9.3 Плановий баланс

Плановий баланс підприємства складається, щоб отримати чітку кар­тину фінансового стану підприємства у випадку реалізації ним запропоно­ваної комерційної ідеї. Баланс підприємства складається щорічно на певну дату (як правило, за станом на 31 грудня).

Баланс є фінансовим документом, в якому кошти підприємства (у грошовій формі) згруповано як за їх складом і розміщенням, так і за джере­лами їх надходження. Баланс, зокрема, показує:

• активи підприємства, тобто всі ті ресурси (кошти), які підприємст­во має у своєму розпорядженні;

• пасиви, тобто всі зобов'язання підприємства перед постачальника­ми, кредиторами, власниками;

• власний капітал, тобто все те, що може залишитись на підприємстві в результаті діяльності;

• інші статті.

У балансі активи й пасиви протистоять одне одному згідно з універ­сальним бухгалтерським рівнянням:

Активи = Пасиви

Форма балансу затверджена «Положенням (стандартом) бухгалтер­ського обліку». Вона охоплює значну кількість статей, які для бізнес-плану (особливо у випадку започаткування нової справи) можуть і не мати суттєвого значення. Тому підприємець у бізнес-плані може скласти баланс за спрощеною формою (дивися таблицю 9.9).

Таблиця 9.9 – Плановий баланс підприємства (на 31 грудня 201_ року)

Активи	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1. Необоротні (або постійні) активи:
Земля
Будівлі та споруди за виключенням нарахованої амортизації (залишкова вартість споруд)
Обладнання за виключенням нарахованої амортизації (залишкова вартість обладнання)
Нематеріальні активи за мінусом старіння
Довгострокові фінансові інвестиції
Інші
Усього за розділом 1 - загальні постійні активи
2. Оборотні (поточні) активи:
Готівка
Ринкові цінні папери
Матеріальні запаси
Товари на складі
Інші поточні активи
Усього за розділом 2 - загальні поточні активи
БАЛАНС
Пасиви	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1. Власний капітал:
Статутний капітал
Резервний капітал
Нерозподілений прибуток
Інші
Усього за розділом 1 - загальні зобов'язання перед власника­ми
2. Цільове фінансування
Усього за розділом 2
3. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові зобов'язання перед банками
Довгострокові фінансові зобов'язання
Інші довгострокові зобов'язання
Усього за розділом 3 - довгострокові зобов'язання
4. Поточні зобов'язання (поточні пасиви):
Кредиторська заборгованість
Заборгованість податковим органам
Видатки, що нараховані до виплати
Інші поточні пасиви
Усього за розділом 4 - поточні пасиви
БАЛАНС

Баланс потребує вертикального розміщення інформації: верхня частина – активи, нижня частина – пасиви.

Активи – це майно й ресурси, які має підприємство у своєму розпо­рядженні і завдяки яким створюється його прибуток. При цьому розрізня­ють поточні та постійні активи.

Поточні активи – це ресурси підприємства, які відносно швидко можуть бути переведені в готівку. До поточних активів, зокрема, належать:

• готівка – гроші в касі та на банківському рахунку;

• ринкові цінні папери – акції, облігації, інші цінні папери;

• дебіторська заборгованість – кошти, які підприємству заборгували споживачі його продукції (послуг);

• матеріальні запаси – вартість сировини, матеріалів, напівфабрика­тів, комплектувальні вироби, готової, але ще не реалізованої продукції тощо;

• попередньо сплачені витрати – рентні платежі, страхові внески, авансові платежі за товари й послуги іншим підприємствам;

• інші.

Постійні активи – це ресурси підприємства, які не можуть бути швидко трансформовані в готівку. До постійних активів належать: земля, будівлі та споруди, обладнання. Слід зауважити, що всі ці постійні активи, за винятком вартості землі, відображаються в балансі за залишковою вар­тістю (початкова вартість мінус нарахована амортизація).

До постійних активів належать також і нематеріальні активи. Так са­мо як і інші постійні активи, нематеріальні активи здатні принести підпри­ємству дохід. Проте для них характерні відсутність матеріальної основи отримання доходу та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їх використання.

Пасиви – це сума зобов'язань підприємства перед кредиторами, ін­шими підприємствами, організаціями, банками, власниками бізнесу. Пасиви поділяють на поточні та довгострокові.

Поточні пасиви – це зобов'язання підприємства, які мають бути сплачені протягом одного фінансового року. До поточних пасивів, зокре­ма, належать:

• кредиторська заборгованість підприємства – кошти, які підприєм­ство заборгувало своїм постачальникам, придбавши їх товари (послуги) в кредит;

• заборгованість податковим органам. Підприємство регулярно отри-му є прибуток від реалізації своєї продукції (послуг). Але податки підпри­ємство сплачує в певні, заздалегідь визначені строки. Через це підприємст­во практично завжди виступає як боржник податкових органів;

• видатки, що нараховані до виплати – це різноманітні вже нарахова­ні, але ще не сплачені виплати (нарахована, але не виплачена заробітна плата персоналу підприємства, проценти по кредитах, страхові, пенсійні нарахування тощо).

Довгострокові пасиви – це зобов'язання підприємства, термін пога­шення яких перевищує один фінансовий рік:

• векселі до оплати – це кошти, які підприємство позичило в банків, інших підприємств, приватних осіб під письмове зобов'язання – вексель;

• кредити, отримані під заставу майна та гарантії інших осіб. Зобов'язання перед власниками – це власні кошти підприємства:

• статутний капітал – це кошти, внесені засновниками для розвитку бізнесу. Для акціонерного товариства це буде акціонерний капітал – вар­тість фактично реалізованих акцій (звичайних та привілейованих). Акціонерний капітал формується за рахунок коштів засновників підприєм­ства, їхніх подальших внесків, а також внесків інших акціонерів;

• нерозподілений прибуток – це та частина прибутку, яка може бути інвестована в розвиток бізнесу підприємства. Нерозподілений прибуток – це прибуток, що залишається після відрахування з доходу податку на дода­ну вартість та податку на прибуток, а також виплат дивідендів (для акціо­нерного товариства).

Плановий баланс на момент започаткування бізнесу підприємства скласти порівняно легко, оскільки він відбиває потреби підприємства у стартовому капіталі. Конкретно він показує:

• як передбачається залучити необхідний капітал (довгострокові зобов'язання та зобов'язання перед власниками);

• на що залучені кошти передбачається витратити, тобто які саме активи будуть придбані.

Планові баланси на другий і третій роки безпосередньо залежать від балансу на перший рік і очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства у відповідні періоди.

У текстовій частині даного підрозділу подаються пояснення, які розшифровують припущення щодо окремих статей планового балансу.

У процесі передбачення очікуваних показників балансу слід звер­нути увагу на такий момент. Підприємці-початківці іноді помилково вва­жають, що на своєму старті підприємство може використовувати тільки (переважно) запозичені кошти. Проте кредитори та інвестори завжди вима­гають, щоб певна частка капіталу підприємства була створена за рахунок власних коштів підприємця. Тоді підприємець буде „тісно прив'язаний" до свого бізнесу. Якщо для підприємства настане скрутна доба, то він не вте­че, не зазнавши відчутних особистих втрат. Такий підприємець робитиме все залежне від нього, аби вийти з кризи і забезпечити подальший розвиток підприємства.