51. Пояснити поняття: натуральне господарство.

Натуральне господарство – господарство, при якому створювалися життєві блага для задоволення власних потреб виробника або для забезпечення життєдіяльності замкнутого у собі господарства. Виділяють основні риси натурального господарства:

• Замкненість економічної діяльності – кожне економічно відособлене господарство спирається на власні виробничі ресурси, забезпечує себе усіма життєвими благами, тобто є самодостатнім;

• Універсалізація праці – домінуючою є важка ручна і загалом неподілена праця;

• Прямі економічні зв’язки – економічні відносини здійснюються за схемою «виробництво – розподіл – споживання» без зворотних зв’язків.

52. Інфляція. Види інфляцій.

Інфляція – процес зростання загального рівня цін внаслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей. Таке становище веде до їх знецінення, гроші «дешевіють», а ціни набувають тенденції до зростання.

Інфляція як явище виникла водночас з появою паперових грошей. Розрізняють «класичну» і сучасну інфляцію.

Для класичної інфляції (XVlll – XlX ст.) характерним є її тимчасовість. Вона виникала за надзвичайних обставин (тривалі війни, які збільшували видатки держави тощо). Сучасна інфляція має хронічний (сталий) характер. Вона перетворилася в постійний елемент процесу відтворення.

Розрізняють інфляцію попиту і інфляцію витрат.

При інфляції попиту виникає зростання грошових доходів підприємств, держави і домашніх господарств. Попит в країні в цілому виявляється більшим сукупної пропозиції товарів та послуг, а це неминуче веде до зростання цін.

Не менш небезпечною є інфляція витрат, коли ціни зростають через збільшення витрат при купівлі необхідних виробничих ресурсів, що знову штовхає ціни «вгору» там, де ці ресурси застосовуються. Інфляційні стрибки цін в результаті посилюють один одного, їх зростання стає, по суті, само підтримуючим, причому із зростаючими темпами.

За рівнем розрізняють інфляцію «повзучу» (до 10% на рік), «галопуючу» (понад 10% на рік) і гіперінфляцію (понад 2000% на рік або 50% на місяць чи 1-2% на день).

Структурна інфляція викликається макроекономічною міжгалузевою незбалансованістю, що веде до хронічного незадоволеного попиту на продукцію певних галузей і зумовлює зростання цін.

Поряд із формами необхідно виділити і типи інфляції. Розрізняють два типи інфляції: відкрита і затамована.

Відкрита інфляція розгортається на ринках, де відбувається вільне ціноутворення. Вона здійснюється у формах інфляції попиту і інфляції витрат і хоча деформує ринок нерівномірністю підвищення цін, але не знижує повністю ринковий механізм ціноутворення.

Затамована інфляція виникає завдяки державному регулюванню цін шляхом їх блокування («замороження»). Вона зумовлюється неправильними діями державних органів, які борються не з деформацією ринку, а з її наслідками – зростанням цін. Тому причини інфляції зберігаються, вона стає затамованою.

Затамована інфляція руйнує ринковий механізм. Ринок не виконує регулюючу функцію, адже не одержує цінових сигналів. Заморожені ціни роблять невигідним прикладання капіталу та інших ресурсів в галузях, де високі витрати виробництва. З таких галузей відбувається «втеча» капіталів, що породжує дефіцит певних товарів.

Отже, винуватцем інфляції у будь-якому випадку є держава, невмілі і неправильні дії якої зумовлюють існування надлишку грошей в обігу і загальне зростання цін. Особливо це стосується емісійної інфляції.

Емісійна інфляція виникає внаслідок необґрунтованого випуску державою в обіг додаткових готівкових чи безготівкових грошей, які не підкріплені додатковим випуском товарної маси. Тому будь-яка грошова емісія повинна бути обґрунтованою і виваженою, забезпеченою додатковими товарами та послугами.