Затверджено

Наказ МОЗ України

від 07.06.2004 № 286

Примірне положення про шкірно-венерологічний диспансер

1. Шкірновенерологічний диспансер (далі диспансер) є самостійним спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом призначеним для:

– надання консультативно-діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги населенню на закріпленій території;

– здійснення профілактичних та протиепідемічних заходів, які попереджують розповсюдження заразних хвороб шкіри та інфекцій, що передаються статевим шляхом.

1.2. Діяльність диспансеру здійснюється у відповідності до чинного законодавства України, підзаконних актів, наказів, розпоряджень та вказівок вищестоячих органів управлінняохорони здоров¢я, статуту диспансеру та цього положення.

1.3. Диспансер є юридичною особою, яка володіє відокремленим майном, має реєстраційний номер, рахунки в банківських установах або регіональних відділеннях Держказначейства України, самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням, спеціальні бланки та інші реквізити, необхідні для його діяльності.

1.4. Фінансування диспансеру здійснюється за рахунок бюджетів різних рівнів та інших надходжень у відповідності до чинного законодавства.

1.5. Головний лікар диспансеру призначається та звільнюється з посади у встановленому чинним законодавством порядку.

1.6. Про свою роботу диспансер звітує перед відповідним органом управління охорони здоров¢я.

1.7. Структура та штатний розклад диспансеру затверджується відповідним органом охорони здоровя.

1.8. Диспансер може бути клінічною базою кафедр шкірно-венерологічних хвороб вищих медичних навчальних закладів (медичних університетів, академій та факультетів).

1.9. Майнові права, порядок і джерела фінансування, порядок обліку та звітності закріплюються за диспансером Статутом диспансеру.

2. Основні завдання діяльності диспансеру:

2.1. Надання висококваліфікованої спеціалізованої консультативно-діагностичної і лікувально-профілактичної дерматовенерологічної допомоги населенню в амбулаторних і стаціонарних умовах з використанням ефективних медичних технологій і дотриманням диспансерних принципів в роботі з хворими на інфекції, які передаються статевим шляхом та захворюваннями шкіри.

2.2. Розробка та планування цільових програм всіх видів діяльності дерматовенерологічної служби.

2.3. Проведення спільно з центрами держсанепіднагляду контролю за інфекціями, які передаються статевим шляхом та заразними хворобами шкіри.

2.4. Організаційно-методичне керівництво діяльністю лікувальних закладів всіх форм власності на території діяльності з питань консультативної, діагностичної, лікувально-профілактичної допомоги населенню, профілактики шкірних захворювань та інфекцій, які передаються статевим шляхом.

2.5. Здійснення контролю за якістю діагностики, лікування , профілактики та обліку шкірних захворювань і інфекцій, які передаються статевим шляхом на закріплених територіях у медичних закладах всіх форм власностіна підставі чинних регламентуючих документів.

2.6. Впровадження в практику лікувально-профілактичних закладів сучасних технологій в організації роботи з профілактики, діагностики та лікування хвороб, що передаються статевим шляхом та захворювань шкіри.

2.7. Організація спільно з центрами здоров¢я заходів з профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом та заразних шкірних хвороб, пропаганди здорового способу життя серед населення закріпленої території.

2.8. Організація і проведення нарад, конференцій і семінарів з актуальних питань дерматовенерології.

2.9. Проводити контроль діяльності лабораторій всіх форм власності, що здійснюють діагностику інфекцій, що передаються статевим шляхом.

3. Права та відповідальність диспансеру:

3.1. Диспансер має право самостійно планувати та здійснювати свою діяльність в межах національних та регіональних програм з профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом, дерматозів, заразних захворювань шкіри у відповідності до діючої нормативної бази.

3.2. Визначати перспективи свого розвитку, виходячи з рівня захворюваності на інфекції, які передаються статевим шляхом, заразні захворювання шкіри, а також необхідності забезпечення розвитку служби.

3.3. Брати участь в експертній діяльності з оцінки ефективності організаційно-методичних, профілактичних і лікувально-діагностичних заходів в лікувально-профілактичних закладах всіх форм власності на закріпленій території.

3.4. Змінювати організаційно-штатну структуру диспансеру, виходячи з умов його діяльності, рівня захворюваності на інфекції, які передаються статевим шляхом, заразні шкірні захворювання та інші хвороби шкіри, відповідно до Статуту диспансеру та за узгодженням з відповідним органом охорони здоровя.

3.5. Диспансер несе відповідальність за:

• своєчасне і якісне надання дерматовенерологічної допомоги населенню на закріпленій території з забезпеченням всього комплексу профілактичних, діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів;

• організацію і проведення профілактичних і протиепідемічних заходів з попередження інфекцій, які передаються статевим шляхом і заразних шкірних захворювань;

• організацію і проведення навчання кадрів лікувально-профілактичних закладів на закріпленій території в межах своєї компетенції;

• достовірність статистичних даних, які подаються органам державної та галузевої статистики;

4. Структура диспансеру.

4.1. Диспансер може мати в своїй структурі наступні підрозділи:

а) диспансерне відділення;

б) стаціонарне (стаціонарні) відділення, стаціонари денного перебування;

в) організаційно-методичний відділ (кабінет);

г) клініко-діагностична лабораторія;

д) серологічна лабораторія;

е) бактеріологічна лабораторія;

ж) гістологічна лабораторія;

з) фізіотерапевтичне відділення (кабінет)

та інші підрозділи, виходячи з потреб диспансеру та в межах виділених асигнувань.

4.2. Фінансово-економічна служба, транспортна служба, медархів, харчоблок, господарська служба, віварій та інші.

4.3. При диспансері можуть організовуватись відділення (кабінет) періодичних профілактичних медичних оглядів, відділення (кабінет) функціональної діагностики, скабіозорій, косметологічне відділення (кабінет), стаціонари на дому, кабінети анонімного обстеження і лікування та інші з утриманням за рахунок спеціального фонду.

Затверджено

Наказ МОЗ України

від 07.06.2004 № 286