22. Проаналізуйте емоційну сферу особистості. Опишіть класифікацію емоцій за знаком, формою переживань, та їх врахування в роботі вчителя.

Емоції— особливий клас психічних процесів і станів, пов'язаних з інстинктами, потребами, що відобра-ть у формі безпосереднього тимчасово­го переживання (задоволення, радості, страху тощо) значущість для життєдіяльності індивіда явищ і ситуацій, які діють на нього.

Емоції оцінюють дійсність і доводять свою оцінку до організму мовою переживань. Емоції погано піддаються вольовій регуляції, їх важко викликати за своїм бажанням.

Альтруїстичні — переживання, що виникають на основі потреб у сприянні, допомозі Іншим людям: бажання принести іншим людям радість і щастя, почуття тривоги за їхню долю, співпереживання, почуття надійності, відданості, співчуття.

Комунікативні — виникають на підставі потреби в спілкуванні: бажання спілкуватися, ділитися думками і переживаннями, почуття бажання заслужити схвалення від близьких людей.

Практичні — визначаються успішністю чи неуспішністю діяль­ності, труднощами її здійснення і завершення: бажання досягти успіху в роботі

Романтичні — виявляються у прагненні до всього незвичайного, таємного: чекання чогось незвичайного і дуже хорошого.

Гностичні — пов'язані з потребою в пізнавальній і духовній гар­монії: прагнення пізнати суть явищ, почуття здивування або неро­зуміння, вагання; почуття ясності або неясності думки.

Прості е-ції: викликаються дією на організм тих чи ін об’єктів, пов’язаних із задоволенням його первинних потреб. Кольори, запахи, смаки тощо бувають приємні чи неприємні,можуть викликати задоволення або незадоволення.

Складні е-ції:елементарні переживання її перетворюються на складні е-ї, пов’язані з розумінням їх об’єктів. До них нал: інтерес, здивування, радість; страждання, горе, депресія, гнів, відраза, ворожість, страх, тривога тощо.

23. Опишіть основні критерії періодизації психічного розвитку та особливості критичних та літичних періодів розвитку. Теорії періодизації розвитку особистості у психології.

До визначення критеріїв розвитку були такі підходи:

1. періодизація на основі фізіологічних показників (наявності зубів або прямо ход.) – це не псих. періодиз, бо вона не враховує соц. факторів.

2. на нові вивч. соц. факторів. Основним критерієм періодиз. вваж. перебув. дитини в певному соціумі, проте це зовнішня ознака доросліш. і розвитку дитини.

3. найбільш виправданим є системний підхід до періодизації вікового розвитку. Роботи Виговського, Божович та ін.

Критерії розвитку:

• соціальна ситуація розвитку (ССР) – це поєднання внутрішніх потреб і умов розвитку та зовнішнього соц. оточеня, що забезпеч. динаміку вікового розвитку та приводить до особистісних новоутворень.

• провідна діяльність – це не та дія-ть яка займає найбільше часу певн. віці – це д-ть яка забезпечує найкращі умови для особ. розвитку, веде за собою розвиток (ПД)

• особистісні новоутворення – це типові для даного віку кількісні і якісні зміни особистості, що є підсумком етапу розвитку і основою для подальшого розвитку.

У житті людини виділяють такі основні типи періодів:

1) критичні періоди характеризуються(їх ознаки): - різка зміна рис х-ру та форм поведінки у короткий час; - це прояви відносної важковихов. по відношенню до себе самої на попередньому етапі розвитку. У дитячому віці кризові періоди представлено: кризою новонародж., криза 3-х років, криза 6-7 років, підліткова криза (13-15 років).

2) літичні періоди – періоди відносно спокійного розвитку особистості. На протязі них у людини формуються і накопичуються внутрішні протиріччя, які потім бурхливо розв’язуються у кризах. Таким чином криза – період бурхливого розвитку.