- •Поняття економіки. Предмет курсу.
- •Підприємство. Функції підприємства.
- •Пояснити поняття: інфляція.
- •Мета і функції економічної теорії.
- •Види підприємств та їх характеристика.
- •Пояснити поняття: економічна система.
- •Виникнення та історичне становлення економічної науки.
- •Організаційні форми підприємств.
- •Пояснити поняття: бюджетний дефіцит.
- •Зміст та еволюція виробництва. Фактори виробництва.
- •Види підприємницької діяльності.
- •Пояснити поняття: девальвація.
- •Результативні показники суспільного виробництва.
- •Акціонерні товариства, їх характеристика.
- •Пояснити поняття: гроші.
- •Форми організації виробництва. Фази суспільного виробництва.
- •Акції. Види акцій.
- •Пояснити поняття: внп.
- •Власність. Форми власності.
- •Умови ефективності суспільного виробництва.
- •Пояснити поняття: нуліфікація.
- •Форми організації суспільного виробництва.
- •Маркетинг, його види і принципи.
- •Пояснити поняття: ревалоризація.
- •Основні форми доходів населення та їх характеристика.
- •Закон попиту і пропозиції.
- •Пояснити поняття: інтенсивність праці.
- •Заробітна плата, її форми та функції.
- •Товарне виробництво.
- •Пояснити поняття: продуктивність праці.
- •Сімейні доходи: джерела формування.
- •Рекламна політика компанії. Види реклами.
- •Пояснити поняття: заробітна плата.
- •Товар. Властивості товару.
- •Ринок як економічна форма організації виробництва.
- •Пояснити поняття: галопуюча інфляція.
- •Типи ринку, система і структура ринків.
- •Економічні закони і категорії та методи їх пізнання.
- •Пояснити поняття: спосіб виробництва.
- •Фактори, що впливають на величину попиту і пропозиції.
- •Менеджмент. Функції менеджменту: загальна характеристика.
- •Пояснити поняття: інфраструктура ринку.
- •Гроші. Функції грошей.
- •Структурні кризи в економіці.
- •Пояснити поняття: повзуча інфляція.
- •Історія розвитку грошових відносин.
- •Соціальний захист населення. Безробіття.
- •Пояснити поняття: гіперінфляція.
- •Грошова система та її елементи.
- •Ринкові установи: біржі, банки та інші фінансово-кредитні посередники.
- •Пояснити поняття: натуральне господарство.
- •Інфляція. Види інфляцій.
- •Керівництво в системі менеджменту.
- •Пояснити поняття: суспільне виробництво.
- •Закон грошового обігу.
- •Державне регулювання економіки.
- •Пояснити поняття: товарне виробництво.
- •Економічний зміст поняття «ринок». Функції ринку.
- •Світове господарство.
- •Пояснити поняття: фінанси.
- •Структура ринку. Попит, пропозиція, ціна як елементи ринку.
- •Міжнародний поділ праці.
- •Пояснити поняття: товарна біржа.
- •Інфраструктура ринку.
- •Міжнародна валютна система.
- •Пояснити поняття: бюджет.
- •Конкуренція. Типи конкуренції.
- •Валюта та її види. Валютний курс.
- •Пояснити поняття: стагфляція.
- •Системи заробітної плати.
- •Світова валютна система та її основні елементи.
- •Пояснити поняття: вексель.
- •Міжнародні фінансові організації. Валютний курс.
- •Фінансово-кредитні організації.
- •Пояснити поняття: ссп.
- •Бюджет. Бюджетний дефіцит.
- •Глобалізація світової економіки.
- •Пояснити поняття: національне багатство.
- •Споживчі блага. Структура споживчих благ.
- •Етапи розвитку виробничих технологій.
- •Закон вартості та його функції.
- •Пояснити поняття: засоби праці.
- •Біржові угоди.
- •Пояснити поняття: ліквідність.
- •Господарські товариства в Україні.
- •Приватизація: недоліки і переваги.
- •Пояснити поняття: світовий ринок.
- •Складові маркетингу.
- •Міжнародна торгівля та її складові.
- •Пояснити поняття: рівноважна ціна.
Міжнародна валютна система.
Міжнародна валютна система — це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у рамках світового господарства. Міжнародна валютна система виникла на основі грошових систем, що існували у деяких країнах. Перша міжнародна грошова система почала зароджуватися в XIX ст. і юридично була оформлена на Міжнародній конференції 1867 p., що відбулася в Парижі. Конференція визнала золото єдиною формою світових грошей і вперше накреслила напрям уніфікації національних грошових систем. Ця система відома в історії як система «золотого стандарту» і в чистому вигляді проіснувала до першої світової війни, а окремі її елементи збереглися до 70-х років XX ст.
Міжнародна валютна система містить ряд конструктивних елементів: світовий грошовий товар, валютний курс, валютні ринки й міжнародні валютно-фінансові організації.
Світовий грошовий товар є носієм міжнародних валютно-грошових відносин і приймається кожною країною як еквівалент вивезеного з неї багатства. Історично першим міжнародним грошовим товаром було золото, пізніше у міжнародних розрахунках почали використовувати кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки на депозити). У 70-х роках з'являються спеціальні міжнародні й регіональні платіжні одиниці — СДР і ЕКЮ (згодом ЄВРО). Сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть бути використані у міжнародних розрахунках, називають міжнародною ліквідністю. Це золото, валютні запаси держав, що вільно обертаються, міжнародні гроші.
Другим елементом міжнародної валютної системи є валютний курс. Це мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн. Розрізняють валютні курси фіксовані (тверді) та плаваючі (гнучкі). Фіксований валютний курс заснований на монетному паритеті (ваговому вміст і золота у національних грошових одиницях). Плаваючий валютний курс не пов'язаний з монетним паритетом, а визначається зіставленням паритетів купівельної сили валют, тобто оцінки в національних грошах вартості однойменного «кошика» товарів.
Третім елементом міжнародної валютної системи є валютний ринок. Першим таким ринком був ринок золота як грошового товару, де воно продавалося за офіційною ціною, що була закріплена міжнародним договором.
Змістом четвертого елементу міжнародної валютної системи є міжнародні валютно-фінансові організації. Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), який разом із своїми філіалами — Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) та Багатостороннім агентством щодо гарантій інвестицій (БАГІ) — утворюють групу Світового банку, Банк міжнародних розрахунків у Базелі, регіональні банки розвитку тощо.
Важливою складового успішного функціонування сучасних міжнародних валютно-кредитних відносин є існування світових валютних ринків.
Світовий валютний ринок — це система стійких економічних та організаційних відносин, пов'язаних-9 операціями купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах. На ньому здійснюється широке коло операцій щодо зовнішньоторговельних розрахунків, туризму, міграції капіталів, робочої сили тощо, які передбачають використання іноземної валюти покупцями, продавцями, посередниками та банківськими установами і фірмами. Головними суб'єктами валютного ринку є великі транснаціональні банки, що мають розгалужену мережу філій і широко використовують в операціях сучасні засоби зв'язку, комп'ютерну техніку. У країнах, де немає валютних обмежень, є вільні валютні ринки, а там, де такі обмеження існують, — невільні.
Міжнародні валютні відносини складаються і розвиваються на основі експорту товарів, капіталів, робочої сили й новітньої технології, спільного підприємництва. Головною цільовою функцією цих відносин, зрештою, є забезпечення необхідних умов для процесу відтворення у межах світового господарства та обслуговування світогосподарських зв'язків. Сам процес міжнародних валютних розрахунків належить до сфери розподілу та обміну, але водночас тісно пов'язаний з процесом відтворення у сфері матеріального виробництва. Причому між процесом відтворення і валютними відносинами існує як прямий, гак і зворотний зв'язок. Адже, з одного боку, розвиток процесу відтворення виступає об'єктивною основою валютних відносин, оскільки породжує експорт капіталу, міжнародний обмін товарами та послугами, передавання технології тощо і відповідно визначає весь комплекс валютних відносин, що пов'язані з міжнародним обігом їх. З іншого боку, хоча валютна сфера сама по собі вторинна щодо сфери матеріального виробництва, вона, в свою чергу, відбиває хід виробничих процесів аж ніяк не пасивно, а справляє на них активний зворотний вплив.