2. Форми влади та впливу.

Американський менеджмент (дослідження Френча та Рейвена) виділяє форми влади, які може застосовувати будь-який керівник (менеджер):

• влада, яка базується на засадах примусу;

• влада на засадах винагороди;

• експертна влада;

• еталонна влада;

• законна (традиційна) влада.

Влада заснована на примусі або його потенційні можливості, це є вплив через страх. Це може бути: страх фізичної розправи, покарання за невиконання вимог посадової особи, позбавлення заробітної плати, премії, штраф, втрата посади, статусу, авторитету.

Дану владу називають ще адміністративною, оскільки її основою є власність або право розпоряджатися ресурсами в самому широкому розумінні даного слова.

Іншою основою даної влади є зв’язок з впливовими особами, які володіють даними ресурсами. Дана влада діє тільки в межах “зони контролю”, де людину може опізнати на нестандартній поведінці. Страх не створює зацікавленості в результаті своєї праці, не дає стимулів до творчої діяльності, що було доведено на практиці ще в часи рабовласництва.

Основні недоліки такого впливу:

• великі витрати на управління;

• відсутність довіри до керівництва;

• поява бажання у підлеглих обманювати організацію;

• виникнення незадоволеності роботою;

• поява гальмівних процесів у розвитку здібностей людини.

Влада, заснована на винагороді, використовує бажання людини отримати неви…………. Винагороду в обмін на виконану дію чи поведінку.

Кожна людина по-своєму сприймає будь-яку винагороду, тому мистецтво менеджера заключається у визначенні цінності винагороди.

Посилення влади часто відбувається шляхом особистих послуг.

Недоліки даної влади:

• обмеження розмірів винагород;

• обмеження законодавства, ………. Правилами фірми;

• неможливість визначення ставлення працівника до винагороди.

Законна влада заснована на традиціях підкорятись посадовій особі із покоління в покоління. Орієнтація на посаду, незалежно від особистості людини, яка її займає, створює для даної влади додаткову стійкість, оскільки недоліки конкретної посадової особи не приймаються до уваги.

Традиції, на відміну від страху, спрямовані не на роботу, а на задоволення конкретних потреб людини, а це вже винагорода.

Недоліки:

• традиції можуть бути спрямовані проти перемін;

• немає тісного зв’язку між традиціями і винагородами з одного боку та задоволенням своїх власних потреб з іншого;

• погано використовується потенціал працівника, оскільки його здібності можуть бути непоміченими.

Влада прикладу (еталонна) формується на засадах харизми, тобто на силі особистих якостей та здібностей керівника. При цьому, мають значення такі харизматичні особливості лідерів:

• енергійність (випромінювання енергії);

• впливова зовнішність;

• незалежний характер;

• ораторські здібності;

• достойні та впевнені манери поведінки.

Заради можливості одержати похвалу харизматичної особистості, бути поруч з ним, бути схожим на нього слабкі характером люди, які мають потребу у зовнішній підтримці, готові безвідмовно виконувати будь-які вимоги такого лідера. Харизматична особистість таким людям є підтримка, забезпечує їх впевненість у собі.

Недоліки:

• дана влада є нестійкою, оскільки заснована на емоціях, які є досить мінливими;

• вона є випробуванням для самої харизматичної особистості, оскільки він може переоцінити роль своєї харизми і відмовитись від інших форм впливу.

Експертна влада в своїй основі має вплив через “розумну віру”, тобто на переконанні цінності знань та досвіду експерта керівника. Чим більше досягнення експерта керівника, тим більше в нього влади.

Переконання підлеглих виконувати волю керівника робить непотрібним зовнішній контроль, повсякчасне підвищення стимулювання праці. Люди заради своїх переконань готові жертвувати багато чим, навіть життям, постійно обмежувати себе.

Недоліки:

1. переконання досить повільно формуються і залежать від багатьох суб’єктивних обставин:

• нормального психологічного клімату в колективі;

• ступеня взаємної довіри керівника та підлеглого;

• спільних цілей, інтересів тощо;

2. розумна віра ще менш стійка, ніж харизма, оскільки переконання людей можуть змінюватись;

3. є велика загроза виникнення неформальних лідерів.

Причини:

• значно скоротився розрив у рівні освіченості;

• замість універсальних спеціалістів все більше в організаціях переважають вузько профільні спеціалісти, які можуть бути більш компетентні у своїй справі, ніж керівник;

• мобільність спеціалістів, їх можливості доступу до інформації та до пошуку інших місць роботи.

Враховуючи такі особливості, в будь-якій групі працівників може з’явитися експорт. Мистецтво керівника полягає тут у налагодженні стосунків з таким підлеглим та високій оцінці його знань. Тоді людина не буде прагнути підвищення посади.

Ми розглянули основні форми впливу на людей.

Посада керівника дає йому формальне право розпоряджатися ресурсами підприємства, таким чином забезпечує йому певну владу. Але очевидно, керівник є одночасно і лідером тільки в тих випадках, якщо він забезпечить добровільне підкорення (визначення своїх переваг) підлеглих, чи та за рахунок власної харизми чи то традицій чи знань.