- •Методичні рекомендації до семінарських занять
- •Тема 1. Особливості філософського мислення. План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / г.І. Волинка, в.І. Гусєв, і.В. Огородник, ю.О. Федів; За ред. Г.І. Волинки. – к. : Вища школа, 1999. – 624 с.
- •Раздел 1. Что такое философия?
- •Раздел 2. Возникновение философии.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 2. Проблеми античної філософії План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Блинников л. В. Великие философы : Учебный словарь-справочник / л.В. Блинников. – 2-е изд., перераб. И доп. – м. : Издательская корпорация «Логос», 1999. – 432 с.
- •Раздел 4. Античная философия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя та Нового часу План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Раздел 5. Средневековая философия.
- •Раздел 7. Философия Нового времени.
- •Татаркевич в. Історія філософії: в 3-х т. / в. Татаркевич. – Львів : Свічадо, 1997-1999
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 4. Німецька класична філософія План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 5. Практично орієнтована філософія План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Раздел 9. Постклассическая философия второй половины хіх – начала хх века.
- •Раздел 10. Современная западная философия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 6-7. Проблема раціонального та нераціонального у філософії XX ст. (4 год.)
- •Методичні рекомендації:
- •Раздел 9. Постклассическая философия второй половины хіх – начала хх века.
- •Раздел 10. Современная западная философия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 8. Філософія мови План:
- •Методичні рекомендації:
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 9. Світ як матеріальна система (2 год.) План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 10. Проблема свідомості (2 год.) План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 11. Теорія пізнання (2 год.) План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 12. Природа і людина (2 год.) План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Раздел 13. Проблема человеческого бытия.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Тема 13. Філософський аналіз суспільства План:
- •Методичні рекомендації:
- •Література:
- •Андрущенко в.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій / в.П. Андрущенко, м.І. Михальченко. – 2-ге вид., вип. Й доп. – к.: Генеза, 1996. – 368 с.
- •Контрольні питання і завдання:
- •Екзаменаційні питання по курсу «філософія»
Раздел 5. Средневековая философия.
Раздел 7. Философия Нового времени.
Татаркевич в. Історія філософії: в 3-х т. / в. Татаркевич. – Львів : Свічадо, 1997-1999
Т. 2: Філософія Нового Часу до 1830 року. – 1999. – 352 с.
Трахтенберг О.В. Очерки по истории западноевропейской средневековой философии / О.В. Трахтенберг. – М.: Госполитиздат, 1957. – 254 с.
Хесле В. Гении философии нового времени: Лекции в институте философии РАН / В. Хесле, Ин-т философии Рос. акад. наук. – М. : Наука, 1992. – 225 с.
Контрольні питання і завдання:
1. Назвіть специфічні риси середньовічної філософії. Чим вони зумовлені?
2. Яке головне завдання переслідувала патристика?
3. Які значення має термін «схоластика» і чому?
4. Чи являються докази буття Бога Ф. Аквінського доказами?
5. Як вирішувалась у середньовіччі проблема співвідношення віри та розуму?
6. У чому суть суперечки між реалістами та номіналістами?
7. Порівняйте вихідні ідеї схоластики та містики.
8. Окресліть історичний зміст концепції «подвійної істини».
9. Розкрийте зміст і значення принципу «бритви Оккама».
10. Назвіть соціально-політичні та природничо-наукові передумови філософії Нового часу.
11. Чим зумовлена увага до раціоналізму у філософії ХVІІ ст.?
12. Поясніть вибір методу пізнання Ф. Беконом і Р. Декартом.
13. Чому пошуком субстанції більше цікавились раціоналісти, а не емпірики?
14. Знайдіть логічний зв’язок між середньовічним реалізмом і номіналізмом та раціоналізмом і емпіризмом.
15. Чиїм поглядам в тлумаченні людини Ви віддаєте перевагу – вченню про вроджені ідеї Р. Декарта чи поняттю «tabula rasa» Дж. Локка?
16. Порівняйте погляди на субстанцію Б. Спінози і Г. Лейбніца.
17. Які принципові зміни в науковій і філософській картині світу відбулися в Новий час?
18. Порівняйте епохи середньовіччя та Нового часу.
19. Чи погодитесь Ви з висловом: «Немає нічого в розумі, чого б не було у відчуттях? Погляди якого напрямку він відображає?
Тема 4. Німецька класична філософія План:
Історичні умови формування німецької класичної філософії.
Філософські погляди І.Канта:
«Критика чистого розуму»;
«Критика практичного розуму».
3. Система та метод філософії Гегеля
Основні поняття: німецька класична філософія, критична філософія Канта, „коперніканський” переворот Канта, апріорні форми пізнання, розсудок, розум, антиномії, річ-у-собі, агностицизм, категоричний імператив, Абсолютна Ідея, тріада, спекулятивний, діалектика, метафізика, закони діалектики, закон єдності і боротьби протилежностей, закон взаємопереходу кількісних змін у якісні, закон заперечення, заперечення, категорії діалектики.
Методичні рекомендації:
Німецька класична філософія є своєрідним синтезом усього попереднього філософського знання. Серед її джерел дослідники називають філософську містику ХІV – ХVІ ст., німецьке Просвітництво та літературний романтизм. Її засновником вважається І.Кант, у творчості якого виділяють два періоди: докритичний та критичний.
Предметом філософії Кант робить специфіку суб’єкта і приходить до висновку, що пізнання є не спогляданням, а конструюванням предмета ( пізніше це стали називати коперниканським переворотом Канта). Суб’єкту від природи притаманні деякі вроджені (апріорні) форми підходу до дійсності, які з самої дійсності вивести неможливо: простір, час, форми розсудку (категорії). Людина може пізнати тільки феномени (речі, як вони існують у свідомості), речі-в-собі (ноумени) є непізнаваними. Така позиція називається агностицизмом.
Характерною рисою моральної теорії Канта є обгрунтування найвищої онтологічної цінності людини відносно природи.
Філософська система Гегеля – це теоретичне втілення християнської схеми розвитку світу, першоначалом якого є Абсолютна Ідея – Бог, яка перебуває у постійному розвитку і створює спочатку природу, а потім людину, реалізувавши в них свій творчий потенціал. Число «3» не випадкове як для християнства, так і для Гегеля, тому що будь-який розвиток відбувається в три етапи: теза (ствердження, поява якогось явища), антитеза (його заперечення, протиставлення попередньому) та синтез (результат боротьби між тезою та антитезою, тобто поява нового). Тому розвиток є спекулятивним, тобто таким, що знімає жорстке протистояння тези та антитези, поєднуючи їх в синтезі. Процес розвитку описується спеціальною теорією, яка називається діалектикою.
Гегель розробляє теорію діалектики: діалектичні категорії та закони (закон єдності і боротьби протилежностей, закон взаємопереходу кількісних змін у якісні, закон заперечення, заперечення). Всесвітня історія у Гегеля розглядається як прогрес і розвиток свідомості свободи.