- •Світогляд: сутність, структура, типи
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного та релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •9.Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія та релігія : характерне співвідношення
- •12.Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення.
- •14Охарактеризуйте роль філософії в культурі.
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї
- •17. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники
- •18. Порівняйте східну і західну парадигми філософування
- •19.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження
- •20 Основні риси і особливості середньов. Філософії
- •21 Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22.Проблеми пізнання і субстанції в філософії хvіі ст
- •23 Що означають «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів,що представляють ці позиції.
- •24 Проблема методу пізнання у філософських поглядах ф. Бекона та р. Декарта.
- •25 Основні риси філософії Просвітництва
- •26 Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності
- •27. В чому полягає зміст коперніканського перевороту Канта у філософії?
- •28 Основні риси філософії Гегеля
- •29 Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30.Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму.
- •31. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хх ст.
- •32.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •33.Сцієнтизм та антизцієнтизм
- •34.Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї.
- •35.Проблема людини в філос. Хх ст.:екзистенціалізм, філос. Антропологія,персоналізм
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні
- •38. Філософські погляди г.С.Сковороди
- •39.Особливості розвитку української філософії другої пол. Хіх-хх ст.
- •40 .Філософські ідеї Києво - Могилянської академії
- •41. Проблема буття та її місце в філософії
- •!!!!!!!!!!!!42. Проблема буття і небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній і східній філософії
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •45. Філософське розуміння простору і часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст та співвідношення
- •47. Діалектика як вчення про розвиток
- •48.Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності у філософії.
- •50 Свідомість: сутність та властивості.
- •51 Свідомість як філософська проблема.
- •52 Свідомість як цілісна система
- •53 Проблема несвідомого. Яка роль невідомого в людському бутті?
- •54 Самосвідомість: її природа і специфіка
- •55 Пізнання та його філософське тлумачення.Види пізнання.
- •56 Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні ссистеми знань.
- •57 Пізнання і теорія істини.
- •58 Наука: її особливості та соціальні функції
- •59 Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку
- •61.Розкрийте суть понять „парадигма“ та „наукова революція“.
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення.
- •64. Практика: сутність, види, та роль
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
- •66. Розкрийте предмет логіки, їх зміст і співвідношення
- •67. Поняття, судження, умовивід як форми законів
- •Сутність людини в історико-філософському конспекті. Есенційний та екстенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •70 Буття людини як буття можливого: творчість,свобода,вибір,відповідальність
- •71. Проблема достотності людського буття. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •72 Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення
- •73 Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства
- •74 Природа -людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії
- •75 Філософське розуміння суспільства.
- •76 Суспільство як цілісна система
- •77 Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78 Історичність буття суспільства.
- •79 Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства
- •83. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз
- •Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури та їх значення для створення нового образу людини і світу.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних, та релігійних цінностей----------немає
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92 . Розкрийте зміст релігії як типу духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності
- •94. Відчуження: способи його осмислення --------- Див пит 71
- •Назвіть і охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •Етика: її предмет, зміст та основні категорії.
- •Етика як практична філософія.
18. Порівняйте східну і західну парадигми філософування
Упродовж тисячоліть людської історії Схід і Захід досить конфліктно протистояли один одному, і напруження цього протистояння значною мірою визначало розвиток культури та політичних процесів суспільства. Водночас їх взаємодія і взаємовпливи ніколи надовго не переривалися. Врешті-решт суть проблеми "Схід—Захід" полягає у тому, що людство, будучи єдиним анатомічно та фізіологічно, постає разюче відмінним і несхожим у своїх східних і західних соціокультурних проявах.
Основні відмінності між східними та західними типами філософування:
Західні:
1. Відносна автономність різних сфер суспільного буття.
2. Відданість новаціям, цінування нового, орієнтація на майбутнє.
3. Активізм, прагнення змінювати дійсність.
4. Домінування індивідуального над загальним.
5. Раціональне, аналітичне, логічно-послідовне мислення.
6. Зовнішньому світові відається перевага над внутрішнім світом людини, а сама людина часто розглядається як інструмент, покликаний свідчити про гармонію і досконалість Всесвіту.
7. Серед розділів філософського знання домінують онтологія і гносеологія.
Східні:
1. Наявність єдиного духовного канону життя, якому підпорядковані всі.
2. Відданість традиціям, цінування старого, освяченого віками, орієнтація на минуле.
3. Самозаглиблення, прагнення віддатись природному ходу речей.
4. Домінування цілого над індивідуальним.
5. Образний, притчовий, афористичний стиль мислення.
6. Внутрішньому світові людини віддається перевага над світом зовнішнім. Навіть так: зовнішній світ (світ матеріальних об’єктів) часто рзглядається як несправжній, як ілюзія людської свідомості.
7. Серед розділів філософського знання більший розвиток здобувають етика і соціальна філософія.
19.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження
Основною причиною радикальних змін, що відбулися у світогляді під час переходу від античності до європейського Середньовіччя, було руйнування античного полісу (основної форми державного та громадського життя) як реального ґрунту всієї античної цивілізації, а разом із ним -- руйнування і всього укладу життя. Зневірившись у всьому матеріальному, люди звертали свої погляди та надії до духовного. Тут дуже корисним було відкриття античною філософією автономії людського духу, оскільки воно допомагало людині знайти в самій собі опору задля протистояння життєвим негараздам.
Антична 1)політеїзм (багатобожжя)2)боги є частиною природи або уособленням природних стихій3) вихідні якості богів: сила, могутність4) боги впорядковують та оздоблюють світ5) космос, природа — загальні умови існування богів і людей6) людина спирається у своїх вчинках на знання7) головне життєве завдання людини — здійснення подвигу8) у сприйнятті дійсності акцент падає на зовнішнє внутрішнє проявляє себе лише через зовнішнє9) люди поділяються за етнічними та родовими ознаками10) панування натуралістичного світосприйняття. Середньовіччя 1)монотеїзм (єдинобожжя)2)Бог є духовною сутністю, яка перебуває за межами світу (трансцендентність)3)вихідна якість Бога — любов до людини 4)Бог творить світ із нічого природа не має власної сутності і не може існувати без припливу божественної енергії 5)людина в усьому покладається на віру Бога 6)головне життєве завдання людини — спасіння душі;8) у сприйнятті дійсності акцент падає на внутрішнє; зовнішнє радше заважає правильно розуміти внутрішнє9)всі люди є рівними перед Богом10) панування символічного світосприйняття
Основні світоглядні орієнтири під час переходу від античності до Середньовіччя змінюються на протилежні. Людина Середньовіччя зосереджується на внутрішньому, духовному. Спасіння душі для неї має не лише індивідуальний сенс: рятуючи себе, людина, по-перше, * збільшує світовий потенціал добра та світла, а, по-друге, сприяє поверненню світу до того стану, в якому він перебував до гріхопадіння. Людське життя набуває цільового спрямування, а історія — часового виміру, оскільки все людство напружено очікує другого пришестя Христа. Бог створює світ із нічого, і тому останній весь час І перебуває на межі буття і небуття.