4. Роль боліт в ландшафті та їх типи в різних зонах

Болото (також драговина, трясовина, хитке місце) - ділянка суши (або ландшафту), що характеризується надлишковим зволоженням, підвищеною кислотністю й низькою родючістю ґрунту, виходом на поверхню стоячих або проточних ґрунтових вод, але без постійного шару води на поверхні. Для болота характерне відкладення на поверхні ґрунту органічної речовини, що неповно розклалося, перетвореного надалі в торф. Шар торфу в болотах не менш 30 см, якщо менше, те це заболочені землі. Болота є складовою частиною гідросфери. Перші болота на Землі утворилися на стику силуру й девону 350 …. 400 млн. років тому.

Болота частіше зустрічаються в Північній півкулі, у лісах. У Росії поширені на півночі Європейської частини, у Західному Сибірі, на Камчатці. У Білорусії й на Україні болота сконцентровані в Полісся (так звані Пінські болота). Дослідження природи боліт почав ще М. В. Ломоносов, великий внесок вніс радянський ботанік В. С. Доктуровский, творець посібника з болотоведенню.

В арктичній тундрі поверхня болота розбите морочними тріщинами на прямокутники (полігони) шириною 5 … 20 м. Південніше - у типовій тундрі, лісотундрі й на С. лісової зони влітку більше утвориться поталої води. Замерзаючи взимку, вона утворить торф'яні бугри висотою до 10 м, з постійно мерзлим ядром усередині (крупно- і плоскобугристі болота). У тундрі заболоченість досягає 50 % і більше; переважають тут не торф'яні, а мінеральні Болото В тайговій зоні Європи й Західного Сибіру звичайне опуклі (верхівкові) сфагнові болота. Тут площа торфовищ (у загальній площі болота) найбільша. У лісостепу торфовища евтрофні (низинні). У степовій зоні торф утвориться зрідка (звичайно під водою); Болото тут з великими травами - очеретом, рогозом. На території країн СНД широко ведуть осушення, меліорацію й освоєння низинних Болото під травосіяння, овочі (капуста, морква), зернові (овес, жито), технічні (коноплі, льон) і силосні культури. Окультурено великі болота долини Яхроми (Московська область), на болотах Колхіди культивуються цитрусові; складений проект меліорації боліт Барабинської низовини, освоєні в значній частині болота Полісся.

Болота відіграють важливу роль в утворенні рік.

Болота перешкоджають розвитку парникового ефекту. Їх, у не меншому ступені, чим лісу, можна назвати «легенями планети». Справа в тому, що реакція утворення органічних речовин з вуглекислого газу й води при фотосинтезі по своєму сумарному рівнянню протилежна реакції окислювання органічних речовин при подиху, і тому при розкладанні органіки вуглекислий газ, зв'язаний до цього рослинами, виділяється назад в атмосферу (в основному за рахунок подиху бактерій). Один з головних процесів, здатних зменшити зміст вуглекислого газу в атмосфері - це поховання органіки, що не розклалася, що й відбувається в болотах, що утворять поклад торфу, що трансформується потім у кам'яне вугілля. (Інші подібні процеси - відкладення карбонатів (CaCO₃) на дні водойм і хімічні реакції, що протікають у земній корі й мантії). Тому практика осушення боліт, що здійснювалася в XIX - XX століттях, з погляду екології руйнівна.

З іншої сторони болота є одним із джерел бактеріального метану (одного з парникових газів) в атмосфері. У найближчому майбутньому очікується збільшення обсягів болотного метану в атмосфері через танення боліт у районі вічної мерзлоти.

Болота - природні фільтри води й санітари агроекосистем.