Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
252.73 Кб
Скачать
  1. Пояснити поняття: ревалоризація.

Ревалоризація — це повернення попередньої купівельної сили грошовим знакам. Для цього з обігу вилучаються зайві гроші. Цей метод застосовується за незначної інфляції.

  1. Основні форми доходів населення та їх характеристика.

Центральне місце серед чинників, що визначають рівень життя, належить доходам, їх величині і диференціації. Саме доходи членів суспільства, домогосподарств є головним показником їх добробуту. Дохід визначає матеріальне і духовне життя людей, можливість відпочинку, освіти, підтримання здоров'я, задоволення духовних потреб. Дохід — це кількість грошових коштів, благ чи послуг, отриманих індивідом, юридичною особою або економікою в цілому за певний період часу. Це ті матеріальні блага, які знаходяться у розпорядженні осіб і використовуються ними для задоволення своїх потреб.

Для аналізу динаміки рівня життя всередині країни використовується особистий дохід, або дохід у розрахунку на душу населення. Це потік доходу, одержаного особою або домогосподарством. Він може бути результатом продажу своєї праці, одержання доходу від власності (дивіденди, відсотки), виручкою від продажу благ, створених власною працею, різного роду платежів держави і бізнесу. Залежно від джерела розрізняють трудові і нетрудові доходи. До трудових належать доходи від продажу робочої сили або іншого її використання. Нетрудовим вважається дохід, що утворюється поза ринком праці за рахунок інвестицій або платежів, тобто доходів, що не залежать від відпрацьованого часу, а пов'язаних з нормами соціального забезпечення. Особисті доходи населення поділяються на грошові та натуральні.

Грошові доходи складають усі види надходжень у грошовій формі, тобто загальний обсяг грошей, одержаних особою у вигляді доходу.

Натуральні доходи включають продукцію, створену домашнім господарством для власного споживання. Грошові доходи частіше називають номінальними, бо вони включають податки та обов'язкові платежі й не відображають рівня цін на товари та послуги.

Номінальні доходи населення, за вирахуванням податків, обов'язкових платежів та добровільних внесків населення у громадські організації, називаються використовуваними доходами. Останні є тією грошовою сумою, яка залишається після сплати податків та обов'язкових і добровільних платежів і яку домогосподарства використовують на власний розсуд. Це, по суті, сума коштів на споживання і заощадження домогосподарств.

  1. Закон попиту і пропозиції.

Попит на певний товар чи послугу відображає реакцію споживача на потребу в конкретному виді товару та ціну цього товару. Попит виражає залежність між кількістю товару, яку споживач хоче придбати протягом певного періоду, і ціною на цей товар.

Економісти розрізняють попит, як забезпечене грошима бажання купити певну кількість конкретного товару за даними цінами, і обсяг попиту, який означає конкретну кількість товару, що її споживач хотів би купити протягом певного періоду за конкретну ціну.

Показником попиту є кількість проданого. Оскільки товар не безкоштовний, то у споживача завжди є вибір щодо товару, який задовольнить його потребу.

Закон попиту означає: чим вища ціна товару, тим менший обсяг попиту на нього, при зниженні ціни обсяг попиту збільшується.

Попит залежить не тільки від цінових факторів. Існують так звані нецінові умови, які істотно впливають на бажання споживачів купити товар.

Пропозиція – це вся маса товарів, що є на ринку чи може бути доставлена на нього, яку передбачається продати за певною ціною у визначений проміжок часу.

Закон пропозиції означає, що із збільшенням ціни обсяг пропозиції зростає, а зі зниженням – падає. Тобто величина пропозиції на ринку перебуває у прямій залежності від цін на товари та послуги. У ринкових умовах виробник готовий запропонувати більшу кількість товару за вищої ціни на нього.

Величина пропозиції – це конкретна кількість товару, яка пропонується за кожну конкретну ціну.

Пропозиція, як і попит, також залежить від різних нецінових факторів. Це, зокрема, можливості виробити товар, організувати його реалізацію, часові, просторові та, зрештою, ситуаційні (свято, зима, спека чи дощ) або навіть побутові фактори.