- •Світогляд: сутність, структура, типи
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного та релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •9.Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія та релігія : характерне співвідношення
- •12.Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення.
- •14Охарактеризуйте роль філософії в культурі.
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї
- •17. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники
- •18. Порівняйте східну і західну парадигми філософування
- •19.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження
- •20 Основні риси і особливості середньов. Філософії
- •21 Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22.Проблеми пізнання і субстанції в філософії хvіі ст
- •23 Що означають «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів,що представляють ці позиції.
- •24 Проблема методу пізнання у філософських поглядах ф. Бекона та р. Декарта.
- •25 Основні риси філософії Просвітництва
- •26 Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності
- •27. В чому полягає зміст коперніканського перевороту Канта у філософії?
- •28 Основні риси філософії Гегеля
- •29 Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30.Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму.
- •31. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хх ст.
- •32.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •33.Сцієнтизм та антизцієнтизм
- •34.Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї.
- •35.Проблема людини в філос. Хх ст.:екзистенціалізм, філос. Антропологія,персоналізм
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні
- •38. Філософські погляди г.С.Сковороди
- •39.Особливості розвитку української філософії другої пол. Хіх-хх ст.
- •40 .Філософські ідеї Києво - Могилянської академії
- •41. Проблема буття та її місце в філософії
- •!!!!!!!!!!!!42. Проблема буття і небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній і східній філософії
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •45. Філософське розуміння простору і часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст та співвідношення
- •47. Діалектика як вчення про розвиток
- •48.Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності у філософії.
- •50 Свідомість: сутність та властивості.
- •51 Свідомість як філософська проблема.
- •52 Свідомість як цілісна система
- •53 Проблема несвідомого. Яка роль невідомого в людському бутті?
- •54 Самосвідомість: її природа і специфіка
- •55 Пізнання та його філософське тлумачення.Види пізнання.
- •56 Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні ссистеми знань.
- •57 Пізнання і теорія істини.
- •58 Наука: її особливості та соціальні функції
- •59 Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку
- •61.Розкрийте суть понять „парадигма“ та „наукова революція“.
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення.
- •64. Практика: сутність, види, та роль
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
- •66. Розкрийте предмет логіки, їх зміст і співвідношення
- •67. Поняття, судження, умовивід як форми законів
- •Сутність людини в історико-філософському конспекті. Есенційний та екстенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •70 Буття людини як буття можливого: творчість,свобода,вибір,відповідальність
- •71. Проблема достотності людського буття. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •72 Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення
- •73 Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства
- •74 Природа -людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії
- •75 Філософське розуміння суспільства.
- •76 Суспільство як цілісна система
- •77 Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78 Історичність буття суспільства.
- •79 Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства
- •83. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз
- •Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури та їх значення для створення нового образу людини і світу.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних, та релігійних цінностей----------немає
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92 . Розкрийте зміст релігії як типу духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності
- •94. Відчуження: способи його осмислення --------- Див пит 71
- •Назвіть і охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •Етика: її предмет, зміст та основні категорії.
- •Етика як практична філософія.
23 Що означають «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів,що представляють ці позиції.
Деїзм – реліг.-філос. вчення, що визн. Бога першопричиною світу, але заперечує його втручання в явища природи та в хід сусп. подій. Отримав поширення в епоху Просвітництва, зіграв важливу роль у розвитку свободи мислення у 17-18ст.
Теїзм – реліг. світогляд, в осн. якого лежить розум. Бога як особи, що створила світ і втручається в його події. Теїзм - це визнання Бога як першооснови всього існуючого.
Визнання потойбічного Бога відрізняє теїзм від патеїзма, визнання неперервності активності бога – від деїзма. Термін введений у 18 ст.
Пантеїзм – філ.-реліг. вчення, за яким Бог є безособовим началом, розмитим по всій природі, тотожним з нею або з її субстанцією. В пантеїзм і природа оголошується не просто творінням Бога, а й місцем перебування Бога, злиття його з природою, від чого сама природа обожнюється. Сам же Бог ніби "приземлюється", перестає бути надприродним як є у теїзмі. Пантеїзм виражав компроміс між Богом (творцем світу) і людиною. Пантеїзм змінив не тільки світогляди, а й змінив світові засади людини.
Пантеїстичні тенденції проявляються в єретичній містиці Середньовіччя, хар-не для ф Відродження, та ф Спінози, що ототожнював поняття Бог та природа. П. неодноразово виступав як форма переходу від теїзму до матеріалізму. Для Гёте та класичного німецького ідеалізму він був зброєю для боротьби з ортодоксальним теїзмом і механіцизмом франц матеріалізму.
24 Проблема методу пізнання у філософських поглядах ф. Бекона та р. Декарта.
Започатковує вивчення методів осягнення природи англійський філософ Ф.Бекон (1561-1626 pp.). Основний твір Бекона: «Новий органом». Головну увагу Бекон приділяє проблематиці науки, знання і пізнання. У світі науки він вбачав основний засіб розв'язання соціальних проблем і суперечностей сучасного йому суспільства. На думку Бекона, узгодженість між наукою і владою має плідно впливати на соціальний розвиток. Наука необхідна для того, щоб від неї користь і успіх мало саме життя. Цьому покликанню науки підпорядковані її напрями і робочі методи.
Вважаючи, що науковий прогрес не встигає задовольняти потреби практики (хоч у той час відбувався швидкий розвиток природничонаукового пізнання), Бекон обґрунтував необхідність
вивчення законів природи новим способом, за допомогою нового понятійного апарату, який адекватно відбиває реальність. «Новий Органон» — перша спроба у філософії Нового часу реалізувати загальний методологічний підхід до одержання наукових знань, що мають практичне застосування. В цьому творі Бекон подає «нову логіку», розглядаючи її як головний шлях до одержання нових знань і побудови нової науки, як засіб, що забезпечує істинність пізнання.
Основним робочим методом логіки він вважає індукцію. Оскільки Бекон орієнтується на пізнання дійсного, реально існуючого світу, як основне знаряддя пізнання у нього виступають почуття, досвід експеримент і те, що з них випливає. Його основна теза: "Немає нічого в розумі, що перед цим не пройшло б через відчуття". На основі узагальнення чуттєвих даних ми дістаємо достовірне знання. Але досвід дає нам істинне знання тільки тоді, коли свідомість буде звільнена від помилкових суджень («ідолів», «привидів»). Таких ідолів Бекон виділяє чотири групи: «ідоли роду», «ідоли печери», «ідоли ринку», «ідоли театру». «Ідоли роду» — це помилки, властиві всьому роду людському. Вони зумовлені спільною для всіх людей природою, недосконалістю самого людського розуму. «Ідоли печери» — це спотворення, джерелом яких є індивідуальні особливості розуму індивідів. «Ідоли ринку» — це перешкоди, які виникають внаслідок спілкування між людьми за допомогою слів. Це процес нав'язування індивідам тих чи інших помилкових, але таких, що вже стали звичними, уявлень. «Ідоли театру» — помилки, породжені сліпою вірою людей в авторитети, старовинні традиції, хибні думки.
Усвідомлення природи цих ідеалів допоможе подолати перешкоди на шляху пізнання.
Р.Декарт (1596-1650 pp.) —~ французький філософ, математик, основоположник аналітичної геометрії, представник класичного раціоналізму.
Основні твори Декарта: «Роздуми про метод», «Начала філософії».
Філософія Декарта являє собою новий цілісний і раціонально обґрунтований образ світу, що відповідав актуальному стану природознавства. Першу і вихідну визначеність будь-якої філософії Декарт вбачав у визначеності свідомості, мислення. Філософствування як мислення має починатися із самого себе. Вимогу такою початку він виражає аксіомою: «У всьому належить сумніватися». Пошук істини передбачає сумнів. Ми можемо сумніватися в будь-чому, але ми не можемо не вірити, що висновок «Я мислю, отже існую» — істинний і що він тому є першим і найвірнішим із усіх висновків. Таким чином, «мисляче Я» Декарта є самодостатнім і не потребує для свого існування нічого, окрім самого себе.
Мислення та його закономірності — це єдине, що не викликає сумніву, воно є очевидним. Декарт говорив про «вроджені ідеї», про інтелектуальну інтуїцію, про самоочевидні положення, спираючись на які, розум може давати істинні знання, не звертаючись до чуттєвого досвіду. Тільки такі самоочевидні положення можуть бути покладені в основу науки. Із цих загальних положень, які грунтуються на логічних і математичних закономірностях, можна вивести знання про окремі одиничні явища і предмети.
Істинного знання, за Декартом, люди досягають лише за допомогою розуму. Але не досить мати добрий розум, головне — вміти його застосовувати, використовувати істинний спосіб його застосування. Таким методом Декарт вважає раціональну дедукцію і пропонує набір правил, яких слід дотримуватися в процесі побудови суджень при пізнанні істини:
Включати в свої міркування тільки те, що розум бачить ясно і чітко і що не викликає ніяких сумнівів щодо істинності.
Ділити кожну складну проблему на більш прості частини для подальшого їх пізнання.
3. Послідовно переходити в пізнанні від простого, відомого і доведеного до складного, невідомого і недослідженого.
4. Не робити ніяких пропусків у логічних ланках досліджень.
І не треба ставити межу перед людським розумом: немає нічого настільки далекого, чого не можна було б досягнути, і нічого настільки таємничого, чого не можна було б відкрити.
Якщо Бекон наголошував на ролі індукції в процесі пізнання, то Декарт основну увагу звертав на роль дедуктивного методу — строгого виведення окремих наслідків із загальних положень , Декарт вірив у всемогутність математики і логіки вважав, що з їхньою допомогою можна відкрити будь-які таємниці природи, тому що вони ґрунтуються на інтуїції і дедуктивних структурах розуму.