24.Функції та будова сечової системи.Нефрон.

Нирки - органи бобовидной форми, розміром з кулак людини, розташовані в заочеревинному просторі донизу від грудної клітини, поблизу поперекового відділу хребта. Нирки оточені перінефральним жиром; догори і кілька спереду від нирок розташовуються наднирники. Кровотік у нирках здійснюється через ниркові артерії (гілки черевної аорти) і становить 1,25 л / хв (25% від серцевого кровотоку). Це є важливим аспектом у зв'язку з тим, що основною роллю нирок є фільтрація з крові непотрібних речовин. Ниркові балії тривають донизу сечоводами, що спускаються до сечового міхура. Нирка виконує багато функцій - концентрація сечі, підтримання електролітного і кислотно-основного гомеостазу. Нирка виділяє і повторно поглинає ( реабсорбируют) електроліти ( натрій, калій, кальцій і т.д.) під контролем гормонів місцевого та системної дії ( ренін-ангіотензинової системи). Нирки відповідають за регуляцію pH крові, виділяючи пов'язані кислоти і іони амонію. Крім цього, через нирки виділяєтьсясечовина - продукт метаболізму білків. У результаті фільтрації, реабсорбції і секреції нирки утворюють сечу - гиперосмолярная розчин, що накопичується в сечовому міхурі. сечовий міхур являє собою порожнистий м'язовий орган, розташований забрюшинно в малому тазі. Сечовий міхур служить для накопичення сечі. Місткість сечового міхура в середньому 500-700 мл і зазнаватиме великих індивідуальних коливань [2]. Розміри сечового міхура змінюються в залежності від його розтягування вмістом. При відсутності захворювань, сечовий міхур може спокійно утримувати 300 мл сечі протягом 2-5 годин. Епітелій сечового міхура називається "перехідним епітелієм". Зазвичай вміст сечового міхура стерильно. Кінцевою частиною видільної системи є уретра (сечівник). Сечівник відрізняється у чоловіків і жінок - у чоловіків він довгий і вузький (довжиною 22-24 см, шириною до 8 мм), а у жінок - короткий і широкий. Нефрон є структурною і функціональною одиницею нирки. Кожен нефрон складається з ниркового тільця, утвореного клубочком кровоносних капілярів, який оточує бокалоподібна капсула - капсула нефрону, або капсула Шумлянського, і звивисті канальці.

25.Статева система.

Жіночу статеву систему поділяють на 2 групи органів: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх статевих органів відносять: малі та великі статеві губи з розташованими на них залозами, клітор і вхід у піхву; до внутрішніх — піхва, матка, маткові труби, яєчники. Піхва відкривається назовні через вульву, яка включає великі і малі статеві губи, клітор і уретру; під час статевого акту ця область зволожується виділеннями з бартолінових залоз.

Репродуктивна система жінки складається з органів, розташованих переважно всередині тіла у тазовій області. Вона складається з трьох основних частин: піхви, в яку потрапляє сперма, матка, у якій розвивається зародок і яєчники, в яких відбувається дозрівання яйцеклітини. Жіночі груди теж відносяться до репродуктивної системи і відіграють важливу роль у постнатальному розвитку дитини (див.вигодовування груддю). Яєчники (статеві залози) (ovarium) — це невеликі залози завдовжки 3-4 см., масою 6-7 гр. Вони містять овоцити першого порядку, котрі оточені шаром фолікулярних клітин. Така струк­тура називається фолікулом. З овоцитів першого порядку утво­рюються жіночі статеві клітини — яйцеклітини. У міру дозрі­вання яйцеклітини, фолікул наближається до поверхні яєчника, у порожнині його нагромаджується рідина, внаслідок чого фолі­кул розривається і яйцеклітина потрапляє в яйцепровід (oviductus) і потім у матку (uterus). Матка є порожнистим гладком'язевим органом, що складається зі дна, тіла і шийки. Тіло складає велику частину матки і, звужуючись униз, переходить у шийку. Шийка матки вдається у верхню частину піхви. При вагі­тності матка збільшується і змінює свою форму. Піхва (vagina) — м'язова трубка, що своїм верхнім кінцем охоплює шийку матки, а нижнім відкривається в статеву щілину.

Чоловіча репродуктивна система — система органів, розташованих зовні тіла близько таза, які беруть участь у процесі репродукції. Первинна функція чоловічої репродуктивної системи полягає у виробленні чоловічих статевих гамет (сперматозоїдів) для запліднення яйцеклітини. Чоловічі статеві органи включають яєчка і їх протоками, статевий член, а також допоміжний орган — передміхурову залозу. Яєчка (тестикули) — парні залози, які підвішені в мошонці на насіннєвому канатику. Вага кожного яєчка — 10-15 г. Мають овальну форму, складаються з насінних канальців. Прямим призначенням яєчок є вироблення сперми — рідини, що містить чоловічі статеві клітини — сперматозоїди. Крім цього, яєчка відповідають за секрецію чоловічих статевих гормонів — андрогенів. Внутрішні статеві органи виконують ендокринні функції. В канальцях сім'яників крім сперматогенного епітелію знаходяться так звані підтримуючі й інтерстиціальні клітини, одна з функцій яких — утворення чоловічого статевого гормону — тестостерону. Передміхурова залоза секретує гормони, регулюючі обмін речовин у клітинах — простагландини.

Функція статевої системи- репродуктивна(розмноження).