2. «Художня культура» (п-и клас)

. Іюдппа не і і .ольоклпоіо. кома <<і»иу jonaiw» в ек іо. ту і мопі кш\ гкаллт суспільних ві шості. к\ ibivp несхожих ft мок іа тішгч коміиокст (ніс юс-і туа іьинм иом\пікапівіш\ процесів. N старішії піко ті лшши ііаича.іі.шш пред­мет <.\>.со,мія к\ іьтурач в 11-му к іасі мас розкрпш перед уліимл б.иаісіва свіговбьМистецької сїи шипім. ulвоївши які. мотода.по шіи ІіріІІІіИЧіІІІ’Г.СЯ ю розуміння І11ІІ1ІІ\ кульі\р. (О I toil ИІДІфИТОиі. II.IÖNJ Щ Ііішііспо-орк ІПОІІ.ітіЧ нахшіів’-комулікатишіих ідсмімпічиіг\ чміш. иісіь змоі’> hiui\lkiiiiko-

ві загальноосвітніх навчальних зак гадів сприймати інші ку гьтури не насінню ! аро;\ мни. впччнаїп м пням ійпг иошапч to іч nouns \Л»ке \tiwnтиттт ті цеpcj}-ihnhU4 нротч \ іипііпні]ітшш шпшн ііісїі норм тіниПіцій. сі<іпю^шпші\ уста:нн«н.; ку tt,m\puu\ uvve пь, w ч />і')і[к'ііііііі\к»нь нрінітр шішо.'о Гппішя сф< i[>Mof uni Hhch ті ям і*'д\ть Он стіш и піші осаічн ігнн ті І Ми \индом.ію< ми роіГчжпосп з цього ММШіЙИ що існуїоп, між |SJ н цій- камн мсп'Пімно іроімписп. смні. і> ), питву д„ія сьоіп нпіпш.оі еномі іюи- модерну^вочевидь, Лов'язаіп і ; мім, що цеп іерчші'ііріітпок і; зпрчбіжиоі оі досвіду. Закордоном сьогодні існу< гільки одне поняття competence що пе­ре клгіДаеться як 1) имінпя. нюмкіь 2> юскиок 3) компетенція. Тому, аби уникнути і (Мій «ірунтовпою» науковою визначення. що межи з пачкоподю- ніі по і пам’ятаючи, що процес наукових пошуків завж ш ja іежшь від кон­кретної \teur іч нашому виїм ік\ форм\вашія баюинч м>чшеіеіжки.іей стар­шокласників у ПрОЦеСІ ВИВЧСНИЯ tJ VI ти < f і » * м погодимось на ч мові неп. і рччочік п. іермша «комі іеі ein mil іь», що дас змогу відперти його до роіря і\ «ііеі.уворп\». іаких, що £ «'«її а.імпічш і безкінечними за обсягом», HaripoiiiB.il> пш ttw млюнїясшні\сіа існнй зчпсі і чіткий обсяг.

Ь контексті нього кк її глсепня fipunnhut мо що базові компетентності — це коііеф\ми шдпвпуа п.поіо юеьі і\ ям ізк іючають

1. Осягнення старикж кісниками об < кшнного смислової о >мил\ явищ за­рубіжної V дожньої и\.ім\рн;

’ ( * Ні І 'і г I 1\ ч і і ' і іенпя. коли суспільна функція цих явищ цс мої інім< шиїт юі.ільно а иірия<:паро іжеімпо*чнвч> і.шж)Ю'> мік іепня (М Ьам ні) шо ( омоишно-ии н.овнм самоі_і ійним розумінням явища як події.

І акпи іп.ічи. на п.іпг. Д>мку пере ioj'Ui шьаршишшй (і нині ній, оптол'ііе тичний (inöiumixa іьтші і трфорМіїптьішч (мікопаьеькщи рак>рсп компеїен г- но^і'ей. Перший пов’язапии і іюрмаї миинмп знаннями. \ митями і иагзичк.імм

(v меж січ проірамир передбачає розвинену функцію модальності (здатності висловити образ іумок, иліисния го повідом іеного, побаченого); ирачоии ueRftiuj іс і«і\ р\с \ чнів у.царині базових ідентифікацій світвої культури. Це - визначальний момент цропес\ формуилши комиегентностей.

Другий-ракурс передбачаг розвиток якісних ноно\ і пореш. > чиж, шо ви­бувається на і л іпваріантпого ракурсу. Виховання, як промес і рел і м ат ні.іесмря\юі5.ііїР-\порядков.ііи>іо пабуяя по міною ціннісних орі( ні піци фор­мування па пш основі її попе инкн. ма<. стірняги ін іиві па п.пом\ ро<ьшк\ учнів. Чим цікавішою і глибігою г пит«ічуі ii.hu іh. ihm яскравішим і зміс­товнішим r с\Ljri'fbCTBO, в якому вона перебуває. Том\. щт екшои іспни \ роз­витку індивідуальності мають бути створені опгима іг.іті умови комфорін-оеп, шо ііі шоиїдаї им\ гг. внутрішнім прої рамам ііодипи і аірняшм\ и. и ні п.пом\ розйиил роїлмлм, самосііншім мж іовлююпііям і нчинкам.

Останній ракурс вк поча» не upocto вміння шось робиш, а п вис loßnm рсирек.'шмши себе ( аме миоісшкі пре імош \мюіі> навчиш ціппл LiBOp-!

• наш і»Ш мені мчи її, п. як творціі-, сформув п’ич іаппси. яскраво нпражаш оеобі[ст.ли начало

\ разі ібіг\ цих еіемеппв. ціпносп посшіоіь перед v чи дми не як німим., ш ичоронешт ві і їхніх почуМів ripe (MCf :ар\бьмюі \\ іожіп.ої к\льі\ри. а як ш-нжх. л в контексті їх значення для людини. Як наслідок цього процесу має сфориунашсі. сота и.тцг.ілб'гВ з,іаі пші ло акшшіої прод\ кіиипоі .iim.ii.hol-: її (як прикладної, гак і мисленнєвої), в якій він знайде гармоіішміш^ічшсшнш комфорт І б)^ЙВІЛМ10 ВИЯВ ІЯ 111 себе 15 СК М ЦІПІ І МООІ 11.11111 І Ксі 11111111 HO Ul.kHV ііпжчин Народжується індивідуальний вчинок, як здг 11 не і ь сіли іжері. юм (причиною) гмїп в середовищі, вибору власно ’о образу буття тощо. Тому ви­значення базових компетентностей має передбачати проце іури що сирішоїь розширенню’ мож. півосі сії сіаріпок іаі'ішьін то ю ні шві і\а іміоіо копюксіу ■йприйияпя явищ зарубіжної культури, забезпечиш не п u ки репро і\к\ н.шпя компетентностей, а її їх прогрес Припускаємо що І рупа ко\ітт?ніпшп.Нгеи у їлі lUibiieno ( ісіа п розписані'у навчальній прої рамі) вк ночаї

• володіння традиційними КснінфіксШіями Щ п.і\ріг країн tum їв мел.гч програми і.

• розуміння і юні им і' \\дожнього обри і} як vinua іьпот о пеіичтірноіо.

’• розуміння універсалів-того зла п.иоіо. шо пріпамашіе рипим к\ іьпрлм.

• о іеменіаріп знання ар\і і омонімі (исиїпгадковоіо ро'л аш\ іитія е іемсшгв художнього твору, що зв’язує конкретні час гнни \ завершене ціле);

• і'ьіі ши і. ак і \ а її іуватм наб\ і\ інформацію ;^ія вирішення певної творчої проб 1СМІ1

2. і'р\ піі кітт пісшпшн im Я §н п<> пи Ш

• Самостійність осмислення вивченого маїеріалч;

• пошуки себе у загальній справі і здатпість залишатися собою?'¹'

• етичний вимір: відчування екзистенційних моментів буття;

• соціалізацію особистості через причетність індивіда до соціуму.

3. група компетентностей включає:

• вміння оформити думку в образ;

• знаходження спорідненої справи;

• причетність буттю через радість від самореалізації.

Перехід від першої до другої і третьої групи має слугувати кореляцією «якості освіти» з «якістю людини» (Л. Бондаревська), стати причиною змін в самому собі та середовищі, оскільки досвід роботи з мистецтвом — це мистець­ке людинознавство, що обов’язково впливає на індивідуальний досвід, сприяє становленню стартових можливостей молодої людини до пошуку і знаходжен­ня своєї людської позиції.

Запропонована методика підпорядкована трьом групам базових компетент­ностей, означених нами (інваріантна, онтогенетична і перформативна), в осно­ву яких покладено когнітивна, індивідуально-рефлексивна і творчо-діяльнісна позиції. Усвідомлюємо певну умовність цих груп та їх показників, адже вони спрямовані на допомогу зібрати матеріал під конкретний запропонований вище теоретичний опис, який, акцентуємо, є одним серед множини можливих екві­валентних описів. Окрім того існування розходжень у тлумаченні терміна ком­петентність дає змогу використовувати доволі широкий спектр методичних засобів для ефективного вирішення проблеми, враховуючи властиву старшо­класникам диференціацію естетичних уподобань (дівчата більше цікавляться мистецтвом ніж хлопці; міські учні порівняно до сільських мають ширший доступ до позашкільних закладів культури), «мисленнєвий» і «художній» типи осягнення дійсності тощо.

Отже, перша інваріантна (стійка) група компетентностей. Вона є визна­чальним моментом формування компетентностей, оскільки базується на зна­ннях учнями шедеврів мистецтва, що вивчаються за програмою, їх особли­востей і законів створення, усвідомленні їх істинності, що за сприятливих обставин згодом (раніше або пізніше) повинні перерости в переконання. Л. Виготський наголошував, що будь-який акт мистецтва неодмінно містить як свою обов’язкову умову, передуючі йому акти раціонального пізнання, ро­зуміння, дізнавання. Учитель має бачити осмислене сприйняття школярами явищ культури у поєднанні з розумінням їх соціально-культурного значення. Методи, що використовуються, в основному, репродуктивні. Форми - урочні та позаурочні.

Приклади завдань на виявлення рівня володіння традиційними ідентифіка­ціями культури країн світу, виконання яких сприяє закріпленню мистецьких цінностей різних культур у пам’яті старшокласників:

• До ілюстрацій взірців архітектури романського, готичного стилю, стилю бароко, класицизму, модерну вкажіть назви архітектурних стилів. Які лінії пе­реважають у цих будівлях (горизонтальна, вертикальна, хвиляста)?

: і* Назвіть головні оїнлкіі ромлисьшю сій по ІЦІ ] ІазвіїзаЙловиі ознаки готичного .стилю.

• 1В іііі 11, ні іонні о іііикіг сш.'ію блром>

• Піниш. і о іонні о ;плкп к.ілсіішнм\

• Назвіть головнї;'ознаки модерну.

, • Які' країни представляють ці скульптори: О \р м ні о 1 Берні ні, В. Бо­родай, Е. І) р к і Н Н и и мі і. Клва.іері.це. 11 К т іг. Л. Майо п М Мін р В. Муйна, Б. Чім.ппі¹

• Хто ;а похо (женням іспанський художник 1 ль І реко? Де він наро цівся га вчивСя? Які іііі її Нортоны іьні чи иорпнеа-лып) > х> южникл і іииинр:гші- шими?

• Веласкес - один із найвидатніших портретистів сі (вставте пропущене)

• Робота Ф. Гойї «Сон ро'дчіу норо ыч\( ч\ юіліськ» ;роб:іеім> іемшіїофор- та. Офорт - цс* .

• Художники, які використав) ва ш сфер) сн) і підсвідомості на ива ш себе \ іпочо їжсння нього терміна ллє ні ^ с юна. що іючішл п.ся ч с /^/>-, ліо о шача*’ іюкі . бо ичо)

• Я їли їй» ісюрична об;^ іь \ ІІІШШі С проїм С умип крамні, які ир ІЛ1ІІОІМН1 1ІЛ ЦІН ІСрИІорП В В [<11 ЛІ ф'іЛМЛІ КЬМ /К1ІНОШ1СНІ Ян или І йк

П. Ьреіііе гь, II. П. ІЧбсж \ пан Дейк.Я. Пор, їлис .. Сфогографуйти|ті робі' ти цих художників, які Вас «никанії ш (шікорпс юв\ ііге л іьбомн ч мисісиїва. або Інісрмс-1) 1 Іідіиншіьіч

• У с к іаді якої країни сьогодні про ьм.ш юна Г о і кпнія Мої їли іськл шко.іа образа!нормою міісісппкі ШШ лм,ісіи\ м юя і> шідлних млисірж Я ю.іи В ним Рсмбрпн иом Щ чолі. Серед них ... .

• На іиііь ■ їли ієні норірети В. Серова.

• Основний виразний засіб живопису - об с м, ко гір, оз юб іення (вкл/мік і о іонне 1

• Плисінь нрпк і сі ш торів: \iohvmChki іі.ною. лекирлі шшон* літопису, станкового жнвопиіл іскорлційпого живопи^^я

• На ише ирик і:і ш пюрів 'лпиошісл моб\ іопоіо жанр), іюрірсіл пеіплж), мапорморіу. іиорпчпоіо жанру.

• До в «ірит керамічною тк.у*\ чаше відповіді:

а) основні мотни ролик.) кміаіісі.кої порцеляїш (пл ііші. або плмаліоіпе).

б) и и р і і їм п і »пробач >< іе л і п «.їм». . і іііі іч або намгі юте)

М що ;оор:ькали на виробах «Рожевоїо имціїїіім»' (Плвіп. або нам» іюик)

• Африканські часки мпыешво паро ще. професійне (икл/кт, юювне)

і ЯКОЮ М.СГОІО іфр II І І II \ » І і П І 1 НІ ’ Чп І ір ЗШК їм І р III». 1 Ч и І ві і < і'роиеікі ііОЇ за (.поїм нртилчептпг"

• 11 родов/к і о ряд назв творів декоративно-прикладного мистецтва: ваза, кан­делябр ....

• Яку країну представляють ці витвори: (зразок китайської порцеляни, зра­зок іранського килима, зразок тропічної маски)?

• Назвіть визначних композиторів, представників «віденської класичної школи».

• Які з цих музичних інструментів (скрипка, фортепіано, цина, балалайка) є найпопулярнішими в Китаї?

• Кого з видатних музикантів називали в США «королем труби»?

• Що є «душею» джазу: точне слідування нотному запису, використання електроінструментів, імпровізація? (вкажіть потрібне).

• На яких музичних інструментах грали переодягнені герої відомої кіно­стрічки «У джазі самі дівчата»?

• Перед вами знамениті концертні зали (показуємо Ройал Альберт Холл (Англія), Сіднейську Оперу (Австралія), Метрополітен Оперу (США)). В яких містах розташовані ці знамениті на весь світ концертні зали?

• Що означає слово опера в перекладі з італійської мови? Які види мистец­тва поєднує опера?

• Назвіть прізвища найвидатніших італійських композиторів. Чи довелося Вам слухати оперу когось з цих з цих композиторів? Якщо так, то яку (які)? Які жанри мистецтва зустрілися в театрі но?

• Які почуття виражають ці маски (маска скорботи і радощі театру но)?

• У який спосіб замість масок театр кабукі передає почуття персонажів?

• В яких кінострічках ви бачили цих французьких акторів (Луї де Фюнес, Ж.-П. Бельмондо)?

Завдання на виявлення розуміння унікальності та неповторності худож­нього образу (у такий спосіб старшокласники через художні образи з уявлено­го буття освоюють життя, що вирує навколо них):

• Урок-дослідження: Чому Мікеланджело називають водночас «учнем дав­ніх» і «порушником традицій»?

• Зробити ескіз фарфорової пластини у стилі рококо.

• У чому полягає відмінність між європейською і китайською операми?

• Прослухайте пісні з популярних індійських кінофільмів. Чи можете ви від­творити їх під карооке, або самостійно? Спробуйте.

• Урок-творча майстерня: вистава шкільного театру «За що Г.-К. Андерсен удостоївся пам’ятника за життя?»

• Літературний вечір «Парк як дійова особа у творчості видатних письмен­ників».

Завдання на розуміння учнями універсалій, що розкривають достатню ста­більність мистецьких шедеврів, їх загальнокультурну компоненту, причетну до вічних універсальних рис культури, зміст яких специфікується у різнома­нітних традиціях:

• У якій з цих картин (Леонардо да Вінчі. «Джоконда»; Рафаель. «Сікстинська Мадонна») використано сфуматої Дайте визначення цього художнього термі­на; його призначення у цій картині.

, • Перед нами иічомі мучеі: Крмітаж, Лувр, Дрезлени.ка і а.ісрея Дайте ви- >.н їчечая ним isV нл\ ртмм гак га. .им

• Нортните іднніліі\хш кс і яп ті. їло ірлмлпгшс чшпыпно \Цо"мък н\\\иі Ull IbJIOU) І ЧИМ ІІОІІЛ рппяп.ся'’

• Г]рочитайтЙ!.'о iiiv 5 п'єс Тікамацу. Як ни ыдш іе пом\ іюіо тори ііат їй популярное її не ііл.мі н Японії,ай в інших країнах?;

• Пронеси п> конкурсна краще розуміння і знання лексики 1 кт"мпсі.кп\ мок luiHhwHH ті l itruvn/napfii ./uiuvn njixiwi шини и що спря\и>и\имь vmm ші

\скіюм іення ненипадковото розташування елементі w іожцьоіи mopv яке ИВ ■ конкреції час і піт \ :авершсне ціле і створюй художній образ:

• іаліа ііоміи архі іектурні фрагменти пенною ивио і можна і.\е\г<шічпо J

• За переліченими нижче ознаками декору вйзначте відпонинпй і. шль архі- іекп р 1111 \ слор\ і

.О об штопання колон kjviom. керамічна і скляна мозаїка, рослинний і іео- \кмрпчітіі оріммош: оі перше . семи ч\ ісо с ы і у;простота ([юрми \ лої шашії ; і ікшкшім ріН міром не шчної фп>рн ( фінкса;

in є\Оіікшє nj і ішеї.міч ренкми. к на ірлпмім лбо нрямокуіншг фмгдамет. .■.іч ,іа\\ і иплюи.ся дотри.

•ґ) численність скулыпурною O ', цю геши¹ зовнішніх і BHV І ріінш\ с ІІІІ. свя- ііі іище,’бпиііоко юними u і щя молитов;

д) прямокутний ф\н иімеїп. оч юи іеїшя рмі.бою по каменю або Кгреил ім- яиніеіь н\ ао пн пбЬ інвку по пб.

• Назвіть типові опкікн реї\ іярпоіо імрю аш.пґісі.коїо с\ ю\ирою яікт іШЧсі і-\ lovtipoio

• Визначити ро. ■ ,кее і \ | ба И і

• Вничіни осноііш позлим > їмо юних б:иьми\ іанши

ІанОаичя іиі 'Оапіннть амта<іЛ><яьн ttcinvmv тф^пшисо Ьія ыфптича newun творчої npootLMi^r фОіра ховані на реалі ;.ілію школярами шли. вивче­ною Mtiivpiii in, нл иіШм їм шач\пюсіі)

• Які питання Ви iun.Ru н-гте. um точись ю роіпош u ти іем\ « Хрхпемурпі

L ІII. 1і МОЮ \ іюб.зеноіо \IKKI» ’

• 3 якого джерела \\ іожшіки ілііоііічіпл иоЛеї ли\ картин (II II [Чбеїіс. «( ітсичииО і во». Р*люр.т u < І [окориеипя б і\ гною син 1.1 ’

• Jin - иигвробнинк м\ ієіо. в ямш\ порі ла і\о икеипч Лірнб\ і\те і\ (ч.к.; створення, ана її і млшошші. маісрілі> ні шпідуа іьіюі манери мніця. рі>з- крипя нолей) Пропонуються: К \1оне.;4сЖінки в саду»; Мірол. «Афіна і М pv.i В і і і і ік і. «\ іри ко f пери' і\ Мін)

• Ск иміп. кросиорч і шікорік іллним ітля і г.. імеїт лавньої реш.коіи .іекси- коїіч к> ггілри

Др\іа група компетентностей - онтогенетична. Вона пОн'я <апа і ni.iiiisi.iv- а іьінгм роіишком діііннії. ік>н> корчим зростанням, виявом інтересів учнів|

їхнім саморухом, а отже униканням формальних знань, категоричності і схе­матизму в оцінках, доланням стереотипів. Тільки розумове оціночне суджен­ня, яке стає результатом засвоєння загальноприйнятих критеріїв, поглядів, пе­реконань часто в шкільній практиці ігнорує особистісний характер взаємодії з мистецтвом, нівелюючи розвивальне значення мистецького твору. А здібності людини, на думку Г. Костюка, виявляються не тільки в тому, як вона засвоює й відтворює набуті знання і вміння, а й як розв’язує на їхній основі нові зав­дання, творить щось нове. Методи, що використовуються - евристичні і до­слідницькі. Форми - урочні, позаурочні та позашкільні.

Приклади завдань на самостійність осмислення вивченого матеріалу, про­никнення за значення мистецького твору, оскільки останній лише засіб, тоді як кінцева мета - відкриття, вираження і передача іншим... особистісного смислу явищ (передбачають певну внутрішню роботу учнів, скеровану на осмислення заданого ззовні):

• Порівняйте скульптури Давньої Греції і скульптури Мікеланджело. Чи різ­няться вони? Якщо так, чим саме?

• До картини Д. Веласкеса «Портрет інфанти Маргарити»: хто була інфанта Маргарита? Які джерела Ви використали, щоб дізнатись про неї?

• Урок-портрет «Веласкес — духовний послідовник Ель Греко».

• Урок-творча майстерня:

а) зробіть ескіз геометричного або рослинного арабського (румунського) ки­лима;

б) розробіть дизайн власного кишенькового годинника.

• Доберіть і запишіть поезію, що передає дух часу спорудження однієї з бу­дівель Близького або Далекого Сходу. Прочитайте її на уроці. В яких ігрових кінофільмах ви бачили ці або схожі споруди?

• Напишіть історію створення одного із знаменитих концертних залів (на­приклад, Зал ім. П. Чайковського (Москва); Метрополітен Опера (Нью-Йорк)). Назвіть видатних митців, включаючи й українських, хто виступав на цих сценах.

Завдання, що передбачають пошуки себе у загальній справі (ці типи завдань розраховані на колективну роботу, в якій важливо спрямувати себе на вирі­шення конкретного завдання, усвідомлюючи свою роль у загальній роботі):

• Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що історичний живопис Василя Сурікова надає нам можливість спілкуватись з минулим часом? Висловіть свою думку.

• Зробіть проект або макет куточка регулярного, або англійського, або япон­ського саду для шкільної садиби. Спробуйте втілити його в життя.

• Урок-творча майстерня: зробіть фреску на одній із стін класу (школи) на тему давньої цивілізації.

• Проведіть церемонію чаювання з однокласниками та вчителями.

• Підготуйте уривки з п’єс давньогрецьких драматургів (самостійне виго­товлення костюмів, масок, котурнів).

• Пі іюі\мм! ічсііковин гсаіра інонаїшй ранок для учнів початкової шко- мі \ лиогкмчпмч с і и її Прикрасьте її ікебаною, араї і/копаною нычюрчч

'ііфогографчиїс або і німіть на г.і іеоклмор) фраї менти церемонії.

• Викорікчоич ючи р і і 111 інформаційні їлорс »а, до с мдпь інорче жіп ія о ціо-

10. і них м>мікпиюріГ! (Дл Россіш.Дж Нори).

• Вік. іовлг. у кіріш про:і ибо на ма попіл ішк сіанчЬтія ю ^ іюб іспит музичного твору.

• Створіть запрошення готичним шрифтом."

• Урок-і юдорожу часі: «'Гронія над шаблонами мис-іепня в казкових повістях І Керолла «Аліса в країні чудес» і а пса \ їа і глі».

• ІІ еро і іяньїскіпосірічку «ІІІ'нобио-іі.иіііс.ьки»(рел Ц лоСік.і) Вистоїть письмово своє враження ■ ( мнофі іьму

1ііґ.<ііітія па і ючм'лннл і'Кли тетпшш\ иилгснтіь виконання Якич допомо­же сирійок менш а\і \ілі ипнпи хминшашшіс іь форм б\ і гя по шин. сш\а- ції її існування:

• Рожалпь (можім письмово) про ти мітя ошого (па вибір) і'шііатич \л имигіПиг. іюісігл яклп !.ікод}г.аит>іс> \ сйоі\ ні юмнч полотнах.

• Ро4 і>іві 1 іля каріші\ Г. Іроди «Иошеиння Богородиці» і прочиїаше по­етичний коментар ю неї \ ічраши.ьлі поеісси О. Забужко. Якщо вірш Нам спо­добався. вивчіть-йот панам я гь.

І ./■ І( ЩШШ: ШзШШКш нн ) «і-іоінСі шня БогориОїчи»

І О ІС ІСЬКНЙ ЯІ1Г0Л ' ПОКІС ІЛС ІІ1М ЦІНІМ,

В розривах хмар не небо - пустота...

І не вже по свобода., Іодшико - Осіанимі крик ро яі'яюіо Хрш. ы В < м і і іч_ • і ерх в’язниць і і і її *

Поверх на лиця ВШІ.'ІОІ ІО іи. - Вона. Марія. Ві или і і рскимя¹ (І як його за єресь не ішок-іи¹')

Такі імжкі. набряк п ніччю очі'

Чн пара‘.і усі па м»к> Ц чи німб Ти знав її?' Вона б\ (а порочна.

Вона т обо іюкнн) іа м‘і шм

О о'и.с п. мама^ва^Ши¹'

Руками в гор ю заштовхати п іач В * щ ііі біанок\ і мі и питання.

$ я-і ж па фіішю малиновий іni.hu Марїс! Мамо! - вп’явши очі, рн ;ма ( \ простір в рамі - наче бчреірчП*

Мані не страшно. Я утік я МадріДа.

Об мопс смерть черкалася крилом. .

‘Боже мій, Боже, нащо мене покинув — передсмертний вигук Ісуса Христа

Оця іспанська замашна лопата Мене іще не скоро загребе - Я відкупивсь. Я малював їм папу.

Тепер я вільний малювать тебе.

Та тільки хто обчислити потрафить,

І хто тобі вгадає (сам - один!)

Що лише: хрест - чи вічне автодафе В огні ненамальованих картин?

О елі, елі, лама савахтані!

Руками в горло заштовхати плач...

В заломах бганок, ніби знак питання,

Летить над світом малиновий плащ.

• Перегляньте ігрову стрічку українського режисера Л. Осики «Етюди про Врубеля». Обговоріть її.

• Чи згодні ви з російським поетом Миколою Гумільовим?:

«Сердце Африки пенья полно и пыланья И я знаю, что если мы видим порой,

Сны, которым найти не умеем названья,

Это ветер приносит их, Африка, твой».

Микола Гумшъов.

• Який внесок зарубіжних митців у культурну спадщину України? Відшукайте «сліди» зарубіжних майстрів у своєму рідному місті, районі (пам’ятки культу­ри, матеріальні об’єкти тощо);

• Підготуйте фотоессію або відеофільм «Українські міста, засновані греками».

Завдання, скеровані на соціалізацію особистості (передбачають взаємодію

учня із суспільством, входження у реальність через твори мистецтва):

• Якщо у Вашому рідному місті є споруди одного з цих стилів (романський, готичний, барокко, класицизм, модерн), замалюйте або сфотографуйте їх.

• Ілюстрація. Картина Т. Коула «Сон архітектора» (1840). Роздивіться кар­тину Томаса Коула «Сон архітектора». В яких країнах знаходяться споруди, що наснились архітектору? Які стилі вони уособлюють? Обміняйтесь думками з однокласниками.

• Які російські художники працювали в Україні? Чи (®;їхні роботи у Вашому рідному місті, області, районі?

• Поясніть етимологію слова теракота (terra cotta). Які вироби з теракоти ви­готовляли африканські майстри?

• Яку країну представляють ці витвори: зразки китайської порцеляни, іран­ського килима, тропічної маски.

• Ви - агент з продажу нерухомості. Запропонуйте можливому покупцю будь- яку з цих будівель (Міс ван дер Рое. Хмарочос на Лейк Шор Драйв у Чикаго; Ф. Ulexi ель. Особняк С. П. Рябушинського в Москві; Ле Корбюз’є. Будинок

2. гене в ГІарилчі. ііл un Me іи'м-І’іккарїї V Фіорешпі) Зробім. псе ШШшт ніоб иом\ ибажапосі. тут жнім (\ Наппії Ijj ммі м.і к іиричіїиіі

аспект, tvоб іиіич.п армимури. паприк іа і шиил пікші. по» дішіпн 6>,шіїкл' з природою тощо), Можече- працювати у парах ибо і р\ пою.

• Організуйте îearpj із юв.ітш ms шчгнїїт крм < ироіюни.міми цмшЗчн ( ч.| » іемікптр'я і> і іч і її твори ви уян Мі іе¹’

» На-ішгь або кас 111 ^ай іе найвідоміші-пісні у виконанні уславлений фран­цузьких шансоньє Едіт Піаф, Шарля Азнавура. Чому ВШ ІІіаф ІІШМІШ ко­ролевою фр.ши> іі.кої пісні? Чом\ нею пипіаються французи?.

• 1 ІроС'П Чаїї 1C І1ІСТ1І ЗПОПуЛЯріІИЧ Щ ПІІСІ.МІХ Кіііофі II.МІВ Mil МОЖС і о щ щ J j корти і\ під карооке. аби самої, іійію?.Сгіробуйте.

• Які зв’язки коміка ,и юри П. Чайковський, С. ІІроісоф t ц мали закраїною’

• І ІОМірилШС. ‘IOMV по ш питюіоть⁷

• І Імн)>\піси> Щ проведення ііікі л.ііон» ба.і\ ч<Ві існсі.кші ВтаШіВ шкоті llo< шлпе пашо І іасне виконання і роимш ІМ про іоіорпо нл jgjjf jaimio. який пов'яЗоЧШи і июрчіспо г.і (енських кимпошіорт I ІII і ра\са-баї і.кл Й. .'Іапнера. І ІІІіра\е.і-ипіп Роімкіііь нижче фоіо цьою нсПор.і

• (. форму.поніс «Закон kv іьі\рноіи 1 пора іим\ •>. яким gjjj ми.rum прликЩ шаибб швої о. ran іешія ю шіігпч к\ п.гур.

Іреія і р\ і їй комііскчіпіос icji - іісрфорМеїішніа снримоіипа па зміні »і-; цію VHOHi'Cicn\ чині. їчшч знань. пашічок. праї пил» коткчгір.шію іворчич

j\LH II НІІЯЬ ІСІІПЯ іНХЧКОСІІ МИС ІЄНІ ІН СІірі)МОЖШСІЬ UM.IIOUIUH І і. кісні HIIICH-

ня в рнпомаїїпііих формах іяорчої .іія.іьносії Вона форм\< п.ія як під час іидиві il.iii.rniv ілк і ко.їіїкшвшіх форм робот. ЯВИ и реі\ п.іал '«иа.іьлоіо пі щті> акіивгккп особж rot 11, спрямонаної' па вирішення і нормою tau uiii- щЛ мож\ Щ неоію шино нипііка'іи обрані. 1 ïitffi сіп \аіш. карі пні і нмсмовід- ПОСІІІІ. то кореняться \ ШММ MHIIVIOIO. JJC ВІН. І ч пліоі ь як 1.СІ1ІО попе Методи 4,евристичні, гвОрчі. Форми-урочні, помурочш цоШікиип.

іамУачня іпртиіьат па ьлиппя оформити 0\м\\ в (tuj>ai, MJtoio якич t /Сприяння 1афікс\ паї її особін непі ІШш \чшв. і\шо <«ч\ім.и\» сиічпо 1 нн- р.і mm формі.

• ( иробчшс і.іма поваги свої фантазії, мрію або сон у’стилі сюррсалимч

• Пейзажі Т. Левіташ іюю с\часппки наіпна'іи «поііижами пасірою». Як Ип г_\ ма' ге. чо\гл ’

• На контурній карті нама іюйте \ мініатюрі ккі н.ка найві юміїїіпх пам'янж \\ южш.оі ь.у. ьі\рп країн і.вп\

• ( к id іїіь оионідашія на спгожої їх ці« і î карі Ніг нм іліних рочГіськнл х\ {сж- циків.

• На іія п. або імма поніс м\ нічиї шсір>менш (жаіоноіо оркосірч

• PtHMiLjuc» нижче фончіробп (Hdini особисю. або юнарншін по гико.м) на виконання pojiefi в екранізації творів європейської літератури, що вивчали за програмою «Зарубіжна література»'. (Пам’ятайіе про грим, вбрання, зачіску, а

і олодне - характер -персонажа).

• Підготуйте відеовечір «Зоряний небосхил Голівуду». На якому матеріалі Ви пропонуєте побудувати його? (Завдання можна виконувати групою).

• Зробіть колаж, присвячений Вашим улюбленим кінострічкам (використо­вуйте фото, кольоровий папір, фольгу, фарби та інші матеріали). Зберігайте візуальний ритм.

• Напишіть сценарій власної кіноверсії за улюбленим літературним твором. Яких акторів і чому ви запросили б виконати головні ролі?

• Змонтуйте виставку власних фотознімків улюблених вистав.

Завдання, що передбачають знаходження «сродної» справи (Г. Сковорода),

адже тільки тоді дія мистецтва позначиться сповна (пов’язані з наданням учням вибору домашнього завдання залежно від їх інтересів):

• Скопіюйте фрагмент «Джоконди» Л. да Вінчі або «Сікстинської Мадонни» Рафаеля.

• Зробіть ескіз серії поштових марок, присвячених російському образотвор­чому мистецтву.

• Зробіть малюнки у стилі сюрреалізму.

• Розробіть ескіз і спробуйте виготовити характерну африканську маску з пап’є-маше, що у перекладі з французької означає жований папір. (Пап’є- маше Вце маса, яку легко формувати з паперу, картону та інших волокнистих матеріалів з додаванням клейких речовин, крохмалю, гіпсу тощо).

• Спробуйте повторити запропоновані нижче позиції рук індійського танцю, сфотографуйте ваші спроби.

• Висловіть у вірші, прозі або на малюнку своє ставлення до Вашого улю­бленого музичного твору.

Завдання, спрямовані на виявлення радості від самореалізації (учні мають відчувати внутрішній стан задоволення від зробленого, певну легкість, реф­лексію, пов’язану із спроможністю оформити та збагатити власне уявлення про гармонію внутрішнього світу, її зовнішніх стосунків, у цьому випадку - з мистецтвом):

• Сплетіть з намиста або бісеру комірець для «жерця».

• Спроектуйте куточок «Версальського парку» для шкільного подвір’я (кон- курс).

• Конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених видатни­ми модельєрами (маленька чорна сукня Коко Шанель, широка спідниця Діора тощо).

• Оформіть куточок школи (класу) у югендстилі.

• Зробіть ескізи ювелірних прикрас інків.

• Спробуйте заспівати а капела головну мелодію художнього фільму «Одного разу в Америці» (муз. Е. Маріконе). Як ця мелодія допомагає сприйманню цієї стрічки?

• Проведіть музичний вечір «Сентименталізм у джазі США».

• Проведіть танцювальний вечір «Вільний класичний танець Айседори Дункан».

• Музичний вечір «Гітара - національний музичний інструмент Іспанії».

• Підготуйтесь до співу під караоке або самостійного виконання пісень з репертуару Е. Преслі, Ф. Сінатри, JI. Мінеллі.

• Напишіть лібрето балету на одну з російських казок.

• Фото «кінопроб» на виконання ролей в екранізації творів американської літератури, що вивчаються за програмою «Зарубіжна література».

• Відео-вечір «Музика у фільмах Е. Кустуріци».

• Здійсніть постановку п’єси М. Метерлінка «Сліпі» (комп’ютерне мізансце- нування п’єси, варіативність).

• Підготуйте виставу для молодших школярів за мотивами арабських казок (комп’ютерне моделювання сценічних декорацій, костюму, гриму).

• Підготуйте для молодших школярів свято китайських ліхтарів.

• Напишіть розв’язку роману М. Павича «Пейзаж, намальований чаєм».

• Підготуйте вечір «Граф Дракула - герой трансільванських легенд».

Означена методика, що реалізує мету, зміст, основні критерії і форми впли­ву на особистість, передбачає виховання або подальший розвиток у молодої людини гармонії, яка є глибоко іманентною людині закономірністю, що проти­стоїть хаосу. Сьогодні, коли в якості суспільної норми висунута дисгармоній­ність, центральною колізією є пошук форм буття в умовах цієї онтологічної дисгармонії і розірваної свідомості. Звернення до витоків і шедеврів мисте­цтва - один з шляхів, мета якого гармонізувати людину і суспільство, вихову­ючи читацьку (слухацьку, глядацьку) і виконавську компетентності старшо­класників.

2. Мультимедійні засоби у процесі вивчення курсу «Художня культура»

Актуальність та доцільність застосування мультимедійних засобів на уроках художньо-естетичного циклу, зокрема «Художньої культури», зумовлена ши­рокими можливостями комп’ютерних технологій, які дають змогу інтегрувати різні види мистецтва, представлені у цих технологіях різними типами інфор­мації (текст, зображення, аудіо, відео, анімація) та забезпечують ефективний виховний вплив на школярів.

Однією з форм реалізації комп’ютерних технологій, яка може успішно ви­користовуватися учнями на уроках «Художньої культури», є мультимедійна презентація (слайд-фільм).

У науковій літературі поняття презентація використовується в загальному і вузькому значеннях. У загальному значенні поняття «презентація» використо­вується для означення процесу представлення результатів певної діяльності. У вузькому - це підготовлена за допомогою програмного забезпечення серія слайдів, що має полегшити сприйняття інформаційного повідомлення за раху­нок його візуалізації. Для програми MS Power Point, це загальна назва файлу, що містить цю серію слайдів.

Поняття «слайд-фільм», на відміну від поняття «презентація», на нашу дум­ку є більш точним, оскільки серія слайдів не лише полегшує сприйняття ін­формації, а й з успіхом використовується учнями у самостійній творчій роботі, яка може мати суб’єктивну художньо-естетичну цінність.

Для успішного застосування мультимедійних засобів у освітньому процесі необхідні:

1. Володіння вчителем ПК, мультимедійними технологіями та досвід засто­сування їх у навчально-виховному процесі.

2. Володіння учнями ПК на початковому рівні або на рівні слабкого корис­тувача та вміння створювати мультимедійні презентації. Як свідчить про­ведене нами дослідження, більшість учнів мають певні навички володіння комп’ютером, що полегшує роботу вчителя, якому не потрібно проводити з ними додаткові заняття щодо оволодіння ПК. Саме тому можна зосередити увагу на формуванні вмінь створювати мультимедійні презентації.

3. Наявність у загальноосвітньому навчальному закладі комп’ютерного кла­су та інших засобів, необхідних для створення мультимедійних презентацій. Звертаємо увагу на те, що для зручної роботи вчителя і учнів програмне забез­печення у класі повинно відповідати рекомендаціям МОН України.

4. Пакет програм Microsoft Office, як певного комп’ютерного стандарту ком­панії Microsoft щодо комп’ютерів, які працюють під ОС Windows ХР (оскільки це найбільш розповсюджена операційна система в Україні). Можливим також є використання безоплатного офісного пакету OpenOffice, який у більшості випадків може замінити платний аналог.

5. Наявність бази даних із відповідним мультимедійним контентом (текстові файли, аудіо-файли, відео-файли, джіф-анімація, файли зображень) або доступ до швидкісного Інтернету.

Використання інших форм реалізації мультимедійних технологій, таких як обробка фотозображень, створення коротких відеофільмів тощо, значною мі­рою залежать від рівня комп’ютерної грамотності вчителя та наявності по­тужних комп’ютерів зі спеціальним програмним забезпеченням. Але викорис­тання таких засобів не завжди є доцільним у школі, оскільки потребує значних витрат часу на їх освоєння, а обробка фотозображень, створення коротких ві­деофільмів не входять до основних завдань курсу «Художня культура».

Мультимедійний слайд-фільм (презентація), на відміну від вищезазначених форм, є найдоступнішою для учнів формою, оскільки не вимагає значних ви­трат часу на її освоєння, а підготовка учнями мультимедійних презентацій по­зитивно впливає на формування і розвиток міжпредметних і метапредметних компетентностей.

Важливе значення для формування базових компетентностей учнів на уро­ках з «Художньої культури» має використання певної сукупності засобів ви­разності різних видів мистецтв, а також якомога більшої кількості елементів різних видів мистецтв, кожен з яких стає цінним компонентом мультимедійних

презентацій. До таких компонентів відносимо: візуальний компонент (графіч­ні та фото зображення, кольорова схема презентації); аудіо компонент; аніма- ційний та відео компоненти.

Використання кожного з цих компонентів, або їх комбінацій, свідчить про набуття учнями певного досвіду роботи з мультимедійними засобами. Опора на художньо-естетичні закономірності під час поєднання компонентів презен­тації, а також кількість поєднаних компонентів є критеріями розвитку базових компетентностей учнів.

Спираючись на проведене нами дослідження, пропонуємо використовувати у навчально-виховному процесі презентації чотирьох типів.

1. Презентація «Старт-слайд».

2. Презентація-кліп (презентація-замальовка).

3. Презентація проект.

4. Гіпертекстова презентація.

Розглянемо кожен із вказаних типів докладніше.

Презентація «Старт-слайд» складається з одного слайду. Використовується, по-перше, як один із найпростіших способів включення учнів у самостійну творчу діяльність на уроках «Художньої культури». По-друге, після набут­тя ними певного досвіду, як максимально складний вид творчої діяльності. Найпростішими завданнями є створення макетів книг та афіш. Складними ви­дами є створення макетів ВЕБ-сайту, рекламних повідомлень тощо.

Наприклад, під час вивчення теми «Види і мова мистецтва» учням можна запропонувати створити концертну афішу, або афішу для шкільної виставки тощо.

На мал. 1 представлено презентацію типу «Старт-слайд» на тему «Візуальні мистецтва: архітектура - кам’яний літопис століть» (9-й клас):

Цей «Старт-слайд» є прикладом креативного підходу учня до виконання творчого завдання, який характеризується розвиненістю не лише базових - осо- бистісних і функціональних компетентностей, а й високим рівнем володіння мультимедійними засобами. Про це свідчать оригінальність задуму, який про­являється у способі організації художнього простору слайду; включення для досягнення поставленої мети елементів різних видів мистецтв та їх узгоджен­ня з можливостями мультимедійної технології; включення у простір слайду такого важливого елементу, як анімація об’єктів, та знаходження балансу кіль­кості та якості анімації з метою кращого розкриття художнього образу слайду та відповідності його загальній композиції слайду.

Такі елементи слайду, як: кольорова схема (яка включає співвідношення ко­льорів шрифтів, тла, елементів «Ворд-арт», автофігур тощо), типи шрифтів, аудіосупровід, анімація, - не заважають одне одному, а доповнюючи, дають змогу правильно зосередити увагу глядача, не відволікаючи її на другорядні елементи.

Саме тому, мультимедійні слайд-фільми (презентації), як сучасні засоби, не повинні обмежуватися виключно текстовими повідомленнями, адже, по- перше, відбудеться нівелювання інтегративних властивостей курсу «Художня культура». По-друге, текст не підтриманий іншими мистецькими засобами (ко­льором, звуком, анімацією - рухом об’єктів слайд-фільму) буде важко сприй­матися, що не сприятиме ефективному формуванню базових компетентностей учнів.

На жаль, у текстовій публікації не можна передати таку особливість мульти­медійних презентацій, як анімація об’єктів.

Наступний тип слайд-фільмів - це кліп. На відміну від попереднього типу він майже не містить текстової інформації. Його основою є певна кількість фотографій або інших зображень, що змінюють одне одного під час музичного супроводу або аудіотексту. Основна складність полягає у чергуванні ефектів анімації з тим, щоб подолати певну монотонність та у підборі відповідного супроводу.

На мал. 2 представлено зразок слайд-фільму типу «Кліп». Мета слайд- фільму - ознайомити з творчістю всесвітньовідомого художника С. Далі. Під час створення цього слайд-фільму, окрім урахування загальних вимог до слайд-фільмів такого типу (подолання монотонності, стриманість у викорис­танні анімації, логічність підбору візуального ряду) учневі вдалося продемон­струвати високі дизайнерські вміння. Це забезпечило цілісність задуму та до­тримання загальної стилістики (кольорова схема слайд-фільму, вибір шрифту тощо). Важливим елементом візуального ряду, який стилістично об’єднав усі слайди у єдине ціле, стала фотографія самого С. Далі, що розташована у ліво­му верхньому кутку. Окрім цього, у перший слайд було включено кілька ряд­ків тексту про митця, що є досить незвичним у слайд-фільмах такого типу, але за логікою композиції - є необхідним елементом.

Мал. 2

Наступний тип слайд-фільмів - проект. Його головна мета широке висвіт­лення певної проблеми, надання нової цікавої інформації. Презентація пови­нна містити багато тексту, діаграм, графіків. Часто використовуються фотозо- браження, малюнки, відеокліпи та аудіосупровід.

Мал. З

На мал. З показано приклад такого слайд фільму.

Окрім аспектів, на які ми вказували вище, особливістю цього слайд-фільму є використання спеціального шрифту, який додатково акцентує увагу на відповідному культурно-історичному періоді. У нашому випадку «Стилю Модерн».

Треба зауважити, що не обов’язково тема слайд-фільму такого типу має бути загальною. Цілком достатнім є висвітлення учнями особливостей певного виду мистецтва у певному стилі. Можна запропонувати такі теми для проектів: «Музика у стилі імпресіонізм», «Особливості готичної архітектури» тощо.

На мал. 4 запропоновано уривок зі слайд-фільму типу «Гіпертекст»

і,

... ■■■■'■ ' 1м,

ЗМІСТ 3

ПЕРЕДМОВА 3

Розділ І 5

Базові компетентності учнів загальноосвітньої школи у системі інтегративної мистецької освіти: теоретичні підходи 5

Розділ II 18

Методика викладання інтегрованого курсу «Мистецтво», спрямована на формування базових компетентностей учнів початкової школи 18

Розділ III 53

Методика формування базових компетентностей учнів 5-8 класів у процесі викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» 53

) 58

/ <$. / ЛА/ 58

* ^ ^ 58

ДОДАТОК 164

Мал. 4

Особливістю цього слайд-фільму є унікальна здатність мультимедійних за­собів до зворотної реакції на дії користувача.

Прикладом є наведений вище слайд, використовуючи особливість якого під час вивчення теми «Жанрова палітра музичного мистецтва» (9-й клас) в пре­зентації «Інструменти симфонічного оркестру» є можливість при натисканні на прямокутник із назвою інструменту почути його тембр, а при натисканні на пюпітр диригента - невеличкий музичний фрагмент у виконанні симфонічно­го оркестру.

Під час роботи зі слайд-фільмами бажано зважати на такі важливі моменти:

1. Кольорова схема презентації мас бути не надто строкатою. Використання яскравих кольорів може призвести до негативної зворотної реакції. Презентації з шаблону використовувати не рекомендується у зв’язку із тим, що вони є на- дуніверсальними, до того ж їх використання вказує на брак досвіду, що одразу налаштовує на поверхневе сприйняття. Найзручнішим для оформлення є ви­користання пастельних світлих (теплих) тонів, часто використовуються також світлі текстури дерева, тканини тощо. Вони не заважають сприйняттю матері­алу та створюють приємну, комфортну атмосферу.

2. Колір тексту має бути не надто контрастним, але його відтінок повинен відрізнятись у такий спосіб, щоб учні навіть здалеку могли легко його прочи­тати. Важливу інформацію дозволяється виділяти (якщо загально прийнятні: нанівжирність, курсив або підкреслення є недостатніми) яскравим відтінком, наприклад, червоним.

3. Графічні та фотозображення, що використовуються у презентації, здій­снюють більш ефективний вплив на учнів, дають змогу спростити сприйняття матеріалу, асоціативно «прив’язати» твір мистецтва до творця, або твір мисте­цтва до епохи. Це, у свою чергу, сприятиме накопиченню досвіду спілкування учнів із творами мистецтва, що забезпечує зростання рівня їх сприйняття і у такий спосіб стимулює розвиток ціннісно-орієнтаційної, загальнокультурної, навчально-пізнавальної та інформаційної компетентностей.

4. Перед інтеграцією зображень до презентацій рекомендується зменшити їх розмір до 800x600 пікселів, або використовувати зображення об’ємом не більше ніж 1 Мб, що дасть змогу відтворювати презентацію у більш зручному, комфортному режимі.

5. Звуку в презентації необхідно приділити не менше уваги, аніж іншим складовим. Іноді, у зв’язку із недостатньою обізнаністю у царині мультиме­дійних технологій, звуковому супроводу не надають належної уваги. Втім використання аудіо-супроводу посилює вплив на учнів і робить презентацію більш яскравою та ефектною. Звук у поєднанні з текстом і графічним зобра­женням підвищує рівень асоціативності під час сприйняття художніх творів. Досвід спілкування учнів із творами мистецтва набуває нової якості, оскіль­ки відбувається поєднання видів мистецтва, які хоча і розраховані на різне сенсорне сприйняття, але пов’язані між собою на рівні загально-мистецьких закономірностей. Це допомагає формувати таку базову компетентність, як до­свід пізнання творів мистецтва і дає змогу виховувати в учнів здатність до далекої асоціативності, вміння перенесення образу одного виду мистецтва у модальність іншого, що позитивно впливає на оригінальність ідей власної са­мостійної творчості.

Як зазначалося, мультимедійна презентація не повинна обмежуватися на­бором основних засобів (текст, графіка, звук). Вона обов’язково має містити анімаційні ефекти, використання яких перетворює перегляд презентації на за­хоплюючий процес. Однак головною умовою залишається дотримання гармо­нії і балансу між доцільною та бажаною кількістю анімаційних ефектів. Якщо навчального часу мало, то бажано, щоб швидкість відтворення ефектів була максимальною. Хоча слід зауважити, що анімація тільки втрачає від того, якщо вона відтворюється з граничною швидкістю (дуже повільно або дуже швидко). Віднайти бажаний баланс учню допоможе власний естетичний смак та досвід, опора на які дасть змогу їх поліпшити, а також виховати здатність звертатись до них під час самостійного виконання творчих завдань. Усе це призведе до перенесення естетичних суджень (оскільки смак проявляється через поведін­ку) у повсякденне життя. Відтак, естетичний смак уже не буде відірваним від власного життя учнів, оскільки постійна опора на нього дасть змогу набути досвіду його використання.

Наявність відео у презентаціях ще більше підсилює навчально-виховний вплив, але інтеграція відео пов’язана з технологічними труднощами, які важко долати. Відеофайли зазвичай досить об’ємні 10-1400 Мб. Відтворення файлів мож­ливе лише при наявності необхідних програм-кодеків. Запуск файлу відбувається у вікні слайду презентації і розмір зображення залежить від самого файлу, але головна проблема полягає у підготовці файлу. Для цього необхідно мати до­свід роботи мінімум у програмі МоуеМакег. У презентаціях зазвичай викорис­товують невеликі відео-епізоди тривалістю до ЗСМЮ секунд. Враховуючи за­значене, можна рекомендувати використовувати у презентаціях відео-епізоди загальною тривалістю не більше 1-3 хвилини.

Щоб уникнути технічних проблем з відтворенням презентацій необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

1. Загальний об’єм слайд-фільмів має бути не більше 50 Мб. Презентації біль­шого об’єму потребують значних витрат часу на їх завантаження. Відтворення таких файлів викликає певні ускладнення.

2. Фото та інші зображення мають бути об’ємом не більше ніж 1-І ,5 Мб. А в інформаційній презентації бажано зменшити кількість зображень до мінімуму.

3. Часто доцільно використовувати аудіосупровід не зі стерео розподілом каналів, а моно, що зменшить загальний об’єм музичного файлу.

4. Краще використовувати вже готові налаштування анімаційних ефектів, оскільки можна не отримати бажаний результат від їх некоректної роботи. Але не слід нехтувати можливістю детального (тонкого) налаштування - це покра­щує загальне враження від слайд-фільму.