29. Фіксація матеріалу. Фіксатори.

Фіксація (від лат. fixatio - Закріплення) - фрагмент тканини обробляють за допомогою рідини-фіксатора, в ролі якого найчастіше виступає формалін, рідше - спирти, пікринова кислота та ін Така обробка запобігає розпад клітин і руйнування структури тканини під дією власних ферментів клітин і процесів гниття, таким чином зберігаючи прижиттєву структуру і роблячи можливим вивчення тканини. Принцип дії фіксуючих рідин заснований на швидкій загибелі клітин та коагуляції білка. Найбільш поширений тип фіксації - Іммерсійна фіксація (від лат. immersio - Занурення), при якій фрагмент тканини цілком занурюється в розчин; в експериментальних умовах також використовують перфузійну фіксацію (від лат. perfusio -Вливання), при якій фіксатор вводять через судинну систему. [1] При цьому використовують як технічний формалін (марка ФМ ГОСТ 1625-89), так і підготовлений ("забуференной" формалін), який відрізняється більшою стабільністю - не утворюється білий осад, властивий технічному формаліну при температурі нижче 40 С.Фіксатор повинен відповідати таким потребам:1)швидко проникати в тканини; 2) діяти м’яко не викликаючи грубих порушень тканинних структур. Для успішної фіксації потрібно притримуватися певних правил:1)розмір досліджувального шматочка повинен бути таким,щоб сталося повне його просочення. 2)Кількість фіксуючої рідини повинно не більше чим в 20 раз перевищувати об’єм досліджуваного матеріалу. 3) фіксацію можна вважати закінею після того,як рідина повністю пропитала фіксуючий об’єкт .4) фіксацію можна вважати закінею після того,як рідина повністю пропитала фіксуючий об’єкт .4)фіксацію можна вважати закінченою після того,як рідин повністю пропитала фіксуючий об’єкт. Рівномірне забарвлення і одинакова консистенція тканин на поверхності розрізу свідчить про те,що процес фіксації закінченний. Прості фіксатори-спирт(70),формалін(10%,12%,20%),ацетон;складні фіксатори(декілька речовин)-розчин Мюллера,рідина Карнуа,фіксатор Шабадаша

№30.Промивання та ущільнення матеріалу.  Приготування гістологічної батареї. 

Для того, щоб отримати тонкі зрізи зафіксований матеріал слід підготувати: зробити досить щільним і в той же час неламким .  Для цього тканину слід звільнити від надлишків фіксатора і залити ущільнювачем.  Промивання: Спосіб промивання залежить від метдики фіксації. Використовують етиловий спирт різної концетрації , воду(протосну)  Зневоднення: після промивання матеріал зневоднюють у спиртах збальшуваної концетрації (50, 60,70,80, 96%,100%)Для проведення процедури готують необхідну к-сть бюксів чи стаканчиків з притертими кришками, етикерують їх й заливають спиртами вказаної вище концетрації ;96% і 100% -по два стаканчики –цей ряд посудин називається гістологічною батареєю.  Промивання і заливка. Для того щоб отримати тонкв зрвзи шматочки тканин слід пропитати і залити таким сер-щем, як перетворило б їх на добре ріжуся масу.  Використовують такі ущільнювачі: парафін,целоїдин, желатин.  Переваги парафіну: швидкість заливки,можливість пригот-ня серійних зрізів,тонких зрізів для цитол.досл-нь,зручність зберігання блоків й непофарбованих зрізів. Недоліки методу: перед фарб-ням зрізів необхідно видалити парафін зі зрізів,дія високої темпер. + целоїдину: найкраще зберігає мікроструктури, після пригот зрізів можна не видаляти целоїдин.-: довготривалість процесу, короткий строк і незручність зберіг-ня зрізів,складн-ть пригот-ня тонких зрізів.