20.Ендокринні залози:гіпофіз,щитоподібна,прищитоподібна,надниркова.

Гіпо́фіз —розміщене на дні черпа головного мозку в гіпофізарній ямці турецького сідла клиновидної кістки. Гіпофіз відноситься до центральних органів ендокринної системи і до проміжного мозку. Гіпофіз відповідає за виробництво наступних гормонів: гормон росту, лактогенний гормон, тиреотропний гормон, адренокортикотропний гормон та гонадотропний гормон.

Передня частина гіпофіза здатна посилювати чи послаблювати синтез гормонів, які діють на інші залози. Середня частка виробляє один-єдиний гормон-меланостимулюючий, який сприяє синтезу меланіну і зумовлює забарвлення шкіри.

Гіпофіз складається з двох долею передньої аденогіпофіз, де відбувається продукція шести власних гормонів гіпофіза (соматотропін, тиротропін, фоллітропін, лютропін, пролактін і адренокортикотропний гормон), і задньою, де накопичуються два гормони, що синтезуються гіпоталамусом окситоцин і вазопресин. 

Щитоподібна залоза — непарний орган, що складається з двох долей, перешийка та рудиментарної пірамідальної долі. Розташований на передній поверхні шиї, попереду трахеї, і є периферійним гіпофіз-залежним органом ендокринної системи, який регулює основний обміні забезпечує кальцієвий гомеостаз крові. ЩЗ зовні покрита сполучнотканинною капсулою, від якої всередину органа відходять перегородки, що ділять її на часточки. Строму часточок складає пухка волокниста сполучна тканина, в якій міститься густа сітка гемокапілярів синусоїдного типу. Структурно-функціональна одиниця щитоподібної залози - фолікул, порожнина якого заповнена щільною та в’язкою, жовтуватого кольору, масою - колоїдом, основним компонетом якого є тиреоглобулін. У колоїді є також мукополісахариди і нуклепротеїди - протеолітичні ферменти, які належать до катепсинів, та інші речовини. Виробляється колоїд епітеліальними клітинами фолікулів і безперервно надходить у їх порожнину, де накопичується. Кількість колоїду і його консистенція залежать від фази секреторної діяльності і можуть бути різними в різних фолікулах. Паренхіму часточок складають ендокринні клітини (тиреоцити) двох типів:

• фолікулярні - утворюють фолікули

• інтерфолікулярні - утворюють невеликі острівці епітелію, що лежать між фолікулами. Ці клітини є малодиференційованими і служать джерелом утворення нових фолікулів ЩЗ

Фолікул є основною структурно-функціональною одиницею ЩЗ, має округлу форму, стінка якого утворена наступними типамі клітин:

• А-клітини - основний тип клітин. В-клітини - малодиференційовані (камбіальні) клітини - попередники А-клітин;

• С-клітини - лежать поодиноко між базальною мембраною та базальним полюсом тиреоцитів (парафолікулярне розташування), чи між тироцитами (інтрафолікулярне розташування) та складають приблизно 10% всіх клітин. Це клітини неправильної округлої чи полігональної форми, цитоплазма яких містить добре розвинуті гранулярну ендоплазматичну сітку та комплекс Гольджі, велику кількість секреторних гранул. С-клітини продукують гормон кальцитонін, що приймає участь в регуляції кальцієвого обміну.

Прищитоподібні залози - невеликі тільця, овальної форми. Всього їх є 4 (парні органи): 2 верхні (glandula parathyroidea superior) і 2 нижні (glandula parathyroidea inferior). Вони розташовані на задній поверхні бічних часток щитоподібної залози назовні від капсули, в ділянці гілок нижніх щитоподібних артерій. Гормон прищитоподібних залоз - паратгормон.Регулює кільсть кальцію та фосфору в організмі. Залози є паранхімозними органами з власними волокнистими капсулами, від яких всередину відходять сполучнотканинні перегородки. Паренхіма прищитоподібних залоз продукує паратгормон, який регулює фосфокальцієвий обмін в організмі людини. Розвиваються прищитоподібні залози з епітелію. Прищитоподібна залоза виділяє паратгормон, який регулює фосфорно–кальцієвий обмін. Вона розвивається із епітелію третього та четвертого жаберних кишень. Верхні та нижні прищитоподібні залози в еволюції хордових з'явилися лише в нижчих наземних хребетних. У людини вони найчастіше мають вигляд чотирьох маленьких тілець. Прищитоподібні та щитоподібна залози вкриті спільною волокнистою капсулою. Основна функція прищитоподібних залоз полягає в регулюванні обміну кальцію. У ранньому ембріогенезі прищитоподібні залози розвиваються з епітелію третьої та четвертої правих і лівих глоткових кишень. Кровопостачання та іннервація спільні з щитоподібною залозою.

Надниркова залоза складається з двох структур — коркової речовини і мозкової речовини. Мозкова речовина служить основним джерелом катехоламінових гормонів організму — адреналіну інорадреналіну. Деякі з клітин коркової речовини належать до системи «гіпоталамус — гіпофіз — кора надниркової залози» і служать джерелом кортикостероїдів. Кіркова речовина темно-бурого кольору, віділяє життєвоважливі гормони: мінералокортикоїди та статеві гормони.

Гормони, які продукують у кірковій речовині, відносяться до кортикостероїдів. Сама кора надниркових залоз морфо-функціонально складається з трьох шарів:

• Клубочкова зона

• Пучкова зона

• Сітчаста зона

У клубочковой зоні утворюються гормони, які називаються мінералкортікоіди До них відносяться:

• Альдостерон

• Кортикостерону

• Дезоксикортикостерон

Мінералкортікоіди підвищують реабсорбцію Na + та виділення K + у нирках.

У пучкової зоні утворюються глюкокортикоїди, відносяться до яких:

• Кортизол

• Кортикостерону

.