59.Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

Філософські начала праукраїнської доби розвинулися в культурі Київської Русі, держави, в кордонах якої наприкінці IX ст. об'єднались споріднені племена, сформувавши високорозвинуту спільноту — українців-русичів. У межах києво-руської культури філософія виокремлюється як специфічний тип світопізнання і світорозуміння з-поміж міфологічного і релігійного світогляду, переплітаючись і співіснуючи з ними. Її піднесенню сприяли такі взаємопов'язані чинники: 1. Рівень тогочасного суспільного буття об'єктивно потребував для свого зростання нових світоглядних орієнтацій з пріоритетом розуму, авторитетом загального, що могла забезпечити лише філософія. 2. Атмосфера тогочасного суспільного життя з його демократичними традиціями розширювала простір для подальшого філософського виокремлення. «Державність Києва, — як писав український вчений, професор Альбертського університету (США) Іван Лисяк-Рудницький (1919 - 1984), — носила на собі виразну печать духа свободи. Цьому сприяли такі чинники: суспільний лад, що його характеризували договірні відносини; пошанування прав і гідности індивідума; обмеження монархічної влади князя боярською радою й народним вічем; самоуправне життя міських громад; територіальна децентралізація на квазі-федеративний кшталт». Усе це давало простір для певної поліфонії думок, вияву інтелектуальних сил, здатностей розуму, без чого неможливий розвиток філософії. 3. Культура києво-руського суспільства з широкою мережею монастирів, храмів, інших осередків освіти.

60.Філософсько-гуманістична думка України в XV-xviiі ст.

Для духовного життя України XIII ст. характерною рисою є поява, поряд із церковно-богословськими, творів світського змісту, наприклад Галицько-Волинського літопису (завершується 1292 р.). У його центрі — гуманістичні ідеї служіння Вітчизні, захисту від ворогів, об'єднання українських земель, хоробрості, мужності, гідності, патріотизму героїв того часу, особливо Данила Галицького. Кінець XV — початок XVI ст. позначив межу нової епохи в історії філософії України. Розпочався гуманістичний період її розвитку, вершиною якого стала філософія професорів Києво-Могилянської академії і Григорія Сковороди. Найвизначнішою постаттю серед українських гуманістів XVI ст. був Станіслав Оріховський-Роксолан (1513—1566) — талановитий оратор, філософ, публіцист, історик. За унікальні здібності його називали в Західній Європі "Рутенським Демосфеном", або "сучасним Ціцероном" Основні праці: "Про турецьку загрозу слово перше та друге", "Про целібат", "Напучення польському королеві Сигізмунду Августу", "Літопис", "Промова па похороні Сигізмунда І", "Відступництво Риму", "Про природне право", у яких з позицій ренесансного гуманізму висловлювалися думки з проблем етики, політики, права, освіти, виховання.

1. Поняття світогляду, його структура, види і типи

2. Історичні типи світогляду. Міфологія.

3. Історичні типи світогляду. Релігія.

4. Історичні типи світогляду. Філософія.

5. Специфіка філософії. Світоглядна і методологічна функції філософії

6. Соціально - політико – економічні умови виникнення філософії в Давньої Греції.

7. Проблема субстанції (початок всіх речей) в до класичній античній філософії

8. Атомізм Деморіта

9. Діалектика Геракліта.

10. Діалектичний метод Сократа і його ціль.

11. Теорія ідей Платона.

12. Ідеальна держава за Платоном.

13. Метафізика Аристотеля.

14. Платон і Аристотель про душу.

15. Порівняльна характеристика атомізму Демокрита і Епікура.

16. Проблеми людини і суспільства в філософії софістів

17. Фізика та етика Епікура

18. Скептицизм: теорія пізнання та етика

19. Фізика та етика в течії стоїків

20. Загальна характеристика патристики. Головні періоди, представники і проблеми

21. Загальна характеристика схоластики. Головні періоди, представники і проблеми

22. Проблема створення світу і виправдання Бога в філософії Августина

23. Загальна характеристика філософії середньовіччя

24. Ідеї суспільного прогресу в творах Августина «Град Божий»

25. Суперечки про універсалії в середньовічній схоластиці

26. Докази буття Бога і проблема виправдання Бога в філософії Фоми Аквінського

27. Загальна характеристика доби Відродження

28. Філософія природи доби Відродження

29. Соціальні теорії доби Відродження

30. Н. Макіавеллі про державу

31. Загальна характеристика філософії Нового часу

32. Емпіричний метод М. Бекона. Вчення про ідоли і про очищення від них людського інтелекту

33. Вчення про суспільство і державу в філософії Гоббса

34. Вчення про суспільство і державу в філософії Локка

35. Вчення про суспільство і державу в філософії Руссо

36. Ідеалістичний агностицизм Юма і Берклі

37. Методичний сумнів і раціоналізм гносеологічної концепції Р. Декарта

38. Натуралізм спінозівського пантеїзму. Етико - соціальна доктрина Спінози

39.Монадологія Лейбніца і його вчення про попередусталену гармонію.

40.Загальна характеристика німецької класичної філософії.

41.Гносеологічна концепція "Критики чистого розуму" Канта.

42.Кант про кордони теоретичного пізнання. Антиномії розуму.

43.Етична концепція І. Канта.

44.Феноменологія духа Гегеля (філософія об'єктивного духа).

45. Езистенційно-феноменологічна орієнтація філософії С. К’єркегора.

46.Етика А. Шопенгауера.

47.Філософія життя Ф. Ніцше.

48.Загальна характеристика філософії ХХ століття.

49.Філософія екзистенції.

50.Методологічна концепція герменевтики.

51.Інтуїтивізм А. Бергсона.

52.Філософія логічного аналізу.

53.Філософія неотомізму.

54.Філософія прагматизму.

55.Фрейдизм і неофрейдизм.

56.Виникнення марксизму.

57.Російська релігійна філософія кінця ХIХ - початку ХХ ст.

58.Українська філософія ХIХ-ХХ ст.

59.Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

60.Філософсько-гуманістична думка України в XV-XVIIІ ст.