Контрольні питання і завдання:

1. Який зміст ми вкладаємо в поняття небуття?

2. Від чого залежить класифікація форм буття?

3. Чим відрізняється поняття матерія від поняття речовини?

4. Чи співпадає сьогоднішнє розуміння матерії з демокрітівським?

5. Що таке соціальна матерія, соціальний рух, простір і час. Наведіть приклади.

6. Дайте визначення матерії і назвіть основні рівні її організації та форми руху матерії.

7. Чи змінилось соціально-історичне тлумачення простору і часу в ХХ ст.?

8. Окресліть категорії, якими визначалось буття в різні історичні епохи.

9. Що таке онтологія?

10. Які форми має людське буття?

11. Чим відрізняється категорія буття від категорії реальність?

12. У чому полягає філософський зміст і життєвий сенс поняття буття?

13. Як співвідносяться поняття буття і матерія?

14. Яке значення має ідея небуття для філософського осмислення світу й людини?

Тема 10. Проблема свідомості (2 год.) План:

1. Теорії походження свідомості.

2. Відображення. Форми відображення.

3. Свідомість і мислення. Проблема ідеального.

4. Структура свідомості.

5. Суспільна свідомість та її будова.

Основні поняття: свідомість, психіка, мислення, мова, несвідоме, відображення, індивідуальна свідомість, суспільна свідомість, форми суспільної свідомості, структура свідомості.

Методичні рекомендації:

Поняття свідомості з’явилось лише у ХVІІ ст., а до цього вирізнялось об’єктивно-духовне (дух) та суб’єктивно-духовне (душа). Специфікою свідомості є те, що вона позбавлена просторових і предметних властивостей і є функцією усієї життєдіяльності суб’єкта. Вона не зводиться до мови, жесту, міміки, інтонації, – це лише форми її об’єктивації (матеріального вираження). Варто пам’ятати, що мислення людини включає багато пластів: крім свідомості, там є несвідоме, підсвідоме, надсвідоме. Свідомість формується під впливом природних і соціально-історичних факторів, проявляє свою відносну самостійність і активно-творчу природу. Рефлексивність, свобода та творчість – ознаки свідомої життєдіяльності. Пізнавальна, оцінююча, цілепокладаюча та мотиваційна функції свідомості. Щоб дати відповідь на поставлені запитання, потрібно з’ясувати сутність та співвідношення понять свідомість, несвідоме, відображення, мислення, мова, ідеальне.

У залежності від типу суб’єкта свідомість може бути індивідуальною або суспільною. Ці форми перебувають у діалектичній взаємозалежності та взаємовпливі, які потрібно з’ясувати. Суспільна свідомість характеризує як реальну свідомість конкретного суспільства, так й ідеальну модель суспільної свідомості.

Суспільна свідомість є складним утворенням і включає в себе різноманітні елементи, які взаємодіють між собою і кожен з яких має свою специфіку: компоненти (знання, цінності, норми); рівні функціонування цих елементів (стихійний та рефлексивний), форми (право, політика, мораль, мистецтво, наука, релігія, філософія).

Література:

1. Абрамова Н.Т. Являються ли несловесне акты мышлением? / Н.Т. Абрамова // Вопросы философии. – 2001. – №6. – С. 68-82.

2. Братусь Б.С. Смысловая вертикаль сознания личности / Б.С. Братусь // Вопросы философии. – 1999. – №11. – С. 81-89.

3. Дольник В. Происхождение человека / В. Дольник // Наука и жизнь. – 1993. – №8. – С. 34-42.

4. Жданов Г.Б. Информация и сознание / Г.Б. Жданов // Вопросы философии. – 2000. – №11. – С.23-31.

5. Зінченко В.П. Размышления о душе и ее воспитании / В.П. Зінченко // Вопросы философии. – 2002. – №2. – С. 119-136.

6. Легостаева О.В. О взаимосвязи языка и мышления / О.В. Легостаева // Философские науки. – 1990. – № 2. – С. 37-40.

7. Лобковиц Н. Что такое «личность» / Н. Лобковиц // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 54-64.

8. Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду / А.М. Лой // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – №7. – С. 5-14.

9. Людина // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 350.

10. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема / М.К. Мамардашвили // Вопросы философии. – 1990. – № 10. – С. 3-18.

11. Налимов В.В. Вездесуще ли сознание? / В.В. Налимов // Человек. – 1991. – №6. – С. 15-22.

12. Нельга О. Самосвідомість особистості і її етнічний зміст / О. Нельга // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – №7, 8. – С. 111-129.

13. Овчаренко В.И. Осознание бессознательного / В.И. Овчаренко // Вопросы философии. – 2000. – №10. – С. 33-36.

14. Оезер Э. Мозг, язык, мир. Формализм против натурализма в «Логико-философском трактате» Витгенштейна / Э. Оезер // Вопросы философии. – 1998. – №5. – С. 80-84.

15. Проблема сознания в современной западной философии. – М.: Наука, 1989. – 256 с.

16. Свідомість // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 567.

17. Симонов П.В. Мозг и творчество / П.В. Симонов // Вопросы философии. – 1992. – №11. – С. 3-24.

18. Социальная философия: Словарь / Под общ. ред. В.Е. Кемерова, Т.Х. Керимова. – М.: Академический Проект, 2003. 556 с.

19. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В.П. Андрущенко, Г.І. Волинка, Н.Г. Мозгова та ін. / за ред. Г.І. Волинки. – К.: Каравела, 2009. – Тема 8. – С. 198-237.

20. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции / З. Фрейд; пер. с нем. – М.: Наука, 1995. – 546 с.

21. Хамітов Н., Історія філософії. Проблема людини та її меж: навчальний посібник / Н. Хамітов, Л. Гармаш, С. Крилова – 2-ге вид. перероб. та доп. – К.:КНТ. Центр навчальної літератури, 2006. – 296 с.

22. Юнг К.Г. Психология бессознательного / К.Г. Юнг. – М.: Канон, 1994. – 320 с.

23. Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного / К.Г. Юнг // Вопросы философии. – 1988. – №1. – С. 133-150