- •Виробнича психологічна (літня) практика
- •Пояснювальна записка
- •Завдання виробничої психологічної (літньої) практики
- •Організація, зміст і керівництво практикою
- •3. Характеристика бази практики
- •4. Психологічний компонент виробничої психологічної (літньої) практики
- •5. Перелік звітної документації
- •6. Критерії оцінювання результатів виробничої психологічної (літньої) практики за умов кмсонп
- •1.Критерії оцінювання рівня теоретичної готовності до виконання завдань практики.
- •2. Критерії оцінювання якості виконання практичних завдань за програмою практики.
- •7. Результативність соціально-психологічної роботи студента-практиканта
- •8. Методичні матеріали практики
- •8.1. Дослідження тривожності (за ч.Д. Спілбергом та ю.Л. Ханіним)
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •8.2. Дослідження емоційного відгукування (за а. Мехрабіеном і н. Епштейном)
- •Процедура дослідження
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •8.3. Методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів (за в.В. Бойко)
- •8.4. Дослідження суб’єктивного контролю (за є.Ф. Бажіним)
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •8.5. Дослідження схильності до ризику (за о.Г. Шмельовим)
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •8.6. Дослідження вольової саморегуляції (за а.В. Звєрковим та е.В. Ейдманом)
- •Обробка результатів
- •Ключ для підрахунку індексів вольової саморегуляції
- •Аналіз результатів
- •8.7. Дослідження сили характеру (за в. Рощаховським)
- •Опрацювання результатів
- •Оцінка відповідей
- •8.8 Визначення акцентуацій характеру в підлітків за допомогою патохарактерологічного діагностичного опитувальника (пдо) а.Е. Лічко
- •8.9. Психологічна картка-профіль досліджуваного
- •Психологічна карта-профіль молодшого школяра
- •1. Тривожність:
- •2. Емоційне відгукування:
- •3. Діагностика «перешкод» у встановленні емоційних контактів:
- •5. Схильність до ризику:
- •Рекомендована література
- •Правила диагностики типов по шкале объективной оценки
- •Тема № 1. Самочувствие
- •Тема № 2. Настроение
- •Тема № 4. Пробуждение ото сна
- •Тема № 5. Аппетит и отношение к еде
- •Тема № 6. Отношение к спиртным напиткам
- •Тема № 7. Сексуальные проблемы
- •Тема № 8. Отношение к одежде
- •Тема № 9. Отношение к деньгам
- •Тема № 10. Отношение к родителям
- •Тема № 11. Отношение к друзьям
- •Тема № 12. Отношение к окружающим
- •Тема № 13. Отношение к незнакомым людям
- •Тема № 14. Отношение к одиночеству
- •Тема № 15. Отношение к будущему
- •Тема № 16. Отношение к новому
- •Тема № 17. Отношение к неудачам
- •Тема № 18. Отношение к приключениям и риску
- •Тема № 19. Отношение к лидерству
- •Тема № 20. Отношение к критике и возражениям
- •Тема № 21. Отношение к опеке и наставлениям
- •Тема № 22. Отношение к правилам и законам
- •Тема № 23. Оценка себя в детстве
- •Тема № 24. Отношение к школе
- •Тема № 25. Оценка себя в данный момент
Обробка результатів
Завданням обробки результатів є отримання показника реактивної й особистісної тривожності.
Показник реактивної тривожності (РТ) підраховують за формулою РТ = Σ1 - Σ2 + 35,
де Σ1 — сума закреслених цифр за пунктами шкали: 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18; а Σ2— сума решти закреслених цифр на лицьовому боці бланка, тобто пунктів: 1, 2, 5, 8, 10,11,15,16,19,20.
Показник особистісної тривожності (ОТ) визначається за формулою ОТ=Σ3 – Σ4 + 35,
де Σ3 - сума закреслених цифр на бланку за пунктами шкали: 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40; а Σ4 — сума решти закреслених цифр на зворотному боці бланка, тобто цифр за пунктами: 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39.
При інтерпретації можна використовувати такі орієнтовні оцінки тривожності: до 30 балів – низький рівень, 31-44 бали – середній; 45 і більше – високий рівень прояву тривожності.
Аналіз результатів
Реактивна чи ситуативна тривожність характеризується напруженістю, неспокоєм, нервозністю. Якщо вона велика, то в людини порушується увага, а інколи і тонка координація рухів.
Особистісна тривожність — це стійкий стан. Вона характеризує схильність людини сприймати значну кількість ситуацій як загрозливі, реагувати на них станом тривоги. Дуже висока особистісна тривожність безпосередньо пов'язана з наявністю невропатичного конфлікту, з емоційними та нервовими зривами, із психосоматичними захворюваннями. Тому повідомляти результати цього досліду при сторонніх заборонено, а сам досліджуваний має дізнатися про рівень тривожності в коректній формі. При цьому важливо в розмові з ним підкреслити, що тривожність не є першопочатково негативною рисою. Певний рівень тривожності — природна і обов'язкова особливість активної особистості. При цьому є оптимальний для кожної людини рівень "корисної тривоги". Оцінити рівень тривожності за допомогою показників реактивної й особистісної тривожності можна таким чином:
до 30 — низька тривожність;
31—45 — помірна тривожність;
46 та більше — висока тривожність.
Тривожність у студентів — досить поширене явище. Значні відхилення від рівня помірної тривожності можуть вказувати на те, що в людини виникає тривожність у ситуаціях оцінки її компетентності. Тоді слід переглянути значимість даної ситуації і знайти для себе обгрунтування, яке зменшує її суб'єктивну значимість. Крім цього, слід перенести свою увагу і зробити акцент на осмисленні діяльності. Одним із напрямків у складанні рекомендацій для даного випадку можуть стати: пошук вправ для саморегуляції, створення психологічної підтримки для формування почуття впевненості в успіху.
На відміну від високої тривожності, низька вимагає уваги до мотивів діяльності та підвищення почуття відповідальності. Рідко тривожність у показниках тесту може приховувати за собою захисний психологічний механізм витіснення реальної тривожності чи бажання "показати себе з кращого боку".
8.2. Дослідження емоційного відгукування (за а. Мехрабіеном і н. Епштейном)
Мета: визначення рівня емфатичних тенденцій
Матеріали та обладнання: модифікований тест-опитувальник емпатичних тенденцій, розроблений А. Мехрабіеном і Н. Епштейном, бланк для відповідей та ручка.