1. Теорія політичного панування (м. Вебер).

Макс Вебер (1864-1920 рр.)

У дитинстві захворів запаленням мозку і батьки до мінімуму звели його контакти з ровесниками. До 12 років ознайомився з творами класичної філософії, історії. А у 13 років написав перші праці, присвячені історії Німеччини та історії Риму. У 15 років – «Роздуми про національний характер, розвиток та історію індо-германських народів».

Німецький соціолог, соціальний філософ, історик.

Викладав у Бердінському, Фрайбурзькому, Гейдельберзькому, Мюнхенському університетах.

Основні праці;

«Політика як покликання та професія»

«Протестантська етика та дух капіталізму»

Основні здобутки:

1. теорія політичної влади та її легітимності;

2. теорія панування раціональної бюрократії;

3. теорія «плебісцитарної» демократії

4. аналіз капіталізму як втілення принципу раціональності.

Основні ідеї:

1. поняття держави не можна визначити з точку зору соцілогії, виходячи із змісту державної діяльності. Немає такої функції, яка була б притманна лише політичним утворенням (державам) і була відстуньою у первісних об’єднаннях. Специфічною рисою держави є те, що вона утримує монополію на легітимне політичне насилля. Суть держави становлять відносини панування, які спираються на легітимне насилля як засіб досягнення мети.

2. поняття політична влада Вебер пояснює через два типи очікування («Взаємне очікування»): з боку тих, хто панує, що їм будуть підпорядковуватися; збоку підлеглих, що приказ буде мати такий характер, який ними очікується, а, отже, буде визнаним. Оскільки, існують 3 мотиви поступливості людини, то існує 2 3 види політичного панування (влади).Залежність між типом пануванням і типом держави – раціонально-правовий, традиційний і харизматичний.

3. Політична історія Європи – це боротьба родової харизми (світська влада знаті) та харизми інституціональної (предеставленої церквою). У результаті компромісу виникає раціонально-легальна влада.

Раціонально-правова політична влада розвивається у процесі раціоналізації права. Немає жодної значної моральної норми, яка б у певний історичний період не функціонувала б як норма правова.Функціонування моральних та правових норм базується на можливості використання психологічних або фізичних засобів примусу.

4. Правова держава характеризується легальним або раціональним правлінням. Раціонально-легальна влада виникає там, де принципи правового порядку дотримуються і реалізовуються, спираючись на переконаність в їх справедливості, де вони погоджені з діяльністю уряду, який монополізував право на законотворчість і реалізацію влади. Иотивом поступливості підлеглих є усвідомлення інтересу, цілераціональної дії. Такий мотив людської поведінки найкраще відображає бюрократія

5. Аналіз капіталізму як втілення принципу раціональності:

Капіталізм як лад формується тоді, коли за допомогою організації вдається приборкати прагнення людей до легкої наживи. Адже капітали існували у всі історичні епохи, а система капіталізму – ні. Він виникає в умовах західної цивілізації в епоху Нового часу, коли буржуа починає керуватися принципами корисності та раціональності. (“несомненной фундаментальной особенностью капиталистического частного хозяйства является то, что оно рационализировано на основе строгого расчета, планомерно и трезво направлено на реализацию поставленной перед ним цели; этим оно отличается от хозяйства живущих сегодняшним днем крестьян, от привилегий ы рутины старых цеховых мастеров и от авантюристического капитализма, ориентированного на политическую удачу и иррациональную спекуляцию».

Капіталізм – це раціонально організоване суспільство:

Економіка – раціональне ведення господарства, раціональний грошовий обіг;

Політика – суспільство з раціональний правом і державним управлінням (раціональна бюрократія

Раціональна релігія – протестантизм

Раціональна діяльність у сфері культури – наука.