61.Соціальне і моральне самовизначення в юнацькому віці.

Наближення моменту закінчення школи вимагає від людини особистісного і професійного самовизначення. Саме тому юнацький вік пов’язаний із ситуацією вибору“Яким бути у житті” (моральне самовизначення); “У чому сенс життя”; і головне – “Ким бути” (професійний аспект життєвого вибору особистості). Для юнака всі зазначені аспекти є взаємопов’язаними і відбуваються одночасно.

Головною рушійною силою в зазначений віковий період є перехід від дитячої залежності до дорослої відповідальності і свободи.

Готовність до самовизначення є основним із новоутворень ранньої юності. Відбувається новий етап розвитку самосвідомості. Він проявляється у відкритті свого внутрішнього світу; прагненні до самопізнання; формуванні особистої ідентичності, наступності та єдності; самоповазі та взятті на себе особистісної відповідальності. Юнацьке “Я” ще не цілісне, не визначене його усвідомлення нерідко супроводжуються тривогою або відчуттям внутрішньої порожнечі, яку особа прагне чимось заповнити.

У цей період юнак гостро відчуває незворотність часу, що змушує його серйозно замислюватися над сенсом життя, своїми життєвими перспективами, особистісними життєвими цілями, життєвим шляхом. Побудова життєвого плану охоплює всю сферу самовизначення юнака. Усвідомлення юнаком плину часу спонукає до самооцінки, перегляду цінностей, осмислення життєвих суперечностей. Життєва перспектива для більшості юнаків є оптимістичною: вони впевнені в тому, що очікувані події життя відбудуться у визначений ними термін. Хоча саме в цей період узгодженість подій минулого, актуального сьогодення і потенційного майбутнього є досить невисокою, що може породити внутрішній конфлікт.

Самовизначення означає не автономію від дорослих, а чітку орієнтацію та визначення свого місця у дорослому світі.

Важливим компонентом соціального самовизначення є вибір професії, що передбачає наявність у школярів інформації про світ професій та свої здібності, інтереси.

Основу професійного самовизначення складають наступні психологічні фактори:

Усвідомлення цінності суспільно-корисної праці

Усвідомлення необхідності загальної й професійної підготовки для повноцінного самовизначення й самореалізації

Розуміння суті поставлених цілей (мрій) та усвідомлення можливих перешкод на шляху їх досягнення.

Отже, центральнимновоутворенням раннього юнацького віку є соціальне та особистісне самовизначення ( потреба юнака зайняти внутрішню позицію дорослої людини, вибрати професію, усвідомити членом суспільства, виробити світогляд, вибрати свій життєвий шлях).

62.Проблема формування життєвої позиції та етичних переконань.

Проблема формування життєвої позиції та етичних переконань особливо актуальна в період юності. Юнак прагне до самовизначення, розробки свого життєвого плану. Юнацький вік пов’язаний із ситуацією вибору “Яким бути у житті”; “У чому сенс життя”; “Ким бути” .

К. Обуховський пише, що так само як властивістю птаха є потреба літати, так властивістю дорослої людини є потреба знайти сенс життя.Якщо юнак не розуміє сенсу життя, то й не робить зусиль з подолання життєвих труднощів, вирішення різних проблем.

На відміну від підліткового вікового етапу, в юнацькому віці особливу значущість набуває особисте майбутнє, підвищується самооцінка особистості. Однак створення особистістю образу майбутнього ще недостатнє для організації власного життя. Необхідною умовою є визначення цілей, вміння відбирати необхідні дії та послідовно їх реалізовувати. Молоді люди часто недооцінюють вплив об’єктивних факторів: їхні життєві плани недостатньо реалістичні, відображають високі домагання у виборі життєвих цілей. Або, навпаки, вони перебільшують значущість об’єктивних чинників, що може бути джерелом сумнівів та тривоги, відмови від проектування життєвих перспектив.

Психологічною особливістю раннього юнацького віку є спрямованість у майбутнє. Найважливішим фактором розвитку особистості в ранній юності є прагнення старшокласника будувати життєві плани, осмислювати побудову життєвої перспективи. Життєвий план — широке поняття, що охоплює всю сферу особистого самовизначення (рід понять, стиль життя, рівень домагань, рівень доходів і т.д.). У старшокласників життєві плани найчастіше ще досить розпливчасті і не виділяються із мрії. Старшокласник просто уявляє себе в найрізноманітніших ролях, порівнює ступінь їхньої привабливості, але не спроможний остаточно вибрати щось для себе і часто нічого не робить для досягнення задуманого.

Про життєві плани в точному змісті слова можна говорити лише тоді, коли в них включені не тільки цілі, але і способи їх досягнення, коли молода людина прагне оцінити власні суб'єктивні й об'єктивні ресурси. Л. Виготський розглядав життєві плани як показник оволодіння особистістю своїм внутрішнім світом і як систему пристосування до дійсності. Попереднє самовизначення, побудова життєвих планів на майбутнє — центральне психологічне новоутворення юнацького віку.