Тема 7. Розробка розділу «виробничий план»

Невід'ємною складовою будь-якого бізнесу, орієнтованого на вироб­ничу діяльність, є оцінка того, як підприємство вироблятиме свою продук­цію. Виробничі аспекти бізнесу, особливо нового, завжди цікавлять потен­ційних інвесторів. Основне завдання виробничого плану – довести, що під­приємство: реально спроможне організувати виробництво; здатне виготов­ляти необхідну кількість товарів відповідної якості; має можливості прид­бати необхідні для цього ресурси.

У складі виробничого плану, як правило, виділяють такі підрозділи:

1. Опис виробничого процесу (або основні технологічні операції).

2. Обладнання, машини та устаткування.

3. Виробничі та невиробничі приміщення.

4. Сировина, матеріали, комплектувальні вироби.

5. Оцінка впливу зовнішніх факторів.

Виробничий план доцільно розпочинати з короткої характеристики виробничого процесу, тобто з опису основних технологічних операцій у їх послідовності. Потрібно описати технологічні операції, визначити, які з них будуть виконуватись самим підприємством, а які – за контрактами з іншими підприємствами (виконавцями), обґрунтувати вибір необхідного обладнання (устаткування) для виконання цих операцій, визначити тривалість виконання технологічних операцій та розрахувати загальну трудомісткості річної (або конкретної) виробничої програми.

В багатьох випадках опис виробничого процесу може бути зроблено укрупнено.

Після опису виробничого процесу розраховують загальну трудоміст­кість Т_з виробничої програми виготовлення запланованої кількості продук­ції:

(7.1)

де m – число найменувань виробів, які планується виготовити;

Т₁, Т₂, Т₃, Т_т – тривалість технологічних операцій виготовлення ви­робу і-го найменування. Наприклад, для машинобудування це можуть бути відповідно заготівельні, механічні, складально-налагоджувальні операції (роботи) тощо, нормо-год;

N – кількість виробів і-го найменування, які планується виготовити

штук.

Зроблені розрахунки доцільно звести до таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Трудомісткість річної виробничої програми, нормо-годин.

Види робіт	Розряди робіт	Виріб «А»			Виріб «Б»			Виріб «В»			Загальна трудомісткість програми за видами та розрядами робіт
		Трудомісткість виробу	Річна програма, шт.	Трудомісткість програми	Трудомісткість виробу	Річна програма, шт.	Трудомісткість програми	Трудомісткість виробу	Річна програма, шт.	Трудомісткість програми
1. …………………… (наприклад, верстатні)
	Всього
2. …………………… (наприклад, слюсарні)
	Всього
3. …………………… (наприклад, монтажно-складальні)
	Всього
4. …………………… (наприклад, регулювальні)
	Всього
5. Інше	Всього
Всього

В процесі розробки підрозділу «Опис (характеристика) виробничого процесу» також потрібно:

• дати пояснення того, які роботи будуть виконуватися самим підп­риємством, а які – ні;

• стисло охарактеризувати кожного з субпідрядників (місце, де вони знаходяться, причини, що зумовили цей вибір, витрати, пов'язані з їх залу­ченням);

• додати (за наявності) копії укладених з ними контрактів або підпи­саних протоколів про наміри (звісно, якщо вони є).

Після розрахунку трудомісткості річної виробничої програми потріб­но визначити кількість робочих місць (тобто кількість машин та обладнан­ня), які потрібно створити для того, щоб виконати цю програму та розраху­вати їх вартість.

Розрахункова кількість робочих місць С_р (обладнання, устаткування, верстатів тощо) розраховується за формулою:

(7.2)

де Т; – трудомісткість обробки виробу, (нормо-год.), яка визначається особливостями технологічного процесу;

N – кількість виробів, які треба обробити, шт.;

Т – число найменувань виробів;

Ф_реж – режимний річний фонд часу роботи обладнання, машин та ус­таткування, годин:

(7.3)

де Д_к – число календарних днів року, Ф_к=365 (або 366) днів;

Д_в – кількість вихідних і святкових днів за рік, включаючи суботи; т_зм – кількість змін за добу; Тзм – тривалість зміни, годин;

– коефіцієнт витрат робочого часу на плановий ремонт обладнання та устаткування, а =1-2%;

К_вн – плановий коефіцієнт виконання норм часу.

Розрахувавши розрахункову кількість робочих місць, визначають прийняту кількість робочих місць С_пр, як найближче більше ціле число. Пі­сля цього розраховують коефіцієнт завантаження К_з робочих місць на ко ному виді робіт (операцій). Для цього можна користуватись формулою:

(7.4)

де С_р – розрахункова кількість робочих місць на даному виді робіт (на даній операції);

С_пр – прийнята кількість робочих місць на даному виді робіт (на даній операції).

Всі зроблені розрахунки доцільно звести до таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 – Розрахунок необхідної кількості робочих місць

Показники	Види робіт (технологічних операцій)
	…………… (верстатні)	…………… (слюсарні)	…………… (монтажно-складальні)	……………	Всього
Трудомісткість обробки виробів, нормо-годин
Розрахункова кількість робочих місць
Прийнята кількість робочих місць
Коефіцієнт завантаження робочих місць

Після розрахунку кількості робочих місць за їх видами потрібно:

• навести повний список обладнання, машин та устаткування, необ­хідних для здійснення виробничого процесу;

• розрахувати витрати, пов'язані з придбанням (орендою) нових (або вживаних) обладнання, машин та устаткування.

Інформацію про обладнання, машини та устаткування, які передба­чається використати у виробничому процесі, зручно подати у вигляді таб­лиці 7.3.

Таблиця 7.3 – Обладнання, машини та устаткування

Найменування обладнання (марка, тип)	Кіль­кість	Купівля чи оренда	Нове чи вживане	Вартість, грн.	Строк служби (в місяцях, роках)	Амортизаційні відрахування (за місяць, рік)
1
2
3
Всього

При розрахунках амортизаційних відрахувань слід враховувати, що амортизаційні відрахування нараховують тільки на обладнання, яке безпо­середньо буде купуватись підприємцем.

Величина амортизаційних відрахувань визначається за допомогою норм амортизаційних відрахувань, які встановлюються в централізованому порядку для кожного виду основних фондів

Наступним підрозділом, який входить до «Виробничого плану» є під­розділ «Виробничі та невиробничі приміщення». В цьому підрозділі пот­рібно визначити склад виробничих та невиробничих приміщень (включа­ючи адміністративні приміщення, склади, підсобні приміщення тощо) не­обхідних для реалізації підприємницької ідеї, їх площу, а також розраху­вати вартість придбання або оренди цих приміщень, їх ремонт, експлуата­цію тощо. Доцільно також охарактеризувати забезпеченість приміщень транспортними комунікаціями, опаленням тощо.

Якщо приміщення та обладнання планується взяти в оренду, то пот­рібно розрахувати вартість орендної плати.

Наступним підрозділом, який входить до «Виробничого плану» є під­розділ «Сировина, матеріали, комплектувальні вироби». В цьому підрозділі необхідно:

• навести перелік усіх видів сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, які передбачається використовувати у виробничому процесі;

• вказати конкретних постачальників;

• визначити закупівельні ціни (за одиницю);

• дати пояснення щодо фінансових та інших умов поставок і місце­знаходження постачальників;

• визначити необхідні обсяги запасів, а також (за потреби) вказати на особливі умови їх зберігання.

Відомості щодо сировини, матеріалів та комплектувальних виробів доцільно звести в таблицю 7.5.

Таблиця 7.5 – Сировина, матеріали та комплектувальні вироби ( за взірцем ).

Найменування видів сировини, матеріалів та комплектувальних

Постачаль­ники

Ціна за одиницю, грн.

Обсяг потрібних ресурсів для виконання виробничої програми

Загальна вартість ресурсів, грн.

Примітки (місцезна­ходження постачаль­ників тощо)

За необхідності в даному підрозділі плану доцільно розрахувати необхідні обсяги запасів сировини, матеріалів, комплектувальних. У разі необхідності вказати на основні умови їх зберігання. Це потрібно для того, щоб довести зацікавленим особам можливість виконання виробничого завдання даним підприємством.

Величина партії матеріалу П певного виду, яка надходить до підп­риємства розраховується за формулою:

(7.8)

де В_п – витрати матеріалу певного виду на підприємстві, необхідні для виконання виробничого завдання, шт., кг тощо;

Т_пл – плановий період, календарні дні; якщо плановим періодом є рік, то в розрахунках приймають Т_пл=360 днів;

В_п/Т_пл – середньодобові витрати матеріалу певного виду на підпри­ємстві за період між суміжними поставками матеріалу на склад, шт., кг;

Т_в – період між суміжними поставками матеріалу певного виду на склад, календарні дні.

Резервний запас Z_с-р створюється на підприємстві на випадок запіз­нення надходжень матеріалів на склад. Величина резервного запасу Z_с-р розраховується за формулою:

(7.9)

де k_рез – коефіцієнт резервного запасу матеріалу певного виду на складі, k_рез= (0,2...0,3);

Т_затр – кількість календарних днів можливої затримки в надходженні матеріалу певного виду на склад.

З урахуванням формул (7.8) та (7.9) максимальну величину запасу матеріалу певного виду Z_с на складі можна розрахувати за формулою:

(7.10)

Завершується виробничий план оцінкою впливу зовнішніх факторів на виробничу діяльність підприємства. До таких факторів можуть належа­ти:

• вплив можливих змін цін на окремі види матеріальних ресурсів (з ініціативи постачальників або під впливом економічної ситуації в країні та світі);

• ймовірність появи нових технологій виготовлення окремих видів

• продукції;

• застосування обмежувальних норм стосовно виробничих процесів (санітарно-екологічні норми, вимоги до утилізації відходів виробництва, безпека праці тощо).

Інформація, наведена в «Виробничому плані», в подальшому буде використана в фінансовому розділі бізнес-плану.

Питання для самоконтролю

1. Які цілі переслідує розробка виробничого плану?

2. В якій послідовності здійснюється розробка виробничого плану?

3. Які фактори визначають обсяги виробничого плану та глибину його розробки?

4. Чому виробничий план починається з опису технологічних опера­цій?

5. Яку інформацію потрібно включати в опис основних технологіч­них операцій?

6. Як розраховується загальна трудомісткість виробничої програми підприємства?

7. Як розраховується кількість робочих місць, необхідних для вико­нання виробничої програми?

8. Що таке режимний фонд часу роботи обладнання? Як він розра­ховується?

9. Що конкретно має бути зазначене в підрозділі «Обладнання, ма­шини та устаткування»?

10. Яка інформація наводиться в підрозділі «Сировина, матеріали та комплектувальні вироби»?

11. Як розраховується величина запасу матеріалу (максимальна та резервна), яка повинна знаходитись на складі підприємства? Про що свід­чать ці величини?

12. Як у виробничому плані визначаються потреби бізнесу у вироб­ничих та невиробничих приміщеннях?

13. Як розраховується вартість приміщень, необхідних для виконан­ня виробничого завдання?

14. На які зовнішні фактори треба звернути увагу в процесі розробки виробничого плану?

15. Де використовується інформація, наведена в підрозділі «Вироб­ничий план»?