (внаслідок нестачі рибофлавіну) |
Е 53.0 |
Загальні аналізи крові, сечі. Цукор крові. КСР. Кал на яйця гельмінтів. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. Мікологічне та бактеріологічне обстеження. |
Протизапальні, імуностиму-люючі препарати. Вітаміни (особливо групи В). Місцеве лікування. |
Клінічна ремісія. |
7–10 А або Д |
550 |
Туберкульоз шкіри |
А 18.4 |
Загальні аналізи крові, сечі. Цукор крові. КСР. Визначення антитіл до ВІЛ 1-2 типів та Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Біохімічні дослідження. Рентгенографія органів грудної клітини. Бактеріоскопія мокротиння. Діаскопія шкіри (феномен яблучного желе). Виявлення симптому западіння гудзиковим зондом. Реакція Манту. Імунологічне дослідження Т- і В-систем імунітету. Патогістологічне дослідження. |
Туберкулостатична хіміотерапія. Підвищення імунного статусу. Зовнішня терапія. Вітамінотерапія, антиоксиданти, імуномодуля-тори, анаболічні стероїди. Лікувальне харчування. Фізіотерапевтичне лікування. |
Клінічна ремісія, відсутність рецидивів. |
10–12 міс. З 10–12 міс. Д Диспансерне дослідження на протязі 5 років |
551 |
Хейліт |
К 130 |
Загальні аналізи крові, сечі. Цукор крові. КСР. Визначення антитіл до Tr. Pallidum методом ІФА. Кал на яйця гельмінтів. Біохімічні дослідження. Мікологічні дослідження. Консультація гастроентеролога. |
Вітамінотерапія. Антигіста-мінні, фунгіцидні препарати. Корекція порушень з боку шлунково-кишкового тракту. Зовнішня терапія. |
Клінічна ремісія. |
10–15 А |