2. Оборотні кошти необхідні для здійснення комерційної діяльності

Кожному підприємству для ведення діяльності необхідно капітал, який авансується для утворення основних і оборотних виробничих фондів, а також фондів обороту. У торгово-посередницьких організацій значна частина капіталу авансується на утворення фондів обороту (товарних запасів, вкладень у розрахунки залишків грошових коштів). Набагато менша її та частина оборотних коштів, яка використовується ними як джерело виробничих оборотних фондів (допоміжні матеріали, інвентар, запасні частини, спецодяг і ін.).

В процесі руху оборотні кошти здійснюють “кругообіг”, який починається з їх авансування в грошовій формі – на утворення матеріальних запасів і інші цілі, завершується вивільненням при реалізації товару. Оборотні кошти послідовно переходять з грошової форми у товарну, у розрахунки, і, нарешті, знову в гроші, що поступають від продажу товару. Авансовані комерційними підприємствами і організаціями оборотні кошти використовуються для придбання товарів, тари, малоцінних і швидкозношуваних предметів, на витрати, пов'язані з покупкою, транспортуванням, зберіганням і реалізацією товарів. Виділення засобів для утворення оборотних виробничих фондів і фондів обороту дозволяє розглядати оборотні кошти як самостійний об'єкт планування і обліку. Величина оборотних коштів підприємства повинна бути, перш за все, достатньою для забезпечення безперебійності процесів кругообігу грошових, матеріальних коштів і всій діяльності підприємства. Це вимагає наявність достатніх об'ємів оборотних коштів на всіх стадіях виробництва і реалізації. Розмір оборотних коштів повинен підтримуватися на мінімально необхідному рівні, що витікає з вимог режиму економії.

Ефективність використання оборотних коштів може оцінюватися по показнику швидкості їх обороту, тобто оборотності. Під оборотом засобів, вкладених в окремі види запасів або витрат, розуміється перехід в наступну стадію кругообігу. Так, для грошових коштів оборотом є не їх надходження, а авансування на оплату товарів, що набувають, і інші потреби; для товарних запасів оборотом служать відпускання або відвантаження; по відвантажених товарах оборот характеризується надходженням виручки. В цілому для всієї маси оборотних коштів, зокрема нормованих, оборот – це завершення кругообігу під час надходження виручки.

При розрахунку показника оборотності всіх оборотних коштів з їх суми виключаються грошові залишки на розрахунковому рахунку. Це обумовлено, перш за все, тим, що прискорення оборотності може супроводжуватися вивільненням засобів, що зберігаються на розрахунковому рахунку. Якщо розраховувати оборотність з включенням у суму оборотних засобів залишку на розрахунковому рахунку, то дійсне прискорення оборотності може виявитися не виявленим. Крім того, як вже відмічалось, на розрахунковому рахунку чималу частину залишку складають суми, що не відносяться до оборотних коштів.

Потреба кожної комерційної організації в оборотних коштах визначається з урахуванням умов і особливостей її діяльності. У зв'язку з особливостями формування, планування, призначення і використання оборотних коштів прийнято розмежовувати їх на нормовані і ненормовані.

До категорії нормованих відносяться оборотні кошти, що є плановим джерелом – для утворення в комерційних організаціях різних видів нормованих запасів, і витрат, і складові певну суму власних оборотних коштів. По кожному виду нормованих запасів (витрат) встановлюється норматив, під яким розуміється мінімальна, постійна величина запасу (витрат), необхідна для безперебійної діяльності підприємства або організації. Нормативи вводяться по кожній різновидності матеріалів – у натуральних одиницях.

Комерційні організації до складу нормованих оборотних коштів традиційно включають товарно-матеріальні запаси, що знаходяться на складах і в дорозі, залишки тари допоміжних матеріалів, малоцінного інвентаря та ін., незавершене виробництво, а також деякі види витрат (витрати майбутніх періодів, наприклад). Величина нормованих оборотних коштів розраховується в цілому по підприємству. Загальна сума нормативу по всіх видах нормованих запасів і витрат є сукупний норматив власних оборотних коштів фірми.

Нормативи запасів (витрат) і нормативи власних оборотних коштів встановлюються по окремих видах запасів і витрат відповідно до їх угрупування, прийнятого в бухгалтерському обліку. Дані бухгалтерського балансу дозволяють визначити фактичну величину запасів (витрат) і їх відхилення від нормативів. Норматив встановлюється для конкретного підприємства і розраховується виключно в цілях економного використання фінансових і матеріальних ресурсів.

До ненормованих оборотних коштів відносяться вкладення в незавершених розрахунки (вартість відвантажених товарів – до надходження виручки від покупців) заборгованість покупців і інших дебіторів, а також залишки грошових коштів на розрахунковому рахунку і в касі. За даними видами вкладень засобів нормативи не встановлюються, і планові джерела для кожної госпрозрахункової організації не передбачаються. Суми в незавершених розрахунках (товари відвантажені) не нормуються, оскільки їх величина схильна до систематичних змін. Власні оборотні кошти для цих вкладень не виділяються. Проте, суми в незавершених розрахунках по суті не відрізняються від інших нормованих засобів, оскільки ці вкладення, в основному, обумовлені нормальними умовами роботи підприємств.

При описі таких ненормованих вкладень, як залишки грошових коштів, слід відзначити, що за існуючих сучасних умов здійснення банківських операцій залишки засобів на розрахункових рахунках не можуть бути повною мірою віднесені до фондів обігу, утвореним за рахунок оборотних коштів. Це обумовлено тим, що на розрахункових рахунках можуть знаходитись суми прибутку, що поступили до її перерахування за призначенням, інші перехідні суми. Засоби, що підлягають витрачанню, а не авансуванню, не відносяться до оборотних коштів. Зміни величини перерахованих видів ненормованих оборотних коштів, зокрема їх збільшення, не треба розглядати як негативне явище. Так, зростання вкладень в незавершені розрахунки (товари відвантажені), якщо він обумовлений збільшенням тривалості документообігу, у зв'язку зі зміною дальності розташування покупця, представляється обгрунтованим. У рівній мірі збільшення залишку на розрахунковому рахунку в банці, викликане зростанням прибутку, також не може розцінюватись як негативне явище.

Разом з тим, збільшення залишку дебіторської заборгованості, пов'язане з невчасною оплатою розрахункових документів покупцями, представляється негативним фактом і потребує прийняття мір по зниженню.

Основна частина нормованих оборотних коштів комерційних організацій доводиться на товарні запаси. Основну частину нормативу товарних запасів складають залишки товарів на складах. Крім того, у складі нормативу по товарних запасах враховуються залишки товарів тих, що знаходяться у дорозі, а у ряді випадків і не оформленні відвантаження.

Залишки товарів в дорозі утворюються у зв'язку з тим, що у ряді випадків оплата розрахункових документів за товари, що набувають, передує надходженню сплачених товарів на склади комерційних організацій. У час цього випередження оборотні кошти “вкладаються” в залишки товарів, що знаходяться в дорозі. Не оформлене відвантаження вимагає вкладення оборотних коштів у розмірі вартості відвантажених (відпущених) товарів, вже вибулих зі складу, але по яких розрахункові документи ще не здані в банк.

Для розрахунку нормативу товарних запасів використовуються дані про планований об'єм реалізації з урахуванням того, що товарний запас повинен бути достатнім для успішного виконання плану. У розрахунку нормативу товарних запасів приймається до уваги тільки реалізація через склади (без реалізації транзитом).

Норматив товарних запасів на кінець планованого року розраховується, виходячи з даних IV кварталу поточного року. При цьому потреба в оборотних коштах обчислюється, виходячи з об'єму товарообігу за собівартістю, тобто складського обороту – в цінах покупки з додаванням транспортних витрат.

При розрахунку нормативу по товарах використовуються дані про планований об'єм обороту, але за вирахуванням з нього суми стягуваних націнок. До отриманого результату додається планована сума транспортних витрат. Таке коректування дозволяє визначити необхідну суму коштів, що авансується на утворення товарного запасу.

Середньоденний оборот розраховується таким чином.

Наприклад, план реалізації на рік встановлений у сумі 20 млн. грн. При цьому, на націнки доводиться 2 млн. грн., а на транспортні витрати – 0,5 млн. грн. У розрахунку нормативу по товарних запасам враховується оборот по собівартості в сумі 18,5 млн. грн. (20–2+0,5). При цьому, середньоденний оборот складе 51,4 тис. грн. (18,5/360).

Іншим показником, використовуваним в розрахунку нормативу товарних запасів, є норма запасу (у днях).

Багато комерційних організацій здійснюють оплату розрахункових документів за придбані товари раніше, ніж вони надходять. При цьому утворюються вкладення коштів у залишки товарів в дорозі. Для таких вкладень комерційним організаціям необхідні оборотні кошти, які передбачаються у складі норми запасу товарів, який визначається у розмірі середньоденного випередження термінів оплати розрахункових документів, – порівняно з термінами надходження товарів на склад комерційної організації.

Норматив по малоцінних і швидкозношуваних предметах призначений для утворення необхідних запасів інвентарю, інструментів, пристосувань і спецодягу. При встановленні нормативу по вказаних цінностях зазвичай виходять з їх середніх фактичних залишків у минулому періоді, за винятком зайвих і непотрібних. Враховуючи, що малоцінні і швидкозношувані предмети знаходяться на складі, або в експлуатації, норматив визначається у розмірі їх сукупної величини. При цьому приймається до уваги, що при передачі малоцінних і швидкозношуваних предметів зі складу в експлуатацію частина їх вартості (в більшості випадків – 50%) відноситься до витрат. Норматив по таких предметах встановлюється, виходячи з фактичних залишків, – за вирахуванням зносу.

При визначенні нормативу по даному виду запасів може бути враховане збільшення потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметів у зв'язку із зростанням реалізації. У такому разі, обчислюється норма оборотних коштів малоцінних і швидкозношуваних предметів у минулому році в карбованцях на 1 тис. крб. складської реалізації. Ця норма помножується на планований об'єм в майбутньому році.

Нормативи інших нормованих активів, зокрема по допоміжних матеріалах, запасним частинам (для власних потреб), паливу, встановлюються, як правило, в такому ж порядку як по малоцінних і швидкозношуваних предметах.