Контрольні питання і завдання:

1. Чим зумовлені основні характерні риси німецької класичної філософії?

2. Які завдання виконує чистий розум?

3. Яка різниця між розсудком і розумом?

4. Чому чуттєвість апостеріорна, а розсудок апріорний?

5. Чому саме розум потрапляє в антиномії?

6. Що таке «категоричний імператив»?

7. Яка різниця між моральними та легальними вчинками?

8. Розкрийте зміст і значення «коперниканського перевороту» І. Канта у філософії?

9. Що таке «річ в собі»?

10. Чому філософію І. Канта називають критичною?

11. Що спільного між «світовим розумом» Г.В.Ф. Гегеля та християнським віровченням? У чому різниця?

12. Чому філософським методом Г.В.Ф. Гегеля є діалектика?

13. Поясніть назву Абсолютна Ідея.

14. Окресліть основні аспекти розуміння субстанції Г.В.Ф. Гегелем.

15. Чим відрізняються між собою поняття рух і розвиток і що між ними спільного?

16. У чому полягає специфіка кожного із законів діалектики?

17. Яким словом можна замінити вираз «єдність і боротьба протилежностей»?

18. Як співвідносяться протилежності і протиріччя?

19. Чи змінюється якість при зміні властивостей?

20. Чи змінюється якість при зміні кількості?

21. Чи є тотожними поняття заперечення і заперечення заперечення?

22. Наведіть приклади розв’язання суперечностей у природі, суспільному житті, мисленні.

23. Якщо світ розвивається за законами діалектики, то чи не означає це, що вони передують об’єктивній дійсності, і, отже, позиція ідеалізму, зокрема Г.В.Ф. Гегеля, є однозначно правильною?

24. Чим відрізняються філософські категорії від категорій конкретних наук?

25. Що таке категорія? У чому її відмінність від поняття?

26. Дайте визначення основних принципів і категорій діалектики.

27. Як Ви розумієте вислів К. Маркса, що «якби сутність і явище співпали, то наука була б непотрібна»?

28. Скільки явищ у сутності?

29. Прокоментуйте вираз «необхідність випадкова, випадковість необхідна».

30. У чому проявляється двоїстість форми?

Тема 5. Практично орієнтована філософія План:

1. Марксизм як продовження ідей німецької класики.

2. Ленінський етап марксизму

3. Прагматизм.

4. Позитивізм

Основні поняття: марксизм, матеріалістичне трактування історії, суспільно-економічна формація, базис, надбудова, спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, сутність людини, відчуження, позитивне знання, позитивізм, прагматизм.

Методичні рекомендації:

Вивчаючи філософію Маркса, необхідно пам’ятати, що його вчення – це логічне продовження ідей німецької класичної філософії, в першу чергу Гегеля та Фейєрбаха. Філософія Маркса не умоглядна, а базується на економічному та соціальному аналізі сучасної йому ситуації, тобто вона підтверджена сучасною Марксу практикою, але це не дає підстав переносити автоматично його вчення на інший грунт, що частково було здійснено його послідовниками.

Розробляє матеріалістичне трактування історії, за яким виробничі відносини пояснюються певним способом виробництва безпосередніх засобів життя, а на цій основі – і політичний устрій, мораль, право тощо. Створює теорію суспільно-економічної формації, що охоплює усі сторони суспільного життя в їх органічному взаємозв’язку.

Перешкодою до реалізації вільної творчої сутності людини виступають різні види відчуження. Основою всіх форм відчуження є відчуження праці, яке базується на приватновласницьких відносинах.

Розробка нової методології наукового пізнання є головним завданням позитивізму, засновником якого був О.Конт. Він розробляє закон трьох стадій розвитку мислення: теологічна, метафізична, позитивна. Позитивне знання повинне узгоджувати уявлення зі спостереженням, а завдання науки описувати факти.

Третьою формою позитивізму стає неопозитивізм, відомим представником якого був Л.Вітгенштейн. основна ідея неопозитивізму – зведення філософії до логічного аналізу мови науки.