3. Стратегічні концепції політики забезпечення ресурсами підприємства

Основними тенденціями, характерними для цього періоду розвитку

світової економічної системи, є:

• насичення споживчих ринків і загострення конкуренції;

• інтернаціоналізація, інтеграція і глобалізація ринкових процесів і зв'язків;

• динамізація змін і розвитку ринкової системи та її окремих сфер і

суб'єктів.

Саме ці тенденції роблять головною стратегічною метою виробничого

підприємства його довгострокове стійке конкурентний розвиток. Одним з істотних факторів забезпечення довгострокової конкурентоспроможності є конкурентна перевага.

Оскільки ресурси одночасно є і взаємодоповнюючими і взаємозамінними, то ще однією обставиною, що впливає на конкурентну перевага підприємства, є структура (пропорції) ресурсів. Переважаючими повинні бути ті ресурси, які або своєю дешевизною, або високоякісної спеціалізовані, унікальністю визначають конкурентоспроможність підприємства в галузі.

Вирішальним ж для досягнення конкурентної переваги виявляється не стільки доступність ресурсів, скільки здатність підприємства мобілізувати і використовувати їх продуктивно, ефективно.

Нарешті, визначення ролі ресурсів у створенні конкурентної переваги підприємства буде неповним, якщо не проаналізувати відмінності в типах ресурсів - за ступеня розвиненості і за ступенем спеціалізовані.

За ступенем розвиненості ресурси слід розділити на основні і розвинені, а по ступеня спеціалізовані - на загальні та спеціалізовані. Порівняльна характеристика ресурсів цих груп представлена в таблицях 8 і 9.

Таблиця 8.

Порівняльна характеристика основних і розвинених ресурсів

Критерій оцінки	Порівняльна оцінка ресурсів
	Основні	Розвинені
Вартість (ціна)	Відносно низька Вимагають невеликих вкладень і затрат праці і часу	Відносно висока Потребують значних довгострокових вкладень і затрат праці і часу
Доступність	Висока (легкодоступні) Зростаюча доступність як самих ресурсів, так і шляхів наближення до них - до ринків ресурсів	Обмежена (важкодоступні) Як для придбання, так і, особливо, для створення
Поширеність	Широка У силу доступності та відносно низькій вартості	Обмежена В силу значних і довгострокових вкладень і процесів створення
Ефективність (продуктивність, дохідність)	Відносно низька	Відносно висока
Значимість (конкурентоспроможність)	Відносно невисока Забезпечують конкурентні переваги невисокого порядку - нестійкі, короткострокові, низько ефективних	Відносно висока. Забезпечують конкурентні переваги високого порядку - Стійкі, довгострокові, високоефективні

Таблиця 9.

Порівняльна характеристика загальних і спеціалізованих ресурсів

Критерій оцінки	Порівняльна оцінка ресурсів
	Загальні	Спеціалізовані
Вартість (ціна)	Відносно низька У силу менш ризикованих більшого масштабу вкладень і фінансування і більшої поширеності	Відносно висока В силу більш ризикованих і цілеспрямованих вкладень і фінансування у створення та відносної рідкості
Доступність	Відносно висока (легкодоступні) У силу поширеності і відносно низькій вартості	Обмежена (важкодоступні) В силу більшої рідкості і щодо більшої вартості (ціни), а також в силу необхідної бази у вигляді загальних ресурсів
Поширеність	Щодо широка У силу відносно низькій вартості (ціни) та базової застосовності	Обмежена В силу значних і цілеспрямованих вкладень і необхідної бази у вигляді загальних факторів
Ефективність (продуктивність, дохідність)	Відносно низька	Відносно висока
Значимість (конкурентоспроможність)	Відносно невисока Забезпечують конкурентні переваги невисокого порядку - Нестійкі, короткострокові, низько ефективних	Відносно висока Забезпечують конкурентні переваги високого порядку- стійкі, довгострокові, високоефективні

Аналіз дозволяє зробити висновок, що конкурентна перевага на основі розвинених і спеціалізованих ресурсів - перевага більш високого порядку: більше довготривале, стійке, високоефективне і, що ще дуже важливо, більш труднокопіруемое. Однак потрібно підкреслити, що можливості ресурсів з точки зору їх впливу на конкурентну перевагу, конкурентоспроможність підприємства з часом знецінюються, якщо вони не піддаються вдосконаленню - розвитку та спеціалізації, спрямованого на досягнення їх ефективної структури і продуктивності.

Діяльність з МТЗ підприємства є, як відомо, одним з джерел його конкурентної переваги як в частині створення товару (цінності) певних споживчих властивостей, так і в частині визначення рівня відповідних витрат.

З цієї причини МТЗ стратегічно повинно бути орієнтоване, з одного боку, на забезпечення розвиненими і спеціалізованими ресурсами, а з іншого - на організацію забезпечення такими на умовах (за інших рівних умов) мінімізації витрат. Необхідність вирішення цих завдань обумовлює необхідність встановлення та підтримання господарських зв'язків і ділових відносин з конкурентоспроможними постачальниками ресурсів.

Можна виділити наступні основні концепції в політиці ресурсообеспечения, як фактори конкурентного розвитку підприємства в національній і світовій економіці:

• скорочення глибини власного виробництва;

• глобальність ресурсообеспечения;

• концентроване ресурсообеспечения;

• системність ресурсообеспечения;

• умови стратегічного зростання.

Концепція скорочення глибини власного виробництва передбачає заміну власного порівняно неефективного виробництва на організацію МТЗ ресурсами з боку більш ефективних виробників цих ресурсів.

Концепція глобального ресурсообеспечения передбачає використання в глобальних масштабах як джерела МТЗ постачальників з найбільш ефективним співвідношенням споживчих (продуктивних) властивостей ресурсів і рівня витрат на забезпечення ними.

Концепція концентрованого забезпечення передбачає встановлення ефективних і довгострокових господарських зв'язків та ділових відносин з постачальниками ключових (розвинених і спеціалізованих) ресурсів, що забезпечує ефект економії від масштабу поставок.

Концепція системного ресурсообеспечения передбачає встановлення ефективних і довгострокових господарських зв'язків та ділових відносин з конкурентоспроможними постачальниками, що володіють, в свою чергу, ефективними зв'язками з іншими конкурентоспроможними виробниками та постачальниками, тобто створення ешелонованої вертикальної системи створення товару (цінності).

Концепція стратегічного зростання передбачає розвиток системи забезпечення ресурсами на базі стратегій інтенсивного росту, інтегративного зростання і зростання за допомогою диверсифікації.