3. Зародження концепції “громадянського” у вченні Аристотеля.

Аристотель Стагірит (384-322 рр. до н.е.)

“Політика”, “Афінська політія”, “Етика”.

Народився у грецькому місті Стагірі, виховувався при дворі македонського царя Філіпа ІІ, а пізніше виховував його сина – Олександра Македонського.

У 17 років переїхав в Афіни, де 20 років вчився, а потім викладав у Академії Платона. Після смерті Платона багато подорожував, а повернувшись відкрив свою школу у містечку Лікей – Ліцей..

1. Політика та держава виникає як результат потреби людей у спілкуванні. Боги, тварини та варвари не мають політики та держави. Першою ступенем колекстиного співжиття є сім’я, потім – громада – держава.

2. Основою політики є розумна природа людини, яка має поняття, що таке “справедливість і несправедливість”, “добре і зле”, “істина та обман”.

1. Основою, яка тримає каркас держави є влада.

Аристотель проаналізував відомі йому 158 форм державного ладу і на цій основі розробив типологію форм державного устрою.

Три критерії класифікації держав:

3. кількісний (за кількістю людей, які здійснюють управління у державі);

4. якісний (в чиїх інтересах здійснюється влада: в загальних інтересах всіх громадян ? чи у приватних інтересах правителів ?

5. майновий критерій (хто править: багаті чи більшість, в тому числі і бідні ?).

Таким чином, Аристотель першим обґрунтував концепцію над первинність “громадянського” над “державним”, адже її форма залежить від диференціації, яка закладена у суспільстві.

Стабільною є держава, де досягнута “золота стабільність” між бідністю та багатством.

Аристотель, таким чином, першим звернув увагу на економічну диференціацію у суспільстві громадян як основу формування певної форми державного устрою і взагалі її “правильності” тобто “справедливості” .

Форми правління	Правильні	Неправильні
Править один	Царська влада	Тиранія
Править меншість	Аристократія	Олігархія
Править більшість	Політія	Демократія

Розрізнення “правильних” форм від “неправильних” залежить від складу людей, яким надається влада.

Політія: на вибрані посади обираються найкращі люди із землевласників, які через те, що мають достатні знання будуть правити справедливо, так як усвідомлюють, що їх діяльність контролюють інші. Закони повинні знаходитися на сторокі поміркованості: повинні забороняти надмірну купівлю землі, надмірне оподаткування бідних. Запорукою того, що влада не буде узурпована є її поділ на три гілки (першим !!!):

1. законодавча

2. адміністративна

3. судова.

“Закон повине володарювати над усім, посадовим же особам і народним збором слід надати обговорення приватних справ”.

Демократія: вибрані посади надають міській бідноті, які мають неправильні уявлення про неправильність та доброчесність і які хочуть збагатіти за рахунок багатих, використовуючи при цьому державну владу.

Висновок: правильними є ті форми держави, де встановлені закони відповідають потребам загального блага. Критерієм справедливості є право. Право є і регулюючою формою політичного спілкування.

Завданням політики є поєднання свободи з порядком.Тому основним законом політики є пошук принципу рівноваги.