- •1. Предмет та завдання вікової психології
- •2. Основні розділи вікової псхології
- •3. Історія розвитку вікової психології
- •4. Сучасний стан та завдання вікової психології
- •7. Метод експерименту
- •8. Діагностичні методи.
- •9. Методи опитування.
- •11. Передумови психічного розвитку. Фенотипічні особливості та вроджені якості.
- •12. Взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх умов психічного розвитку.
- •13. Закономірності психологічного розвитку.
- •15. Діалектичний взаємозв’язок навчання, розвитку та виховання.
- •18. Залежність псих. Розвитку особистості від сім’ї, школи, ровесників.
- •21.Передумови та умови психічного розвитку новонародженої дитини.
- •22.Безумовні рефлекси новонародженого та їх роль у життєдіяльності дитини.
- •23.Психічний розвиток дитини у фазі новонародженого.Новоутворення періоду та їх характеристика.
- •24.Роль дорослого у психічному розвитку немовля.Спілкування в період немовляти.
- •25 Психічний розвиток в період немовляти.Індивідуальні відмінності немовлят.
- •26 Провідна діяльність дітей раннього віку.Входження дітей в світ речей.
- •27.Спілкування в ранньому віці та особливості розвитку мовлення.
- •28 .Розвиток пізнавальних психічних процесів у дітей раннього віку.
- •29.Передумови розвитку особистості. Особливості перших уявлень про себе.
- •31.Роль сюжетно-рольової гри в розвитку дошкільника.
- •32.Психологічні новоутворення дошкільника та їх характеристика.
- •33.Особливості розвитку пізнавальних психічних процесів у дітей дошкільного віку.
- •34.Розвиток особистості дошкільника.
- •35 Проблема психологічної готовності дитини до навчання у школі.
- •36.Криза 7 років та її особливості.
- •38 Провідна діяльність молодшого школяра. Структура навч.Діяльності.
- •39 Динаміка змін відношення до навчання в молодшому шкільному віці.
- •40 Проблема оцінки.
- •41. Особливості спілкування молодшого школяра з вчителем та однолітками.
- •43.Розвток пізнавальних психічних процесів у молодшому шкільному віці.
- •45. Психологічні особливості формування моральної сфери особ. В мол.Шк.Віці.
- •47. Провідна діяльність дітей підліткового віку та їх вплив на психічний розвиток дитини.
- •48.Розвиток пізнавальних психічних процесів підлітка
- •51.Формування та розвиток особистості підлітка
- •52.Характеристика психічних новоутворень школярів підліткового віку
- •53.Криза підл.Віку.Поведінкова реакція важких підлітків
- •54. Девіантна і делінквентна поведінка підлітків
- •55. Особливості індивідуального підходу в роботі з важкими підлітками
- •56.Психологічні шляхи виходу з психологічної кризи
- •59. Розвиток пізнавальних псих. Процесів в юнацькому віці
- •60.Розвиток самосвідомості та відкриття «я» в юнацькому віці
- •61.Соціальне і моральне самовизначення в юнацькому віці.
- •62.Проблема формування життєвої позиції та етичних переконань.
- •63.Вибір життєвих цілей та розвиток творчої активності в юнацькому віці.
- •64.Розвиток ідентичності в ранній юності.
- •65.Вікова періодизація життєвого циклу дорослого.
- •66.Розвиток психічних процесів в період дорослості.
- •68.Вікові кризи періоду дорослості.
- •70.Психологічна готовність до старості.
- •71.Предмет педагогічної психології, її основні розділи
- •72.Чим відрізняється предмет педагогічної психології від вікової?
- •74.Короткий історичний нарис розвитку педагогічної психології.
- •75.Методологічні основи педагогічної психології. (див пит. 77)
- •76.Місце педагогічної психології в системі наук.
- •77.Своєрідність методів педагогічної психології.
- •78.Предмет психології навчання. Психологія і педагогіка навчання.
- •79.Види навчання.
- •81. Психологічні аспекти дидактичних принципів
- •82. Психологія змісту навчання
- •83. Психологія засвоєння знань, умінь і навичок
- •84. Теорії навчання
- •85. Концепції управління навчанням
- •86. Шляхи управління навчанням і програмоване, проблемне, алгоритмізоване навчання, уроки-діалоги
- •87. Психологічний аналіз уроку
- •88. Поняття про учіння, навчання, научіння та навальності як здатності до навчання
- •89. Учбова діяльність учнів як одна із сторін педагогічного процесу
- •90. Види учіння. Учіння як процес і як діяльність
- •91. Структура учбової діяльності. Характеристика структурних компонентів учбової діяльності
- •92. Вміння вчитися самостійно як інтегральна якість особистості
- •93. Рівні сформованості учнів в учіння
- •94. Психологічні умови формування уміння вчитися самостійно
- •95. Вікова динаміка процесу учіння
- •96. Неуспішність учнів і її причини
- •97. Подолання неуспішності в навчанні учнів
- •98. Психологія виховання як розділ педагогічної психології. Психолог-педагогічні засади гуманізації освіти
- •99. Теорії виховання
- •100. Психологічні механізми виховання властивостей особистості
- •101.Проблема управління вихованням.
- •107.Психологічне обґрунтування виховних впливів ( переконання, навіяння, заохочення, покарання)
- •110.Проблема вимірювання вихованості учнів: показники та критерії вихованості.
- •111. Специфіка вчительської діяльності
- •112.Психологічна структура вчительської діяльності, ії функції.
- •113.Індивідуальний та віковий підхід в морольному вихованні дітей
- •114.Професійно-значущі якості особистості вчителя.
- •116.Професійна спрямованість особистості вчителя.
- •118.Психологія педагогічного спілкування.
- •119.Педагогічне оцінювання та оцінка учнів
- •120. Психологічний клімат у педагогічному колективі.
31.Роль сюжетно-рольової гри в розвитку дошкільника.
Учені розглядають гру як провідну діяльність дошкільника І визначають соціальну обумовленість її розвитку (Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін). Гра -особлива форма життя дитини в суспільстві.Це діяльність, в якій діти виконують ролі дорослих, відтворюючи в Ігрових умовах їх життя. Через гру дошкільники задовольняють свої потреби у спілкуванні з дорослими, у суспільному житті і ними.Сутність гри діти відображають в грі різні сторони життя, особливості діяльності дорослих, набувають і уточнюють свої" знання про навколишній світ.
На рубежі раннього і дошкільного віку виникають перші види дитячих ігор. Це, перш за все, режисерська гра. За нею зразу ж з'являється образно-рольова гра.
Саме режисерська та образно-рольова гра стають джерелом сюжетно-рольової гри, яка досягає своєї найбільш розвинутої форми в середньому дошкільному віці. В сюжетно-рольовій грі діти відтворюють безпосередньо людські ролі і взаєминиГра має свою структуру.Сюжет — та сфера дійсності, яка відтворюється в грі. Спочатку дитина обмежена рамками сім'ї і через це ігри її зв'язані в основному з сімейними, побутовими проблемами. Потім, починає виконувати більш складні сюжети -виробничі, військові.Ті моменти в діяльності і у взаєминах дорослих, які відтворюються дітьми, складають зміст гри.Центральним компонентом в сюжетно-рольовій грі є роль, яку бере на себе дитина.Важливим компонентом гри є ігрові дії. Це дії зі значеннями, вони носять образотворчий характер.Є правила. В грі вперше виникає нова форма задоволення дитини — радість від того, що він діє так, як вимагають правила.Гра — провідна діяльність в дошкільному віці, вона має значний вплив на психічний розвиток дитини.
32.Психологічні новоутворення дошкільника та їх характеристика.
Новоутворення дошкільного віку.Потреба в суспільно значущій суспільно оцінюючій діяльності Комунікативна готовність полягає в тому, що дитина може нормально взаємодіяти з людьми за правилами, нормами. У дошкільні роки соціалізація дітей дозволяє їм подолати агресивність, вони стають уважнішими, дбайливішими, готовими співпрацювати з іншими дітьми. Дошкільники уміють навіть увійти в стан оточуючих. Вони починають розуміти, що їх однолітки і дорослі люди відчувають і переживають не завжди так, як вони. Тому багато хто адекватно реагує на переживання інших. Рівень емоційного розвитку.У міру розширення сфери спілкування діти випробовують дію різноманітних соціальних чинників, значно активізуючих їх емоційний світ. Дитина повинна навчитися долати ситуативні емоції, культурно керувати відчуттями.Діти старшого дошкільного віку повинні навчитися також справлятися з агресивністю. Є певна закономірність у розвитку дитячої агресивності. До 3 років наголошуються звичайні прояви темпераменту з короткими спалахами гніву, але справжня агресивність для дітей не характерна.Прагнення особистості. Рівень прагнень формується шляхом успіхів і невдач. У дітей він надзвичайно високий, але під впливом невдач починає знижуватися. Якщо дитина знайде свою область (сферу діяльності або сферу спілкування), то страх компенсується упевненістю в собі, у власних силах. Дитина постійно затверджується в тому, що у неї є переважність перед іншими.