§2.2. Функціональні типи управління:

Процес управління розподіляється не лише за функціями, але й за іншими ознаками – функціональними типи управління. За цими галузям в організації здійснюється горизонтальний розподіл праці так, що кожен з функціональних підрозподілів організації охоплює один або кілька функціоналньих типів управління.

Функціональні типи управління:

1. політика і стратегія організації - діяльність по визначенню ролі, місця організації в зовнішньому середовищі. Визначаються перспектив діяльності організації на тривалий час.

2. управління виробництвом товарів та послуг , або або виробниабой менеджмент;

3. управління підготовкою виробництва, матеріально-технічним постачанням.

4. управління реалізації готової продукції або управління збутом;

5. управління фінансами або фінансовий менеджмент ;

6. управління технікою (технологією) або технологічний менеджмент;.

7. облік та аудит діяльності організації, або фінансовий контроль.

8. оперативне управління - діагностика виконання окремих робіт процесів, продуктів, яка здійснюється на низовому рівні.

9. управління інвестиційною діяльністю, абол інвестиційний менеджмент.

10. управління загальними питаннями - невиробнича сфера організації, соціальне облаштування працівників.

11. науково-дослідна, дослідно-конструкторська діяльність.

12. управління маркетингом.

13. збір і обробка інформації.

14. Менеджмент персоналу , або адміністративний менеджмент.

§2.3. Принципи управління.

Принципи управління, визначені Анрі Файолем, як найбільш універсальні та як запорука успіху упрвління будь-якою організацією :

1. Поділ праці - спеціалізація є звичайним порядком речей. Метою розподілу праці є виконання роботи, більшої за обсягом та ліпшої якості при тих самих зусиллях. Це досягається за рахунок зменшення числа завжань, на які спрямовані зусилля та уваги олднієї посадової особи (підрозділу).

2. Повноваження і відповідальність. Повноваження є право віддавати накази, а відповідальність є її складова протилежність. Де даються повноваження – там виникає відповідальність.

3. Дисципліна. Дисципліна передбачає додержання пеопредбньо \встановленої (жосягнутої) згоди між агу до досягнутих згод між фірмою і її працівниками. Встановлення цих згод, зв’язуюабо фірму і працівників, з яких виникають дисципліновані формальності, повинно залишатися однією із головних задач керівників індустрії. Дисципліна також припускає справедливе застосування санкції.

4. Єдиноначальність - працівник повинен отримувати накази тільки від однієї осбои - безпосереднього начальника.

5. Єдність напрямку. Кожна група, яка діє в рамках однієї мети, повинна бути об’єднаною єдиним планом і мати одного керівника.

6. Підпорядкування особистих інтересів загальним. Інтереси одного робітника або групи працівників не повинні домінувати над інтересами підрозділу та організації в цілому.

7. Справедливість винагороди персоналу. Для того щоб забезпечити лояльність персоналу та його спрямованість на виконання посавлених завдань,має ути забзпечена винагорода, що є , в очах персонаул, справдедилвою оцінкою витрачених нимим зусиль, яксоіт роботи та кваліфікації.

8. Централізація – принцип раціоанального зосередження в руках однієї особи на певному рівні управління і в цілому по організації ресурсів, влади та відповідальності. Як і розподіл праці, централізація є природним порядком речей.

9. Скалярний ланцюг – цей принцип передбачає забепечення в структурі організації ефективної ієрархії влади та, відповідно до неї, раціональної передачі команд з верхніх рівнів на нижні, ефективну координацію підготовки, оцінки та виконання рішень, належну підзвітність про виконання рішень знизу вгору. Вважається хибними відмовлятись від ієрархічної системи, але є ще більш хибними підтримувати цю ієрарахію , якщо завдає шкоди інтересам бізнесу.

10. Порядок - при започаткуванні роботи і впродовж всього життєвого циклу організації слід забезпечувати належне місце як всім особам в структурі, так і всіх видам активів організації . в процесі виобництва,акт і формуванні .

11. Справедливість в усьому – передбачає раціональне сполучення доброзичливості та вимогливості у сталенні керівників до пілеглих,демолкреатичності та автократії при виборі стиля керівництва.

12. Стабільність робочого місця для персоналу - висока плинність кадрів знижує ефектинвість роботи підрозділу та організації. Відчуття цінності робочого місця у підлеглих є провідним фактором самомотивації та найприваблівішою рисою в очах крівника.

13. Ініціатива – цей принцип визначає привнесення творчої складової в рутинне виконання персоналом та керівництвом свої обов’язків, за умови належної мотивації забезпечує інтенсифікацію використання ресурсів та випередження організації в позиціях на ринку, насамперед технологічних . Ініціатива – основа прередумова інновацій в управління організаціями.

14. Корпоративний дух – цей принцип визнає провідним фактором сприятливого мотиваційного клімату в організації використання почуття належності до даної організації та єдності всього персоналу.