- •Світогляд: сутність, структура, типи
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного та релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •9.Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія та релігія : характерне співвідношення
- •12.Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення.
- •14Охарактеризуйте роль філософії в культурі.
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї
- •17. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники
- •18. Порівняйте східну і західну парадигми філософування
- •19.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження
- •20 Основні риси і особливості середньов. Філософії
- •21 Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22.Проблеми пізнання і субстанції в філософії хvіі ст
- •23 Що означають «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів,що представляють ці позиції.
- •24 Проблема методу пізнання у філософських поглядах ф. Бекона та р. Декарта.
- •25 Основні риси філософії Просвітництва
- •26 Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності
- •27. В чому полягає зміст коперніканського перевороту Канта у філософії?
- •28 Основні риси філософії Гегеля
- •29 Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30.Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму.
- •31. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хх ст.
- •32.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •33.Сцієнтизм та антизцієнтизм
- •34.Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї.
- •35.Проблема людини в філос. Хх ст.:екзистенціалізм, філос. Антропологія,персоналізм
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні
- •38. Філософські погляди г.С.Сковороди
- •39.Особливості розвитку української філософії другої пол. Хіх-хх ст.
- •40 .Філософські ідеї Києво - Могилянської академії
- •41. Проблема буття та її місце в філософії
- •!!!!!!!!!!!!42. Проблема буття і небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній і східній філософії
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •45. Філософське розуміння простору і часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст та співвідношення
- •47. Діалектика як вчення про розвиток
- •48.Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності у філософії.
- •50 Свідомість: сутність та властивості.
- •51 Свідомість як філософська проблема.
- •52 Свідомість як цілісна система
- •53 Проблема несвідомого. Яка роль невідомого в людському бутті?
- •54 Самосвідомість: її природа і специфіка
- •55 Пізнання та його філософське тлумачення.Види пізнання.
- •56 Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні ссистеми знань.
- •57 Пізнання і теорія істини.
- •58 Наука: її особливості та соціальні функції
- •59 Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку
- •61.Розкрийте суть понять „парадигма“ та „наукова революція“.
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення.
- •64. Практика: сутність, види, та роль
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
- •66. Розкрийте предмет логіки, їх зміст і співвідношення
- •67. Поняття, судження, умовивід як форми законів
- •Сутність людини в історико-філософському конспекті. Есенційний та екстенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •70 Буття людини як буття можливого: творчість,свобода,вибір,відповідальність
- •71. Проблема достотності людського буття. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •72 Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення
- •73 Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства
- •74 Природа -людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії
- •75 Філософське розуміння суспільства.
- •76 Суспільство як цілісна система
- •77 Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78 Історичність буття суспільства.
- •79 Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства
- •83. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз
- •Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури та їх значення для створення нового образу людини і світу.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних, та релігійних цінностей----------немає
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92 . Розкрийте зміст релігії як типу духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності
- •94. Відчуження: способи його осмислення --------- Див пит 71
- •Назвіть і охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •Етика: її предмет, зміст та основні категорії.
- •Етика як практична філософія.
92 . Розкрийте зміст релігії як типу духовності.
Релігія – один з типів світогляду, який прийшов за міфологією.
IV ст. нашої ери. Це час коли в усіх країнах Європи почали встановлюватись феодальні порядки. Все більше людей стає віруючими, не в багатобожжя, а в Ісуса Христа, Царство Християнської віри. Риси: людина – духовна істота, яка крім тіла має душу. Найдосконаліша духовна істота – Бог. В поглядах переважає не матеріальні а духовні тенденції.
Теологія – наука про Бога, або релігійна філософія.
За релігією світ ділиться на: 1. Світ Бога – духовний, потойбічний, існуючий реально і вічно. 2. Світ зелений – гріховний, вториний, миттєвий, з нічого.
93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності
Почуття та емоції, які переживає людина в процесі свого існування в світі, численні і різноманітні за характером, структурою та психологічним механізмом їхнього протікання. Одні з них – голод, холод, страх, осторога – близькі до тваринних, інші вважаються специфічно людськими і детермінуються відповідно суспільними і культурними причинами. Естетичне почуття належить якраз до останніх і є одним з найскладніших видів духовного переживання, найблагороднішим із почуттів людини. Слід, проте, зазначити, що воно не є вродженим, притаманним людині з перших днів життя. Як показують наукові досліди, естетичне почуття зароджується у дитини досить пізно або не зароджується зовсім, якщо дитина за якихось обставин росте поза людським оточенням.
Естетичне почуття, як почуття духовне й ідеальне, з'являється за умов відносної свободи людини від практичних потреб. І це зрозуміло. Адже здібності естетичного сприймання збільшуються у зв'язку із розвитком загальних здібностей і можливостей людини, які, в свою чергу, залежать від загального соціально-економічного та духовного рівня розвитку суспільства і людства в цілому. При цьому естетичне почуття, як багатство людської чуттєвості і духовності, виникає і розвивається під впливом різноманітних форм практичної діяльності, в яких людина стверджує себе не тільки як істота, що потребує певних матеріальних умов для існування, а й як істота, що вільна і здатна творити поза такими потребами. Тобто сфера почуттів формується у людини як сфера не лише практичного, а й духовного зв'язку з навколишнім світом.
Естетична потреба виникає лише при наявності естетичного почуття – цієї підвалини духовного ставлення до світу. Іншими словами: естетичне почуття є тим духовним утворенням, яке визначає ступінь соціалізації індивіда, рівень піднесення його потреб до суто людських. Слід при цьому зауважити, що людина не може задовольнити якусь окрему потребу, не задовольняючись цілком як особистість. Наприклад, у звичайних умовах людина не буде пити з калюжі, навіть якщо її мучить спрага. Треба, щоб вона опинилася в таких обставинах, коли відсутність не умов, а самої питної води поставила її перед вибором: пити з калюжі або вмерти від спраги. А от за звичайних умов (при всій різноманітності їх) естетичне почуття людини, її ціннісна орієнтація обумовлюють форму і характер задоволення поряд з практичними потреб естетичних і є важливою соціальною характеристикою особистості. Відповідна структура культурних та художніх цінностей певної епохи має по відношенню до індивіда нормативний характер. Засвоєні індивідом в процесі соціальної взаємодії і духовного виховання естетичні цінності, що панують у суспільстві, є для нього орієнтиром в його естетичному ставленні до дійсності, слугують еталонами формування особистого духовного світу, внутрішньої структури особи.
Опосередкованість естетичного надбання попереднім, зафіксованим у культурі досвідом людства, є однією з причин спільності естетичного почуття людей. Щоправда, міра такої спільності різна. Характер світосприймання може бути загальним для цілої історичної епохи. Найвиразніше це відчувається в мистецтві. Саме тому романтичне світосприймання легко відрізнити від реалістичного або натуралістичного під час спілкування з відповідними творами мистецтва. Не виключена можливість також знайти схожість естетичного почуття в національно-етнічній спільності людей. Залежить це передусім від соціально-культурного розмаїття людської спільності: чим складніша соціальна, культурна, етнічна, демографічна структура суспільства, тим різноманітнішими є естетичні почуття людей.
Ступінь розвиненості естетичного почуття суттєво впливає на характер і якість суспільної діяльності людини. Найвиразніше це відчувається у потягу до краси, довершеності, гармонії. Саме як сутнісна характеристика особи естетичне почуття накладає відбиток на будь-який прояв діяльності та духовного переживання людини. Воно не тільки забезпечує гармонізацію зовнішнього світу через діяльність, а й збагачує, робить багатоманітними внутрішній світ людини, її духовні устремління.
Безсумнівно, що особливий вплив на розвиток естетичного почуття здійснює мистецтво. Саме художньо-мистецькі надбання розвивають здібність чуттєво сприймати світ по-людськи, тобто у формах культурно розвиненого споглядання. В цьому і полягає спеціальна місія художника та його твору в розвитку всієї цивілізації. Мистецтво розвиває вищі, найбільш рафіновані форми людського споглядання та спеціально культивує здібність інтелектуального уявлення, яка в нижчих формах свого розвитку виникає значно раніше і незалежно від мистецтва, але потім стає тим підґрунтям, на якому виникають особлива, художня творчість, інтуїція, фантазія, творче уявлення. Певною мірою мистецтво є досвідом світосприймання, воно забезпечує збереження не тільки культури почуттів, а й сфери їхнього розвитку і збагачення. З допомогою мистецтва ми розвиваємо і збагачуємо особистий, індивідуальний досвід світосприймання, розширюємо вміння осягти внутрішній світ іншої людини, бачити і відчувати світ чужими очима. А отже, ми розвиваємо в собі здатність співчувати іншому, відчувати чужу радість і біду.