7. Й клас

Візуальні мистецтва: замальовки фрагментів архітектурних споруд різних епох, створення скульптури малих форм, робота з паперопластики (абстрактна або фігуративна), виконання графічних і живописних робіт у різних жанрах; виконання декоративної композиції - панно для шкільного інтер’єру (колек­тивна робота); створення реалістичної і стилізованої декоративної компози­ції на тему «Мальовнича Україна»; малювання декоративних композицій

в українському народному стилі чи у східному стилі; створення графічних і живописних композицій у різних художніх стилях та техніках; визначення стилів визначних архітектурних споруд України; створення реклами промис­лового виробу для школяра (канцтовари, шкільна форма, меблі, спортивний інвентар).

Музичне мистецтво. Спів улюблених пісень, визначення образної сфери; інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення їх жанру і форми; до­бір і запис творів для шкільної фонотеки (за видами і жанрами музичного мис­тецтва); сприймання і порівняння звучання інструментів різних народів світу (наприклад української бандури, іспанської гітари, індійського ситару тощо); зіставлення і порівняння музичних творів різних стилів (класицизмі роман­тизм - імпрсїіоиі&і); виконаная зразків і порівняння особливостей музичного і танцювального фольклору різних етносів, що проживають в Україні, зокрема у певному регіоні (українців, поляків, болгар, угорців, кримських татар тощо), знаходження спільних і відмінних рис.

Театральне мистІнтво. Створення ляльок до театральної вистави (рукавич­на, маріонетка, вертепна лялька); створення ескізу театральної афіші; розроб­ка ескізу костюму 'театрального героя; створення національних традиційних театральних масок (грецької, японської, африканської, слов’янської).

Кіномистецтво. Перегляд фра^ентів художніх фільмів і мультфільмів; ви­значення видів і жанрів переглянутих фільмів (за телепрограмою тижня); про­аналізувати музичні передачі радіо ^зробити критичний огляд; скласти відео- каталог «Мистецтво країн світу».

10-й клас

Візуальні мистецтва. Виготовлення фрагментів діорами «Київ - духовний центр України-Русі>Щробота в групах). Замальовки архітектурних споруд - зразків українського бароко. Створення альбому «Пам’ятки України» (колек­тивна робота).

Музичне мистецтво. Виконання українських народних пісень, порівняння за жанрами. Фонозапис «Хоровий літопис століть» (староукраїнська музика). Виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г. Сковороди. Підготовка позакласного заходу «Пісенний вернісаж» з творів сучасних українських композиторів. «Видатні діячі української музич­ної культури»; добірка матеріалів - фотографій, репродукцій, календарів, ма­рок |-.*за '{емою (робота в групах).

Театральне мистецтво. Виконання народних ігор та обрядів (за вибором). Створення комічної або сатиричної інтермедії у стилі «шкільного театру». Написання сценарію Д:ія вистави «живого вертепу». Підготовка міні-вистави (фрагмент твору українського письменника),‘Декорацій і костюмів, музичного оформлення (колективна робота).

Кіномистецтво. Упорядкування відеокартотеки «Українське кіномистсп- тво» (робота в групах за інтересами). Організація дискусії щодо перегляду українського кінофільму.

Методично'доцільними { нті&ршщьш імОіііічя \ >а.^гаічпоючґкі> тат \ створити кросвор ш io ріжик іем. паприк'ігіл «Види і, жанри мистецтва». LMaciH карту туристською \і«іршр\ iv .«Пам'яті к> п.і\ри рцною ярли», здійснити .віртуальну подорож «ІТровідш м\ sei і¹» (СІ), [тернем ). р > р битй гесіот завдання (ктш'юіерні) для самооцінки знань із різних виДів і жанрів мистецтва (колективна робота). Впровадження с\ масних ме па- :асобж. зокрема комп’ютерних технологій у процесі викладання художньої культури перс&бачає користування CD-інформаціеїо з мистетді ва, мережею Інтернег.^:

Налюдолаиня суто інформатйвно-пізна:іа гьгигч оріс-шаніп і\>рс\. І ілкож на збагачення методичного апарату вчителя, націлена орієнтовна системл х\'і)і"пі!п<і-пн.і>р^шін\ Mt',Anih, ло WHUX \ ін ір\ чпнкач і робочих іоіінікіч іія учнів 9-10-х класів. Практичні $авдання передбачають включення старшо- кяаеішків до індииі tva іьішч. н.ірних або групоипч ви ив художньої діяль­ності. Враховуючи обмеженій*. \ часі, поїш пері jjgj маюіь еисшко-ииховне иірмммшшя. а юім - більш складні - передбачають ним і іа межі урок\ і поєднання з різними формами нозакласної виховної роботи.

У пі ір\чнлки\ здпииппя і завдання для закріплення \шіеріа.і\ побудовано &і типами й рівнями ск идності. Роїї іяпемо іх на копкреї пич пршс іадах і.ія

9. го і 10-го класів, виокремлюючи в останньому іако,к ми. іання і ія профіль­ної освіти.

1. Найпростіші іашпашія і ?аиданпя спримог.аіп їй шпй\і':ііп<іь\'шчііи і tin) ttibWH'iiHH імичимгоі інформації. вмішеної'у ні ір>чішк\ (домитої!, ur<i тьпо- к\. іі.і V рі 11 й ЙШШШШІЖІІИШІІШШ кчпіистентності).

Прик іа ці 9-й щдШ

«Назвіть часові, простороні її сиюеіичт милений». «І’оїкажіть про особ­ливості жаїїрів вокальпойкороної мушки». «Ком\ над-елп і1, ііііімм і мне\кт> ipj(|)\ V «І Ірииллінс нрі іншім нпдлших актори; і'еаірч В їхні ро п». -Яким ( і it-TU'i ікчіїнп \ культурі Новою члл ’>>, «Які форми ібережешіи к\ ШШІш спадщини ви зпаї io⁷») 'S' іеякпх ііропопу і ься Hau і піп п}>ик ин)и («ї Г. не ті, прикла мі мрн\мснілл.поі. емпковіи і декорлииної lkv іі.пі\ри>/) або <>чти пояснення («Поя<$еііть вислів feie*' \р\ііекгура це бешовпа м\ імьач «Як ви р ’Чи 1ІОНИІ ІЯ . 0,1111 ¹ обра'!^-’». «Пояснії!.. ЯК 1411 рі і|> U СШІ1СІ чи теців у театрШ-|:«Що таке куль і \ ріи икиїншіа⁰», «Поясніть значення терміна: а tu мни»)

1 П-Гі k мс

«Па ші 11, ііайланіїїпп apxeojoi ічиі пам'яіьи V країни, пон'я ;лш ; обрл іоівор- чим мистецтвом», «Розкажіть про відомі івори С Г\ іака-Артемовського іа М. Кодаченеі.коіб». «Назві п. основні 'ідоб\ іки \ країни кої \г\ нічної ку п.гчрп \.\ сі в цариш вШчОїмт.та»

itпЮііітя out прпфіihiio'f мпіти: «Які реформаторські ідеї втілювалися в > кратськтп ісагра.іьпом\ мистецтві,на початку XX cj >» «Які театри в Україні маю її. сілічс національних? Який репертуар їм иритаманнин¹’».

Процеси повторення й відтворення інколи ускладнюються додатковими зав­даннями - пояснити або навести приклади: «Назвіть жанри обрядових пісень, характерні для східних слов’ян. Поясніть, що означає слово «синкретизм» по відношенню до фольклору», «Які особливості мистецтва скіфів? Поясніть, як вирозумієте поняття «звіриний стиль», «Охарактеризуйте впливи, яких зазна­ла художня культура Галицько-Волинського князівства, проілюструйте на при­кладах архітектури Львова», Які хорові та симфонічні твори українських ком­позиторів XX ст. увійшли до золотого фонду вітчизняної культури, отримали міжнародне визнання? Наведіть приклади».

Завдання для профільної освіти: «Розтлумачте поняття «агон», наведіть при­клади», «Розкрийте на конкретних прикладах, як розвивався в Україні жанр екранізації», «Що таке «парадний портрет»? Наведіть приклади з українського мистецтва козацько-гетьманської доби», «Поясніть, чому, на вашу думку, саме реалістичний художній напрям завоював провідні позиції в українському об­разотворчому мистецтві другої половини XIX ст.?».

2. Складнішим є тип завдань на порівняння, які застосовуються в усіх розді­лах і темах курсу «Художня культура». Що саме порівнюється? Різні художні твори, явища, процеси, види мистецтва, вітчизняна культура з іншими культу­рами, творчі досягнення різних епох, стилів - авторських чи епохальних.

Приклади.

9. й клас.

«Порівняйте мову різних видів мистецтва: живопису і скульптури, музики й танцю, театру і кіно», «Розкрийте особливості українського народного кос­тюму, порівняйте регіональні відмінності», «Порівняйте особливості опери, оперети, балету, мюзиклу. Що спільного між ними і чим вони відрізняють­ся?», «Порівняйте краєвиди Києва на картинах українських художників Сергія Шишка, Василя Непийпива, Юрія Химича та відповідні фотографії цих ку­точків міста. Зробіть висновок: що є спільним, а що відмінним між фотомис- тецтвом і живописом», «Порівняйте народну і професійну художню культуру. Який між ними зв’язок? Наведіть приклади взаємопроникнення народного і професійного мистецтва», «Порівняйте засоби вираження внутрішнього світу людини у різних видах мистецтва», «Що спільного й відмінного у європей­ському й українському мистецтві бароко?», «Порівняйте картини світу Нової і Новітньої культур: якою є людина у цих культурах?», «Що спільного і відмін­ного є в уявленнях про людину в художніх культурах Заходу і Сходу?».

9. й клас.

«Порівняйте художні особливості й образи ікон княжої та польсько- литовської люби», «Які суттєві зміни, порівняно з попередніми культурними епохами, відбулися в художній культурі України у XX ст.?», «Прослухайте фрагменти з хорових творів М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського, порівняйте індивідуальні стилі композиторів».

Завдання для профільної освіти: «Порівняйте творчість українських худож­ників і скульпторів щодо застосування різних художніх методів Мфігуративного або нефігуративного (абстрактного) мистецтва», «Прослухайте і порівняйте музику «Заповіту» М. Лисенка і М. Вербицького. Висловіть власні судження щодо авторського прочитання твору Т. Шевченка».

3. Частина запитань і завдань передбачає комплексну відповідь або діяль­ність, тобто не просте послідовне відтворення матеріалу, а порівняння, пояс­нення, оцінку, висновок.

Прикметними в цьому плані є зразки завдань з розділу, присвяченому ху­дожній фотографії у підручнику для 9-го класу: «Порівняйте краєвиди Києва на картинах українських художників Сергія Шишка, Василя Непийпива, Юрія Химича та відповідні фотографії цих куточків міста. Зробіть висно­вок: що є спільним, а що відмінним між фотомистецтвом і живописом» та «Проаналізуйте фотографії Ейфелевої вежі й визначте, які художні засоби за­стосовують фотомайстри (зверніть увагу на композицію, ракурс, кольорове ви­рішення). Яке фото, на вашу думку, є найбільш вдалим у художньому плані? Поясніть чому».

10-й клас.

«Прослухайте твори українських композиторів XX ст., проаналізуйте їх, по­рівняйте стилі композиторів, висловіть власне ставлення до музики».

Завдання для профільної освіти: «Поясніть різницю між поняттями «мо­дерн» і «модернізм». Наведіть приклади творів митців-модерністів у різних видах художньої творчості. На прикладі архітектури розкрийте своєрідність українського модерну в різних регіонах України».

4. Незважаючи на обмеженість у часі, опанування курсу художньої культу­ри передбачає виконання учнями різноманітних практичних завдань, в яких вони можуть набути й виявити функціональні художньо-естетичні компетентнос­ті - предметні й міжпредметні, а також актуалізувати набуті у попередні роки вміння.

Приклади.

9. й клас.

«Намалюйте храм мистецтв, яким ви його уявляєте», «Створіть зразок скуль­птури малих форм використовуючи традиції нецке (ліплення)», «Виконайте ескізи оформлення титулу улюбленої книги», «Створіть і презентуйте невели­кі театральні етюди (робота у групах)», «Намалюйте найхарактерніші деталі античного, романського і готичного храмів (ескізи)».

9. й клас.

«Створіть діораму «Київ - духовний центр України-Русі»; «Створіть зама­льовки архітектурних пам’яток у стилі українського бароко», «Складіть анто­логію творів М. Лисенка за жанрами», (колективна робота або робота в групах).

Завдання для профільної освіти: «Виконайте малюнки тварин у русі, стилізу­ючи скіфський «звіриний стиль», «Уявіть себе художниками-реставраторами, відновіть в ескізах типові орнаменти трипільської кераміки», «Створіть ескіз українського палацу в стилі класицизму».

Нерідко практичні завдання передбачають той чи інший вибір учня, можуть включати й орієнтовні теми, з яких старшокласник обиратиме ту що більше до і вподоби, відповідає.його потребам, інтересам, здібностям.

Приклади.

9. й клас.

«Створіть зразок народної іграшки з костюмами й прикрасами абсьвико- найте ескіз декоративної композиції - панно для шкільного інтер’єру (за ви­бором)»; «Підготуйте колективну виставку художньої фотографії. Орієнтовні теми: «ЛітоЛис'шкільного життя»',. «Портретна галерея сучасника», «Краса; довкілля»; «Створіть ляльок до театральної вистави (рукавичну, маріонетку, вертепну) або театральну ліаску -- грецьку, японську, африканську, слов’янську (робота в групах за інтересами)»; «Виразіть власні л\мкп і почуття у реаліс­тичній або абстрактній композиції (техніка за бажанням)»; «Створіть живо­писні композиції у різних стилях західного і східного мис геціва, наприкладг «Птахи й квіти» (китайський живопис), «Райський птах» (арабська мініаію- ра), «Дивовижний птах» (петриківський розпис)».

9. й клас.

«Зробіть замальовки архітектурних споруд одного із середньовічних замків України». «Вивчіть один із відомих срлосгіівів українських композиторі&ХГХ ст.»І «Створіть живописну абстрактну композицію в одному із стилів сучасного мистецтва за українськими мотивами», «Оберіть твір із прослуханої музики, який найбільше сподобався,!,напишіть міні-рецензію», «Уявіть себвкінопро- дюсером, яку тему (сюжет) ви б обрали для втілення на екрані. Чому?»

Завдання для профільної освіти'. «Продемонструйте одну із стародавніх на­родних ігор або фрагмент обряду», «Спробуйте намалювати портрет (когось з однокласнйків. родичі в,¹ вчитеДівЩнайомих) або автопортрет у стилі україн­ського парадного портрета ХУІІ-ХУІІІ ст.», «Напишіть невелике оповідання на основі сюжету одного з живописних творів XIX ст. (на вибір)г^;3а бажан­ням проілюструйте його власними начерками», «Дослідіть і розкрийте тему «Мистецька Шевченкіщана» або «Сучасні арт-практики в культурі постмодер­нізму» (на вибір)».

5. Важливу роль } розвитку художньо-комунікативних компетентно сгей ві­діграють діалогічні форми й методи навчання й виховання. Саме тому з-поміж завдань §: підручниках і зошитах,^ .художньої культури трапляються,такі, які передбачають включення учнів до різних форм діалогу (диспут, дискусія, кру­глий стіл, Ін і ернет-конферепція тощо).

Приклади.

«Організуйте і проведіть диспут на тему «Чому сучасній людині потрібні всі види мистецтва?>ш «Підготуйте та' проведіть круглий стіл (або Інтерпет-коп- ференцію) на тему «Художня культура: минуле, сучасність, майбуття». Складніші, комплекси ^Підготуйтеся до круглого столу «Схід - Захід: порозуміння чи

протистояннях» Оберіть одну з тем і підготуйте розповідь. Продумайте про­блемні запитання для обговорення. Орієнтовні теми: арабеска; арабська лі­рична поезія; чайна церемонія; японські сади; мистецтво ікебани; японська поезія; иіГсі іки східних ієрогліфів; мистецтво оригамі; західний і східний пей­заж; східні бойові мистецтва; таємниці індійського танцю; про що розповіла індійська скульптура; східні релігії й мистецтво тощо».

9. й иїас.

«Поміркуйте колективно над роллю кіномистецтва щодо популяризації літе­ратурних творів. Знайдіть позитивні й негативні боки явища екранізації».

Завдання для профільної освіти: «Влаштуйт&диспут на гему «Майбутнє.об­разотворчого мистецтва».

6. Для активізації діалогу, загострення дискусії під час подібних обговорень учнями різних проблем пропонуються запитання і завдання на аргументацію, вираження власного ставлення до певних художніх явищ і думок щодо пер­спектив розвитку художньої культури загалом.

Приклади.

9. й клас.

«Доведіть,учомуполягаєноваторствоО.Архипенка-скульптора», «Розкажіть прО-осдбливості відображення світу в одному з видів мистецтва, яке вам най­більше імпонує»||«Який вплив на людину має пеі-культура? Поміркуйте, як вона надалі розвиватиметься».

9. й клас

■«Які українські пісні найпопулярніші сьогодні? На вашу думку, чому? Аргументуйте відповідь», «Творчість якого з українських композиторів XX ст. вам найбі іьше імпоп>( *а сш.іем, образним змістом? Поясніть чому)

Завдання для профільної освіти: «Розділіться на групи, проведіть міні- дискусії, висловіть аргументи на користь різних гіпотез виникнення мис цтва (пізнавальна, ігрова, комунікативна, трудова, магічна тощо)».

7. Справжньою школою естетичної соціалізації для учнів і формування до- звіллєвих компетентностей стає гра. Впровадження ігрових технологій у стар­ших класах школи відрізняється від застосування ігор для молодших школя­рів. Часто вони надають перевагу інтелектуальним іграм. Гра для підлітка і юнака, як і для маленької дитини - вид діяльності, мотив якої полягає не в її результатах, а в самому процесі, який приносить'задоволепня. Ігрове начало тією чи іншою мірою властиве будь-якій діяльності, особливо, якщо вона має естетичну цінність. Із художньою діяльністю гру єднають такі ознаки, як: віль- надворчість - гра психічних сил, незалежна від утилітарних людських по гребі і меркантильних інтересів; внутрішня емоційна насиченість (емоціогенність), а також умовність дії, ситуації.

і С^ерсД;орієнтовних ігрових завдань цього напряму - кросворди, ребуси, вік­торини, які найчастіше трапляються у робочих зошитах.

Приклади.

9. й клас.

«Складіть кросворд «Візуальні мистецтва» з опорою на подану схему і ма­теріал підручника».

9. й клас.

«Складіть кросворд із назв стародавніх музичних інструментів, поширених на теренах України».

Доцільно використовувати широкий діапазон елементів театральної педаго­гіки. Театр називають «школою почуттів», адже він сприяє зародженню емпа- тії. Через сюжетно-рольову гру, що передбачає обов’язкове перевтілення, учні мають можливість ідентифікувати себе з будь-яким героєм (позитивним і не­гативним), «приміряти на собі» різні характери, манери поведінки, пережити безліч ситуацій і вчинків. Це збагачує не лише естетичний досвід, в робить особистість більш гармонійною, духовно досконалішою. Ігрова діяльність та­кож дає змогу уявити себе у надзвичайних, фантастичних обставинах, «про­грати» неймовірні ситуації. Така ілюзорність вимагає творчих дій - умінь ком­бінувати, моделювати, уточняти або змінювати деталі.

До форм і методів театральної педагогіки належать:

• драматизація (переробка розповідного твору на драматичний - діалог ді­йових осіб за певним сюжетом з елементами акторської гри, умовного перевті­лення. Дає змогу формувати в учнів чутливість до інтонації, емоційного тону мовлення - грайливого, сердитого, сумного, упевненого тощо);

• пантоміма (створення образів - пластичних мініатюр, пантомім-імпро- візацій за допомогою пластичних рухів, жестів, міміки);

• інсценізація - сценічне виконання твору (казки, пісні, образів і сюжетів картин, що «оживають» тощо) з елементами сценографії (декорації, костюми та інші образотворчі засоби);

• театралізація (інтерпретація певного тексту або події з використанням акторської гри - інтонації голосу, міміки, пози, жестів, рухів) та комплексу театральних атрибутів (маски, костюми, грим, реквізит, ляльки).

Ознайомлення старшокласників із мистецтвом театру доцільно пов’язати не лише з викладанням художньої культури, а й української та зарубіжної літера­тури. Ефективним щодо цього є постановки фрагментів класики, програмних творів, які вивчаються в школі з дотриманням художнього стилю в оформленні уривків (декорації, костюми, маски, атрибутика), а також стилізовані театраль­ні форми.

Приклади.

9 клас.

«Інсценізуйте сюжет однієї з картин, поданих у вигляді репродукцій, «оживіть» персонажів уявним діалогом відповідно до змісту зображеного» (гра «Картини, що ожили»); «Розробіть і розіграйте невеликий театральний етюд».

7. й клас.

чШіщиіл і» і іпшжиііге інтермедію З вашого ШКІЛЬНОГО ЛИПЯч

іііикшни її ш чрофі Ihnni (II him/' «і) іішноміссь п сіо/ксіом ipuic ml ispiiiu u «Іфірбнія в Таври іі». real pa m\nic фрагмент про описані події, іцо відбували­ся па берім ах Понту»; «Продемонстрч ні с одп\ п стародавніх народних ігор аби фрлі мент обря і> »

lVioiuiii. її художньою к\ім\рою с\ч,іаюеп і ииічішм ішерес смріїшч пі ^ іітків можуть викликати інтегративні театр ілізовані швдання гипу перфп \иии або ///< ташци ; иіш>рисіаішнм комікчішпі нефичр.тівдою /Міьош-пл сучасної чушки.

8. (ля формування креативних само регулятивню і самоосвітніх коит -\ щеннпиктсії доцільно Отвори і І >моіиі -і ія опанування упіямп < і tnmoCt.iMUboi Щж Піікн ті (за Ц Хидра ним)

• самос гійним п гануванням (вияв іення цілей і шляхів їх досягнення); .

• самоорі амнаїїм ю (р.щюна іі.нии роінодіт u і під ч.к дія і »носи. і\ мобі- ііьшія),

• самокошролем і самооцінкою, що нсрс,ій.іч<к реф іексікм корекцію иімо- розвитку.

Цо при іксіє ч> імні в орігптації викла,і.шня чхдолцьої ь\.іьі\ри і пере ма­но пізнавальної п гощини \ ця 11,11 існ о-творчу (суб’ скт-суб ’ ектну ).

Доі н іі.но система г и чно включати різноманітні ><ш іаш ія дія самостійної ро- боїм впродовж усього періоду вивчення художньої культури. Поетапне посла­блення не і.иопчікчо кершшіцпи { одночасним, посиленням L 111 Ції до L J- моосвіти іі I^іькі(ьо-есіcj ичпоїо самовиховання, розширення самоостгш.ої [їм п.иос її ччшв \ і її тузі чш/ісиі ьд призводи п> Ю mum акаєш ш у і ии'.ві і- іичиемш «осшга і.імоосшм». »виховання 1 слмошічованпя» ''роцесіи ню ф>нк‘шо>і\нні. тар і іс ггло. іт< модоповшоючн один о нішо ()соб.піи\ ро н. \ цьом\ вгпірл* вміння alwbBCiitio оцінювати себе ГіЧібіюсті, ер\ ціцно. освії- Ш рез\ її.кип іощо) (’шмуиою'ш taMoi'numc іь. пшиаіившсп. \ чия вчпіс іь| іим самим чірнж pujlsH і іо> ноі о самоосвітньої компетентності.

-^програмах і хуюжш.оїкультури навчальниіі \raiepu і і їм іліриимлщти іл лна їїі\-іптерпретйіЙ'творів мис іецпм. як і зав ишня дляхудожньо-практичної дія н.ііосі і \ 'пив < ори шпон,йти У іакиіі спосіб і порчі ичшс іі (і паві п. ипціа- 1 ЦВІТІ > ЧІІІ) \ЇОЖ\ 11. юл\ЧИ І ИСЯ ДО вибор) 5М1С І\ МІН юцької освіти втемагич- ни\ чеж.іч проірами .а ї.іко/к &икориснч<\ ват кряс. ні,нічим шіери і

їро мі іо. то позиції вшіс їм п ІД f рі:п!імн (Китаї нвім поішия ті о. хіо навчає’ і мі\ои\< мс юрішпо« спомин позиції того, кою п.іич.ікиі. і іш\о н\ юі іЛ, а ге воші с і Ліон, рівноправними <. і о '< ілиши осі .і і т.оі о uponecs к юм\ п іти. то нчтел»сіичч по* \сш юм іегнія _\чпем ні ієн, ьюмт< и>с,імостій- іюсп. самоосіп ги. підтримуй ініціативу,^{опомаки” \ ші ліачснні ocooikucfihs нланів і параметрів власпоіо нюскона іенпя. унош\к\ \> юлоплч імформ.іцп Пою оітмшою пі. ілоцч кчо фмімікю с.ки виявиш приховані рс^-рни \чня і мобілізувати його художньо-творчии потенціал для вирішення поставлених завдань. За таких умов на обов’язковий компонент навчально-виховного про­несу перетворюються мистецька самоосвіта і художнє самовиховання, які сти­мулюються внутрішніми потребами особистості. А вчитель створює сприят­ливі умови для виявлення художньо-пізнавальних потреб і спеціальних здіб­ностей, для художньо-творчої самореалізації. Базова освіта - своєрідна карта, за допомоги якої людина орієнтується у маршрутах художнього життя, але для успішності цього орієнтування кожний учень має самостійно віднайти свій власний компас.

У контексті особистісно-орієнтованого підходу засвоєння знань є результа­том власної активності учня, а вчитель лише створює сприятливі умови для самоосвіти й самовиховання. У строгому розумінні навчання - це завжди са­монавчання: знання не передаються ззовні, вони відтворюються свідомістю у процесі самоорганізації. Саме тому освіта і самоосвіта, виховання і самови­ховання - нероздільні супутники на шляху учня до особистісного художньо- естетичного вдосконалення.

Для розвитку самоосвітніх компетентностей учням треба запропонувати різні види пошуково-дослідної роботи, зокрема з використанням усіх видів сучасних медіа-засобів.

Приклади.

9. й клас.

«Користуючись літературними джерелами, Інтернетом, знайдіть різні ви­значення поняття «мистецтво» і порівняйте їх. Започаткуйте ведення словника (або щоденника художніх знань і вражень), занотуйте свої перші самостійні знахідки», «Ознайомтеся з інформацією про розвиток сучасної скульптури на сайті http://www.worldarthistory.com/ua/modem-sculpture.html. Оберіть автора, творчість якого вас найбільше зацікавила й розкажіть про нього, спираючись на віднайдені ілюстрації», «Створіть фонотеку звучання музичних інструмен­тів різних народів світу. Додатково ознайомтеся із сайтами, присвяченими мю­зиклам: http://www.musicals.ru; http://www.frenchmusicals.ru; http://www.mtvn. ги; http://www.musicaltheatre.by», «Підготуйте міні-презентацію про творчість одного з митців, яким притаманні риси поліхудожнього мислення (О. Скрябін, М. Чюрльоніс, М. Римський-Корсаков, В. Кандінський, О. Мессіан, Леся Дич­ко, Я. Ксенакіс). Використайте додаткові літературні джерела, Інтернет» (про­понується список).

9. й клас.

«Знайдіть у літературі описи обрядів Русалії, Купала, Весілля тощо, де б згадувалися музичні елементи»; «Віднайдіть краєзнавчі матеріали з теми «XIX століття й образотворче мистецтво України» за напрямами: скульпту­ра, живопис, тиражна графіка, декоративно-ужиткове мистецтво»; «Дослідіть архітектурні споруди у вашій місцевості. Можливо, деяким з них притаманні риси бароко. Визначте, які саме. Дослідіть історію створення цієї споруди».

Завдання для профільної освіти: «Знайдіть інформацію та підготуйте ви­ступ на тему «Театр танцю Айседори Дункан».

У підручниках в узагальнюючих блоках включено запитання і завдання під­вищеної складності — «Для ерудитів». Вони також вимагають додаткового часу (виконання у вільний час, на дозвіллі), передбачають поглиблене опанування курсом художньої культури у процесі самоосвіти й самовиховання. З-поміж них - пошуково-дослідницькі, порівняльно-аналітичні, художньо-практичні.

Приклади.

9. й клас.

«Накресліть проект будинку (квартири), в якій вам хотілося б жити в май­бутньому», «Укладіть порівняльну таблицю «Художній культура античності й Середньовіччя», в яку внесіть найголовніші риси світогляду цих епох, знакові твори мистецтва».

9. й клас.

«Знайдіть у літературі описи обрядів Русалії, Купала, Весілля тощо, де б згадувалися музичні елементи»; « Проведіть і репрезентуйте дослідження на тему «Античний театр на теренах України»; «Віднайдіть інформацію, присвя­чену історії створення національного державного гімну України».

Завдання для профільної освіти: «Використовуючи різні джерела, віднай­діть варіанти періодизації художньої культури України»; «Порівняйте стиль оформлення вистав художниками (І. Бурячок, А. Петрицький, В. Меллер, Д. Лідер)»; «Прослухайте фортепіанні твори М. Лисенка Елегію і Другу рап­содію, визначте загальні ознаки романтизму та риси оригінального авторсько­го стилю композитора. Доберіть картини українських живописців XIX ст., які суголосні цій музиці за настроями».

Звертаємо увагу на самоосвітній потенціал робочого зошита з художньої культури, в якому для організації самостійної діяльності учнів введено спеці­альні запитання і завдання, що сприяють самоорганізації учнів (самостійного планування роботи з власного художнього розвитку, спостереження і фіксу­вання проміжних результатів) і самооцінювання досягнень.

Трапляються завдання, спрямовані на самореалізацію, але які водночас при­вчають старшокласників бути корисним для суспільного блага, використову­вати для цього набуті ними художні знання, уміння і здібності: оформлення композицій для шкільного музею, добірка матеріалів для шкільних кабінетів мистецтва, розробка ескізів дизайну сучасного інтер’єру шкільного приміщен­ня з використанням українських традицій; створення емблеми класу, школи тощо.

9. Окремо розглянемо завдання, які передбачають вихід за межі уроку в ца­рину позакласної виховної роботи школи й організації групової і колективної діяльності учнів.

Приклади.

9. й клас.

«Організуйте і проведіть вечір українського романсу», «Запишіть музичні твори для шкільної фонотеки, систематизуйте за жанрами. Проведіть конкурс «Відгадай мелодію», «Підготуйте шоу-презентацію «Танці народів світу», «Перегляньте кінофільми за програмою тижня і проведіть конкурс кінорецен- зій (за жанрами кіно)», «Доберіть музичні та живописні твори для шкільного вечора. Орієнтовні теми: «Великі романтики», «Мистецтво - дзеркало життя »реалізм у мистецтві)», «Імпресіонізм: поезія звуків і кольорів».

10. й клас.

«Заспівайте якнайбільше календарно-обрядових пісень різних жанрів (гра- змагання в групах за порами року)»; «Створіть альбом (кейс) «Пам’ятки укра­їнського бароко»; «Підготуйте музично-літературну композицію за циклом М. Лисенка «Музика до «Кобзаря».

Завдання для профільної освіти: «Оберіть місто Північного Причорномор’я, художню культуру якого колективно презентуйте. Які пам’ятки культури та мистецтва там збереглися? Запропонуйте ескізи монет із зображенням мис­тецького символу, який можна використовувати як емблему античного міста- колонії (робота в групах)».

10. На формування усього комплексу базових компетентностей - соціаль­них, функціональних, особистісних - спрямована організація проектної ді­яльності учнів у процесі вивчення художньої культури. Сфокусуємо увагу на завданнях цього інтегративного та інтерактивного типу, які поєднують риси багатьох інших педагогічних технологій - проблемно-евристичних, ігрових, комп’ютерних тощо.

У програмі курсу для 9-10 класів заплановані підсумкові уроки-презентації. На них учні мають продемонструвати виконані індивідуально, групами чи ко­лективно проекти на одну із запропонованих у підручнику орієнтовних тем або ж обрану самостійно за тематикою курсу.

Методика організації проектної діяльності в галузі мистецької освіти, ще недостатньо опрацьована, хоча ця технологія — інтегративна за своєю приро­дою - має надто важливе значення у процесі опанування художньої культури. Поняття навчальний проект означає форму організації діяльності учнів, спря­мовану на одержання практичного результату, тобто це й інтерактивна техно­логія, і дидактичний засіб водночас, що сприяє формуванню самостійності у вирішенні проблем, самоосвітніх компетентностей (проектних умінь), а також досвіду соціальної взаємодії. Інтерактивний (англ. interaction - взаємодія) означає здатний до взаємодії, співробітництва, діалогу. Отже, інтерактивне на­вчання як специфічна форма організації пізнавальної діяльності учнів створює сприятливі умови для міжособистісної взаємодії учнів, в яких кожен з них від­чуватиме с чого успішність, інтелектуальну спроможність.

Метою інтерактивних технологій навчання є набуття учнями інтеркультур- ної компетентності - готовності, здатності до комунікативної і кооператив­ної діяльності, оволодіння комплексом відповідних умінь. З огляду на велику кількість інтерактивних умінь, класифікуємо їх у такі основні групи:

• вміння слухати партнерів і виявляти до них прихильність, доброзичли­вість, толерантність;

• вміння переконувати, аргументувати власну думку, керувати емоційним станом;

• вміння дискутувати, підтримувати зворотній зв’язок, ініціювати спілку­вання, доходити компромісу;

• вміння взаємодіяти, співпрацювати, встановлювати ділові контакти, пра­цювати в парі, малих групах, колективно.

Проектна діяльність включає такі процесуальні кроки: цільові, мотиваційні, прогностичні, виконавчі, контрольно-оцінні. Вирізняють різні типи проектів за характером діяльності (ігрові, інформаційні, дослідницько-пошукові, твор­чі), за змістом (предметні, міжпредметні, надпредметні), за терміном (коротко­термінові або міні-проекти, довготривалі).

Різні типи проектів пропонується використовувати при вивченні ключових тем розділів художньої культури в 9-10 класах. У підручнику для 9-го класу передбачено виконання учнями двох масштабних проектів до кожного з осно­вних розділів. Завдання та теми щодо цього вміщено наприкінці вступних тем семестру, а саме: «Види і мова мистецтв» (І семестр), «Художні напрями і стилі».

У підручнику для 10-го класу (програма рівня стандарту) завдання для про­ектної діяльності старшокласників і орієнтовні теми розташовані наприкінці кожного з 4-х основних розділів курсу.

Особливе місце посідають проекти з краєзнавчої тематики, які доцільно за­стосовувати у різних масштабах і в різних розділах курсу. Зокрема у 9-му класі цій темі присвячено спеціальні години, отже й спеціальний проект в II семестрі

• «Художня культура рідного краю». Краєзнавчий пошук в рамках проекту має спрямовуватися на збирання творів місцевого народного мистецтва, дослід­ження творчості професійних митців (художників, поетів, композиторів), їх неповторний внесок до мистецтва рідного краю, а також української культури загалом. Доцільно також дослідити творчість митців української діаспори - представників краю. Дослідження слід проводити не тільки щодо старожит- ностей, а й творів сучасності. Корисними для дослідження будуть екскурсії до музеїв, походи по історичним і культурним місцям рідного краю. Результатом проектної діяльності може бути комп’ютерна презентація, збірка аудіо-, відео матеріалів, створення мистецької композиції тощо.

Узагальнення наукових джерел з історичних, теоретичних і організаційно- методичних аспектів краєзнавства, дає підстави визначити шкільне художнє краєзнавство як організовану і керовану педагогом діяльність учнів, спрямова­ну на систематичне вивчення, збереження і відтворення художньої спадщини рідного краю. Результатом цієї діяльності (зокрема її освітньо-пізнавальних, пошуково-дослідних та художньо-творчих компонентів) має стати не лише усвідомлення самобутності й естетичної цінності мистецтва рідного краю, а й пробудження особистісного емоційно-позитивного ставлення до нього, вклю­ченого в систему художньо-естетичних орієнтацій школярів.

У процесі теоретичного дослідження обґрунтовано педагогічні умови ви­ховання художньо-естетичної культури школярів засобами художнього краєз­навства:

1. Єдність навчання, виховання і розвитку, спрямованість на подальшу са­моосвіту, самовиховання і саморозвиток;

2. Врахування вікових особливостей, пізнавальних можливостей, художніх інтересів і потреб учнів;

3. Пробудження особистісного позитивного ставлення до художньої спадщи­ни рідного краю (від емоційних вражень, подиву, захоплення до раціонального осмислення і свідомого засвоєння знань краєзнавчого характеру), забезпечен­ня готовності до збереження і відтворення художніх цінностей, пропагування мистецтва рідного краю;

4. Взаємозв’язок урочної, позакласної і позашкільної краєзнавчої роботи; масових, групових та індивідуальних форм; освітньо-пізнавальних, пошуково- дослідних і художньо-творчих аспектів шкільного мистецького краєзнавства;

5. Наступність в організації художньо-краєзнавчої діяльності учнів від кла­су до класу, побудова її як відкритої системи, що постійно розвивається;

6. Орієнтація шкільного мистецького краєзнавства не лише на засвоєння певної суми знань і вмінь, а щонайперше на розвиток художнього мислення і творчих здібностей, виховання національної свідомості, любові до рідної зем­лі і свого народу, становлення світоглядних позицій і формування ціннісних орієнтацій, збагачення духовної культури особистості;

7. Забезпечення розуміння учнями мистецької спадщини рідного краю як скла­дової національної культури і ширше загальнолюдських духовних цінностей.

Приклади.

9. й клас.

1. семестр: «Оберіть тему індивідуального або групового проекту під загаль­ною назвою «Стилі в мистецтві», який будете самостійно виконувати впродовж II семестру і презентувати на узагальнюючому уроці: античний, романський, готичний, ренесанс, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, імпресіонізм, символізм, абстракціонізм, експресіонізм тощо. Зорієнтуватися у вираженні ознак обраного стилю вам допоможе матеріал підручника, а також інформація, яку ви самостійно віднайдете у додаткових джерелах (спеціальна література, словники, енциклопедії, преса, Інтернет);

2. семестр: «Оберіть тему індивідуального або групового проекту під за­гальною назвою «Художня культура рідного краю» (орієнтовно «Історія в струнах бандури бринить»; «Дзвони соборів, лики ікон»; «Весь світ - театр»; «Краса архітектурних споруд», «Українське козацтво у візуальних образах», «Талант, народжений моєю рідною землею»; «Перлина українського мистец­тва»; «Наші старожитності»; «Поговоримо про сучасне мистецтво»).

9. й клас.

Мистецький проект-1. Оберіть тему індивідуального або групового проекту, який будете виконувати самостійно впродовж першої чверті й репрезентувати на узагальнюючому уроді до першого розділу Орієнтовні > >«* «Орнамент і ріпи іьсьмн кераміки». «Звіриний стилі. >' скіфів», «Х\ южия к\ іьіура Північного Причорномор’я-античне коріння нашою народу». Я і¹ ч ні і .і світ с\ї іиірс слов’ян», «Київська Русь і Візантія: іччоппии ця ни у мпсіеш.- кому прос горі», ИДИ с is Софи як модель Всссі4Іту>>.''<|Ч.іріміпііі сші мои- їі<и»^-.«Про що розповіли старо іпнні фрески¹». «Київські фрески у іворчосп комтіоіиіорів-ч>ч<існичівл <.<М\ пгчні інструменти Київської Руи> «Хш вони- скоморохи ?>>. «Образ Ііоянл и гперлпщ іі мисі оці ш». і і.імки І кражи». -$Архітектурний Львів: подих Ренесансу». Vp’ музика в братських шко- і' «, Діяльність Івана Федорова». U і і іч* нн пі >рі н кр і ірч j\

Мпысцький проект-2. Обериь іечу пі ftiRuya імюіо JOO і руно WHO проем\ ті saiа іьдок> ПЛІВОЮ «Смі іо украшського.бароьо» ямні бу ісіє шікопувл- ІИ СЛМОС I ІІІ1ІО Міро ЮИ'/Іч ф\ІОІ чііер І і іі рсирезешуваїи 1КІ \ ІЛІ .1 ІЬІІЮІОЧОЧ\

урот Opittttnixiin пи'\ш. «Образ барокової о \рач\». -«Іііто іь Ьеріїші діл- tot ку Гірі\р is f лроїіьлськом\ про і трі». «Млмаи КОЗЛК-ОЛН іурпср- «Mjpyui ^L[\ран иг.чішп ! іеген ні» «(.’адбожесіисишімлісіїїі» як.причіпні що юшпь, філософз^<Цершвіїа хором \і\ зпка і iCt 1,0 і\ \оиних вікої». «І Іліиона імши ляльковий театр Вертел».

• Мистецький'ироект-З. Оберіть гему ІН.ІМііІ I\cl ITiHtlJ о або і ру нової о проекту, який б\деіе виконувати самостійно впродовж іреи.оі чверп п реиреіешуяаіи -на-узагальнюючому уроці До poi.ii іу «Художня к\ п.гурл XIX сі.» Ори шшн.т menu: «І ісалм 1 Іроскі інпшиа і мпсіепто к іаи-шизчу ». « \р\пскіуріі О І11І1 «І Шевченко носі і \\ юаіііік» « Гиорчнн пор і реї І Млріоса». «І’ел lit ІИЧТІШІ пейзаж в українському малярстві».,«Живопис І. Р< піна і иоі оро.іь и > країнсьмп культурі», «ШкояаМ Мурашка». л( иніез чистеці в у рочлішнчі W& юі поезії та м\ лікИ’>, «М. Лисенко та йою іюс іиовникнч [иорчісіь М. Вербішькоіо (з історіїгімну України і»„« Гелі р корифеїв», ■< Хморсьмлі іуеі \1 Заш.ковепька і М. Садовсьмііі»

. Мистецький проект-4. Оберіть тему ііі nwuva іьною або ір\поиою про­екту, який будеіе виконувати самостійно впродовж чеікерюі чверн п репре­зентувати на узагальнюючому \poui to pojuiv «Художня к\ лтира XX l 1 > з використанням кочи'юіерпич • гехпо юііл Ори атоми пи^гчн «Укрлмщі- фм\рн\.мі Д. Ілр'їюк. В Ьсірлюїі-ІЧксімо»: «1 ІІ.ірбуї іяі ілнпи \кр.іш- ськин ірафік». «Імпресіонізм А. Петрицькогох£ «Березі п>» Леея Курбаса»; -«Архипснкі' Ціогіер модернової ск\ ііпіі урн»: «Українські ху іо/кшікн-рел пені, М. Самокиш (або І. їжаксвмч^Г. Сві^ицький тощо)»; «Трагедія митців «роз­стріляного Ві ірп оьешія» <А'крлінсі.мгн іекОраіившш жниопис (К Ьпоьлр щЯ Примаченко або in. )„ «Іріумф «’1 іпеГі забутих предків» G. І Ілрллл.іиог.а), «Червона руки* иліпоиа іьііиіі симвої Украйні», «Зірки \ краіпсі.кої есіра- ш», «І Іоверпсння в Україну: С. Ли|кір».

Наприкінід нідручннкл ця 9 го к іас\‘. а і а кож робочих зошитів для учнів -9-10-х класів, вміщено'загальні поради шо.іо виконання itpoeim

1. Мистецький проект - різновид художньо-творчої діяльності, що передба­чає самостійне розв’язання тієї чи іншої мистецької проблеми, та можливість застосування здобутих результатів у реальному житті. Щоб виконати проект потрібно вміти швидко знаходити необхідну інформацію, організовувати прак­тичну роботу, добирати доцільні варіанти її виконання, оцінювати з художньо- естетичного погляду.

Проект можна виконувати як індивідуально, так і в парах, малих чи великих групах. Пам’ятайте, що під час колективної роботи на засадах добровільного об’єднання і співробітництва ви повинні допомагати членам команди, підтри­мувати один одного.

Орієнтовні етапи проектної діяльності

1 .Організувати й здійснити мистецький проект вам допоможуть орієнтовні етапи проектної діяльності, зазначені в табл. З:

Номер етапу	Назва та зміст етапу
І	Постановка проблеми, вибір типу проекту та його теми. Формулювання гіпотез і пропозицій щодо їх обговорення (у формі «круглого столу», «мозкового штурму» тощо). Вибір визначальних характеристик проекту (ігровий, практично-творчий, дослідницький) та способів оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчій звіт).
II	Планування та організація роботи. Розподіл ролей та обов’язків, визна­чення конкретної участі кожного у виконанні колективного проекту, по­становка індивідуальних практичних завдань.
і	Пошук та опрацювання джерел, підготовка обладнання. Ознайомлення з додатковою літературою, пошук необхідної інформації в Інтернеті; обго­ворення літературних і художніх матеріалів, узагальнення інформації.
IV	Здійснення проекту. Виконання індивідуальних практичних завдань, їх проміжне обговорення; вибір варіантів виконання та оформлення кінце­вих результатів роботи групи. Портфоліо.
V	Презентація проекту (захист, творчий звіт).
VI	Загальна оцінка проекту. Оцінювання колективної роботи та індивідуаль­ного внеску кожного учасника. Поєднання самооцінювання, взаємного оцінювання, зовнішнього незалежного оцінювання.
VII	Підбиття підсумків. Установлення практичної цінності здобутих резуль­татів.

Таблиця 3.

Оцінюючи і річ ір орієнтуватися на такі критерії;'

•'Ступінь розкриття теми (оглядове, всебічне, поглиблень).

•Лоииммсп. никорні. і лішч ШШШШ:

• ріиоіи, ос і стичного оформлення (переконливе, оригінальне, пікапе).

• ^аМОСІШНКІІ» ГсІНОНПШЯЧ ІШріШСЛИІ {ЛІІ.1.І1ІІ1И.

• !ІЛ\ЧІ'ЇШЯ рі 5них джерсі (рсііри І\К'ЦН. С ісш і». а\ по- и ш ісомаїсри ш топіо):

• рівень співпраці (недостатньо скооперованим » і і і іі і і

^ДОЦІЛЬНІСТЬ вибору форми про іспиті (СІОСОНІШ ріЛПІХ НІ1Л1ІІ МН(. ЮШИ)

V розроблених нами ройучич кшінціч подіно інформацію. яка сприяйте ілмоорі ліпити^- \чиїм при виконати ироекп вони млоіь ілімчаш ная?\ об­раної геми проектч. СГЛШ ріЮОИІ паї НИМ (ЩОМІСЯЧНО). ДЖОрО кі. якими нони КОрпСІЧ 1011,01 > ІфОЦОи ДО<_ ІНЖОНН«. формЧ пре ІСН І НІШ І ІЄІІ фраїЛІСІП ;о-

111. и І <.1 Ши| \К»кІИВІС1Ь \ ЧИЮ ПО ОЦІНИ! II рінеш. ЮСИІІІОІІІ. І і..ЛІО(. ІІІІІІОСІ1 ЮС ПДИПЦЬКО-ПОІИЧ КОВОІ ця Ц,П(КП і ЖуїіЛПІ ф\ ІІІОІІІІ І1 Ііро|ХІ\М1КИ кожно­го учня.-

У шдрушикнх < великі за обсягом інформації та еюн ші юмч. які уніям С>\ іе важко іасиоюваї и. якщо не Щ іушш і\ ю самоспііноі проектної ця п.- ІКН. І І в по и\ рочнии час І ІЛ О [ОСІ1МИ проекпм ЦЯ ІІ.ІІК'ІЬ МЛІ орі іші ки*ув<ті- 1.Я ІГіІ Очорпііі ІЬШІ\ <кшкп Ні.* СКК\( II,V,# ЯК Шібор) 10МІ1 II обсяі \ ІІОШХКОГ.ОІ

роботи’ гак і форм презентації. В умовах оспопшсно ори піоіигіоіо навчання іодокпим" мііЛіімпям вчпіе їм еик -іашкіївиїи утік продмоіом. ш танін 'іа- вдагіня, які відповідатимуть і здібпосіям і можливостям кожною школяра.

Впровадження проектів \ перебігу опанування художньої к\ іьтури допо- мож^встановлснню різних зв’язків \ яИМИ .\\дожім.ою просіорч кч.л.ілри. а мкож н мопамії. українською і^іарубіжною літературою (український фоль- К юр. юлрл іьш інчкіновки и окраїн ■> Щі і 'іТфани.ьхої лпорнічрііоі К іаоииі) к »орї* ні 11 штрафи к> (ешчт Й історичні жанри фо п к юр\ жнкоішип порі ро­ти Щ иоііи\ 'жмоп чіш\ юго і сучаспосгі;.нам’яппікіг н армісм\ріп спор\‘ж ЦШШ ш\ оіка чошраї пшю-\/кИ і ьоис мік гоїм по рі ;нн\ паро пк) цроімокімп

1. ІІ.ІЧ 41 « І 0\1ІО ОІ II” (коми'ююрпа І рнфікн І НІІІМЛІІЯ) ІОІІІО Проекті ІОМІОІО- пі опрпя і н\і\ 11, фирмуіишіф і¹ >чпііі ш ннряі'нпічт г м/чега. і н’<;іл комне- юнтт. і ои

.Доцільним дій викладання художньої культури ( іь¹ іюь \ років іііюїлк кіс­ною виховною робоюю. шоамперо і ішрона іжешія ирпиіпііпи м\ іонної не іа- югші і меіою форч\нлти іошп ісвих і ’.аі«иьцок> п.іуршк комноіеншос- юи оіаршок іасникми

Продукшвшсіь навчально-виховної о нрііцосч іро^іас якіпо иолаюі «може «вийти-за можі >роіч\я і втікавши упив \>дод\іп.ок' к\ іг.і\рою як їжороюм самоомпмоіо пізнання сіл і \ мистецтва і \\ [о/кні.о-ооіоі ичноіо оамс'нлоокоил- лоїшя (.їмо іом\ важлпчу ролі, ія.мірас .тче/'<//(///і Ознайом іоппя 5

музейними шедеврами, обговорення творів мистецтва'як \г_\ 1.1 її і окепопаї і в.

а не слайдів і репродукцій стимулюють не тільки когнітивні процеси, творче мислення учнів, а й допомагають їм включитися в активний і емоційний по­шук сенсу твору мистецтва у процесі його сприймання й осмислення. Збудити бажання самостійно шукати сенс образів мистецтва у складних і маловідомих творах під час відвідування музею чи галереї - означає зацікавити їх процесом індивідуально-особистісного «відкриття» змісту картин, а не просто читати на табличках їх авторів і назви під час екскурсій.

Організація роботи краєзнавчих гуртків або студій художньо-естетичного профілю для старшокласників спрямована на збагачення і розширення змісту загальної мистецької освіти за рахунок варіативного (позаурочного або поза­шкільного) компоненту, розвиток у них навичок дослідно-пошукової роботи, ціннісного ставлення до національної культурно-мистецької спадщини.

Паралельно з викладанням основного курсу художньої культури доцільно впроваджувати спецкурси з медіакультури.

Соціокультурний простір сучасності пронизаний різноманітними канала­ми інформації, які тиражують цінності різної художньо-естетичної вартості. Збільшення друкованих, зокрема періодичних видань, доступність радіо, те­лебачення, кінематографа, зростання інтересу до відео, комп’ютерних ігор об’єктивно зумовлюють подальше стрімке зниження інтересу школярів до читання художньої літератури, відвідування театрів, музеїв, філармоній, кон­цертних і виставкових залів. Власне, все це висуває засоби масової інформації на перший план у системі чинників, що формують духовний світ особистості, детермінують зміну пріоритетів у співіснуванні традиційних і нових форм по­ширення цінностей мистецтва.

У всьому світі термін медіа (від лат. тесІіаЩ засіб) використовується як си­нонім засобів масової інформації та комунікації. До них традиційно зарахову­ють друковані видання, пресу, фотографію, звукозапис, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, зокрема Інтернет. Під поняттям мультимедіа (англ. multimedia від лат. multum — багато, medium — засоби) розуміється комплекс апаратних і програмових засобів, що надають можливість користувачеві працювати в діалоговому режимі з різними типами інформації (графікою, текстом, звуком, відео), організованими в єдину систе­му. Обробка і збереження такої системної інформації здійснюються в єдиній цифровій формі.

Вплив медіа і мас-медіа на учнів є всебічним і надзвичайно потужним. Будь-яка інформація, що транслюється аудіо-, радіо-, теле-, відеоканалами, в той чи інший спосіб впливає на аудиторію, оскільки націлена на максимальне збудження емоцій, почуттів, асоціацій. Звичайно, школа не може залишатися осторонь щодо існуючої проблеми, вона мусить контролювати інформаційні процеси, створювати своєрідні імунозахисні кордони для антихудожньої ін­формаційної продукції й водночас залучати дітей до творчості під керівниц­твом кваліфікованих фахівців.

Ознайомлення учнів з усією палітрою сучасних медіазасобів, залучення їх до художньо-творчої діяльності в царині ЗМІ, зокрема й шляхом застосуван­ня у навчальному процесі графічних, музичних, анімаційних комп’ютерних редакторів, відкриває нові горизонти для художньо-творчої самореалізації особистості. Світова комп’ютерна мережа Інтернет з її глобальним характе­ром - це джерело пізнання культури багатьох народів світу, унікальне мульти- сенсорне середовище для творчого самовираження особистості, потужний за­сіб художньо-естетичної самоосвіти. Принципово нові можливості відкриває система Інтернет у поширенні мистецьких цінностей, адже школярі можуть «подорожувати» \¥еЬ-сторінками всесвітньовідомих художніх музеїв, галерей, оперних театрів тощо. Одним із пріоритетних педагогічних завдань стає вихо­вання аудіовізуальної культури школярів, що передбачає формування здатнос­ті розуміти мову («мовні коди») різноманітних ЗМІ, самостійно оцінювати ін­формацію, критично ставитись до неї. Ми переконані, що розгалужена система медіакультури має ввійти до змісту загальної освіти, зокрема до варіативного компонента мистецької освіти, має бути представлена різноманітними культу­рологічними дисциплінами, тісно пов’язаними з позаурочним і позашкільним компонентами навчально-виховної системи (гуртки, клуби, студії за інтереса­ми, аматорські об’єднання тощо).

Пізнавально-виховний зміст занять має включати такі теми: «Друковані ви­дання», «Преса», «Фотографія», Звукозапис», «Радіо», Кінематограф», Теле­бачення», «Відео», «Мультимедійні комп’ютерні системи», «Інтернет і мистецтво».

Створення освітньо-виховного простору школи та його естетизація перед­бачає педагогічний супровід в індивідуальному становленні школяра. Заміна моделі «виховних заходів» на педагогічну модель єдності й взаємодії базової мистецької освіти (урок), її варіативного компоненту (елективні курси, факуль­тативи) і позаурочної естетико-виховної роботи (гуртки, студії, клуби тощо), які є продовженням і доповненням інваріантного змісту, має стати могутнім чинником стимулювання мистецької самоосвіти й художнього самовихован­ня §1 педагогічно спрямованого і керованого в умовах естетизованого мікро-, мезо-, макросередовища.

Висновки. Методика викладання художньої культури при впровадженні компетентнісного підходу спрямована на розвиток таких якостей учнів, як: ініціативність, самостійність, креативність, критичність. Для цього пріоритет має надаватися особистісно-зорієнтованим технологіям, які допоможуть по­долати узвичаєний погляд на цей курс, як суто інформаційно-пізнавальний. Зміст курсу> це не тільки і не стільки сукупність знань з історії художньої культури, скільки матеріал для усвідомлення значення мистецьких явищ для життєтворчості особистості, естетизації навколишнього середовища, гармо­нізації власного буття. Специфічна образно-символічна, а не раціонально- логічна мова мистецтва відрізняється від інших зверненням до внутрішнього

світу ґиииші, до їїемоційно-почуттєвої сфери, яка збагачує розуміння текстів культури індивідуальним ціннішим ставленням. Ссімо юм> окрім чнко роз­писаних j.iB ьть і процедур їх виконання важливими компонешамл меюдики викладання х> К>ЛіПми ку.ллури як і \ мат гарної дисципліни і есісілчщ^спо- іля мини. емошґінс переживання. піі>ігивх^о оіиі пеііпи бл діолі.ічплч ліни­вих епіків. закодованих \\ южніх обра ізч