- •Світогляд: сутність, структура, типи
- •3. Розкрийте структуру філософії як системи знань
- •Багатоманітність форм і способів буття філософії
- •5. Розкрийте сутність міфологічного та релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду
- •6. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду
- •7. Розкрийте зміст і сутність філософської культури
- •8. Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •9.Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання
- •Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.
- •10. Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності
- •11. Філософія та релігія : характерне співвідношення
- •12.Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва
- •13. Філософія і наука: характер співвідношення.
- •14Охарактеризуйте роль філософії в культурі.
- •15. Розкрийте сутність філософської проблематики
- •16. Існує точка зору, що філософія це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї
- •17. Антична філософія: основні риси, проблематика та представники
- •18. Порівняйте східну і західну парадигми філософування
- •19.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження
- •20 Основні риси і особливості середньов. Філософії
- •21 Основні риси і проблематика філософії Відродження.
- •22.Проблеми пізнання і субстанції в філософії хvіі ст
- •23 Що означають «теїзм», «деїзм», «пантеїзм» і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів,що представляють ці позиції.
- •24 Проблема методу пізнання у філософських поглядах ф. Бекона та р. Декарта.
- •25 Основні риси філософії Просвітництва
- •26 Німецька класична філософія як втілення класичного типу раціональності
- •27. В чому полягає зміст коперніканського перевороту Канта у філософії?
- •28 Основні риси філософії Гегеля
- •29 Зміст і сутність антропологічного матеріалізму л. Фейєрбаха.
- •30.Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму
- •30. Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму.
- •31. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хх ст.
- •32.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •33.Сцієнтизм та антизцієнтизм
- •34.Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї.
- •35.Проблема людини в філос. Хх ст.:екзистенціалізм, філос. Антропологія,персоналізм
- •36. Світова та українська філософія: особливості взаємозв’язків
- •37. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні
- •38. Філософські погляди г.С.Сковороди
- •39.Особливості розвитку української філософії другої пол. Хіх-хх ст.
- •40 .Філософські ідеї Києво - Могилянської академії
- •41. Проблема буття та її місце в філософії
- •!!!!!!!!!!!!42. Проблема буття і небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній і східній філософії
- •43. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
- •44. Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •45. Філософське розуміння простору і часу.
- •46. Рух і розвиток: зміст та співвідношення
- •47. Діалектика як вчення про розвиток
- •48.Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •49. Проблема духовності у філософії.
- •50 Свідомість: сутність та властивості.
- •51 Свідомість як філософська проблема.
- •52 Свідомість як цілісна система
- •53 Проблема несвідомого. Яка роль невідомого в людському бутті?
- •54 Самосвідомість: її природа і специфіка
- •55 Пізнання та його філософське тлумачення.Види пізнання.
- •56 Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні ссистеми знань.
- •57 Пізнання і теорія істини.
- •58 Наука: її особливості та соціальні функції
- •59 Наукове пізнання: специфіка, форми та методи.
- •60. Наука та основні закономірності її розвитку
- •61.Розкрийте суть понять „парадигма“ та „наукова революція“.
- •62. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •63. Технократизм та технократичне мислення.
- •64. Практика: сутність, види, та роль
- •65. Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення
- •66. Розкрийте предмет логіки, їх зміст і співвідношення
- •67. Поняття, судження, умовивід як форми законів
- •Сутність людини в історико-філософському конспекті. Есенційний та екстенційний підходи до тлумачення сутності людини.
- •69. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •70 Буття людини як буття можливого: творчість,свобода,вибір,відповідальність
- •71. Проблема достотності людського буття. Відчуження: способи його осмислення та подолання.
- •72 Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення
- •73 Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства
- •74 Природа -людина-суспільство: філософські аспекти взаємодії
- •75 Філософське розуміння суспільства.
- •76 Суспільство як цілісна система
- •77 Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •78 Історичність буття суспільства.
- •79 Проблема прогресу та сенсу історії.
- •80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •81. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •82. Логіка розвитку технічного прогресу в світлі проблеми виживання людства
- •83. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства. Феномен глобалізації
- •84. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі
- •86. Проблема свободи: філософський аналіз
- •Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури та їх значення для створення нового образу людини і світу.
- •88. Філософське тлумачення техніки.
- •89. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення.
- •90. В чому полягає специфіка етичних, естетичних, та релігійних цінностей----------немає
- •91. Розкрийте взаємозв’язок моральних і релігійних цінностей.
- •92 . Розкрийте зміст релігії як типу духовності.
- •93. Розкрийте сутність естетики як типу духовності
- •94. Відчуження: способи його осмислення --------- Див пит 71
- •Назвіть і охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •Етика: її предмет, зміст та основні категорії.
- •Етика як практична філософія.
31. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хх ст.
Фiлософiя кiнця ХIХ — початку ХХ ст. в основному відiйшла вiд принципiв класичної філософії.Класична фiлосософія виходила iз головного принципу рацiоналiзму — з визнання розуму основою пiзнання та поведiнки людини, яка за своїми внутрiшнiми нахилами та здiбностями є розумною iстотою i усвiдомлює власнi можливостi, органiзовує своє життя на рацiональних засадах. Бiльшостi представникiв класичної фiлософiї властивi пiзнавальний оптимiзм, впевненiсть у тому, що рацiональне пiзнання є тiєю силою, яка згодом дасть змогу вирiшити всi проблеми, якi стоять перед людством.У першi десятирiччя ХIХ ст. дiалектичному вченню Гегеля намагаеться протиставити свое iррацiоналiстичне вчення про свiтову волю Артур Шопенгауер (1788—1860). За Шопенгауером, сутнiсть особи становить незалежна вiд розуму воля — слiпе хотiння, невіддiльне вiд тiлесного iснування людини, котра є проявом космiчної свiтової волi, основою та iстинним змiстом усього сущого. Фiлософія Шопенгауера була одним iз основних джерел “фiлософії життя” в якій найяскравіше виявилась ірраціоналістична абсолютизація.Прендставники: Ніцше, Дільтей, Бергсон... Пiсля виникнення фiлософського вчення марксизму, подал ьшого розвитку К.Марксом та Ф.Енгельсом загальної рацiоналiстичної орiєнтацiї класичної фiлософiї, її впевненостi в силi науки, прогресi, фiлософська думка прямує двома протилежними шляхами.
32.Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
Позитивізм — філософський напрям, який єдиним джерелом істинного знання проголошує емпіричний досвід, заперечуючи пізнавальну цінність філософських знань, теоретичного мислення.Виникає як формування позитивного знання. Що ставиться на місце філософії і опирається на розвиток природничо-наукового знання і дослідження мови і науки. В ньому виділяють «первинній позитивізм» і «другий позитивізм»
Основні ідеї та настанови позитивізму можна звести до таких тверджень:
1. Справжня наука не виходить за сферу фактів, за межі чуттєвого даного.
2. Наука, яка вивчає факти, є всемогутньою. Не існує меж науковому пізнанню.
3. Суспільство також підлягає науковому пізнанню. Наукою про суспільство є соціологія.
4. Розвиток науки і техніки, а також соціології є запорукою суспільного прогресу.
Неопозитивізм — один із основних напрямів філософії XX ст., який зводить філософію до аналізу мови науки і намагається вилучити з науки поняття («метафізичні залишки»), які, на його думку, не грунтуються на фактах; напрямок позитивізму, що спирався на позитивне знання у вирішенні проблем науки, знання і мови.Основні принципи:
Світ розглядається як сукупність одиничних фактів.
Факт виступає як певний образ предметі.
Знання – це сукупність неподільних простих висловлювань.
Структуралізм – виникає як напрям і метод гуманістичних наук, завданням якого є осмислення культури через структурну систему методології. Позитивні риси:
Спроба розробки методу гуманітарних наук.
Дослідження взаємозв’язку несвідомого і свідомого в культурі
Розробка проблем ментальності людської свідомості.
Дослідження мови, ритуалу, міфу.
У ряді філософських концепцій в нових умовах став поворот від раціональних установок , від властивого практично всієї філософії нового часу культу розуму до ірраціоналізму, до нераціональним елементам людської психіки - до волі і інстинктам, інтуїції, емоціям, підсвідомості і т. д. Цей поворот намітився ще в XIX столітті в філософських поглядах А. Шопенгауера (1788-186О) та Ф. Ніцше (1844-19ОО), що виступили з позицій крайнього волюнтаризму, у поглядах С. К'єркегора, яка поклала перші камені у фундамент екзистенціальної філософії.
Екзистенціалізм — суб'єктивістське вчення, в якому вихідні значення сущого (що таке річ, просторовість, часовість, інша людина та ін.) виводяться з існування (екзистенції) людини. Поняття «екзистенція» сформульоване Кіркегором і означає неповторність людського буття, що не може бути вичерпно пізнаним.Основні ідеї екзистенціалізму:1.Світ одвічно абсурдний і людина замкнуті в цей світ проти своєї волі. Прагнення людини подолати цей абсурд і внести логіку в своє буття – марна праця.2.Існування людини – єдина достовірна реальність, відправна точка людського буття, тому існування людини передує її сутності.3.Людина відчужена від світу тому відчуження виступає екзистенцій ним станом людини, яке можна прагнути подолати, але повністю змінити не можна.4Свобода виступає як універсальна характеристика і життєва цінність людського буття. Свобода для людини трагічна 5.Розгляд проблеми життя і смерті через проблему граничної ситуації.
Ірраціоналізм знайшов свій вияв в філософських поглядах З. Фрейда (1856-1939), що отримали назву психоаналізу. Важливим досягненням було відкриття психоаналізу та спеціальне вивчення несвідомого, роль і місце якого у психіці людини дуже значні. Ірраціоналізм у сучасному світі нерідко набуває і вигляд як крайніх ірраціоналістіческіх, так і відверто містичних ідей і концепцій
Критичний раціоналізм по суті заперечує світоглядну ф-цію ф-ї, бо відкидає об’єктивну істину, визначаючи плюралізм істини, тобто суб’єктивний характер знання.
Філософська антропологія – об’єднувала представників різних галузей знань через ідею створення синтетичної концепції людини. Суть: визначити основні сфери власне людського буття і завдяки цьому пояснити природу і творчі можливості людини, а також світ і місце людини в ньому. Основними характеристиками людини є: духовність, свобода, моральність, здатність до комунікації. Основна думка: специфіка людського буття полягає в тому, що воно виступає як відкрите і незавершене, а людина постійно переступає межі наявного, тому вона відкрита світові, а світ – людині.
Серед головних напрямів філософії ХХ ст..важливе місце займає неотомізм, представники неотомізму - Жан Маріт, Етьєн Жільсон, Ван Стеенберген та ін - вбачають головну мету у філософському обгрунтуванні християнського віровчення. Інакше кажучи, у главу кута чесно і відкрито зводиться принцип: "Філософія - служниця богослів'я".Не можна обійти увагою такого найважливішого явища сучасності, як наука. . Одна з позицій зводиться до культу науки і техніки, до відродження колишньої культу розуму. Концепції подібного роду отримали назву сцієнтистськогоА між тим вплив прогресу науки і техніки на общественную жізнь дійсно суперечливо. неспроможності ілюзій сцієнтизму викликає посилення антісціентістскіх настроїв.