- •Теоретичні основи міжнароДної Економіки Тема 1.1. Міжнародна економічна система План
- •1. Основні етапи еволюції і формування міжнародної економічної системи
- •1. Основні етапи еволюції і формування міжнародної економічної системи.
- •Основні етапи еволюції світового господарства
- •Рівні мев з огляду суб’єктів поділяють:
- •Рівні мев з огляду інтенсивності взаємин між суб’єктами
- •Рівні мев з огляду територіальних критеріїв:
- •Структура міжнародної економіки
- •2. Міжнародний поділ праці – основа формування та розвитку міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин
- •Показниками, що характеризують рівень розвитку мпп є:
- •Тема 1.2. Міжнародна економічна діяльність. Середовище міжнародної економічної діяльності План
- •1. Поглиблення інтернаціоналізації господарської діяльності
- •2. Основні напрями міжнародної економічної діяльності
- •3.Країни в міжнародній економіці та показники, що їх характеризують.
- •Групи країн за регіональними критеріями:
- •Критерії для виділення країн світового господарства:
- •Показники рівня економічного розвитку країни і її місця у світовій економіці:
- •Типи країн за рівнем соціально-економічного розвитку (по класифікації оон, показники – ввп, внп/душу населення)
- •Класифікація країн за методикою Світового банку:
- •Групи країн за рівнем доходів:
- •2. Групи країн за рівнем зовнішнього боргу:
- •3. Класифікація країн по ступені відкритості світовому ринку:
- •4. Середовище розвитку міжнародної економічної діяльності
- •Класифікація зовнішнього середовища
- •Форми міжнародного співробітництва Тема 2.1. Світовий ринок товарів і послуг План
- •1. Сутність, значення та тенденції розвитку міжнародної торгівлі
- •Основні теорії міжнародної торгівлі
- •Теорія абсолютних переваг
- •Теорія порівняльних переваг
- •Теорія розміру країни
- •Теорія співвідношення факторів виробництва
- •Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва
- •"Парадокс Леонтьєва"
- •Теорія життєвого циклу товару
- •Теорія конкурентних переваг м. Портера
- •Система показників розвитку міжнародної торгівлі
- •Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •Регулювання міжнародної торгівлі
- •Тарифне регулювання міжнародної торгівлі
- •Нетарифне регулювання
- •Міжнародний рух капіталу
- •Порівняльна характеристика портфельних та прямих іноземних інвестицій
- •Функціональний розподіл руху міжнародного капіталу
- •2. Сутність та основні чинники зарубіжного інвестування
- •Рівні міжнародного співробітництва
- •Інвестори
- •Інвестори – суб’єкти міжнародної інвестиційної діяльності
- •Чинники інвестиційної привабливості:
- •Характерні ознаки сучасного розвитку міжнародної інвестиційної діяльності:
- •3.Основні форми міжнародної інвестиційної діяльності та виробничого співробітництва
- •Ознаки тнк (за оон):
- •Форми інвестиційно-інноваційної діяльності
- •4. Портфельні закордонні інвестиції
- •Тема 2.3. Міжнародний кредит План
- •1. Міжнародні кредитні відносини в міжнародному русі капіталу
- •Фактори розвитку світового ринку капіталів
- •Форми міжнародного кредиту
- •2. Світовий кредитний ринок: сутність, структура і головні інструменти
- •Міжнародний ринок банківського кредиту
- •3.Основні міжнародні фінансово-кредитні організації:
- •4. Проблеми зовнішньої заборгованості
- •Тема 2.4. Міжнародний науково-технологічний обмін План
- •Сутність та особливості міжнародного науково-технологічного співробітництва
- •Серед численних теорій впливу технології на міжнародну торгівлю виділяються:
- •Форми, етапи, канали передачі технології та правові форми їх захисту
- •Міжнародне регулювання мнтв
- •Міжнародні організації, що регулюють технологічний обмін
- •Тема 2.5. Світовий ринок праці. Міжнародна трудова міграція План
- •1.Сутність та сучасна сегментація світового ринку праці
- •2. Міжнародна міграція робочої сили, її види, причини та фактори розвитку
- •3. Історія та особливості сучасної міжнародної міграції робочої сили
- •4. Наслідки міжнародної міграції робочої
- •Соціально-економічні наслідки міграції робочої сили для країн-експортерів
- •Для країн-імпортерів
- •Регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •Міжнародна економічна система, її складові елементи та тенденції розвитку
- •Тема 3.1. Міжнародна валютно-фінансова система. Світова валютна
- •Система. Світовий фінансовий ринок. План
- •1. Міжнародна валютно-фінансова система.
- •2. Основи функціонування світової валютної системи
- •Класифікація видів валют
- •3. Етапи розвитку міжнародної валютної системи
- •Світовий валютний ринок, його основні функції
- •5. Структура та особливості функціонування світового фінансового ринку
- •Тема 3.2. Міжнародні розрахунки. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага План
- •1. Міжнародні розрахунки
- •Форми розрахунку
- •2. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага
- •Складові платіжного балансу
- •3.Фактори, що впливають на стан платіжного балансу та його регулювання
- •Методи регулювання платіжного балансу
- •4. Стан платіжного балансу України
- •Тема 3.3. Міжнародна регіональна інтеграція План
- •1.Сутність міжнародної економічної інтеграції (меі), фактори її розвитку
- •2. Основні ознаки, рівні і форми меі
- •Форми міжнародної економічної інтеграції
- •3. Статичний та динамічні ефекти інтеграції (створення митного союзу)
- •4. Основні сучасні інтеграційні угруповання країн та особливості розвитку європейської економічної інтеграції
- •Тема 3.4. Глобалізація економічного розвитку План
- •1. Сутність та головні етапи економічної глобалізації
- •Етапи інтернаціоналізації господарського життя
- •2.Рушійні сили, позитивні та негативні наслідки глобалізації Передумови (рушійні сили) глобалізації:
- •Виробничі, науково-технічні та технологічні
- •Організаційні
- •Економічні
- •Позитивні наслідки глобалізації:
- •Негативні наслідки глобалізації:
- •3. Глобальні проблеми мев та сг
- •Тема 3.5. Інтеграція України у світову економіку План
- •Проблеми та перспективи України на тлі сучасних світових інтеграційних процесів
- •Передумови входження України до світового економічного простору та сучасна зовнішньоекономічна політика України
- •Список літератури
3. Статичний та динамічні ефекти інтеграції (створення митного союзу)
Згідно з теорією митного союзу Д. Вайнера внаслідок його створення в економіці виникають два типи ефекту:
статичний ефект – економічні наслідки проявляються відразу після створення митного союзу як його безпосередній результат;
динамічний ефект – економічні наслідки проявляються на більш пізній стадії функціонування митного союзу.
Серед статичних ефектів найбільше значення мають ефекти створення торгівлі і відхилення торгівлі.
Створення торгівлі – переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела поставки товарів на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт) у зв’язку з ліквідацією мита.
Відхилення торгівлі – переорієнтація місцевих споживачів із закупівлі товарів у більш ефективного постачальника, що знаходиться за межами інтеграційного об’єднання на менш ефективне внутрішньо інтеграційне джерело.
Якщо ефект, який утворюється за рахунок створення торгівлі, є позитивним, то ефект відхилення торгівлі є негативним. Наскільки позитивним для країн буде створення митного союзу залежатиме від того, який з цих ефектів переважатиме.
4. Основні сучасні інтеграційні угруповання країн та особливості розвитку європейської економічної інтеграції
Сьогодні у світі нараховується близько 20 економічних угруповань. Серед них можна виділити: в Західній Європі — Європейський Союз (ЄЄ) і Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ); у Північній Америці — Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА); в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні — Тихоокеанське економічне співтовариство (АТЕС).
Офіційно до 1 листопада 1993 р. провідне інтеграційне угруповання західноєвропейських країн називалось Європейські співтовариства, а неофіційно — Європейське співтовариство, або просто Співтовариство. З 1 листопада 1993 р. після набуття чинності Маастрихтських угод офіційна назва цього угруповання — Європейський Союз.
Утворився Європейський Союз в 1967 р. на базі злиття органів трьох раніше самостійних регіональних організацій, створених шісткою провідних європейських країн — ФРН, Францією, Італією, Нідерландами, Бельгією і Люксембургом:
1) Європейського об´єднання вугілля і сталі (угода укладена в 1951 p., а набула чинності в 1952 p.);
2) Європейського економічного співтовариства (Римська угода про створення ЄЕС укладена в 1957 p., а набула чинності в 1958 p.);
3) Європейського співтовариства з атомної енергії (угода набула чинності в 1958 p.).
Розвиток інтеграції в рамках ЄС пройшов всі етапи: від зони вільної торгівлі до економічного і валютного союзу.
Механізм функціонування ЄС базується на політико-правовій системі управління, яку складають наднаціональні або міждержавні органи та елементи національно-державного регулювання.
Європейський Союз має свої наднаціональні законодавчі та виконавчі органи:
Рада міністрів — законодавчий орган, на рівні якого приймають рішення щодо реалізації єдиної політики ЄС. Голоси різних країн мають різну вагу залежно від економічної могутності країни і рішення приймаються більшістю.
Європейська рада — верховний орган, до складу якого входять глави держав і урядів країн — членів ЄС. Його робота проходить у формі нарад або сесій двічі на рік. Європейську раду не треба плутати з Радою Європи, яка не є установою Європейського Союзу, діяльність якої зосереджена здебільшого на співробітництві в галузі освіти та культури.
Комісія Європейського Союзу — виконавчий орган, який має право подавати на затвердження Ради міністрів проекти законів.
Крім ЄС, в Європі значна роль належить ще одному економічному угрупованню — Європейській асоціації вільної торгівлі. Створена вона в 1960р. в Стокгольмі з метою полегшення і розширення торгівлі між країнами-членами: Австрією, Францією, Ісландією, Норвегією, Швецією, Швейцарією, Великобританією, Данією, Португалією. Згідно з особливим протоколом право члена Асоціації поширюється і на Ліхтенштейн, який є в митній унії зі Швейцарією.
Принципи діяльність ЄАВТ суттєво відрізняються від принципів діяльності ЄС:
• за кожною країною зберігається зовнішньоторговельна автономія і власні мита в торгівлі з третіми країнами, не існує єдиного митного тарифу;
• немає наднаціональних органів. Рада, в яку входять представники усіх країн – членів ЄАВТ, може ухвалювати рішення лише одноголосно;
• країни – члени її частково не відмовляються від свого суверенітету;
• ЄАВТ — це зона вільної торгівлі, причому режим вільного безмитного товарообігу між країнами-членами діє лише для промислових товарів і не поширюється на сільськогосподарську продукцію.
ЄАВТ не є таким стійким інтеграційним угрупованням, як ЄС. Ще в 70-х роках вийшли з ЄАВТ і вступили в ЄС Великобританія, Данія, Португалія, а в 1995 р. — Австрія, Норвегія, Швеція і Фінляндія.
Відносини між двома інтеграційними угрупованнями, що існують в Європі, постійно розвиваються. До 1977 р. утворилася зона вільної торгівлі промисловими товарами країн ЄС і ЄАВТ, в межах якої ліквідовувались мита і зменшувались нетарифні обмеження взаємної торгівлі. В 1991 р. була підписана угода між ними про створення єдиного європейського простору. Згідно з цією угодою країни — члени ЄАВТ з 1993 р. вводять у своє законодавство правові акти ЄС стосовно вільного переміщення товарів, капіталів, послуг, а також конкурентної політики. Інтеграція ринків аграрної продукції не передбачається, оскільки сільське господарство країн ЄАВТ не змогло б конкурувати з країнами ЄС.
Першим європейським інтеграційним угрупованням, яке об´єднало держави, що досі розвивалися, грунтуючись на різних економічних та політичних моделях, стало Чорноморське економічне співробітництво (ЧЕС). Засноване ЧЕС у 1992р. на основі Стамбульської декларації і об´єднує 11 країн: Азербайджан, Албанію, Болгарію, Вірменію, Грецію, Грузію, Молдову, Російську Федерацію, Румунію, Туреччину, Україну. Основне завдання Чорноморської інтеграції полягає в створенні режиму вільного пересування товарів, послуг і капіталів з метою розширення виробничої кооперації і спільного підприємництва.
Одним з найбільших економічних угруповань світу є Північноамериканський ринок, який утворюють США, Канада та Мексика (понад 360 млн. споживачів у межах Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА)). На державному рівні американо-канадська Угода про вільну торгівлю була укладена в 1988 р., а в 1992 р. до неї приєдналась Мексика. Угода про вільну торгівлю передбачає: поступову ліквідацію тарифних і нетарифних обмежень у взаємній торгівлі; полегшення умов взаємних капіталовкладень; порядок врегулювання торгових конфліктів між її учасниками.
Активізуються інтеграційні процеси і в Південній Америці. У 1991 р. Аргентина, Бразилія, Уругвай та Парагвай (приєднався пізніше) уклали торговий пакт МЕРКОСУР, який набув чинності з 1 січня 1995 р. Метою його є створення нового потужного регіонального торговельно-економічного блоку, який об´єднує країни з населенням загальною чисельністю понад 200 млн. осіб і сумарним ВВП більш ніж 550 млрд. дол. США. Результатом такого об´єднання є те, що 90 % взаємної торгівлі країн-членів звільняється від будь-яких тарифних бар´єрів, а щодо імпорту з третіх країн вводиться загальна тарифна структура та митні правила. МЕРКОСУР є одним з найдинамічніших економічних угруповань у сучасному світі.
Необхідно відзначити позитивні перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною і країнами — членами МЕРКОСУР. Вже укладено низку угод з Аргентиною і Бразилією, а продукція підприємств України вже відома на їх ринку. Це сприяє виходу України на ринки інших країн Південної Америки та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, з якими тісно пов´язані південноамериканські країни.
Менш за все розвинені інтеграційні процеси серед країн Африки. У 1989 р. Алжир, Лівія, Мавританія, Марокко та Туніс утворили Союз Арабського Магрібу, договір, який передбачав організацію економічного співробітництва на рівні регіональної інтеграції. Але широкого співробітництва не вдалося досягти через замкненість національних кордонів. Економічна відсталість та відсутність міждержавних зв´язків не дають змоги швидко створити на африканському континенті інтеграційні угруповання.
Перспективи розвитку економічної інтеграції у Східній Азії пов´язують передовсім зі створенням Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Співтовариство об´єднує Японію, США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію, більшість країн Східної і Південно-Східної Азії, зокрема країн — членів Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), Китай та Океанію. Таке співтовариство лише формується, тому ідуть пошуки шляхів співробітництва, а саме регіональне угруповання складається ніби із різних блоків. Так, АСЕАН, яка об´єднує Індонезію, Малайзію, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, Бруней, утворена ще в 1967 p., але лише в 1992 р. її учасники поставили за мету протягом 15 років створити зону вільної торгівлі. Водночас кожна з країн АСЕАН тісно пов´язана з економікою США, Японії, Гонконгу, Південної Кореї, Тайваню. Інтеграційні процеси в цьому регіоні найактивніші на мікрорівні на основі діяльності транснаціональних корпорацій.