- •3.Завдання гістології,її місце серед біологічних наук.
- •14.Нервова тканина. Її значення. Склад нервової тканини. Нейрон і нейроглія.
- •15.Будова нейрона. Типи відростків нейрона. Морфо-функціональна класифікація нейрона.
- •16. Нейроглія, її значення та класифікація. Характеристика видів нейроглії
- •17. Будова та ф-ції нервових волокон та нервових закінчень
- •20.Ендокринні залози:гіпофіз,щитоподібна,прищитоподібна,надниркова.
- •Сітчаста зона
- •Мозкова речовина надниркових залоз
- •21. Загальна характеристика травної системи. Морфофункціональні особливості різних відділів травного каналу
- •22.Будова органів дихання,значення,дихання. Повітряносні шляхи.
- •23.Функція та будова шкіри. Похідні шкіри.
- •24.Функції та будова сечової системи.Нефрон.
- •25.Статева система.
- •26.Нервова система. Органи чуття,нюху,зору.
- •27.Правила роботи в гістологічній лабораторії. Організація місця.
- •28.Розтин тварин,забір матеріалу.
- •29. Фіксація матеріалу. Фіксатори.
- •31,32 Заливка тканин та виготовлення зрізів
- •31 Методика заливки в целоїдин
- •32 Методика заливки у парафін
- •33.Мікротом,його будова.Мікротомні ножі.
- •34. Приготування зрізів.Техніка знімання парафінових зрізів з ножа.
- •35. Метод наклейки зрізів на предметні скла
- •36 Заморожуючий мікротом.
- •37.Забарвлення зрізів.Барвники основні,нейтральні.Техніка забарвлення зрізів.
- •38.Оформлення зрізів у заключні середовища
- •39.Приготування розч. Еозину, гематоксиліну Ерліха, Майера, Вайгерта. Кислий гематоксилін Ерліха
- •40.Забервлення гіст.Зрізу гематоксилін-еозином.
- •41.Забарвлення зрізу залізним гематоксиліном по гейденгайну
- •42. Метод ван гізон та малорі.
- •44. Забарвлення нервової тканини за метдом Більшовського—Гросс у модифікації Лаврентьєва.
- •45. Правила роботи з біопсійним матеріалом
22.Будова органів дихання,значення,дихання. Повітряносні шляхи.
Систему органів дихання людини становлять легені і повітроносні шляхи (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи). Легені розміщені в грудній порожнині, в них відбувається процес обміну кисню і вуглекислого газу між кров'ю і атмосферним повітрям. Повітроносні шляхи починаються носовою порожниною, розділеною кістково-хрящовою перегородкою на ліву і праву частини. Стінки носової порожнини вистелені слизовою оболонкою, яка вкрита війками, пронизана кровоносними судинами, сальними і потовими залозами. З носової порожнини повітря послідовно потрапляє в носоглотку і гортань. Вхід до гортані приковтанні їжі закривається хрящовим надгортанником. У гортані розміщені складки — голосові зв'язки, щілина між якими називається голосовою. Нижній відділ гортані переходить утрахею, передня стінка якої утворена хрящовими півкільцями, а задня складається з гладеньких м'язів і прилягає до стравоходу. Трахея розгалужується на два бронхи, що входять у ліву і праву легені. Бронхи розгалужуються на дві повітроносні трубочки, діаметр яких поступово зменшується, і закінчується гронами легеневих пухирців. Дихання людини складається з таких процесів:
Зовнішнє дихання (вентиляція легень) — надходження повітря в повітроносні шляхи і газообмін між альвеолами та зовнішнім середовищем. До цього процесу належать дихальні рухи — вдих і видих, спрямовані на надхождення повітря в дихальні шляхи, а з них — до легенів і в зворотньому напрямі.
Дифузія газів між альвеолами і кров'ю.
Транспортування газів кров'ю. Він полягає в рознесенні кисню до клітин усього організму та перенесенні вуглекислого газу, що утворюється в клітинах, до легенів.
Дифузія газів між кров'ю і тканинами в тканинних капілярах.
Внутрішнє (тканинне) — споживання кисню клітинами і виділення вуглекислого газу.
23.Функція та будова шкіри. Похідні шкіри.
Шкіра складається з епідерміса, дерми і підшкірно-жирової клітковини (гіподерми).
Епідерміс включає в себе п'ять шарів епідермальних клітин. Найнижчий шар -базальний- розташовується на базальної мембрані і являє собою 1 ряд призматичного епітелію. Відразу над ним лежить шипуватий шар (3-8 рядів клітин з цитоплазматичними виростами), потім іде зернистий шар (1-5 рядів плоскуватих клітин),блискучий(2-4 ряду без'ядерних клітин, помітний на долонях і стопах) і роговий шар, що складається з багатошарового зроговілого епітелію. Епідерміс також містить меланін, який забарвлює шкіру і викликає ефект засмаги.
Дерма, або власне шкіра, являє собою сполучну тканину і складається з 2-х шарів -сосочковогошару, на якому розташовуються численні вирости, що містять у собі петлі капілярів і нервові закінчення, і сітчастогошару, що містить кровоносні і лімфатичні судини, нервові закінчення, фолікули волосся, залози, а також еластичні,колагенові і гладком'язові волокна, які надають шкірі міцність і еластичність.
Підшкірно-жирова клітковина складається з пучків сполучної тканини і жирових скупчень, пронизаних кровоносними судинами і нервовими волокнами. Фізіологічна функція жирової тканини полягає в накопиченні та зберіганні поживних речовин. Крім того, вона служить для терморегуляції і додаткового захисту статевих органів.
Похідні шкіри:Нігті; Волосся; шкірні залози, які включають в себе:
сальні залози, які виділяють шкірне сало, яке служить смазкою для волосся і захищає шкіру;
потові залози, які виділяють з організму води і розчинені продукти обміну речовин. Випаровування поту є важливим етапом терморегуляції.
молочні залози (розвинені у жінок) виробляють грудне молоко, яке має дуже важливе значення для годування немовлят.
Функції шкіри
Захисна (бар'єрна[1]) захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолетового випромінювання, проникнення мікробів, втрати і попадання води ззовні.
Терморегуляторна, за рахунок випромінювання тепла і випаровування поту.
Участь у водно-сольовому обміні, пов'язана з потовиділенням.
Екскреторна — виведення з потом продуктів обміну, солей і ліків.
Депонування крові, в судинах шкіри може перебувати до 1 літра крові.
Ендокринна і метаболічна — синтез і накопичення вітаміну D, а також гормонів.
Дихальна, у людини близько 1-2 % кисню засвоюється через шкіру.
Рецепторна, завдяки наявності численних нервових закінчень
Імунна, захоплення, процесинг та транспорт антигенів з подальшим розвитком імунної реакції