- •Тема 1. Поняття та сутність менеджменту.
- •Сутність категорій управління та менеджменту.
- •До основних категорій менеджменту як науки слід віднести:
- •2. Історія виникнення менеджменту як науки.
- •3.Класифікація методів управління.
- •Методи менеджменту – це сукупність способів та прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації.
- •Економічні:
- •Адміністративні:
- •Соціально-психологічні:
- •Поняття рівнів управління
- •Вертикальний поділ: координація управлінської праці.
- •Тема 2. Поняття організації та її види
- •Загальна характеристика організацій.
- •Внутрішнє та зовнішнє середовище організації.
- •Тема 3: Планування як функція менеджменту
- •Сутність планування, його види та зміст
- •Особливості стратегічного планування
- •Тактичне та кон’юнктурне планування
- •Тема 4: Організація взаємодії як функція менеджменту
- •Поняття по організацію взаємодії
- •Види організаційних структур управління
- •Тема 5: Мотивація як функція менеджменту
- •Основні поняття, зміст та класифікація теорій мотиватиції.
- •Матеріальне стимулювання праці.
- •Тема 6: Контроль як функція управління
- •1. Поняття, зміст та види контролю.
- •2. Характеристика складових процесу контролю.
- •3. Забезпечення ефективності контролю.
- •4. Система контролю виробничих процесів.
- •Тема 7. Роль комунікацій у менеджменті.
- •1. Поняття та загальна характеристика комунікацій.
- •Елементи та етапи процесу комунікацій.
- •IV етап. Декодування, тобто сприйняття повідомлення споживачем інформації.
- •3.Удосконалення міжособистих організаційних комунікацій.
- •Тема 8. Прийняття рішень у менеджменті.
- •Сутність та класифікація управлінських рішень.
- •Вироблення та реалізація раціональних управлінських рішень.
- •Методи оптимізації управлінських рішень.
- •Умови прийняття раціональних управлінських рішень.
- •Досвід сша та Японії щодо прийняття управлінських рішень.
- •Тема 9: Керівництво та влада в організації.
- •Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •Форми влади та впливу.
- •3.Класифікація підходів до розуміння лідерства.
- •Тема 10. Стилі керівництва та спілкування менеджера з підлеглими.
- •Поняття “стиль керівництва” та його основи.
- •Одномірні та багатомірні стилі керівництва. Адаптивне керівництво.
- •Тема 11. Управління конфліктами та стресами в організації.
- •Природа та види конфліктів в організації.
- •За ознакою результатів:
- •За причинами виникнення:
- •За змістом:
- •Конфлікт як процес. Методи розв’язання конфлікту.
- •Природа стресів та управління ними.
- •Тема 12. Основи кадрового менеджменту.
- •Сутність та функції кадрового менеджменту.
- •Характеристика персоналу фірми.
- •Кваліфікація посад. Регламентація посадових прав та обов’язків.
- •Тема 13. Технологія управління персоналом та його розвитком в організації.
- •Відбір та найм персоналу.
- •Адаптація працівників.
- •Ділова кар’єра та її організація.
- •Методи оцінки персоналу.
- •Формування трудового колективу та командного управління.
Методи оптимізації управлінських рішень.
Під оптимізацією управлінських рішень розуміють вибір найбільш ефективного варіанта рішень із можливих альтернатив. Слово “оптимізація” пов’язують із математичним програмуванням.
На Заході науку про оптимізацію управлінських рішень так і називають “наука управління”, “системний аналіз”, “наука про системи”.
Системна орієнтації в процесі оптимізації рішень базується на тому, що організація є відкрита система, яка складається із взаємопов’язаних елементів. Основним завданням науки управління є забезпечення ефективної взаємодії окремих складових організації в інтересах останньої як цілого.
Ми знаємо, що одні проблеми легко структуризуються, тобто розкладаються на окремі елементи, між якими легко прослідковується взаємозв’язок. Інші навпаки майже не піддаються структуризації. Враховуючи даний фактор, існує два основних методи оптимізації управлінських рішень: моделювання, прогнозування.
Один із найефективніших способів оптимізації рішень є моделювання.
Модель – це відображення в схемі, математичній формулі тощо характерних ознак об’єкта, який досліджується. Головною характеристикою моделі є спрощення реальної життєвої ситуації.
Розрізняють такі моделі:
фізичні – відображають збільшення або зменшення вигляду об’єкта;
аналогові – ведуть себе так, як реальні об’єкти, але зовнішньо не схожі на них;
математичні (символічні) – тут використовуються символи для опису властивостей або характеристик об’єкта.
В менеджменті в основному використовуються математичні моделі. З їх допомогою розв’язують проблеми (задачі), які легко структуризуються. Наприклад:
регулювання транспортних потоків у містах;
регулювання графіку руху в аеропортах;
управління запасами на підприємствах;
оптимізація чисельності персоналу;
оптимізація МТП;
оптимізація і використання сировини чи матеріалів;
оптимізація обсягів виробництва (реалізації);
платіжна матриця;
дерево рішень.
Прогнозування – це спосіб, при якому використовується нагромаджений у минулому досвід та побічні припущення з метою визначення майбутнього стану підприємства сьогодні.
Прогнозування може здійснюватись формальними та неформальними методами.
До неформальних методів відносять прогнозування на підставі інформації, отриманої в засобах масової інформації та промислового шпіонажу.
Формальні методи поділяються на кількісні та якісні.
Кількісні методи:
прогнози на підставі аналізу показників за минулі роки;
причинно-наслідкове (казуальне) моделювання (платоспроможний попит на товар).
Якісні методи: думки журі, експертів, комісій, компетентних груп споживачів, постачальників тощо.
Умови прийняття раціональних управлінських рішень.
При формуванні управлінських рішень важливо враховувати умови (фактори), які впливають на цей процес.
Особисті якості та поведінка менеджера (освіта, знання, навчання, вік і досвід, характер, звички, витриманість тощо).
Середовище прийняття рішень:
визначеність (керівник знає очікувані результати його рішень);
ризик (ймовірність кожної альтернативи).
Інформаційні обмеження, зумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації.
Взаємозалежність рішень менеджерів або ефективний розподіл повноважень.
Очікування можливих негативних наслідків.
Можливість застосування сучасних технічних засобів.
Наявність ефективних комунікацій.
Відповідність структури управління цілям організації.