46. Рух і розвиток: зміст та співвідношення

Проблема сутності руху виникає і формується в 19 ст і пов’язана з проблемою розвитку. Тому розвиток виступає як сутність руху.

Розвиток – це процес тривалих, накопичуваних необоротних якісних змін в бутті. Оскільки зміни є необоротними, то вони визначають функціювання системи, якій вони притаманні, як таке, що має певне спрямування. Спрямованість - неодмінна ознака розвитку.

Змістом процесу розвитку є формотворення нового на основі реалізації закладених раніше можливостей.

Ознаки розвитку: структурність, поступальність, спрямованість, циклічність, коло обіг.

Вказані вище суттєві ознаки розвитку були віднайдені й досліджені насамперед у філософії ХІХ-ХХ сторіч (Регель, Маркс, Енгельс, Бергсон, Тейяр де Шарден та інші). Наука ж упродовж тривалого часу сприймала ідею розвитку як деяку загальну світоглядну схему й не мала засобів до застосування її в межах конкретних наукових досліджень. Винятком стала біологія. Еволюційна модель Чарльза Дарвіна (1809-1882) навіть була сприйнята як загальна модель будь-якого розвитку.

47. Діалектика як вчення про розвиток

Діалектика( теорія розвитку ) – світоглядна позиція і відповідний їй метод пізнання і практичної дії, що ґрунтуються на визнанні об’єктивної взаємопов’язаності і внутрішньої суперечності явищ природи, суспільства і духовного життя людей, внаслідок чого їм притаманна здатність до розвитку.

Діалектика є цілісною різноманітністю принципів, законів і категорій: зв’язку і розвитку; єдності і боротьби протилежностей, переходу кількісних змін у якісні, заперечення ; зміст і форма, сутність, явище, одиничне, загальне, причина і наслідок, необхідність, випадковість, можливість, дійсність та ін.

Як світобачення діалектика передбачає розуміння світу як неперервного процесу змін. Це значить, що рухові у явищах та процесах дійсності належить провідне місце; наявність рівноваги, спокою, фіксованого стану постає скоріше явищем тимчасовим та рідкісним на тлі нескінченних рухів та раптових збурень. З позиції діалектики усякий спокій є відносним, а рух - абсолютним.

Теорія діалектики також передбачає й те, що світовий потік рухається впо-роядковано, а із певним ритмом та певними напрямами. Це значить, що рух розуміється в діалектиці як розвиток. Теорія руху як розвиїку зустріла у XX ст. досить рішучий опір з боку сцієнтистів та представників аналітико-прагма-тичних філософських течій. Вони вважають, що визнання розвитку веде до визнання жорстокого, та ще й цільового визначення всього, що відбувається в світі та в суспільстві.

Форми діалектики:

• стихійна, антична діалектика;

• пантеїстична діалектика Відродження;

• німецька ідеалістична діалектика;

• марксиська діалектика

48.Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.

Синергетика – це теорія самоорганізації, яка характеризує перехід від складних систем до простих, від закритих, до відкритих, від лінійності до не лінійності, від стабільності до нестабільності. Процес самоорганізації є всезагальним через поєднання порядку і хаосу. В рамках синергетики світ розглядається:

1) як складно і системно організована;

2) як такий, що знаходиться в процесі становлення;

3) в ньому збільшується структурність і зростає багатоманітність;

4) в ньому поєднується детермінізм та індетермінізм.

В рамках синергетики враховується роль людської діяльності в процесі становлення світу.Філософія спрямована на форми цілісності концепцій синергетики на кожному етапі розв. Люд буття, тому в ній поєднується різні світогл підходи, наук. та поза наукові знання, що дозволяє знати опозицію, людина - природа - Бог. Буття це найперша визначеність всього існуючого. Тому у смисловому віднош. Буття передує всьому, тобто буття люд буття буттєвих форм.

1)буття як філ категорія не зводиться до наявного, спостережуваного форми буття2)Буття не обмеж пізнаними фрагментами реальності 3) розрізняють поняття буття і суще, яке виражає смислову пов’язаність буття і небуття. Тому суще як онтологічна категорія – це 1)с-ть різноманітних проявів, буття конкретизація форми буттяя2)суще як онтологічний абсолют або як самодостатня умова буття