Контрольні питання і завдання:

1. Як співвідносяться поняття розуміння і тлумачення?

2. Що таке передрозуміння?

3. Що означає онтологічна вкоріненість в традицію?

4. Який логічний зв’язок існує між структуралізмом та постструктуралізмом?

5. Що таке дискурс?

6. Поясніть зв’язок між дискурсом і владою.

7. За що Ж. Деррида критикує метафізику?

8. Що таке реконструкція?

9. Яка різниця між наративом та метанаративом?

10. Назвіть характерні риси постмодернізму.

Тема 9. Світ як матеріальна система (2 год.) План:

1. Категорія буття. Зміст і структура буття.

2. Визначення поняття «матерія».

3. Рух – спосіб існування матерії.

4. Простір і час – форми існування матерії.

Основні поняття: онтологія, буття, форми і рівні буття, субстанція, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, матерія, рух, простір, час.

Методичні рекомендації:

Поняття буття є вихідним при осмисленні людського світу і засадничим для будь-якої філософської системи. Характер філософської системи визначає різні типи онтології: реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Їх завдання пояснити суть та співвідношення буття і небуття, буття і сущого, буття і субстанції, буття і реальності, реальності об'єктивної і суб'єктивної, буття людського та позалюдського. Для цього виділяють форми буття: природне, соціальне, людське, духовне.

Матерія як філософська категорія пройшла відповідний історичний розвиток, її трактування змінювалося з розвитком і поглибленням наукових знань та зміною наукової методології. Категорія матерії закладає основи матеріалістичного трактування світу, яке не вичерпує філософського сенсу категорії світ. Проблема єдності та багатомірності світу.

Способом існування матерії є рух у різноманітних своїх виявах. Простір і час є формами існування світу. Залежно від їх трактування, розглядаються субстанційна, релятивна та суб'єктивістська концепції простору і часу. Соціальний простір і час. Сучасні інформаційні технології створюють умови віртуалізації простору, часу, реальності.

Література:

1. Ахундов М.Д. Концепция пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы / М.Д. Ахундов. – М.: Наука, 1982. – 223 с.

2. Буття // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 68-69.

3. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И.Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – С. 339-396.

4. Гайденко П.П. Время и вечность: парадоксы континуума / П.П. Гайденко // Вопросы философии. – 2000. – №6. – С. 110-136.

5. Гейзенберг В. Шаги за горизонт / В. Гейзенберг. – М.: Прогресс, 1987. – 368 с.

6. Девис, П. Случайная вселенная / П. Девис. – М. : Мир, 1985. – 160 с.

7. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии / А.Л. Доброхотов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 248 с.

8. Жданов Г.Б. О физической реальности и экспериментальной невесомости / Г.Б. Жданов // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 67-98.

9. Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия / М.С. Каган // Вопросы философии. – 2001. – №6. – С. 52-67.

10. Коган Л.А. Закон сохранения Бытия / Л.А. Коган // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С. 56-69.

11. Мигдал Б.В. Физика и философия / Б.В. Мигдал // Вопросы философии. – 1990. – №1. – С. 5-32.

12. Микешина Л.А. Новые образы познания и реальности / Л.А. Микешина, М.Ю. Опенков. – М.: РОССПЭН, 1997. – 237 с.

13. Петровская Е.В. Фигуры времени / Е.В. Петровская // Вопросы философии. – 2000. – №10. – С. 58-67.

14. Пространство и время / под. ред. М.А. Парнюк. – К.: Наукова думка, 1984. – 296 с.

15. Селиванов А.И. К вопросу о понятии «ничто» / А.И. Селиванов // Вопросы философии. – 2002. – №7. – С. 52-65.

16. Трубников Н. Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни / Н.Н. Трубников // Философские науки. – 1990. – №2. – С. 104-115.

17. Хамидов А.А. Философия Востока и философия Запада: к определению мировоззренческой валидности / А.А. Хамидов // Вопросы философии. – 2002. – №3. – С. 129-138.

18. Философия: учеб. для вузов / под общ. ред. В.В. Миронова. – М.: Норма, 2008. – Раздел ІV, гл. 1. – С. 435-459, гл. 2. – С. 460-520.