- •Лабораторна робота
- •Програма роботи
- •2 Вказівки для підготовки до роботи
- •3 Оснащення робочого місця
- •4 Методичні вказівки щодо виконання роботи
- •1. Загальна характеристика боліт
- •2. Коротка історична довідка
- •3. Походження терміна болото та інші визначення
- •4. Роль боліт в ландшафті та їх типи в різних зонах
- •4. 1 Рослини та рослинність боліт
- •4. 2 Тваринний світ боліт помірного пояса
- •5. Болотні масиви України
- •5. 1 Головні типи боліт
- •5. 2 Поширення боліт
- •6. Торфоболотні області країни та їх господарське та водогосподарське значення
- •6. 2 Мале Полісся
- •6. 3 Лісостеп
- •6. 4 Степ
- •6. 5 Карпати й Передкарпаття
- •6. 6 Пінські болота
- •7. Походження й значення вивчення боліт
- •7. 1 Шляхи виникнення боліт
- •7. 2 Причини та умови утворення боліт і болотних масивів
- •8. Умови виникнення й найбільш розповсюджені типи боліт
- •9. Поширення боліт на земній кулі
- •10. Гідрологічний режим, особливості боліт та їх вплив на річковий стік
- •10. 1 Джерела живлення боліт
- •10. 2 Структура й водні властивості торфу
- •10. 3 Рух води в торф’яних ґрунтах
- •10. 4 Коливання рівня ґрунтових вод
- •10. 5 Випаровування з боліт
- •10. 7 Замерзання та відтавання боліт
- •10. 8. Водні властивості торфу
- •10. 9 Вода в живлення боліт
- •10. 10 Болотні води - води, що втримуються в болотах
- •10. 11 Коливання рівня підґрунтових вод на болотних масиву
- •11. Стадії формування верхівкового болота
- •12. Водний баланс боліт
- •13. Типи боліт, їх будова, морфологія та гідрографія
- •14. Класифікація: типи та види боліт
- •15. Характерні стадій розвитку болотних масивів
- •16. Живлення та водний баланс боліт. Рух води в болотах
- •17. Термічний режим боліт
- •18. Вплив боліт на стік річок
- •19. Вивчення та практичне значення боліт
- •Верхівкові болота
- •20. Загальні відомості та властивості боліт
- •20. 1 Ботанічні пам'ятники природи
- •20. 2 Цвітіння на болотах
- •20. 3 Основна стаття: болотні люди
- •20. 4 Цікаві факти
- •20. 5 Міфологія
- •21. Сучасний стан, характеристика, перспективи та роль боліт й болотних масивів у водогосподарському комплексі країни
- •Контрольні запитання
- •12. Який вид живлення переважає на верхових болотах?
- •13. Яка величина вологоємності торфу?
- •Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники Основна література
- •Додаткова література
- •Торфоболотні області країни та їх господарське та водогосподарське значення
- •Гідрологічний режим, особливості боліт та їх вплив на річковий стік
4. Роль боліт в ландшафті та їх типи в різних зонах
Болото (також драговина, трясовина, хитке місце) - ділянка суши (або ландшафту), що характеризується надлишковим зволоженням, підвищеною кислотністю й низькою родючістю ґрунту, виходом на поверхню стоячих або проточних ґрунтових вод, але без постійного шару води на поверхні. Для болота характерне відкладення на поверхні ґрунту органічної речовини, що неповно розклалося, перетвореного надалі в торф. Шар торфу в болотах не менш 30 см, якщо менше, те це заболочені землі. Болота є складовою частиною гідросфери. Перші болота на Землі утворилися на стику силуру й девону 350 …. 400 млн. років тому.
Болота частіше зустрічаються в Північній півкулі, у лісах. У Росії поширені на півночі Європейської частини, у Західному Сибірі, на Камчатці. У Білорусії й на Україні болота сконцентровані в Полісся (так звані Пінські болота). Дослідження природи боліт почав ще М. В. Ломоносов, великий внесок вніс радянський ботанік В. С. Доктуровский, творець посібника з болотоведенню.
В арктичній тундрі поверхня болота розбите морочними тріщинами на прямокутники (полігони) шириною 5 … 20 м. Південніше - у типовій тундрі, лісотундрі й на С. лісової зони влітку більше утвориться поталої води. Замерзаючи взимку, вона утворить торф'яні бугри висотою до 10 м, з постійно мерзлим ядром усередині (крупно- і плоскобугристі болота). У тундрі заболоченість досягає 50 % і більше; переважають тут не торф'яні, а мінеральні Болото В тайговій зоні Європи й Західного Сибіру звичайне опуклі (верхівкові) сфагнові болота. Тут площа торфовищ (у загальній площі болота) найбільша. У лісостепу торфовища евтрофні (низинні). У степовій зоні торф утвориться зрідка (звичайно під водою); Болото тут з великими травами - очеретом, рогозом. На території країн СНД широко ведуть осушення, меліорацію й освоєння низинних Болото під травосіяння, овочі (капуста, морква), зернові (овес, жито), технічні (коноплі, льон) і силосні культури. Окультурено великі болота долини Яхроми (Московська область), на болотах Колхіди культивуються цитрусові; складений проект меліорації боліт Барабинської низовини, освоєні в значній частині болота Полісся.
Болота відіграють важливу роль в утворенні рік.
Болота перешкоджають розвитку парникового ефекту. Їх, у не меншому ступені, чим лісу, можна назвати «легенями планети». Справа в тому, що реакція утворення органічних речовин з вуглекислого газу й води при фотосинтезі по своєму сумарному рівнянню протилежна реакції окислювання органічних речовин при подиху, і тому при розкладанні органіки вуглекислий газ, зв'язаний до цього рослинами, виділяється назад в атмосферу (в основному за рахунок подиху бактерій). Один з головних процесів, здатних зменшити зміст вуглекислого газу в атмосфері - це поховання органіки, що не розклалася, що й відбувається в болотах, що утворять поклад торфу, що трансформується потім у кам'яне вугілля. (Інші подібні процеси - відкладення карбонатів (CaCO3) на дні водойм і хімічні реакції, що протікають у земній корі й мантії). Тому практика осушення боліт, що здійснювалася в XIX - XX століттях, з погляду екології руйнівна.
З іншої сторони болота є одним із джерел бактеріального метану (одного з парникових газів) в атмосфері. У найближчому майбутньому очікується збільшення обсягів болотного метану в атмосфері через танення боліт у районі вічної мерзлоти.
Болота - природні фільтри води й санітари агроекосистем.