- •Поняття економіки. Предмет курсу.
- •Підприємство. Функції підприємства.
- •Пояснити поняття: інфляція.
- •Мета і функції економічної теорії.
- •Види підприємств та їх характеристика.
- •Пояснити поняття: економічна система.
- •Виникнення та історичне становлення економічної науки.
- •Організаційні форми підприємств.
- •Пояснити поняття: бюджетний дефіцит.
- •Зміст та еволюція виробництва. Фактори виробництва.
- •Види підприємницької діяльності.
- •Пояснити поняття: девальвація.
- •Результативні показники суспільного виробництва.
- •Акціонерні товариства, їх характеристика.
- •Пояснити поняття: гроші.
- •Форми організації виробництва. Фази суспільного виробництва.
- •Акції. Види акцій.
- •Пояснити поняття: внп.
- •Власність. Форми власності.
- •Умови ефективності суспільного виробництва.
- •Пояснити поняття: нуліфікація.
- •Форми організації суспільного виробництва.
- •Маркетинг, його види і принципи.
- •Пояснити поняття: ревалоризація.
- •Основні форми доходів населення та їх характеристика.
- •Закон попиту і пропозиції.
- •Пояснити поняття: інтенсивність праці.
- •Заробітна плата, її форми та функції.
- •Товарне виробництво.
- •Пояснити поняття: продуктивність праці.
- •Сімейні доходи: джерела формування.
- •Рекламна політика компанії. Види реклами.
- •Пояснити поняття: заробітна плата.
- •Товар. Властивості товару.
- •Ринок як економічна форма організації виробництва.
- •Пояснити поняття: галопуюча інфляція.
- •Типи ринку, система і структура ринків.
- •Економічні закони і категорії та методи їх пізнання.
- •Пояснити поняття: спосіб виробництва.
- •Фактори, що впливають на величину попиту і пропозиції.
- •Менеджмент. Функції менеджменту: загальна характеристика.
- •Пояснити поняття: інфраструктура ринку.
- •Гроші. Функції грошей.
- •Структурні кризи в економіці.
- •Пояснити поняття: повзуча інфляція.
- •Історія розвитку грошових відносин.
- •Соціальний захист населення. Безробіття.
- •Пояснити поняття: гіперінфляція.
- •Грошова система та її елементи.
- •Ринкові установи: біржі, банки та інші фінансово-кредитні посередники.
- •Пояснити поняття: натуральне господарство.
- •Інфляція. Види інфляцій.
- •Керівництво в системі менеджменту.
- •Пояснити поняття: суспільне виробництво.
- •Закон грошового обігу.
- •Державне регулювання економіки.
- •Пояснити поняття: товарне виробництво.
- •Економічний зміст поняття «ринок». Функції ринку.
- •Світове господарство.
- •Пояснити поняття: фінанси.
- •Структура ринку. Попит, пропозиція, ціна як елементи ринку.
- •Міжнародний поділ праці.
- •Пояснити поняття: товарна біржа.
- •Інфраструктура ринку.
- •Міжнародна валютна система.
- •Пояснити поняття: бюджет.
- •Конкуренція. Типи конкуренції.
- •Валюта та її види. Валютний курс.
- •Пояснити поняття: стагфляція.
- •Системи заробітної плати.
- •Світова валютна система та її основні елементи.
- •Пояснити поняття: вексель.
- •Міжнародні фінансові організації. Валютний курс.
- •Фінансово-кредитні організації.
- •Пояснити поняття: ссп.
- •Бюджет. Бюджетний дефіцит.
- •Глобалізація світової економіки.
- •Пояснити поняття: національне багатство.
- •Споживчі блага. Структура споживчих благ.
- •Етапи розвитку виробничих технологій.
- •Закон вартості та його функції.
- •Пояснити поняття: засоби праці.
- •Біржові угоди.
- •Пояснити поняття: ліквідність.
- •Господарські товариства в Україні.
- •Приватизація: недоліки і переваги.
- •Пояснити поняття: світовий ринок.
- •Складові маркетингу.
- •Міжнародна торгівля та її складові.
- •Пояснити поняття: рівноважна ціна.
Структурні кризи в економіці.
Структурна криза — кризове явище тривалого нециклічного характеру, що проявляються в занепаді окремих галузей і комплексів (груп) галузей народногосподарського значення, порушують ключові загальноекономічні (відтворювальні) пропорції.
Основою структурних криз є дія закону нерівномірного економічного розвитку (зокрема такі його риси, як нерівномірний розвиток окремих галузей, нерівномірний характер розгортання НТР та ін.), неузгодженість у розвитку різних типів структур народного господарства (народногосподарських, технологічних, соціально-економічних та ін.), відсутність обґрунтованої структурної політики уряду і т. ін. Кінцевою техніко-економічною причиною структурних криз е зростання невідповідностей в межах технологічного способу виробництва внаслідок використання нових форм розвитку матерії, впровадження нових технологій, революційних і еволюційних змін.
Структурні кризи супроводжуються перенагромадженням основного капіталу, різким тривалим скороченням виробництва і відповідним технологічним і структурним безробіттям, знеціненням попередньої кваліфікації, посиленням міграції робочої сили, порушенням нерівномірності між основними елементами продуктивних сил (між засобами і предметами праці, засобами виробництва і працівниками та ін.), між складовими частинами технологічного способу виробництва. Ці довгострокові порушення, у свою чергу, зумовлюють структурні зрушення в межах окремих типів і форм економічної власності та між ними, співвідношення між ринковими важелями саморегулювання економіки і державним регулюванням, всередині кожного з цих типів регулювання. Якщо структурні кризи охоплюють декілька або багато країн водночас, вони вимагають впровадження або посилення наддержавного регулювання в окремих сферах.
Формою вияву структурних криз є регіональні кризи, тобто тривале відставання у розвитку окремих територій, їх низька інтегрованість в національну економічну систему, недостатній розвиток соціальної сфери та ін. У США, наприклад, такими регіонами є території Західної Віргінії, Пенсільванії, де добували вугілля.
Для виходу економіки України з глибокої структурної кризи необхідно насамперед обґрунтувати програму структурної перебудови, виділити пріоритетні наукомісткі галузі промисловості й здійснити комплекс заходів щодо їх динамічного розвитку, провести інвентаризацію старих галузей (з точки зору доцільності існуючих обсягів виробництва на застарілій технічній основі), технічно переозброїти їх, закрити нерентабельні підприємства та ін.
Пояснити поняття: повзуча інфляція.
Повзуча інфляція – інфляція, що розвивається поступово, повільними темпами (2-4% за рік). За незначного знецінювання грошей зростає попит, ринкова кон'юнктура отримує стимули до пожвавлення.
Історія розвитку грошових відносин.
Гроші – одне з найдавніших економічних явищ, яке виявляє найсуттєвіший вплив на усі сторони людського життя. Існує багато шкіл і течій економічної науки щодо походження і суті грошей. Вперше наукове дослідження їх походження зроблено А. Смітом. Пізніше велику увагу вивченню цього питання приділив К. Маркс. Вони дослідили історію, закономірності виникнення грошей та їх сутність.
В умовах існування первіснообщинного ладу, більше ніж 1 млн. років, людство не знало грошей. Причиною цього був низький рівень розвитку економічної системи, відсутність регулярного обміну. Лише у бронзовому віці (lll-ll тис. до н. е.) відбувається відокремлення скотарських племен від землеробських, виникає постійний обмін – необхідна умова життя людей. Більш стабільним цей обмін стає після другого великого суспільного поділу праці – відокремлення ремесла від сільського господарства (ll-l тис. до н. е.). з цього часу продукти виробляються все частіше спеціально для обміну, тобто стають товарами. Регулярний обмін веде до поступового виділення з усього розмаїття товарного світу особливого товару, який набуває рис загального еквіваленту (тобто рівноцінності, загальної обмінюваності). Усі інші товари виражають у ньому свою вартість. Це дає змогу порівнювати їх між собою.
У стародавніх греків загальним еквівалентом була худоба, у скандинавських народів – хутро і шкури, на Русі – хутра родини куниць (куни). У Стародавній Спарті були в обігу металеві гроші. З lV – lll ст. до н. е. роль загального еквівалента закріплюється за сріблом і золотом, і лише у другій половині XlX ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом, що означало встановлення золотого стандарту. Це відбулося завдяки таким властивостям золота як однорідність, ковкість, м’якість, подільність, неокислюваність, висока вартість у малій вазі тощо. Золото і срібло були повноцінними грошима, оскільки їх номінальна вартість в основному відповідала вартості металу, що в них містився. Відбувся третій великий суспільний поділ праці, який характеризується появою міжнародної торгівлі, виділенням класу купців, розширенням кола продуктів, що обмінювалися. Все це обумовило стихійне виділення такого товару, на який могли б обмінюватися усі інші товари. Роль загального еквіваленту повсюдно закріплюється за одним товаром – золотом (сріблом), який стає грошима. Так виникає грошова форма вартості.
Отже, гроші виникли в результаті розвитку процесу суспільного поділу праці і еволюції форм вартості, тобто мінової вартості.