4. 1 Рослини та рослинність боліт

Рослинність боліт є інтразональні (внезональної), тому що ніде не утворить своєї зони, а виникає у відповідних умовах у різних природних зонах. На території Росії болота займають більші площі в лісових, лісотундрових і південної тундрової зонах.

Рослинність боліт різноманітна по життєвих формах і флористичному складі. На болотах ростуть коштовні рослини (лохина, журавлина, морошка). Брусниця, виростає на торф'яних болотах. Лохина. Журавлина, виростає на верхівкових і перехідних болотах. Морошка, виростає на торф'яних болотах.

Росичка, через недолік мінеральних речовин у ґрунті займається пасивним ловом комах.

Болотний кипарис, розповсюджений у Північній Америці й акліматизований у дельті Дунаю. Мохи сфагнум. Багно. Осока. Пухівка. Лепеха. Пузирчатка.

Микола Якович Кац розділяє верхівкові болота Центральної Росії по типу рослинності:

- тип з комплексами кустарничкових асоціацій;

- тип з комплексами пушицевих і кустарничкових асоціацій;

- тип з мочежинними комплексами.

Торф використовують у медицині (грязелікування), як паливо, добриво в сільському господарстві, корм для сільськогосподарських тварин [5], сировина для хімічної промисловості.

Торф'яні болота служать джерелом знахідок для палеобіології й археології - у них знаходять добре збережені залишки рослин, пилок, насіння, тіла древніх людей. Для останніх болотна руда була джерелом для виготовлення залізних виробів.

Раніше болото вважалося згубним місцем для людини. У болотах гинув худобу, що відбилася від череди. Через укуси малярійних комарів вимирали цілі селища. Рослинність на болотах убога: ясно-зелені мохи, невеликі чагарнички багна, осока, верес. Дерева на болотах низькорослі. Коряві самотні сосни, берези так заросли вільхи. Люди прагнули осушувати «згубні місця» і використовувати землю під поля й пасовища.

4. 2 Тваринний світ боліт помірного пояса

Європейська болотна черепаха (Emys orbicularis). Різні види жаб, жаб земельна. Комарі, кліщі та інші комахи. Лосі, єноти, видри, норки, ондатри. Птаха (журавлі, куріпки, чаплі, кулики, чибіси, качки, камишници і таке інш.)

5. Болотні масиви України

Болота - своєрідні природно-територіальні комплекси, у формуванні яких найважливішу роль грають поверхневі й ґрунтові води. У них формуються специфічні ґрунти, рослинність і мікрокліматичні умови. В Україні болотні масиви займають значні площі.

5. 1 Головні типи боліт

Болотом називають ділянка земної поверхні з надмірним зволоженням, на якому виростає вологолюбна специфічна рослинність, розвивається болотний тип ґрунтоутворення й, як правило, накопичується торф.

Залежно від умов водно - мінерального харчування, типу торфу й характеру рослинності розрізняють низинні (евтрофні), верхівкові (оліготрофні) і перехідні (мезотрофні) болота.

Низинні болота розвинені в зниженнях рельєфу - на заплавах, плавнях, ділянках старого русла рік і берегах озер. Заболочено долини рік Прип'яті (верхів'я), Турії Стохода, Горині та інш. Низинні болота багаті мінеральними речовинами, на них виростають вільха, рогоз, очерет, осока, мохи й водяться птахи.

Верхівкові болота зустрічаються значно рідше й утворюються на вододілах, піщаних терасах, що підстилаються водонепроникними породами. Вони харчуються в основному атмосферними опадами й тому бідні мінеральними речовинами. Тут виростають сосна, багно, журавлина, пухівка й ін. Деякі верхівкові болота Полісся мають значні розміри, як, наприклад, болотний масив Кремінне в Ракитновському і Сарненському районах Рівненської області.

Болота перехідного типу також відносно бідні мінеральними речовинами, а в їхньому рослинному покриві переважають береза, сосна, осока, сфагновий мохи та інш.

Крім боліт, виділяють перезволожені ділянки, на яких без проведення відповідних заходів можуть сформуватися заболочені ґрунти, а потім і болота. Такий процес спостерігається при умовах високого стояння рівня ґрунтових вод, значного перевищення опадів над випаром, недостатнього дренажу місцевості, наявності на невеликій глибині водонепроникних або слабоводопроникних порід. Утворення боліт може відбуватися внаслідок неправильної експлуатації зрошувальної мережі, підпору від водоймищ, ставків та інш. Поштовхом до початку перезволоження може послужити період підвищеної зволоженості території протягом декількох років.