Раздел 13. Проблема человеческого бытия.

14. Тейяр де Шарден П. Феномен человека / П. Тейяр де Шарден. – М.: Наука, 1987. – 240 с.

15. Трубников Н. Н. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни / Н.Н. Трубников // Философские науки. – 1990. – №2. – С. 104-115.

16. Финк Э. Основные феномены человеческого бытия / Э. Финк // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 357-403.

17. Франк С.Л. Духовные основы общества / С.Л. Франк // Духовные основы общества. – М.: Республика, 1992. – С. 13-147.

18. Фромм Э. Духовная сущность человека. Способность к добру и злу / Э. Фромм // Философские науки. – 1990. – № 8. – С. 88-95; № 9. – С. 97-111.

19. Хабермас Ю. Понятие индивидуальности / Ю. Хабермас // Вопросы философии. – 1989. – №2. – С. 35-40.

20. Хесле В. Кризис индивидуальной и коллективной идентичности / В. Хесле // Вопросы философии. – 1994. – №10. – С.112-123.

21. Шелер М. Положение человека в космосе / М. Шелер // Шелер М. Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994. – С. 129-194.

Контрольні питання і завдання:

1. У чому полягає філософський зміст проблеми відношення людини до природи?

2. Що розуміється під поняттям природа?

3. Які історичні типи взаємодії людини і природи можна виділити?

4. Чи існують межі втручання людини в природу?

5. Як відрізняється сприйняття природи в різні історичні епохи?

6. Назвіть специфічні риси живої природи.

7. Які Ви знаєте теорії життя?

8. Чи вирішує повністю проблему походження людини яка-небудь теорія?

9. Що в першу чергу відрізняє людину від тварини?

10. Чи можна уникнути протиріч між людиною і природою?

11. Продемонструйте різне змістовне наповнення понять дух, душа, духовність.

12. Чи кожна людина є індивідуальністю, особистістю?

13. Чи змінилась людина за останні дві тисячі років?

14. У чому Ви вбачаєте смисл життя?

15. Чи має техніка негативні риси?

Тема 13. Філософський аналіз суспільства План:

1. Поняття соціуму. Основні підходи до розуміння суспільства.

2. Зміст формаційного та цивілізаційного підходів до аналізу суспільства.

3. Індустріальне та постіндустріальне суспільство: специфічні риси та особливості функціонування.

Основні поняття: суспільство, виробництво, діяльність, практика, праця, опредмечування, розпредмечування, суспільно-економічна формація, індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство.

Методичні рекомендації:

Суспільство – це складна система, що включає в себе велику кількість елементів. Тому існує багато аспектів розгляду та тлумачення суспільства, які слід сприймати не як взаємовиключаючі, а як взаємодоповнюючі.

У сучасній соціальній філософії сформувалися два підходи до аналізу суспільства: формаційний, який обгрунтував К. Маркс, та цивілізаційний, прихильниками якого є М. Данилевський, О. Шпенглер та ін. Потрібно розглянути, що таке суспільно-економічна формація та яка методологічна роль даного підходу у вивченні суспільства, а також розкрити суть цивілізаційного підходу та його можливі переваги чи недоліки порівняно з першим.

Сучасний рівень соціального розвитку дослідники називають постіндустріальним суспільством, що приходить на зміну індустріального і характеризується якісно іншими рисами та механізмами розвитку. Теорії постіндустріального суспільства та інформаційного, як його специфічної форми розробляли Д. Белл, Е. Тоффлер, М. Кастельс, В. Іноземцев та багато інших. Дослідники розрізняють індустріальне і постіндустріальне суспільство за рядом ознак. Зокрема, якщо для першого переважаючим є виробництво товарів, то для другого – виробництво послуг, якщо одне – машинне, то інше –технологічно – інформаційне, також протиставляють масштабність і стандартизацію – локальності і різноманітності, тощо.