48. Тарифная сис-ма и ее роль.

Тарифная сис-ма является основой оплаты труда рабочих. Она представляет собой совокупность нормативов, служащих руководством для формирования уровня оплаты труда с учетом отрасли и региона П, видов производства, уровня квалификации и т.п.Тарифная сис-ма состоит из следующих элементов: 1) тарифно квалификационных справочников; 2) тарифных сеток; 3) тарифных ставок. Тарифно-квалификационные справочники. ТКС работ и профессий, как элемент тарифной сис-мы, представляют собой сборники нормативных документов, содержащие квалификационные характеристики работ и профессий, сгруппированные в разделы по видам работ.

Тарифные сетки являются инструментом дифференциации оплаты труда в зависимости от его сложности (квалификации), они представляют собой шкалу соотношений в оплате труда различных групп работников, состоящую из разрядов и соответствующих им тарифных коэффициентов. Любая сетка имеет следующие характеристики: разряд рабочих характерный уровень квалификации рабочих либо необходимый уровень квалификации для выполнения определенной работы; тарифная ставка первого разряда. Это сумма средств в денежном выражении, направляемая работнику низшей категории (квалификации) за полностью отработанное рабочее время (месяц, день).

Тарифные ставки. Тарифная ставка это номинальный размер оплаты труда за единицу рабочего времени. Она образуется путем умножения тарифной ставки первого разряда на соответствующий тарифный коэффициент. В качестве базовой тарифной ставки принимают тарифную ставку повременщика, занятого на холодных работах. Все другие тарифные ставки будут выше базовой.

Положительным моментом подобной орг-ции оплаты труда является: – достаточная наглядность, простота и ясность; – более жесткая привязка оплаты труда к конечным результатам; – большая степень маневренности; – меньшая трудоемкость работ по реализации и лучшее управление сис-мой оплаты труда.

Таким образом, компенсация за выполнение работы в неблагоприятных условиях, осуществляемая через тарифную систему, дополняется и даже заменяется сис-мой других преимуществ, льгот и выплат. В их число входят установление сокращенного рабочего дня, дополнительные отпуска, бесплатное питание, введение сис-мы повышенных пенсий с льготными сроками их назначения, преимущества по социальному страхованию и социальному обеспечению. Нередко дополнительные преимущества, предоставляемые работникам в связи с особыми условиями труда, значительно превышают дополнительные компенсационные выплаты, включаемые в заработную плату.

К числу тарифообразующих факторов должны относиться и различия в природно-климатических и экономических условиях проживания работников.

49. Сдельная сис-ма оплаты труда.

Залежно від того, що є основою визначення розміру заробітку -обсяг виконаної роботи (продукції) чи відпрацьований час, виділяють дві основні форми заробітної плати: відрядну й погодинну.

Відрядна заробітна платанараховується у визначеному розмірі за кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції, вираже¬ної в натуральних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо).

При застосуванні відрядної форми оплати праці розмір заробіт¬ної плати залежить від кількості та якості виконаної роботи чи вироб¬леної продукції.

Організація відрядної оплати праці вимагає розроблення певних нормативів (норм виробітку, норм часу) витрат праці для кожного ро¬бітника (групи робітників) і визначення розміру оплати за кожну оди¬ницю виготовленої продукції (виконаної роботи), тобто установлення відрядної розцінки.

Відрядна заробітна плата включає пряму відрядну, відрядно-прогре¬сивну і відрядно-преміальну системи оплати праці.

Пряма сис-ма нарахування відрядної заробітної плати - - пе¬редбачає оплату праці за виконаний обсяг роботи чи вироблений обсяг продукції за єдиними розцінками без обмеження розміру заробітної плати. Величина заробітної плати збільшується прямо пропорційно до обсягу виконаних робіт (виробленої продукції).

Залежно від чисельності робітників, які виконують роботу, і способу виконання відрядність може бути індивідуальною, бригадною.

Непряма відрядна сис-манарахування заробітної плати викори¬стовується для визначення заробітку не основних, а допоміжних робіт¬ників (наладчиків, ремонтників та ін.), у тих випадках, коли праця до¬поміжного робітника, який зайнятий обслуговуванням основних робіт-ників-відрядників, значною мірою впливає на результати їх роботи і коли його праця не може бути нормованою. Вона характеризується тим, що величина заробітної плати допоміжного персоналу визначається за результатами праці основних робітників з урахуванням виконання норм виробітку (норм часу) основними робітниками та їх чисельності.

Відрядно-прогресивна сис-ма оплати праці.За відрядно-прогресив¬ної системи оплати праці заробітна плата робітникам нараховується за обсяг виконаної роботи чи виробленої продукції в межах планової нор¬ми (бази) виробітку за основними незмінними відрядними розцінками, а за обсяг роботи чи продукції, виконаної (виробленої) понад вихідну планову норму (базу) виробітку, — за підвищеними чи прогресивно зро¬стаючими прямими відрядними розцінками.

Нарахування заробітної плати робітникам при відрядно-прогре¬сивній оплаті праці здійснюється за місячними результатами роботи за обсяг продукції (роботи), виробленої понад місячну вихідну плано¬ву норму (базу).

Вiдрядно-преміальпа сис-ма оплати праці. При цій системі опла¬ти праці загальний заробіток робітника складається з заробітної плати, нарахованої за фактично виконану роботу чи вироблену продукцію за прямими (необмеженими) відрядними розцінками, і премій за виконан¬ня та перевиконання установлених планових (нормативних) кількісних і якісних показників.

Залежно від специфіки виробництва і характеру виконаної роботи для різних категорій робітників-відрядників визначаються конкретні показники і розміри преміювання.