44. Методика підготовки учнів до сприйняття нових знань із загально-технічних та спеціальних дисциплін.

Способів підготовки учнів до сприйняття нових знань дуже багато і використовують їх в залежності від змісту навчального матеріалу, його важливості, підготовленості учнів, досвіду викладача.

Основний спосіб – це повторення основних моментів раніше вивченого матеріалу. Важливим таким компонентом цього стану є повідомлення теми і мети уроку, особливо мети.

45.Методика усного викладання та конспектування навчального матеріалу із загально-технічних і спеціальних дисциплін. Вимоги до мови викладача.

Основні методи для усного викладу матеріалу є: розповідь, бесіда, пояснення.

Розповідь – метод усного викладання матеріалу, який носить описовий або розподільний характер, відрізняється науковістю, логічною послідовністю, стислістю, переконливістю, образністю повідомлення учнів, відомостей теоретичного або практичного характеру.

Пояснення – це детальний виклад навчального матеріалу з аналізом фактів, наведенням доказів та формулювання висновків (для розкриття одного питання).

Бесіда – це метод навчання за якого вчитель за допомогою цілеспрямованих запитань до учнів, мобілізує їх знання практичний досвід для засвоєння нових знань.

Лекція – це усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.

Типи лекцій: вступні, оглядові, тематичні, заключні (завершальні).

При цьому використовується індуктивний або дедуктивний підхід.

Індуктивний – від часткового до загального.

Дедуктивний – від загального до часткового.

Навчальний матеріал рекомендується подавати частинами, порціями. Для підняття доступності викладу матеріалу рекомендується викладати:

• матеріал повинен бути конкретним;

• не використовувати без особливої необхідності терміни не зрозумілі учням;

• речення по можливості будувати короткі;

• не зловживати цифрами, матеріалом, доступність підвищується, якщо використовується порівняння, демонстрації, проблемний виклад, тощо.

Важливо і необхідно організовувати роботу так, щоб не допускаючи втоми учнів, підтримувати їх увагу на протязі всього уроку. Також потрібно використовувати зміну виду їх діяльності і підвищувати емоційний вплив на них.

Вимоги до мови викладача.

Важлива при мові міміка і жести, бажано звертатись до учнів на „Ви”. Навчальний матеріал, який викладає викладач повинен бути для учнів цікавим. Важливо, щоб були на уроці позитивні емоції.

Навчальний матеріал повинен бути цікавим. Особливо потрібно уникати слів паразитів. Темп мови повинен бути 50-80 слів за хвилину. Під час диктовки матеріалу швидкість мови зменшується.

Конспектування навчального матеріалу учнями.

При викладі навчального матеріалу потрібно, щоб учні проводили записи у зошити:

- вивчення формул;

- визначення;

- замалювання схем, діаграм, графіків, механізмів і т д.

Методичні прийоми, які сприяють конспектуванню матеріалу:

- повідомлення і запис на дошці основних питань навчального матеріалу, який вивчається на дошці;

- повідомлення учням питань про, які буде йти мова в даний момент у відповідності з раніше запропонованим планом;

- рекомендації учням про порядок і раціональні прийоми замалювання схем, графіків, діаграм і т п.;

- запис складних і незнайомих термінів на дошці;

- виділення тих частин навчального матеріалу,який потрібно обов’язково записати, а при необхідності і продиктувати;

- ознайомити учнів з раціональними способами скорочених записів окремих слів, термінів, словосполучень;

- використання „смислових пауз” (приклади, відступи і т п.), щоб дати учням відпочити;

- контроль за ходом роботи учнів , переключення на інші види робіт, якщо вони втомилися;

- аналіз конспектів учнів, поради як їх покращити;

- рекомендації доповнювати конспекти в процесі наступної роботи з книжкою.

З цією метою пропонуються залишити в зошиті великі поля, де можна робити додаткові записи.