Тема 10.

РОЗРОБКА РОЗДІЛІВ «ОЦІНКА РИЗИКІВ», «РЕЗЮМЕ» та «ЗМІСТ»

Розділ «оцінка ризиків»

Будь-яка діяльність у сфері бізнесу пов'язана з ризиком. Щоб зару­читись підтримкою інвесторів або кредиторів, у бізнес-плані необхідно не тільки показати потенційні вигоди вкладання коштів у даний підприємни­цький проект, але також вказати на труднощі, що на них може натрапити бізнес і які загрожуватимуть його існуванню. Ось чому в бізнес-плані не­обхідно досить детально висвітлити проблеми, пов'язані ризиками, їх­ньою оцінкою та зменшенням впливу на результати діяльності підприєм­ства.

Розділ бізнес-плану «Оцінка ризиків» повинен дати відповідь принаймні на два запитання: по-перше, чи керівництво підприємства достатньо глибоко розуміє й ураховує ризики, пов'язані з даним бізнесом; по-друге, чи воно може розробити відповідний план дій та ефективно реагувати на небезпечні для бізнесу ситуації а умов невизначеності, конфліктності, браку інформації тощо.

Послідовність дій з розробки підрозділу «Оцінка ризиків» складає­ться таких робіт:

• визначення можливих видів ризиків, що пов'язані бізнесом під­приємства;

• оцінка ризику, тобто визначення можливих наслідків тієї чи іншої несприятливої ситуації, що може негативно вплинути на результат діяль­ності підприємства;

• розробка механізму реагування на можливі негативні наслідки ризикової діяльності;

• розробка та здійснення заходів, а допомогою яких можна нейтра­лізувати можливі негативні ефекти ризикової діяльності.

Перелік можливих видів ризиків досить великий: від стихійного лиха до помилок самого підприємця. Є значна кількість різноманітних кла­сифікацій видів ризиків. Одну з них наведено в таблиці 10.1.

Найчастіше в бізнес-плані розглядаються ризики, які можуть виник­нути як наслідки:

• несприятливих тенденцій у зовнішньому середовищі талу і, до якої належить даний бізнес;

• дій конкурентів (наприклад, зниження цін на аналогічні види про­дукції чи послуг);

• сезонної циклічності обсягів продажу;

• недостатньої компетентності персоналу, який займається маркетингом, виробництвом чи управлінням;

• появи нових технічних і технологічних досягнень, які можуть привести до швидкого техніко-економічного старіння продукту даного бізне­су;

• труднощів і одержанням сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, а також кредитів;

• перевищення виробничих витрат відносно запланованих;

• циклічності потоку готівки тощо.

Таблиця 10.1 – Види ризиків та причини їх виникнення

Вид ризику	Причини виникнення
1	2
1. Ризики, пов'язані з неправиль­ним вибором місії, економічних ці­лей підприємницької діяльності.	Необґрунтоване визначення пріоритетів загальної і ринкової стратегії підприємства. Неправильний прогноз кон'юнктури на ринках продуктів, ресурсів, капіталу, праці тощо. Неадекватна оцінка потреб сфери споживання і власного виробництва.
2. Ризики, пов'язані недотриман­ням запланованих строків реалізації підприємницької ідеї.	Недотримання графіка запланованих витрат. Порушення прогнозних строків одержання до­ходів.
3. Ризики, пов'язані з незабезпе­ченістю підприємницької ідеї (про­екту) фінансовими ресурсами (ін­вестиціями).	Відсутність або недостатність коштів для са­мофінансування. Відсутність реального джерела зовнішнього фінансування. Втрата джерела фінансування проекту в про­цесі його реалізації. Недоліки вибраного методу фінансування.
4. Маркетингові ризики.	Невідповідність цін, передбачених бізнес-планом, та реальних ринкових цін. Відмова постачальників від попередньо укла­дених контрактів. Недостатнє ресурсне забезпечення. Зайва кількість персоналу, не виправдана кін­цевими результатами діяльності. Недостатньо обґрунтована сегментація ринку збуту. Помилковий вибір цільового сегмента ринку, стратегії продажу продукту, організації мережі буту, системи логістики та трансферних мо­делей реалізації продукту. Неадекватні результати маркетингових дос­ліджень через їх нераціональну організацію. Помилкова стратегія і тактика ціноутворення. Неефективна реклама. Неврахування сезонної циклічності обсягів продажу.
5. Ризики, пов'язані із системою взаємодії партнерами та контрагентами.	Недостатньо налагоджена система взаємодії партнерами та контрагентами.
6. Ризики, пов'язані непередба­ченою конкуренцією.	Проникнення на ринок значної кількості диверсифікованих та інших підприємств. Виникнення нових фірм-конкурентів. Експансія з боку іноземних експертів. Створення продуктів-замінників. Зниження цін на аналогічну продукцію.
7. Ризики, пов'язані із забезпечен­ням прав власності на запатентовані вироби.	Недостатні обсяги запатентованих технічних, маркетингових, дизайнерських рішень. Низький рівень патентного захисту. Тривалі строки одержання патентів. Низький рівень збереження комерційних таєм­ниць.
8. Ризики непередбачених витрат і збільшеного кошторису.	Непередбачене збільшення ринкових цін на ре­сурси. Зростання процентних кредитних ставок. Витрати на непередбачені бізнес-планом заходи. Виплати а термінові роботи. Штрафні санкції, арбітражні виплати. Зниження депозитних ставок на кошти, які зберігаються на банківських рахунках.
9. Ризики, пов'язані конфліктни­ми ситуаціями (із законодавством, громадськістю тощо).	Неврахування в бізнес-плані можливості впро­вадження нових екологічних, ергономічних нормативів, ліцензій. Зміна податкової політики, системи штрафних санкцій тощо. Додаткові витрати на «паблік-рілейшнз».
10. Ризики, пов'язані з виникнен­ням конфліктів у процесі форму­вання певного підприємницького проекту й розвитку поточної діяль­ності підприємства.	Використання тимчасово вільних коштів на по­точні потреби підприємства. Фінансування із проектних коштів інших видів робіт. Завищення нормативів накладних витрат.

Продовження таблиці 10.1

1

2

11. Ризики, пов'язані з впровад­женням інновацій а допомогою венчурного бізнесу.

Недосягнення бажаних економічних результатів у процесі розробки та впровадження інно­вацій. Перевищення кошторису витрат у про­цесі досліджень. Недосягнення прогнозних технічних парамет­рів у процесі проведення науково-дослідних, конструкторських і технологічних розробок, які становлять основу інноваційного проекту. Одержані результати випереджають технічні й технологічні можливості виробництва. Виникнення небажаних економічних наслідків у процесі реалізації інноваційних проектів.

Всі ризики, якими може стикнутися бізнес-підприємства, потрібно поділити на дві загальні трупи. Першу трупу становлять внутрішні (ендогенні) ризики, що можуть контролюватися бізнесменом. До другої трупи належать зовнішні (екзогенні) ризики. Це ризики, які менеджери підприєм­ства не можуть контролювати безпосередньо, але вони суттєво впливають на кінцеві результати діяльності підприємства. Зокрема, збільшення ставок податків може при вести до зменшення чистого прибутку та коштів для інвестування. Особливо цей ризик характерний для ринків, що формують­ся а умов несталого законодавства.

Далі потрібно визначити величину можливого впливу визначених ризиків на кінцеві результати бізнесу, а також побічні ефекти, які можуть виникнути і які здатні негативно вплинути на результат діяльності підпри­ємства. Для цього потрібно визначити ймовірність впливу цих ризиків на бізнес підприємства та оцінити величину самого ризику (в абсолютному чи відносному вираженні).

В абсолютному вираженні величина ризику визначається як добу­ток очікуваного битку на ймовірність того, що биток матиме місце.

Далі потрібно розробити альтернативний план дій на випадок ви­никнення тих чи інших ризикових ситуацій в бізнесі. Альтернативний план дій передбачає визначення «критичних точок», тобто певних показників, досягнення яких свідчить про настання несприятливого перебігу подій, розробити план можливих реагувань підприємства на небезпеки та загрози для бізнесу підприємства або так звану концепцію управління ризиками, а також визначити контрольні орієнтири, які будуть ви начати ефективність застосування цих альтернативних планів.

В цілому альтернативні плани визначають що саме потрібно роби­ти у несприятливій ситуації і яких наслідків можна очікувати. Перевага альтернативних планів – можливість швидко діяти а несприятливих умов. Вони зменшують загальну невизначеність ринкової діяльності. Наявність альтернативних планів свідчить про те, що підприємець знає про можливі ризики своєї діяльності й готується до них заздалегідь.

Реагування на можливі негативні наслідки ринкової діяльності пе­редбачає розробку організаційних та операційних процедур запобіжного (профілактичного) характеру. Ці процедури включають конкретні рекоме­ндації для певних дій у разі виникнення несприятливих наслідків.

Слід пам'ятати, що є зовнішні та внутрішні способи зниження (оптимізації, передавання) ризику. До зовнішніх способів належить розподіл (делегування) частини ризиків серед партнерів по реальному бізнес-плану, хеджування та зовнішнє страхування ризику.

Хеджування (захист від втрат) – це спосіб зменшення ризику господарської діяльності шляхом укладання довгострокової угоди на поставку продукції між постачальником і споживачем.

Страхування передбачає, що страхувач за відповідні кошти (за страховий внесок чи страхову премію) обов'язується сплатити іншій сто­роні (страхувальнику) обумовлену страховим контрактом грошову суму, якщо страхувальник а знає певних битків чи втрат. Послуги страхових компаній можуть бути стандартизованими та договірними. Стандартизовані послуги полягають, як правило, у продажу стандартних страхових по­лісів, що надають лише деякі види страхових послуг, а договірні – визначають усі можливі види ризиків та порядок компенсації битків.

Внутрішні способи зниження ризику є досить різноманітними. Найтиповішими є: підвищення якості та ефективності управління підп­риємством; диверсифікація (розподіл інвестицій між різними об'єктами, видами діяльності, послугами тощо); лімітування (наприклад, встановлен­ня верхньої межі інвестицій у даний проект); створення запасів (резервів) для покриття можливих непередбачуваних витрат; збільшення повноти та ґрунтовності інформації, на підставі якої приймаються конкретні управ­лінські рішення.

Підприємство може зменшити свої втрати, використовуючи метод самострахування. Цей метод пов'язаний і створенням спеціального резервного фонду і покриттям битків а рахунок власних обігових коштів підприємства. Самострахування застосовується, коли:

• вартість майна, що страхується, є невеликою порівняно майнови­ми і фінансовими параметрами всього бізнесу;

• ймовірність битків є надто малою;

• підприємство має велику кількість однотипного обладнання.

На завершення цього розділу потрібно навести ведену таблицю ри­зиків та способів зменшення негативних наслідків (див. таблицю 10.2).

Таблиця 10.2 – Види ризиків та способи мінімізації їх наслідків

Вид ризику	Спосіб зменшення наслідків
1. Пожежі та інші стихійні лиха	Страхування сум можливих збитків
2. Ри ик нищення чи псування вантажу а транспортування	Страхування вартості вантажу
3....................................................................

Більш детально про оцінку і страхування ризиків можна прочитати у відповідній літературі [9,10].