4. Методи формування ринкового попиту

Товар виступає як засіб задоволення потреби(їй). Покупець (споживач) набуває не стільки самого товару, скільки його здатність, функцію задовольняти, певною мірою, певну потребу або спектр потреб. Тому основним завданням діяльності з Формування Суспільного Попиту є усунення «бар'єру» необізнаності і недовіри серед покупців (споживачів) до нового товару з невідомими споживчими властивостями.

Формування Суспільного Попиту полягає в наступному:

• повідомлення і впровадження у свідомість потенційного покупця інформації про існування товару;

• визначення, формулювання і доведення до покупця кола конкретних потреб, що задовольняються товаром;

• доказовий опис споживчих (специфічних і переважних) властивостей товару, що задовольняють певні потреби;

• представлення особливостей і переваг практичного використання (експлуатації) товару і соціально-економічного ефекту, що досягається;

• представлення умов, змісту і переваг після продажу обслуговування і гарантій захисту і реалізації прав споживача;

• додатковий опис нетривіальних способів і можливостей використання товару;

• доказове підтвердження високих споживчих (експлуатаційних) властивостей товару відгуками інших, авторитетних і престижних споживачів і експертів.

Діяльність по Формуванню Суспільного Попиту (ФСП) спрямована не тільки на осіб що здійснюють покупку або приймають рішення про покупку, але і на всіх тих, хто в силу колегіальність виробітки такого рішення впливає на нього.

Вибір і придбання обираних товарів відрізняють наступні стадії:

• формування моделі (образу) товару;

• формування моделі володіння товаром;

• ухвалення (відмова від) рішення про придбання;

• аналіз і оцінка результату рішення.

Кожна стадія вимагає специфічного впливу на формування попиту і вирішення потенційних потреб, одним з головних складових якого є емоційний, образний, ірраціональний вплив на потенційних споживачів.

Проте, загальними рисами, що визначають характер впливу з метою формування споживчого попиту на товари індивідуального споживання, є:

• одноосібний або сімейний характер ухвалення рішення про придбання (споживач і покупець — як правило, одна й та сама особа);

• визначення мотивів придбання особистими або сімейними споживачами і, як правило, некомерційного характеру;

• відносна необхідність споживання якогось певного товару (в силу значно більшої і швидкої заміни товарів індивідуального споживання);

• відносно великі обсяги і асортимент виробництва товарів при невеликому одиничному (питомому) споживанні.

Зміст і характер рішень про придбання товарів виробничого призначення визначаються наступними основними чинниками:

• структурою і характером попиту та кон'юнктурою ринків кінцевого споживання, визначають похідні зміни в попиті на товари виробничого призначення;

• очікуваною (потрібним) зміною (розширенням) ринку збуту власної продукції виробничого призначення;

• необхідністю певних змін у виробничо-технічній і соціально-економічній сферах діяльності підприємства;

• зміцненням конкурентної позиції, удосконаленням конкурентної переваги і конкурентним розвитком виробничого підприємства.

Вплив по Формуванню Суспільного Попиту на товари виробничого призначення повинно носити системний, комплексний і багатофункціональний характер і повинна бути спрямована, в першу чергу, на тих осіб, що приймають рішення.