Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
252.73 Кб
Скачать
  1. Фінансово-кредитні організації.

  1. Пояснити поняття: ссп.

Сукупний суспільний продукт - сукупність матеріальних благ (засобів виробництва і предметів вжитку), створених у всіх галузях матеріального виробництва протягом певного періоду (зазвичай за рік).

За натурально-речовою ознакою сукупний суспільний продукт поділяється на 2 підрозділи: виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання. За вартістю ССП складається з перенесеної вартості (тобто спожитої частини вартості засобів виробництва) (ПВ), вартості необхідного продукту (НП) (сукупну в суспільстві вартість робочої сили, заробітну плату) та додатковий продукт (ДП) (прибуток).

  1. Бюджет. Бюджетний дефіцит.

Фінансові відносини між державою з одного боку, і підприємствами, закладами і населенням з іншого боку називаються бюджетними відносинами.

Сукупність бюджетних відносин та відповідних їм інституцій складає бюджетну систему країни, її структура залежить від державного устрою країни.

Бюджетна система України складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність цих бюджетів є зведеним бюджетом. Він використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку країни.

Сукупність бюджетних відносин щодо формування та використання бюджетного фонду країни складає державний бюджет. Це грошові відносини, що виникають у держави з юридичними та фізичними особами щодо перерозподілу чистого валового продукту у зв'язку із утворенням та використанням бюджетного фонду, призначеного для фінансування економіки, соціально-культурних заходів, потреб оборони і державного управління. Державний бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що здійснюються органами державної влади. Завдяки бюджету держава має можливості зосереджувати фінансові ресурси на вирішальних ділянках економічного і соціального розвитку.

Суть державного бюджету виявляється у його функціях.

По-перше, він виконує перерозподільну функцію, через яку здійснюється концентрація грошових коштів у розпорядженні держави і їх використання для задоволення загальнодержавних потреб. За допомогою державного бюджету перерозподіляються ВВП і національний доход між галузями, регіонами та різними прошарками населення.

По-друге, державний бюджет використовується для державного регулювання і стимулювання економіки.

По-третє, за допомогою державного бюджету здійснюється фінансове забезпечення соціальної політики, а також: широкомасштабний перерозподіл доходів з метою досягнення більшої соціальної справедливості.

По-четверте, бюджет дозволяє здійснювати контроль за утворенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів, дає можливість з'ясувати, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції у розпоряджанні бюджетними коштами, наскільки ефективно вони використовуються.

Згідно з чинним законодавством доходи бюджетів утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також неподаткових надходжень.

Видатки державного бюджету включають усі неповоротні платежі незалежно від того, є вони оплатними (тобто заплаченими в обмін на щось) чи безоплатними. Видатки поділяються на поточні та видатки розвитку.

Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення. Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. До них належать фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого характеру, структурної перебудови економіки, субсидій та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Основними напрямами витрат державного бюджету є такі:

1) фінансування програми підтримання та підвищення життєвого рівня та заходів соціального захисту населення;

2) фінансування заходів у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури;

3)фінансування галузей економіки;

4) утримання органів державної влади і управління;

5) витрати на оборону;

6) здійснення зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності;

7) обслуговування внутрішнього та зовнішнього державного боргу.

Однією з найважливіших макроекономічних проблем є збалансованість державного бюджету. Оптимальним є таке співвідношення, коли доходи та видатки урівноважуються. У випадку перевищення видатків над доходами виникає бюджетний дефіцит. Таке становище пов'язане як з об'єктивними, так і з суб'єктивними чинниками. До перших належать різні природні та соціальні катаклізми, що викликають непередбачені видатки. До дефіциту можуть призвести і спади в економіці, коли обсяги виробництва скорочуються, що спричинює зменшення доходів суб'єктів господарської діяльності і відповідне зменшення надходжень до бюджету. До суб'єктивних чинників належать вольові рішення, що приймаються представниками влади з порушенням чинного законодавства.

Дефіцитність державного бюджету є досить поширеним явищем, характерним для переважної більшості країн. Деякі фахівці навіть вважають помірний дефіцит корисним для економічного розвитку. Однак у цілому бюджетний дефіцит негативно впливає на стан економіки і соціальну сферу суспільства. Він породжує державний борг. Це, по суті, сума минулих непогашених бюджетних дефіцитів країни. Світова практика показала, що перевищення державного боргу вдвічі порівняно із ВВП, призводить до дестабілізації економіки, розладу грошового обігу, різкого скорочення соціальних програм та інших негативних наслідків. Тому, як правило, кожна країна законодавче визначає межі державного боргу. Бюджетним кодексом України визначено, що величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП країни.

Основними джерелами покриття бюджетного дефіциту є:

1) продаж державних цінних паперів;

2) одержання позик у банків та позабюджетних фондів;

3) додаткова грошова емісія.

Можливе і перевищення доходів бюджету над видатками. Така ситуація називається бюджетним профіцитом. Як правило, така ситуація виникає рідко.