70.Психологічна готовність до старості.

Доросла людина має бути психологічно, соціально, морально і духовно готовою до старості, що передбачає:1) подолання прагнення жити в минулому (молодості, середніх роках, коли було багато сил, мрій); намагання підтримувати дружбу з іншими людьми, берегти родичів і партнера (дружину, чоловіка); прощення всіх образ; розважливе ставлення до своєї потенційної самотності тощо;

2) компенсування вікового зниження сили емоцій та почуттів збудженням їх завдяки оптимальним фізичним навантаженням, тренуванню інтелекту (читання, розв'язування задач, написання спогадів), знаходженню нових інтересів, планів, що продовжують майбутнє, одержанню задоволення від можливості вибору і самоконтролю, радості від набутого і здобутого за життя;

3) припинення боротьби за свою незалежність, психологічну гнучкість, відмову від контролю за всім навколо, збереження самоповаги, передавання життєвого досвіду;

4) заміну порад і повчань на запитання і здивування, уникнення жалів і скарг, збереження почуття гумору, позбавлення інших необхідності хвалити себе;

5) відмову від надмірного егоїзму, спонукання дітей виявляти надмірну увагу до себе, від блокування, владнаний ними особистих справ (створення сім'ї, виховання дітей, нагромадження матеріальних статків, професійне та кар'єрне зростання, збереження здоров'я тощо).Тверезий погляд на своє майбутнє спонукає дорослу людину до конструктивного розв'язання проблем старості, вміння бачити її в діалектиці проблем і можливостей.

71.Предмет педагогічної психології, її основні розділи

Педагогічна психологія – галузь психологічної науки, що вивчає закономірності процесу засвоєння індивідом соціального досвіду в умовах навчально – виховної діяльності.Предметом педагогічної психології є психологічні закономірності навчання і виховання. педагогічна психологія вивчає пізнавальну діяльність і розумовий розвиток учня, закономірності формування особистості як свідомого суб'єкта пізнання, спілкування і праці.

У структурі педагогічної психології виділяють: психологію навчання, психологію виховання і психологію вчителя.

Психологія навчання вивчає закономірності всебічного розвитку особистості, становлення вікових психологічних новоутворень учнів в процесі навчання.

Предметом психології виховання є дослідження психологічних закономірностей формування особистості в умовах цілеспрямованої організації педагогічного процесу, тобто вивчення процесів, які здійснюються при взаємодії вихователя і вихованця, а також дослідження взаємодії між вихованцями. Психологія виховання вивчає, як формується моральна самостійність підростаючої особи, як складається у неї морально-вольова сфера.

Психологія учителя вивчає проблеми вчителя:

- як організатора соціально-виховного середовища

- як особи, яка безпосередньо:

* реалізує цілі і завдання навчання і виховання

*організовує активну навчально-пізнавальну, трудову, спортивно-оздоровчу діяльність учня

*участь у всебічному розвитку учнів, формування у них різнобічних особистісних якостей.