80. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.

Історія виступає як конкретний вияв історичності людського буття та його усвідомлення. З одного боку, історія – це багатоманітність подій минулого, яка відтворюється в історичній свідомості і як теоретичне осмислення минулого.

Основні підходи до розуміння сутності історії:

- Історія – це сукупність подій та фактів, що відбулися в минулому;

- Історія – це проекція сучасності на минуле;

- Історія – це визначення сучасного стану речей попередніми процесами людської життєдіяльності;

- в історії кожна подія є автономною і самодостатньою, тобто вона постає явищем онтології, а не результатом еволюційних змін.

Однією з складних проблем соціальної філософії є проблема поділу історії на певні етапи, які мають свою закономірність і виявляють свою специфіку.

Суспільно-економічна формація — конкретно історичний тип суспільства, взятий у його цілісності, що розвивається у відповідності з притаманними йому об’єктивними економічними законами. Історії відомі п'ять суспільно-економічних формацій, що становлять ступені історичного прогресу: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична. Перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої здійснюється шляхом соціальної революції, яка розв'язує антагоністичні суперечності між новими продуктивними силами і застарілими виробничими відносинами, а також між базисом і надбудовою.

Формаційний редукціонізм – зведення всього багатства історії до 5 основних формації; модифікована форма суспільно-економічної формації.

Цивілізаційний підхід до поділу історії(20 ст.) – заміна поняття «формація» поняттями «цивілізація, культура, стадії економічного розвитку». Представники (Шпенглер «Занепад Європи»)цього напряму розглядали історію як існування множинності унікальних історичних типів та цивілізацій, що сформовані на неповторності матеріальних і духовних засадах. Стверджували рівноправність цих типів. Важливим джерелом їх розвитку є духовна складова (теорія Вебера).

На сучасному етапі відбуваються поєднання формаційного та цивілізаційного підходів, що виражає багатоманітність історії в просторі і часі, яка носить системно-цикцічний нелінійний характер.

Проблема спрямованості історії – куди іде людська історія? яка її мета? прогрес? В історичному розгляді цієї проблеми можна виділити такі варіанти:

- теорія коловороту – повернення до того, що вже було;

- лінійний варіант – прямування історії у нескінченність;

- історія як цілеспрямований процес, що прямує до свого завершення;

- історія як процес, що прогресує;

- історія як циклічний процес.

81. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.

В процесі розв’язання спектру питань, пов’язаних з сучасною екологічною кризою, окреслилося коло пробем, осмислення яких вийшло за межі екології як конкретної природничої науки і може бути визначено як філософія екології. Проблема екологічної кризи не вичерпується етичним аспектом, а є більш широкою – філософсько-світоглядною.

Якщо засади нового світогляду мають виходити з самоцінності живого, то вони мають відноситися і до людини. Очевидно, що людина , як будь-яка жива істота намагається розвиватися у відповідності зі своєю природою. Але в умовах технологізації людської життєдіяльності вона повинна відмовитись від більшості своїх дійсних бажань, інтересів, волі і сприймати світ і діяти у відповідності із стандартами техногенного суспільства. За таких умов внутрішні особистісні потреби не знаходять реалізації і замінюються іншими типами стосунків, неадекватними природі і орієнтаціям духовного світу людини.

Зрозуміло, що екологоорієнтований світогляд вимагає подолати таке ставлення людини як до природи взагалі, так і до себе самої. Перспективною в цьому аспекті може бути орієнтація на принцип коеволюції природи і людини. Це не означає відмови від впливу на довкілля. Оптимальне управління сучасною екологічною ситуацією на засадах екологічного світогляду передбачає регулюючі впливи людини на природу на науково-теоретичному, політико-практичному і технологічному рівнях

Багатоманітність ракурсів і підходів осмислення сучасної екологічної ситуації, які виходять за межі власно науки, потреба узгодити метанаукові, етичні і світоглядні аспекти екологічної проблематики обумовлюють потребу створення загальної філософії екології. Особливий статус філософії екології – метаекології, пов'язаний з інтегральним характером проблем, трансдисциплінарними тенденціями, поєднанням разноманітних стилей, методів та інтерпретацій робить її “постмодерністським” науковим напрямком, де долаються недоліки класичної науки.

Пріоритет в міркуваннях щодо практичного спрямування філософії екології віддається Х.Йонасу, який включає в спектр її проблем не лише етичні, а й політико-філософські. Необхідність практичної орієнтованості філософії екології підкреслюється в сучасних дослідженнях.

Створення практично орієнтованої філософії екологічної кризи не є “останнім завданням” філософії по відношенню до екології, взагалі до сучасної науки в ракурсі глобальної екологічної кризи. Якщо, слідом за В.Хьослє погодитися з подібністю екології як науки про дім і “ідеальної домівки людства” – сукупності буття як предметом філософії, зрозуміло, що загроза руйнування нашого планетарного дому призведе і до руйнування дому ідеального. Таким чином, значущість створення філософії сучасної екології виявляється не лише в теоретико-філософському, а й практико-соціальному смислі.Філософія екології залишається “відкритою системою”, елементи якої потребують означення і осмислення. За межами обговореного залишаються такі важливі для існування природи і людини питання, як можливість еволюції штучного біологічного світу, як необхідність нового осмислення розвитку генної інженерії, зокрема – генної терапії і дуже багато інших. Іх дослідження прояснить ставлення сучасної людини до свого майбутнього – як до реальності чи як до утопії.