8. Умови виникнення й найбільш розповсюджені типи боліт
Болота виникають двома основними шляхами: через заболочування ґрунту або ж через заростання водойм.
Неодмінною умовою утворення боліт є постійна надлишкова вологість. Одна із причин надлишкової зволоженості й утворення болота складається в особливостях рельєфу - наявність низин, куди стікаються води опадів і ґрунтові води; на рівнинних територіях відсутність стоку теж веде до застою води й утворенню болота; крім того до утворення болота приводить заростання водойми.
Причиною застою води біля поверхні можуть бути властивості самого ґрунту і її порід, що підстилають: щільні, непроникні для води субстрати (глини), водотривкі шари вапняків і таке інш. Нарешті, більшу роль в утворенні боліт грає клімат: у країнах де випадає велика кількість опадів, повітря вологе, а випар іде повільно, заболоченість розвинена сильніше.
Постійне надлишкове зволоження спричиняється багато особливостей середовища, у якій ростуть рослини. Це недостатність кисню, більше низька, чим на навколишній території температура, знижена активність мікроорганізмів - всі ці умови приводять до утворення торфу.
Болото утворяться в результаті заболочування ґрунту або заростання водойм. У помірному кліматі заболочування відбувається при близькому рівні ґрунтових вод; нагромадженню вологи сприяє живий рослинний покрив (особливо мохи - кукушкін льон та інш.) і ще більше - мертва, вологоємна рослинна повсть; у ґрунті створюються анаеробні умови й починається заболочування. Заболочування водойм іде різними шляхами (рис. 8. 1). Заростання. На дні водойми спочатку відкладає глина або пісок і осідають залишки головним чином мікроскопічних водних (планктони) і донних (бентос) тварин і рослин. Ці залишки утворять сапропель. Водойма міліє, у ньому поселяються рослини, спочатку занурені (вузько листвяні рдести, кушири та інш.), потім латаття із плаваючими листами або рослини, стебла яких видаються над водою (очерет, очерет). У донних відкладеннях починають переважати залишки рослин (сапропелевий торф). Від колишнього озера залишаються лише «вікна» води, і водойма перетворюється в болото. Наростання. Поверхня водойми затягається хитким килимом (зибун, сплавина), утвореним кореневищами трав (осоки, вахта й ін.) або мохами. Цей килим наростає з берегів і покриває все озеро. Механічне заповнення. В озерах з торф'яними берегами пухкий торф розмивається, осідає на дно. Водойма міліє й заростає рослинністю.
Рис. 8. 1. Стадії заболочування водойми: А - відкритий водний простір; Б - прибережно-водна рослинність; В, Г - осокове низинне болото; Д - сосновий ліс на сфагновому болоті.
Болота утворюються звичайно в районах надмірного зволоження, тобто в районах, де кількість атмосферних опадів значно перевищує величину випаровування з поверхні суші і похили місцевості малі. Останні мають дуже велике значення, тому що при плоскому рельєфі створюються умови для надмірного зволоження застійними водами.
У зоні недостатнього зволоження боліт мало, і вони утворюються лише в заплавах річок, глибоких долинах та улоговинах, де надмірне зволоження виникає внаслідок припливу поверхневих або підземних вод.
Болота утворюються також і внаслідок заростання водойм. Ці болота розміщені звичайно в низинах, а тому і називаються низинними, або трав'яними (рослинність на них трав'яниста). Це так звані евтрофні болота. Потім, в міру підвищення їхньої поверхні за рахунок торф'яної товщі, весняна вода в них вже не збирається, і болото заростає кущовою та лісовою рослинністю. Трав'янисте болото таким чином перетворюється на лісове, або перехідне (мезотрофне). В міру відкладання торфу за рахунок мохів-сфагнумів утворюється опукла поверхня (горб), і болото перетворюється на верхове, або сфагнове (оліготрофне). З часом площа такого болота збільшується, між горбами утворюються улоговини, які в зоні надмірного зволоження заповнюються водою, і утворюється озеро з торф'янистими берегами та дном. Потім воно заростає рослинністю, і процес повторюється, тобто озеро перетворюється спочатку на низинне, а потім на верхове болото (рис. 8. 2).
Рисунок 8. 2 Схема заболочування суші
Болота можуть утворюватись і на мінеральних ґрунтах. Такий процес утворення спостерігається при рівнинному рельєфі та наявності неглибокого залягання відносного водоупору (звичайно глиняного прошарку). В таких випадках починає рости мох, а кущова та лісова рослинність гине. Болота утворюються на схилах після вирубування лісу в зоні надмірного зволоження. При цьому тут спочатку починають рости злаки, які утворюють щільну деревину, акумулюючи вологу, потім — лох, і утворюється мохове болото. Аналогічно утворюються болота і на місці лісових пожеж.
Низинні болота можуть формуватись і при наявності перешкод стокові весняних вод із заплав річкових долин в русла річок. Заболочення низинних ділянок може спостерігатись і в разі підтоплення територій внаслідок створення водосховищ. Заболочені ділянки можуть утворитись і біля підошов схилів навіть у горах, у місцях надмірного виходу підземних вод.
У тундрі заболочування виникає за рахунок малого випаровування та неглибокого залягання шару багаторічної мерзлоти, яка є добрим водоупором, що перешкоджає інфільтрації води в глибину.
За геоморфологічною ознакою К. Є .Іванов поділяє болота на такі типи:
1. Болота вододільних міжрічкових просторів. Це болота плосковадодільного, вододільно - схилового й улоговинного залягань. Сама назва вказує на розміщення їх.
2. Болота річкових долин — це заплавні, терасові та болота стариць.
Окремі болотні ділянки називають болотним мікроланшафтом, а якщо таких ділянок багато, утворюється цілий масив їх, який називається болотним мезоландшафтом. Сукупність кількох мезоландшафтів утворює болотний макроландшафт (наприклад макроландшафт Прип'яті, Барабінської низовини та ін.).
Болотна гідрографічна мережа. Болотною гідрографічною мережею називають сукупність розміщених на болотному масиві струмків, річок, водойм та драговин.
Болотні водойми — це болотні озера різних розмірів з неоднаковим ступенем проточності. Площа їх може досягати кількох квадратних кілометрів, а глибина 10 м і більше. Береги, а інколи і дно їх складені торфом. Це колишні озера.
Внутрішньоболотні водотоки — це колишні (до утворення болота) річки та струмки. Драговинами називають сильно перезволожені ділянки болотних масивів, які характеризують дуже зволоженими торф'яними покладами, високим стоянням рівня води в них і неміцною дерниною. Вода в них може бути проточною або застійною.
Розподіл боліт за ландшафтними зонами. На земній кулі болота займають близько 350 млн. га; найбільша кількість їх в Азії, Європі та Північній Америці. На території Росії площа боліт становить понад 210 млн. га; в європейській частині болота займають приблизно 60 млн. га, а в азіатській — понад 150 млн. га.
Найбільша заболоченість у зоні тундри (місцями 50 %). Болота тут з малою товщиною торфу, переважають заболочені землі. Горбисті болота особливо характерні для підзони лісотундри. Заболоченість російської тундри зменшується із заходу на схід у зв'язку з посиленням континентальності клімату та переходом до гірського рельєфу на північному сході Сибіру.
У зоні тайги зосереджено понад 80 % усіх торфових боліт Росії. В європейській її частині найбільша заболоченість характерна для Карелії, Вологодської та Ленінградської областей, де вона досягає приблизно 40 %; в азіатській — найбільша заболоченість на Західно - Сибірській низовині (понад 1 млн. км2); місцями тут заболоченість досягає 70 %, до північного сходу вона зменшується у зв'язку з переходом до гірського рельєфу.
У зоні мішаних лісів болота розміщені нерівномірно. Вони в основному зосереджені в районі басейнів річок Прип'яті, Нижньої Десни та Верхнього Дніпра (район Полісся). Тут болота низинні (трав'яні). В зоні широколистих лісів Далекого Сходу, особливо в районі Нижнього Амуру, болота досить поширені; тут вони розміщені переважно на міжрічкових просторах та у водопонижених долинах — падях.
У зоні лісостепу болота майже виключно низинного типу в річкових долинах та озерних улоговинах. В зоні степів, пустель та напівпустель болота трапляються дуже рідко і зосереджені в заплавах та дельтах великих річок. В горах великих болотних масивів немає. Невеликі болота тут є лише в місцях значного виходу підземних вод.