5. 2 Поширення боліт

В Україні властиво болота найбільші площі займають на Полісся, особливо у Волинській, Ровенській і Чернігівській областях, у долинах лісостепових і степових рік і в Карпатах. Переважають низинні болота, які на Поліссі становлять до 90 % всіх боліт. Перехідні й верхівкові болота займають невеликі площі в північно-західній частині Полісся й у Карпатах.

Площа властиво боліт і торфоболотних земель на початку 1980-х років в Україні становила 613 тис. га, а в цей час вона оцінюється приблизно в 1 млн. га. При цьому досить значна частина боліт осушена, і використовується в сільському й лісовому господарстві. Загальний меліоративно - болотний фонд України становив 6568,7 тис. га. Він складається із властиво боліт і торфоболотних земель, заболочених і перезволожених земель.

Із загального меліоративного фонду країни виділено 1186,1 тис. га, або 18 %, які не підлягають осушенню. З них 311,6 тис. га представляють заповідники й заказники, найбільші площі яких розташовані в Чернігівській (47,7 тис. га, 32,3 % меліоративного фонду області), Черкаської (відповідно 38,9 тис. га й 100 %), Львівської (29,6 тис. га й 25,1 %) і Сумський (23,8 тис. га й 84,1 %) областях.

У цей час осушено 3273,6 тис. га, або 49,8 % болотно - меліоративного фонду України; ще 2500 тис. га можна умовно віднести до земель, що прилягають до осушених масивів і підданих впливу складних процесів осушувальних меліорацій. Приблизно кожний шостий гектар осушених земель перебуває в несприятливому меліоративному стані й близько 70 тис. га земель пересушені.

Для поліпшення меліоративного стану осушених земель необхідно використовувати комплекс заходів - застосовувати закритий дренаж, осушно - зволожувальні, водозбірні, контурно-меліоративні системи, широко впроваджувати автоматизацію меліоративних процесів, поліпшувати структуру посівних площ та інш.

6. Торфоболотні області країни та їх господарське та водогосподарське значення

Болото - поняття не стільки ботанічне, скільки географічне, ландшафтне. Для боліт характерні певні типи рослинності зі своєрідними життєвими формами рослин і певних умов їхнього існування, які вивчаються в рамках геоботаніки, у якій болото розглядається як рослинне співтовариство.

Незважаючи на невелику в цілому заболоченість країни, болота в окремих її регіонах - важливий елемент природного середовища. Заболоченість окремих районів України дуже нерівномірна - вона зменшується на рівнинній території з півночі на південь і із заходу на схід. Це обумовлено тим, що в тім же напрямку, особливо в теплу пору року, зменшується кількість опадів і зростає кількість тепла. Відхилення від загальної закономірності залежать від рельєфу, характеру покриву четвертинних відкладень і деяких інших геолого - геоморфологічних особливостей.

За рівнем заболоченості й характеру боліт в Україні виділяють п'ять торфоболотних областей: Полісся, Мале Полісся, Лісостеп, Степ і Карпати з Передкарпаттям.

6. 1 Полісся

Рівненський природний заповідник, утворений в 1999 року, - найбільший болотний резерват України загальною площею 470,47 км². Тут на ділянках Володимирецького, Дубровицького, Рокитновського й Сарненського районів області представлені всі типи боліт, що існують в Українське Полісся.

Поліський природний заповідник заснований в 1968 році в Олевському і Овручському районах Житомирщини на площі 201,04 км². Чверть його території займають болота й заболочені ліси, у яких виростають більше 500 видів вищих судинних рослин, 139 видів мохів, десятки видів лишайників, грибів і водоростей.

Торфоболотна область Полісся займає Поліську низовину на окремих ділянках Волинській, Ровенській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Хмельницькій і Сумській областях. Полісся - найбільш заболочений (6,26 %) і заторфованний (4,32 %) регіон України. Тут налічується більше 1,5 тис. боліт загальною площею 635 тис. га. Болота переважно низинні, здебільшого заплавні, але зустрічаються (звичайно на північно-заході), перехідні й верхівкові улоговинні болота.

На Чернігівське Полісся заболоченість досягає 5 % і переважають болота низинного типу. Найбільші з них: Замглай (більше 10 тис. га), Остерське (близько 10 тис. га), Сновське (9,4 тис. га), Смолка (більше 4,0 тис. га) та інш. Болото Замглай у Репкинському і Городнянському районах області займає древню прохідну долину на межиріччя Дніпро-Десна. У його склад входять кілька болотних масивів, де здавна розробляються відкладення торфу з потужністю шарів від 1,5 до 6 м.