67. Завдання та зміст перспективної підготовки викладача до занять із загально-технічних і спеціальних дисциплін: до навчального року і до чергової теми.

Перспективна підготовка буває 2 видів:

• підготовка до навчального року;

• підготовка до наступної теми.

Підготовка вчителя до навчального року починається відразу з минулого року, з аналізу виконаної роботи в минулому році. Після цього вчитель приступає до розробки перспективного плану навчальної роботи на семестр або рік:

• проаналізувати навчальними програму і встановити взаємозв’язки між темами і окремими заняттями в середині кожної теми;

• намітити шляхи встановлення наступності навчання з кожної теми, з підготовкою учнів з труд. Навчання отриманих в попередніх класах;

• ознайомитись з навчальними програмами інших предметів, для того щоб встановити можливі зв’язки з теми, які вивчаються в труд навчанні і наявними в учнів знаннями з основних наук;

• оцінити місцеві можливості і умови для проведення занять , визначити джерела поповнення навчально-матеріальної бази;

• визначити і узгодити з вимогами навчальної програми зміст і форми організації продуктивної праці учнів, форми їх нормування;

• вивчити останні новітні досягнення в даній галузі, а також методичні роботи, які відносяться до змісту тем, які плануються;

• розприділити зміст навчального матеріалу кожної теми на логічно-повязанні між собою заняття і скласти перспективно-тематичний план.

Структура перспективно-тематичного плану:

1. Номер заняття і кількість годин.

2. Тема і короткий зміст навчального матеріалу, основні питання.

3. Мета заняття.

4. Міжпредметні звязки.

5. Методична характеристика і особливості проведення заняття (тип заняття і методи).

6. Самостійна робота, вправи учням, види контролю ЗУНів.

7. Матеріально-технічне оснащення заняття (плакати, схеми, посібники, матеріали).

8. Додаткові дані „Примітка” (домашнє завдання).

Послідовність безпосередньої підготовки вчителя до занять, здійснюється за вище переліченими пунктами, кінцевим результатом є складання плану-конспекту.

68. Послідовність процесу складання перспективно-тематичного плану із загально-технічних і спеціальних дисциплін.

Структура перспективно-тематичного плану:

1. Номер заняття і кількість годин.

2. Тема і короткий зміст навч матеріалу, основні питання.

3. Мета заняття.

4. Міжпредметні звязки.

5. Методична характеристика і особливості проведення заняття (тип заняття і методи).

6. Самостійна робота, вправи учням, види контролю ЗУНів.

7. Матеріально-технічне оснащення заняття (плакати, схеми, посібники, матеріали).

8. Додаткові дані „Примітка” (домашнє завдання).

Перспективне планування дає можливість намітити раціональну систе­му роботи учителя та учнів, яка забезпечувала б доцільне і ефективне вико­ристання навчального часу, відведеного програмою на ту чи іншу тему, для засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвитку їх нахилів і здібностей, виховання позитивних якостей особистості.

Перспективне планування (попередня підготовка) до занять із праці вчитель розпочинає задовго до безпосереднього проведення уроків. Іноді ця робота розпочинається в кінці попереднього навчального року або під час літніх канікул. Умовно цю підготовку можна розділити на декілька етапів.

1. Вивчення навчальної програми і пояснювальної записки до неї, визначення об'єму і змісту занять, практичних умінь і навичок по кож­ній темі. У випадку необхідності в програму вносяться зміни та доповнен­ня. Особливо ретельно цю роботу повинні виконувати молоді учителі.

2. Вивчення навчальної літератури та нових методичних матеріа­лів, статей у журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики проведення занять з предмета в цілому і окремих розділів та питань програми. Вивчення навчальної лі­тератури необхідне для того, щоб врахувати цей матеріал при викладанні нових відомостей. Велике значення для підготовки учителя до занять має ознайомлення з методичною літературою, в якій узагальнено кращий досвід шкіл. У методичній літературі дають рекомендації щодо побудови навчального процесу, вибору об'єктів праці та з інших питань, пов'язаних із прове­денням занять. Не менш важливим є вивчення досвіду інших учителів. У кожному місті, районі є вчителі, які досягли великих успіхів при виконанні тих чи інших на­вчальних завдань на уроках трудового навчання. Одним краще вдається формування в уч­нів навиків, другим - навчити учнів умілому використанню знань з трудового навчання, третім - раціональне поєднання різних форм організації занять тощо.

3. Підготовка обладнання до занять. Учитель підготовляє необхідні матеріали, інструменти, пристрої і прилади. Матеріали повинні бути при­дбані завчасно в такій кількості, щоб вистачило на всіх учнів класу на на­вчальний рік. Заготовляти матеріал можна по-різному. В одних школах ма­теріал закупляють через батьківські комітети, в інших - самі батьки закуп­ляють необхідні матеріали і передають їх учителеві для зберігання і викори­стання на уроках трудового навчання.

Інструменти, пристрої і приладдя для занять повинні бути в такій кіль­кості, щоб забезпечити безперебійну роботу всіх учнів класу.

4. Підготовка наочних посібників і технічної документації. Ще до початку навчального року учитель перевіряє, ремонтує наочні посібники, якщо в цьому є потреба, чого не вистачає - виготовляє, чи організовує при­дбання.

5. Складання переліку виробів, що будуть виготовлятись учнями з урахуванням програмних, дидактичних і методичних вимог:

а) виготовлення виробів повинно складатися з операцій, передбачених програмою;

б) робота, пов'язана з виготовленням виробу, повинна бути посильною для учнів, як у відношенні точності, так і щодо запрограмованої норми часу;

в) за призначенням і конструкцією виріб повинен бути доступний розу­мінню учнів.

6. Продумання технології виготовлення виробу. Деякі з виробів учи­тель повинен виготовити сам, щоб перевірити послідовність технології і витрати часу, передбачити можливі помилки учнів і їх виправлення.

Завершальним етапом попередньої підготовки до занять з трудового навчання є про­думування системи уроків з кожної теми і складання календарно-тематичного плану. Календарний план складається до навчального року на півріччя і затверджується заступником директора школи з навчальної робо­ти.